Постанова 4818 № 646/12909/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2024 року м. Харків справа № 646/12909/24 провадження № 22-ц/818/2080/25 Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Тичкової О.Ю., суддів - Маміної О.В., Яцини В.Б. за участі секретаря судового засідання Волобуєва О.О. сторони справи: позивач - Акціонерне товариство «Райффайзен банк» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2024 року у складі судді Бібіка О.В., - ВСТАНОВИВ: В листопаді 2024 року АТ «Райффайзен Банк», в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 231 839, 52 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.04.2016 ОСОБА_1 подав заяву до АТ "Райффайзен Банк" та уклав угоду № PDV2-1442233, якою акцептував публічну пропозицію банку на отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної угоди банк і відповідач уклали заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-105471535 від 16.09.2021, згідно з яким банк видав відповідачу кредит у розмірі 120 600,00 грн. до 16.10.2031 (з урахуванням додаткових угод). За умовами договору відповідач зобов`язався повернути кредит ануїтетними платежами, визначеними графіком, та сплатити проценти у розмірі 33,30 % річних щомісяця. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань за вих № 114/5-683842 від 26.09.2024, № 114/5-683843 від 26.09.2024, надавши можливість останньому добровільно в позасудовому порядку врегулювати заборгованість протягом 30 днів, однак вона відповідачем залишена без виконання. Станом на 26.09.2024 заборгованість відповідача складає 231 839, 52 грн, яка складається із 212 149, 66 грн - заборгованості за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість - 5 028, 67 грн; 19 689, 86 грн - заборгованості за відсотками, у тому числі прострочена заборгованість - 17 759, 65 грн. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 231 839, 52 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 477, 59 грн. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не надано будь-яких доказів, що саме відповідчем підписано електронним цифровим підписом будь-який документ. Оскільки позивачем не надано ані відомості про сертифікацію ключа ЕЦП відповідача, ані відомості про особистий ключ підписувача, який має відповідати відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Крім того, у справі відсутні інші докази, на підтвердження фактичного надходження коштів на рахунок відповідача та користування останнім кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника), на що суд не звернув уваги. Зазначає, що надані позивачем копії письмових доказів не є належними, оскільки не містять відповідних реквізів : «Згідно з оригіналом», наданий Банком розрахунок заборгованості надрукований нечитабельно малим шрифтом, що є підставою для визнання його недопустимим доказом. 26.02.2025 року предстаник Сапіга М.М., який діє в інтересах АТ «Райфайзен Банк» подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що Банк надав належні та допустимі докази на підтвердження позову.Зазначені докази надані Банком до суду належної якості, читабельні та засвідчені належним чином. Кредитний договір, є укладеним з додержанням письмової форми та процедури визначеної Законом України «Про електронну комерцію» та підписаний Відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» - 464236 НОМЕР_3. Детально процес підписання електронних документів визначено та чітко регламентовано Правилами банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», зокрема Розділом 4 «Підписання електронних документів та надання інших послуг в системі «Райффайзен Онлайн». Виписка із Правил є в матеріалах справи. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України. Судом встановлено, що 01.04.2016 ОСОБА_1 особисто підписав угоду № PDV2-1442233 банківського обслуговування з Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк»(а.с.27). 16.09.2021 на підставі вказаної угоди сторони підписали заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-105471535 від 16.09.2021, за умовами якої банк видав відповідачу кредит у розмірі 120 600,00 грн на строк 72 місяці з 16.09.2021 зі сплатою 33,30 % річних. Заява - Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 464236, позначка часу АЦСК: 16.09.2021 о 17:33 (а.с.зворот 9-11). Пунктами 2.2.,2.4. вказаного договору визначено, що повернення кредиту має відбуватися щомісячними ануїтетними платежами, 16 числа кожного календарного місяця згідно графіку. З метою виконання грошового зобов`язання відповідач доручив банку здійснювати 11 числа кожного місяця договірне списання коштів з рахунку в сумі 3 888, 51 грн., яка дорівнює сумі ануїтетного платежу (а.с. 8-9). Одночасно з підписанням заяви- договору ОСОБА_1 було підписано заяву №014-RO-82-105471535 на приєднання до договору добровільного страхування життя №РБ1704-г від 12 червня 2020 року, графік платежів, паспорт споживчого кредиту та згода на обробку персональних даних о 17:33 (а.с. зворот 8,11-14). Розділом 4 додатком 1 до розпорядження №Р-70/2 від 24.06.2021 року Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райфайзен банк» затвердженого Правлінням АТ «Райфайзен Банк» 16.09.2013 зазначено, що для підписання електронного документа електронним підписом Клієн ініціює процес підсання, шляхом направлення банку запиту одноразового пароля. Одночасно з запитом пароля, банк присвоює електронному документу унікальний ідентифікатор та/або помічає електронний документ персональним номером клієнта (а.с.48) Також до справи долучений додаток 1 до розпорядження №р-8 від 18.01.2023 Правила банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райфайзен банк» затвердженого Правлінням АТ «Райфайзен Банк» 16.09.2013 (а.с. 38-44) 20.03.2023, 03.07.2023, 17.10.2023 та 19.02.2024 сторони уклали додаткові угоди № 1, відповідно до умов яких змінено строки кредиту (пролонгація) по 16.04.2031, фактичну суму кредиту збільшено на суму заборгованості за процентами до 199 344, 89 грн., зменшено розмір щомісячного ануїтетного платежу. Додаткові угоди були підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 20.03.2023-електорнним підписом 648936, позначка часу АЦСК: 20.03.2023 18:59; 03.07.2023-електронним підписом 659066, позначка часу АЦСК: 03.07.2023 12:57, 17.10.2023-електронним підписом 69519125, позначка часу АЦСК: 17.10.2023, 14-14 та 19.02.2024-електронним підписом 559572, позначка часу АЦСК:19.02.2024 18:21. (а.с.15-26). Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем станом на 26.09.2024 заборгованість відповідача складає 231 839, 52 грн., яка складається із 212 149, 66 грн. заборгованості за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість 5 028, 67 грн.; 19 689, 86 грн. заборгованості за відсотками, у тому числі прострочена заборгованість 17 759, 65 грн (а.с. 5-6). На підтвердження позовних вимох АТ «Райффайзен Банк» надав виписку особистого рахунку № НОМЕР_1 (а.с.29-32) 26.09.2024 АТ «Райффайзен Банк» на адресу ОСОБА_1 за вих № 114/5-683842 від 26.09.2024, № 114/5-683843 від 26.09.2024 направив вимогу про дострокове погашення кредиту у повному обсязі зі сплатою процентів у сумі 231 839, 52 грн (а.с.33). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734 - VIII договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно зі частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію». Згідно положень ч.ч.3, 4, 6, 7 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до частини 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Як визначено ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми. Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач уклав із АТ "Райффайзен Банк" та уклав угоду № PDV2-1442233 та електронний договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-105471535 від 16.09.2021 та підписав таку у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»(електронним підписом одноразовим ідентифікатором 464236), а тому за правовими наслідками цей договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. АТ "Райффайзен Банк" свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 120 600,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 24.09.2024 року (а.с. 29). Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 120 600,00 грн. Судова колегія зазначає, що відповідач, підписавши кредитний договір, підтвердив факт ознайомлення з його змістом та Правилами, а також отримання повної та достатньої інформації для належного розуміння умов надання послуги. Таким чином, відповідач усвідомлено погодився з умовами договору, включаючи строки кредитування, розмір кредиту та процентної ставки, порядок її нарахування, а також був належним чином поінформований про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту. Оскільки взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконав у позивача 3 26.09.2024 виникло право вимагати повернення позичених коштів у розмірі 231 839, 52 грн., яка складається із 212 149, 66 грн. заборгованості за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість 5 028, 67 грн.; 19 689, 86 грн. заборгованості за відсотками, у тому числі прострочена заборгованість 17 759, 65 грн. Доводи апеляційної скарги, що відповідачем не підписано електронним підписом цифровим підписом кредитного договору спростовуються маріалами справи. Оскільки в угоді №PDV2-1442233 підписаної особисто ОСОБА_1 в реквізитах сторін зазначений номер мобільного телефону НОМЕР_2 на який було відправлено одноразовий ідентифікатор для підпису заяви-договору про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-105471535. Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи. Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для звдовлення апенляційної скарги і скасування рішення суду - відсутні. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат немає. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2024- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 20 червня 2025 року. Головуючий О. Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна В.Б. Яцина