Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/6067/25

Справа № 991/6067/25 Провадження 1-кс/991/6131/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 18 червня 2025 року Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та ВСТАНОВИВ: 1.17 червня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України, Бюро), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за його заявою від 15 червня 2025 року. 1.1.15 червня 2025 року ОСОБА_3 на офіційну електронну пошту, зокрема, НАБ України (povidomlennia_zvernennia@nabu.gov.ua) направлено повідомлення (скарга) про порушення суддею закону, яку він просив вважати заявою про вчинення кримінального правопорушення та внести відповідні відомості до ЄРДР. 1.2.На теперішній час, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені. 1.3.Відповідно до змісту скарги, 15 червня 2025 року заявником було подано до НАБ України заяву, про факт злочинної (як вважає заявник) діяльності судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_4 . 1.4.В заяві йшлося про те, що у період часу із 2022 по 2025 за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Житомирська, буд. 30 А, суддею Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_4 було вчинено кримінальні правопорушення, а саме у період часу із 2022 - 2025 суддя ОСОБА_4 під час розгляду судових справ № 274/212/25, № 274/199/25, № 274/7537/24, № 274/8016/24, № 274/7492/24, № 274/6592/24, № 274/6766/24, № 274/4060/24, № 274/6260/24, № 274/2972/24, № 274/5873/24, № 274/5950/24, № 274/2569/25, № 274/5881/24, № 274/6598/24, № 274/3828/24, № 274/3815/24, № 274/4609/24, № 274/2180/24, № 274/3874/24, № 274/3810/24, № 274/2331/24, № 274/2000/24, № 274/2473/24, № 274/2266/24, № 274/1619/24, № 274/6685/23, № 274/1975/24, № 274/1739/24, № 274/1731/24, № 274/1546/24, № 274/1618/24, № 274/924/24, № 274/108/24, № 274/164/24, № 274/6683/23, № 274/6166/23, № 274/5778/23, № 274/5124/23, № 274/6835/23, № 274/5593/23, № 274/6527/23, № 274/5838/23, № 274/5526/23, № 274/5106/23, № 274/2196/23, № 274/5100/23, № 274/5105/23, № 274/2969/23, № 274/4675/23, № 274/3256/23, № 274/3049/23, № 274/2843/23, № 274/2110/23, № 274/1265/23, № 274/1499/23, № 274/1333/23, № 274/1835/23, № 274/128/23, № 274/598/23, № 274/253/23, № 274/6082/22, № 274/4550/22, № 274/1245/22, № 274/1416/22, систематично зловживаючи своїм службовим становищем неодноразово можливо приймав та отримував неправомірну вигоду для себе за завідомо незаконне звільнення від покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами осіб винних у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За отриманою заявником інформацією, за кожне із зазначених судових рішень, з метою звільнення перелічених вище порушників від відповідальності в частини позбавлення права керування транспортним засобом, суддя ОСОБА_4 можливо отримував близько 1 500 доларів США можливої неправомірної вигоди в загальній сумі за три роки майже 100 000 доларів США. При цьому на можливі незаконно отримані кошти суддя купував земельні ділянки та інше рухоме та нерухоме майно, яке міг оформлювати на себе, на своїх родичів та близьких знайомих тощо. Такі дії кваліфіковано заявником за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

2. ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав свою скаргу, просив її задовольнити. 2.1.У судове засідання викликався представник НАБ України. Від детектива Бюро ОСОБА_5 на адресу слідчого судді надійшли письмові заперечення щодо скарги у яких він зазначив таке. Вказана скарга є безпідставною і не підлягає задоволенню. На переконання детектива, є підстави вважати, що заявник сам розуміє, що у його зверненні відсутні об?єктивні обставини, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, та усвідомлює, що йому буде відмовлено. Заявник намагається зловживати процесуальними правами та формально відноситься до направлення повідомлення про кримінальне правопорушення і його розгляду, використовуючи це лише як привід для звернення до суду зі скаргою. У повідомленні ОСОБА_3 від 15.06.2025 викладене необґрунтоване припущення та відсутні будь-які відомості про фактичні обставини, які б вказували на вчинення суддею Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_4 дій, що містять ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 369-2 КК України. 2.2.Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду поданої скарги. 3.Дослідивши зміст скарги та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України. На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України). Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, наступає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення та отримання такої заяви прокурором. За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Водночас, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). 3.2.Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв`язку з положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. 3.3.Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. 4.Дослідивши додані до скарги матеріали, слідчий суддя встановив такі факти та обставини: - до матеріалів скарги додано відомості про направлення заяви від 15 червня 2025 року з електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » о 21:41 год 15 червня 2025 року; - 17 червня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність НАБ України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 15 червня 2025 року. Відтак, враховуючи, що при обчисленні процесуального строку годинами в нього включаються вихідні дні й неробочий час, скарга ОСОБА_3 подана у строк, визначений у ст. 304 КПК України. 4.1.Частиною 2 статті 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Водночас, в реєстрі, серед іншого, згідно з п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань. Частина 2 Глави 1 Розділу ІІ вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про злочин від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 4.2.Кримінальні правопорушення, передбачені статями 364 та 369-2 КК України належать до предметної підсудності ВАКС. 4.3.У заяві про злочин ОСОБА_3 стверджує, що «у період часу із 2022 - 2025 суддя ОСОБА_4 систематично зловживаючи своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 364 ККУ) неодноразово можливо приймав та отримував неправомірну вигоду для себе за завідомо незаконне звільнення від покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами зазначених вище осіб винних у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, (ч. 2 ст. 369-2 КК України)». Об`єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем (ч. 1 ст. 364 КК України) має три обов`язкові ознаки: діяння - використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає у певних діях або бездіяльності суб`єкта; наслідки, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам; причинний зв`язок між діянням та наслідками. Суб`єктивна сторона означеного злочину характеризується прямим умислом та спеціальною метою - одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Відповідно до пунктів 3) та 4) Примітки до ст. 364 КК України, істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Таким чином, відповідальність за ст. 364 КК України наступає виключно у разі спричинення матеріальної шкоди у визначеному законом розмірі. У своїй заяві та скарзі ОСОБА_3 не доведено завдання істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків за результатом зазначених у заяві обставин. Ба більше, на переконання слідчого судді, самі по собі обставини, про які зазначає заявник, не здатні напряму завдати істотну шкоду чи спричинити тяжкі наслідки, які мають матеріальний (грошовий) вимір. Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що за наведених в заяві ОСОБА_3 обставин, в діях зазначеної у заяві особи відсутній один з елементів об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 364 КК України, а відтак така заява не містить відомостей про наявність складу цього кримінального правопорушення та не може бути підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 4.4.Слідчий суддя враховує той факт, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про факт вчинення кримінального правопорушення. Також, слідчий суддя враховує, що заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак, наведення доводів, чому він вважає, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити. Натомість, у заяві про злочин ОСОБА_3 не зазначив конкретних обставин, які б свідчили про наявність ознак злочину, передбаченого й статтею 369-2 КК України, чи іншого корупційного кримінального правопорушення, яке предметно підсудне Вищому антикорупційному суду (ст. 33-1 КПК України), зокрема, виду діянь, які становлять об`єктивну сторону злочину, способи його вчинення, характеру впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави. Водночас, наведений заявником предмет злочину та його можливий розмір є припущенням, про що зазначає сам заявник: «суддя ОСОБА_4 можливо отримував близько 1 500 доларів США можливої неправомірної вигоди». Зазначені у заяві обставини про ймовірне вчинення суддею ОСОБА_4 зловживання впливом є загальними, жодним чином не обґрунтовані та пов`язані з незгодою із ухваленими суддею рішеннями. 4.5.Отже, подана ОСОБА_3 заява про кримінальне правопорушення не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, наведеного у ній. 5.Крім цього варто зазначити, що доводи вищевказаної заяви ґрунтуються на незгоді ОСОБА_3 із судовими рішеннями, ухваленими суддею Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_4 , що дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов`язку вчинити певні дії щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до ст. 214 КПК України. Таке твердження узгоджується зі ст. 126 Конституції України, яка гарантує незалежність і недоторканність суддів, передбачає, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. 5.1.Згідно з частинами 1, 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. 5.2.У рішенні Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року по справі № 7-р/2020 вказано, що для перегляду судового рішення в законі встановлюються відповідні процедури судочинства, які передбачають оскарження судового рішення та надання йому юридичної оцінки компетентним судом. Конституційний Суд України наголошував, що «закріплення на конституційному рівні положення, відповідно до якого правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, та положення щодо незалежності суддів створює найважливішу гарантію додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина» та «спрямоване на створення ефективного механізму виконання покладених на судову владу завдань, які полягають, насамперед, у захисті прав і свобод людини і громадянина, забезпеченні верховенства права та конституційного ладу в державі». 6.З урахуванням викладеного, у задоволенні скарги слід відмовити. Керуючись статтями 303, 304, 306, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив: 1.Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без задоволення. 2.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Слідчий суддя ОСОБА_6