Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 592/3686/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2025 р.Справа № 592/3686/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Бичков І.Г., м. Суми, повний текст складено 14.04.25 року по справі № 592/3686/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції , Інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Колесник Анжели Володимирівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 позивач) звернувся до Ковпаківського районного суду міста Суми з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту ДПП, перший відповідач), інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області лейтенанта поліції Колесника А. В. (далі по тексту інспектор, другий відповідач), в якому просив суд: - постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4014624 від 06.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП закрити; - стягнути судовий збір з відповідача. В обґрунтування позовних вимог стверджував про протиправність спірної постанови серії ЕНА № 4014624 від 06.02.2025, як такої, що складена формально, за відсутності будь-яких доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, оскільки відомостей про те, що саме позивач, який позбавлений права керування транспортними засобами (далі ТЗ), знаходився 18.01.2025 за кермом автомобіля BMW 3281 д.н.з. НОМЕР_1 станом на момент його зупинки працівниками патрульної поліції, матеріали справи не містять. Пояснив, що ОСОБА_1 вже тривалий час не користується автомобілем BMW 3281 д.н.з. НОМЕР_1 , а право керування передано іншій особі. Реєстрація ж права власності на такий ТЗ за позивачем не свідчить беззаперечно, що саме ОСОБА_1 18.01.2025 безпосередньо керував таким автомобілем. Вважав, що інспектором порушено приписи статті 266 КУпАП, зокрема, здійснено огляд водія на стан наркотичного та алкогольного сп`яніння лише з використанням ліхтарика, за відсутності спеціальної вимірювальної техніки, яка відповідає вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Крім того, всупереч положенням статті 268 КУпАП, інспектором при отриманні від позивача клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин (необхідність залучення представника), противно проігноровано таке та винесено спірну постанову, що в свою чергу, призвело до порушення права ОСОБА_1 на захист та є самостійною підставою для скасування такої постанови. Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 14.04.2025 по справі № 592/3686/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Колесник Анжели Володимирівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4014624 від 06.02.2025 року, задоволено частково. Скасовано рішення суб`єкта владних повноважень - постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4014624 від 06.02.2025 року, винесену інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Колесник Анжелою Володимирівною, і закрито справу про адміністративне правопорушення. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції, його місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 40108646, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 605,60 грн. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, пославшись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.04.2025 по справі № 592/3686/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Апеляційна скарга мотивована твердженнями про незаконність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, що зумовлює його скасування. Наполягав, що висновок суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП та дотримання інспектором встановленої КУпАП процедури розгляду справи є таким, що не відповідає дійсності, оскільки разом із відзивом на позовну заяву ДПП долучались, зокрема, відеозаписи з відеореєстраторів Xiaomi Yi Car DVR та Motorola Solutions № 470813, 470816, 470830, 471499, 471533, повідомлення про запрошення до підрозділу поліції, заяви, що спростовує висновки суду про їх відсутність. Обґрунтовуючи наявність підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 зауважив, що 18.01.2025 близько о 20 год 20 хв у м. Суми по вул. Героїв Крут поблизу будинка № 68 В, під час виконання функцій із контролю за дотриманням Правил дорожнього руху (далі ПДР) його учасниками та за правомірністю експлуатації ТЗ на вулично-дорожній мережі, було виявлено транспортний засіб BMW 328І, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевіркою якого за Інформаційно-комунікаційною базою Національної поліції України встановлено, що таким ТЗ може керувати особа, позбавлена права керування, що і зумовило прийняття рішення прослідувати за вказаним автомобілем з метою здійснення зупинки для перевірки таких обставин. Після зупинки поліцейськими УПП в Сумській області ДПП автомобіля, який належить позивачу, було встановлено, що керування ТЗ BMW 328І, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснював ОСОБА_1 , який згідно з постановою Зарічного районного суду м. Суми по справі № 591/1816/24 від 28.02.2024 позбавлений права керування транспортними засобами, що правомірно слугувало підставою для винесення спірної постанови. Повідомив, що отримане від ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи було задоволено, у зв`язку з чим розгляд справи призначено на 29.01.2025 о 8 год 00 хв у приміщенні УПП в Сумській області, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом та повідомленням про запрошення до підрозділу поліції. У подальшому, 28.01.2025 від адвоката позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю ознайомитись із матеріалами справи, яка також була задоволена, а розгляд справи відкладено на 06.02.2025 із наданням можливості ознайомитись з матеріалами. Однак, 03.02.2025 від представника позивача вкотре надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість