Постанова 4851 № 520/5001/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2025 р. Справа № 520/5001/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Русанової В.Б. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 08.04.25 по справі № 520/5001/25 за позовом ОСОБА_1 до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії Безлюдівської селищної ради Харківської області щодо надання листом від 07.02.2025 за вих. № 03-18/27 неповної інформації на інформаційний запит № 6 позивача від 05.02.2025; зобов`язати Безлюдівську селищну раду Харківської області повторно розглянути запит №6 про надання публічної інформації від 05.02.2025, надавши точну повну та достовірну запитувану в ньому інформацію та документи відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.02.2025 він, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", звернувся до Безлюдівського селищного голови з запитом № 6 на отримання публічної інформації, в якому просив надати йому запитувану ним інформацію щодо існуюючих діючих договорів оренди земельних ділянок Безлюдівської селищної ради. За доводами позивача, Безлюдівська селищна рада Харківської області, як орган місцевого самоврядування, відноситься до розпорядників публічної інформації в розумінні частини першої статті 13 Закону № 2939-VI, тому відповідно до пункту 6 ч. 1. ст. 14 Закону № 2939-VI зобов`язана надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації. Позивач зазначив, що відповідач відмовився надати повну та достовірну відповідь на інформаційний запит № 6 від 05.02.2025 щодо існуючих діючих договорів оренди земельних ділянок Безлюдівської селищної ради. Позивач вважає, що відповідач своїми діями порушив право позивача на отримання публічної інформації. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області при розгляді запиту № 6 (на отримання публічної інформації) від 05.02.2025 ОСОБА_1 . Зобов`язано Безлюдівську селищну раду Харківського району Харківської області повторно розглянути запит № 6 (на отримання публічної інформації) від 05.02.2025 ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн (п`ятсот гривень 00 копійок). Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 в частині задоволених позовних вимог змінити шляхом викладення абзацу третього та п`ятого його резолютивної частини рішення в наступній редакції: "зобов`язати Безлюдівську селищну раду Харківського району Харківської області повторно розглянути запит №6 про надання публічної інформації від 05.02.2025, надавши точну повну та достовірну запитувану в ньому інформацію та документи відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації"; - стягнути на користь ОСОБА_1 з Безлюдівської селищної ради Харківської області витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 6000 грн". В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у розумінні положень Закону №2939-VI, запитувана позивачем інформація є публічною, більш того становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація), тобто такою, що створена під час діяльності органу місцевого самоврядування та стосується розпорядження державним чи комунальним майном, доступ до якої не може бути обмеженим. Відповідач без належного обґрунтування не надав повної та достовірної інформації позивачеві, яка за законом становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація), чим порушено право позивача на доступ до публічної інформації, гарантоване Законом України "Про доступ до публічної інформації". Отже, в данному випадку належними та ефективними засобами правого захисту порушених прав позивача повинно бути зобов`язати Безлюдівську селищну раду Харківської області повторно розглянути запит №6 про надання публічної інформації від 05.02.2025, надавши точну повну та достовірну запитувану в ньому інформацію та документи відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Крім того, зазначив, що суд першої інстанції в своєму рішенні в частині стягнення витрат на правничу допомогу належним чином не обгрунтував зменшення розміру витрат на правничу допомогу, безпідстанво зменшивши її до 500,00 грн. Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач 05.02.2025 звернувся до Безлюдівського селищного голови з запитом № 6 на отримання публічної інформації, в якому просив повідомити, які на теперішній час існують діючі договори оренди земельних ділянок Безлюдівської селищної ради, вказавши: дату та місце укладання; орендодавця (назву юридичної особи); орендаря (прізвище, ім`я, по-батькові або назву юридичної особи); строк дії договору оренди земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; площу земельної ділянки; місце розташування земельної ділянки; нормативну грошову оцінку земельної ділянки; дату проведення нормативної грошової оцінки; орендну плату за рік. Позивач просив надіслати йому відповідь щодо виконання зазначеної вимоги на його електронну пошту: vipabba@ukr.net та на його поштову адресу в визначений законодавством термін. Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області надала позивачу відповідь на його запит листом від 07.02.2025 № 03-18/27, в якому зазначила, зокрема, що Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області не є розпорядником інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно листа запропоновано позивачу звернутися до Міністерства юстиції України або до його територіального органу із запитом на отримання відповідної інформації. Важаючи, що відповідачем порушено право позивача на доступ до інформації, останній звернувся до суду. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з визнання протиправними дій Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області при розгляді запиту № 6 (на отримання публічної інформації) від 05.02.2025 ОСОБА_1 та зобов`язання Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області повторно розглянути запит № 6 (на отримання публічної інформації) від 05.02.2025 ОСОБА_1 . Відмовляючи у частині позовної вимоги про надання точної повної та достовірної інформації та документи відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", суд першої інстанції виходив з того, що надана відповідачем відповідь на заяву позивача листом від 07.02.2025 № 03-18/27 не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача при розгляді заяви позивача від 05.02.2025 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.02.2025. Стягуючи на користь позивача суму витрат на надання правничої допомоги у розмірі 500 грн, суд першої інстанції виходив з критерію розумності їх розміру, врахувавши, що адвокатом позивача Голубовим Сергієм Геннадійовичем у 2025 році подавався ряд аналогічних позовів, а тому розмір витрат у сумі 6000 грн, є не співмірним. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно вимог статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI від 13.01.2011. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень. Таким чином, приписи чинного законодавства надають будь-якій фізичній особі звернутися до відповідного розпорядника публічної інформації із запитом про надання інформації. При цьому Законом України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI регламентований порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI. Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI право на доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання відповіді на інформаційний запит. Згідно з приписами частин першої, другої статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Вимоги щодо запиту на інформацію встановлені частиню 5 статті 5 Закону України України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI. Так, запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради. До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією). На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами. Частина 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI передбачено право розпорядника інформації відмовити в задоволенні запиту, якщо: розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону). Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (частина друга статті 22 Закону № 2939-VI). У силу ч. 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. За приписами ч. 4 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис. Отже, системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь. При цьому, незалежно від результатів розгляду запиту про надання інформації (його задоволення чи відмова в задоволенні, відстрочка в задоволенні, перенаправлення належному розпоряднику, тощо) такий суб`єкт зобов`язаний проінформувати про це заявника з дотриманням вимог. Судовим розглядом встановлено, що позивач 05.02.2025 звернувся до Безлюдівського селищного голови з запитом № 6 на отримання публічної інформації, в якому просив повідомити, які на теперішній час існують діючи договори оренди земельних ділянок Безлюдівської селищної ради, вказавши: дату та місце укладання; орендодавця (назву юридичної особи); орендаря (прізвище, ім`я, по-батькові або назву юридичної особи); строк дії договору оренди земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; площу земельної ділянки; місце розташування земельної ділянки; нормативну грошову оцінку земельної ділянки; дату проведення нормативної грошової оцінки; орендну плату за рік. Позивач просив надіслати йому відповідь щодо виконання зазначеної вимоги на його електронну пошту: vipabba@ukr.net та на його поштову адресу в визначений законодавством термін. Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області надала позивачу відповідь на його запит листом від 07.02.2025 № 03-18/27, в якому зазначила, зокрема, що Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області не є розпорядником інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно листа запропоновано позивачу звернутися до Міністерства юстиції України або до його територіального органу із запитом на отримання відповідної інформації. Аналізуючи вказані норми права колегія суддів зазначає, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Проте вказаного відповідач не вчинив, лист відповідача від 07.02.2025 № 03-18/27 та матеріали справи таких відомостей також не містять. Поряд із тим, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області не веде і не створює переліки договорів оренди земельних ділянок, зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Також, за доводами відповідача, позивач просив у запиті надати ту інформацію, створення якої потребує від органу місцевого самоврядування надмірних зусиль для збору та створення інформації. Однак, вказані доводи не покладені в основу наданої відповідачем відповіді листом від 07.02.2025 № 03-18/27, у зв`язку з чим, є безпідставними. Дослідивши зміст листа відповідача від 07.02.2025 № 03-18/27, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний не містить конкретної відповіді по суті поставлених у заяві позивача запитань, що свідчить про неналежний розгляд заяви позивача від 05.02.2025, відповідно ненадання запитуваної позивачем інформації або вмотивованої відмови у наданні такої інформації із повідомленням причин цієї відмови, а також не вчинено дій щодо перенаправлення запиту позивача до органу, який, на думку відповідача, є розпорядником запитуваної інформації. З огляду на що, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведення відповідачем правомірності своїх дій (бездіяльності). За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстнації, що з метою ефективного захисту прав позивача, наявні підстави для визнання протиправними дій відповідача при розгляді заяви позивача від 05.02.2025 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.02.2025. Враховуючи неналежний розгляд відповідачем заяви позивача, підстави для задоволення вимоги про зобов`язання Безлюдівської селищної ради Харківської області надати точну, повну та достовірну запитувану в ньому інформацію та документи відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" відсутні. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із виснвоками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову ОСОБА_1 . Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч. 2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Тобто, розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт. На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн до суду надано копії наступних документів: договору № 26/02/25 про надання правничої допомоги від 26.02.2025; ордеру серії АН № 1593499 на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Голубовим Сергієм Геннадійовичем; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Голубова Сергія Геннадійовича серії ДН №5493 від 29.05.2019, виданого Радою адвокатів Донецької області; детального опису виконаних робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу для надання правничої допомоги; рахунку для сплати правничої допомоги адвоката від 26.03.2025. Дослідивши подані позивачем документи щодо надання правничої допомоги позивачу судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з Договором про надання правничої допомоги № 26/02/24 від 26.02.2025, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Голубовим Сергієм Геннадійовичем, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5493 від 29.05.2019, виданого Радою адвокатів Донецької області, останній зобов`язується надавати клієнту за винагороду (гонорар) юридичні послуги з представництва і захисту його (клієнта) прав і законних інтересів в системі загальних судів України, у справі клієнта щодо складання та подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду з питання оскарження протиправних дій та бездіяльності Безлюдівської селищної ради щодо надання неповної інформації на запит № 6 від 05.02.2025. Вищезазначеним Договором сторонами визначено розмір оплати праці (гонорару) адвоката, а саме 6 000,00 грн. (п. 5.1. Договору) Згідно детального опису виконаних робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу для надання правничої допомоги від 26.03.2025, адвокатом надані наступні види правничої допомоги: 1) попереднє вивчення матеріалів, формування позиції та консультування - 1 год.; 2) опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, та вивчення судової практики - 2 год.; 3) складання та подання позовної до Безлюдівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - 3 год.; 4) ознайомлення з відзивом на позов, підготовка, складання та подання відповіді на відзив відповідача по справі № 520/5001/25. Загальний час роботи адвоката складає 8 годин. Загальна вартість послуг адвоката - 6000,00 грн. Згідно наданого рахунку для сплати правничої допомоги адвоката від 26.03.2025, сума гонорару сплачується клієнтом протягом тридцяти днів з часу набуття законної сили рішенням суду по справі № 520/5001/25. Вказаний спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо. Стосовно послуги "попереднє вивчення матеріалів, формування позиції та консультування; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, та вивчення судової практики, колегія суддів зазначає, що такі послуги є складовими процесу написання позовної заяви та не можуть вважатись окремими послугами правового характеру, а відтак окремому стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають. Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. За обставин цієї справи суд, окрім вищенаведеного, також враховує, що визначений адвокатом розмір гонорару є непомірно завищеним щодо предмета спору. Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а звернув увагу на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Окрім того, з програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що позивачем за участі адвоката Голубова Сергія Геннадійовича у 2025 році подавалися до Харківського окружного адміністративного суду позови фактично аналогічного змісту щодо ненадання повної інформації на його запит (справи № 520/1286/25, № 520/5041/25, №520/5082/25, № 520/6443/25), але до інших відповідачів, з тим самим фактичним та нормативним обґрунтуванням та зазначенням вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 6 000,00 грн у кожній справі. Так само за 2024 рік позивачем подано до Харківського окружного адміністративного суду більше 20 позовних заяв за участі зазначеного представника за аналогічних обставин. У даній справі представником позивача складено та подано до суду через систему "Електронний суд" позовну заяву, яка за фактичним та нормативним обґрунтуванням повторює вищезазначені позовні заяви, подані представником позивача до Харківського окружного адміністративного суду, а також відповідь на відзив, яка фактично повторює зміст позовної заяви. Інших дій представником позивача під час розгляду даної справи не вчинялося. Так, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі №826/8890/18. Проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, доводи відповідача викладені у відзиві на апеляційну скаргу, враховуючи критерії обгрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, враховуючи, що сама по собі справа не є складною, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, та те, що участь в судових засіданнях адвокат не приймав, оскільки розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції щодо необхідності зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 500,00 грн. Витрати понесені позивачем на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції стягненню з відповідача не підлягають, через відсутність обгрунтованих підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 . Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 по справі № 520/5001/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова В.А. Калиновський