ОСОБА_1 прибути за викликом внаслідок перебування в західній частині України до 28.02.2025, що було розцінено інспектором як затягування строків розгляду справи, а тому, у задоволенні такого клопотання відмовлено та здійснено розгляд за відсутності позивача та його представника. Оскільки факт керування транспортним засобом BMW 328І, державний номерний знак НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 у повному обсязі підтверджується долученими до матеріалів справи відеозаписами, вважав наявними підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. Позивач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Наполягав, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження обставин дотримання інспекторами процедури розгляду справи. Самої лише копії постанови не достатньо для того, щоб вважати доведеним наявність в діях позивача інкримінованого правопорушення. До того ж, оскаржувана постанова не містить відомостей про те, що відповідачем при розгляді справи було враховано пояснення ОСОБА_1 , надано можливість скористатись правовою допомогою та розглянуто всі клопотання. Звернув увагу, що 03.02.2025 позивачем до відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин (перебування у м. Львів), яке безпідставно відхилено інспектором та здійснено розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . Наведене, в свою чергу, свідчить про грубе порушення інспекторами процедури розгляду справи та норм діючого законодавства, які гарантують особі, що притягається до відповідальності, право на об`єктивний та справедливий розгляд справи. Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені заздалегідь та належним чином шляхом надсилання повісток та опублікування повідомлення про виклик у судове засідання на офіційному веб-порталі "Судової влади". Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з огляду на те, що відповідачем, всупереч положень статті 44 КАС України, не було подано всіх наявних документів та матеріалів, які могли б бути використані як докази у справі, дійшов висновку, що вимоги позивача в частині скасування рішення суб`єкта владних повноважень - постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4014624 від 06.02.2025, винесеної інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Колесник Анжелою Володимирівною, є такими, що підлягають задоволенню. Суд вважав, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а наявність самої лише копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не може розцінюватись як достатній доказ. Також, судом враховано, що спірна постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності були враховані його пояснення, надано можливість скористатися юридичною допомогою, розглянуто клопотання в разі їх наявності, що зумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами). За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України Про Національну поліцію від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII). Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. В силу положень пункту 11 частини 1 статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до статті 35 Закону № 580-VIII поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених. Відповідно до частини 2 статті 35 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Колегією суддів встановлено, що підставою для зупинки 18.01.2025 інспекторами ДПП ТЗ BMW 328І, державний номерний знак НОМЕР_1 слугувало встановлення за результатами перевірки Інформаційно-комунікаційної бази Національної поліції України обставин позбавлення права керування власника такого ТЗ. Визначення правових та соціальних основ дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища здійснює Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі по тексту Закон № 3353-XII). Відповідно до статті 14 Закону № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. На виконання положень статті 16 Закону № 3353-XII водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством; на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством. Згідно зі статтею 15 Закону № 3353-XII забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлено Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі по тексту ПДР України). За пунктом 1.3. ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9). Відповідно до приписів п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Відповідно до п.п. «а» п. 2.1. ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно з пп. «а» п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Виходячи з аналізу наведених норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Колегією суддів встановлено, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП слугувало керування позивачем автомобілем BMW 328І, державний номерний знак НОМЕР_1 за наявності рішення суду про позбавлення права керування транспортним засобом. Згідно з частиною 4 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за частиною 4 статті 126 КУпАП настає у разі фактичного керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За загальними правилами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. На виконання положень статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до статті 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В силу частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Судом апеляційної інстанції встановлено, що першим відповідачем на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, разом з відзивом на позовну заяву за допомогою системи «Електронний суд» було долучено, зокрема, відеозаписи з відеореєстраторів Xiaomi Yi Car DVR та Motorola Solutions №№ 470813, 470816, 470830, 471499, 471533, повідомлення про запрошення до підрозділу поліції, заяви та витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень, що спростовує висновок суду першої інстанції про їх відсутність в матеріалах справи. Дослідивши наявні в системі «Електронний суд» докази колегія суддів встановила, що постановою Зарічного районного суду міста Суми від 28.02.2024 по справі № 591/1816/24, яка 12.03.2024 набрала законної сили, ОСОБА_1 серед іншого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Відповідно до частини 2 статті 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Отже, станом на 18.01.2025 (момент зупинки працівниками поліції ТЗ позивача BMW 328І, державний номерний знак НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами. Надаючи оцінку доводам позивача про відсутність будь-яких доказів на підтвердження факту здійснення ним фактичного керування вказаним транспортним засобом 18.01.2025, а також порушення права на захист, колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено статтею 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 ( далі Інструкція № 1395) , встановлено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Дослідивши наявні в системі «Електронний суд» відеозаписи із відеореєстраторів Xiaomi Yi Car DVR та Motorola Solutions №№ 470813, 470816, 470830, 471499, 471533, судом апеляційної інстанції встановлено, що із вказаних відеозаписів, які є безперервними, чітко вбачається рух по автомобільній дорозі транспортного засобу BMW 328І, державний номерний знак НОМЕР_1 червоного кольору, який не реагував на здійснену через гучномовець вимогу інспекторів здійснити зупинку транспортного засобу та продовжував рух. Інспектори патрульної поліції почали переслідування вказаного транспортного засобу, безпосередньо після здійснення зупинки якого, виявилось, що водійські двері заблоковані, а водій ОСОБА_1 перемістився на пасажирське крісло, стверджуючи про те, що керування транспортного засобу здійснював не він. Слід зауважити, що із вказаних відеозаписів вбачається, що після зупинки транспортного засобу BMW 328І, державний номерний знак НОМЕР_1 червоного кольору, який належить позивачу, будь-яка особа не залишала салон автомобіля ані з боку місця водія ані з боку місць пасажирів. Отже, окрім позивача в автомобілі не було нікого, хто міг би здійснювати керування таким ТЗ. З вказаних відеозаписів вбачається, що позивачу було роз`яснено його права, зокрема, право на захисника, яким позивач вирішив скористатись та заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із необхідністю залучення адвоката. Інспекторами було задоволено вказане клопотання та відкладено розгляд справи на 29.01.2025 о 8 год 00 хв у приміщенні УПП в Сумській області, що також підтверджується наявним повідомленням про запрошення до підрозділу поліції із власноручним підписом позивача (а.с. 55). У подальшому, 28.01.2025 від адвоката позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю ознайомитись із матеріалами справи, яка також була задоволена, а розгляд справи відкладено на 06.02.2025 із наданням можливості ознайомитись з матеріалами. Однак, 03.02.2025 від представника позивача вже вдруге надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю ОСОБА_1 прибути за викликом через перебування в західній частині України до 28.02.2025. Колегія суддів вважає, що перебування позивача в західній частині України до 28.02.2025, з огляду на наявність у Мяуса Д, Д. адвоката, який не повідомляв про наявність поважних причин неможливості прибуття на розгляд справи, призначеної на 06.02.2025, та попередньо двічі задоволені клопотання про відкладення розгляду справи, не є поважною причиною неможливості з`явитись позивача та його представника на такий розгляд, що правомірно розцінено інспектором як затягування строків розгляду справи та відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи від 03.02.2025 до 28.02.2025 зі здійсненням розгляду справи за відсутності позивача та його представника. Таким чином, виходячи із принципів змагальності та диспозитивності адміністративного процесу, суд апеляційної інстанції враховує, що доказів, які б спростовували дотримання працівником поліції процедури розгляду справи, позивачем на виконання вимог частини 1 статті 77 КАС України не надано. За встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача, які помилково підтримані судом першої інстанції, про порушення інспектором процедури розгляду справи, зокрема права на захист, як такі, що спростовуються дослідженими апеляційним судом матеріалами справи. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки станом на день винесення оскаржуваної постанови (06.02.2025) позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, інспектор патрульної поліції, встановивши вказаний факт, правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності на підставі частини 4 статті 126 КУпАП. Вищенаведене дозволяє дійти висновку про доведення першим відповідачем наявності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , яке передбачене частиною 4 статті 126 КУпАП та, як наслідок, правомірності оскаржуваної постанови, що зумовлює задоволення вимог апеляційної скарги. Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення. Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення. З огляду на викладене, враховуючи, що суд першої інстанції взагалі не встановив фактичні обставини у даній справі, а також не надав жодної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 14.04.2025 по справі № 592/3686/25 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити. Рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 14.04.2025 по справі № 592/3686/25 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції Колесник А.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕНА № 4014624 залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню в силу ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій