Постанова 4814 № 552/2816/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/2816/24 Номер провадження 22-ц/814/582/25Головуючий у 1-й інстанції Потетій А.Г. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 22 серпня 2024 року, постановлене суддею Потетієм А.Г., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 01.05.2024 28.11.2023 ТОВ «ФК «Європейська агенція боргів» звернулося в Київський районний суд м.Полтави із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 19.05.2023 ОСОБА_1 укладено договір позики №5604853 із ТОВ «Маніфою», а 02.06.2023 - із ТОВ «Мілоан» кредитні договори №8132063 та №102990173, які підписаний електронним підписом позичальника, шляхом використання одноразового ідентифікатора надісланого на його номер мобільного телефону. 18.10.2023 та 27.10.2023 між первинними кредиторами та позивачем укладено договори факторингу №18-10/2023 та №27102023/1 у відповідності до яких, кредитор передав, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло за плату право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 86 876,95 грн. Зокрема: - за договором позики №5604853 у розмірі 26 928,00 грн., із яких: 9 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 928,00 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою; - за кредитним договором №8132063 у розмірі 27 216,00 грн., із яких: 6 300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 586,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 1 330,00 грн. - заборгованість за комісією; - за кредитним договором №102990173 у розмірі 32 732,95 грн., із яких 8 300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 804,40 грн. сума заборгованості за відсотками; 628,55 грн. заборгованість за комісією. Зазначає, що усупереч умовам договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивача права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок первинних кредиторів, ні їх правонаступника. Із підстав викладеного, просить захистити порушене право та стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за договорами у загальному розмірі 86 876,95 грн. та понесені судові витрати. Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 03.05.2024 цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направлено за підсудністю до Полтавського районного суду Полтавської області. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 29.05.2024 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 22.08.2024 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: - за договором позики №5604853 у розмірі 26 928,00 грн., із яких: 9 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 928,00 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою; - за кредитним договором №8132063 у розмірі 27 216,00 грн., із яких: 6 300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 586,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 1 330,00 грн. - заборгованість за комісією; - за кредитним договором №102990173 у розмірі 32 732,95 грн., із яких 8 300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 804,40 грн. сума заборгованості за відсотками; 628,55 грн. заборгованість за комісією, а всього заборгованість за кредитним договорами у загальному розмірі 86 876,95 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн. Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено факт укладення кредитних договорів та виникнення у відповідача заборгованості за ними в розмірі, заявленому до стягнення, включно із нарахованими відсотками та комісією. Не погодившись із таким рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким зменшити розмір нарахованих відсотків з урахуванням непропорційно великих сум порівняно з тілом кредиту. Зазначає, що при постановленні оскаржуваного рішення судом не було враховані викладені ним у відзиві заперечення проти позову та не наведено мотивів їх відхилення. Вважає, що первинні кредитори ввели позичальника в оману щодо дійсного розміру суми кредиту з відсотками, що є порушенням вимог статей 11, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» та статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Доводить несправедливість умов кредитування, зокрема, щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання умов зобов`язання та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.11.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 27.11.2024. 11.12.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване. Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.05.2023 ОСОБА_1 електронним підписом підписав паспорт споживчого кредиту, яким визначено наступні істотні умови кредитування: тип кредиту довгострокова позика; сума позики 25 000,00 грн.; строк позики - 60 днів; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; спосіб та строк надання позики: безготівковим шляхом (кредитні кошти надаються шляхом переказу на банківську картку споживача) на строк, визначений договором; процентна ставка, відсотків річних: розрахунковий період 1 (до 29.05.2023): акційна процентна ставка: 1,74300% на день (35132,00% річних); базова процентна ставка: 2,49000% на день (334502,00% річних); акційна процентна ставка застосовується за умови належного виконання позичальником зобов`язання щодо здійснення платежу за цим розрахунковим періодом, а також у разі здійснення відповідного платежу протягом 3-х днів з моменту спливу строку цього розрахункового періоду. Розрахунковий період 2 (до 18.07.2023): основна процентна ставка: 2,49000% на день (36534,00% річних); тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за позикою 7 470,00 грн.; орієнтовна загальна вартість позики 32 470,00 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 35545%./а.с.15-17/ 19.05.2023 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №5604853, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти, а позичальник приймає на себе зобов`язання повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору (п.2.1. договору). Параметри позики: тип позики довгострокова; мета отримання позики придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, не пов`язаних х підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики 9 000,00 грн.; строк позики загальний до 18.07.2023 (60 днів); дата надання позики 19.05.2023;дата повернення позики 18.07.2023 (п.2.3. договору). Згідно із п.2.4. договору процентна ставка, що застосовується в межах строку позики: - акційна процентна ставка, фіксована: 1,74300% на день застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п.3.1.1. цього договору; - базова процентна ставка, фіксована: 2,49000% на день застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п.3.1.2. цього договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору; - основна процентна ставка, фіксована: 2,49000% на день застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено розділом 3 цього договору. Згідно із п.4.2. договору строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди у формі та спосіб, у який укладено цей договір позики./а.с.8-12/ 20.05.2023 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору позики №5604853 від 19.05.2023, якою визначено: суму позики 9 000,00 грн.; строк користування позикою: загальний строк до 18.08.2023 (80 днів); дата повернення позики 18.08.2023; базова процентна ставка, фіксована: 2,49000; на день застосовується протягом першого розрахункового періоду за цією додатковою угодою; основна процентна ставка, фіксована: 3,00000% на день застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду за цією додатковою угодою./а.с.18/ Додатком №1 до Додаткової угоди №1 до Договору позики №5604853 від 19.05.2023 є розрахунок за додатковою угодою №1 від 30.05.2023 та графік платежів, підписані позичальником./а.с.18-19/ 21.05.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №102990173, за яким кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконання обов`язків найманого працівника (п.1.1. договору). Згідно із п.1.2. - 1.3.2. договору: сума кредиту становить 10 000,00 грн.; кредит надається на 100 днів з 21.05.2023 і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 10 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 31.05.2023. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 29.08.2023. Відповідно до п.1.5. договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1 750,00 грн. в грошовому виразі та 35907,00% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 28 750,00 грн. у грошовому виразі та 13934,00% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 11 750,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 38 750,00 грн. Комісія за надання кредиту: 700,00 грн., яка нараховується за ставкою 7,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1. договору). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 050,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2. договору). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 27 000,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.3. договору)./а.с.44-49/ Передувало укладенню договору про споживчий кредит від 21.05.2023 №102990173, ознайомлення позичальника із паспортом споживчого кредиту./а.с.50/ 02.06.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8132063, за яким кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконання обов`язків найманого працівника (п.1.1. договору). Згідно із п.1.2.-1.3.2. договору: сума кредиту становить 7 000,00 грн.; кредит надається на 100 днів з 02.06.2023 і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 10 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 12.06.2023. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 10.09.2023. Відповідно до п.1.5. договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2 730,00 грн. в грошовому виразі та 16597306,00% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 21 630,00 грн. у грошовому виразі та 16992,00% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 9 730,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 28 630,00 грн. Комісія за надання кредиту: 1 330,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1. договору). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 400,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2. договору). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 18 900,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.3. договору)./а.с.31-36/ Передувало укладенню договору про споживчий кредит від 02.06.2023 №8132063 ознайомлення позичальника із паспортом споживчого кредиту./а.с.37/ 18.10.2023 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Маніфою» укладено договір факторингу №18-10/2023, за умов якого позивач прийняв належні кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників./а.с.21-23/ 18.10.2023 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Маніфою» складено Акт прийому-передачі Реєстру боржників, серед яких позичальник ОСОБА_1 /а.с.24,25/ 27.10.2023 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу №27102023/1, за умов якого позивач прийняв належні кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників./а.с.38-40/ 27.10.2023 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» складено Акт прийому-передачі Реєстру боржників, серед яких ОСОБА_1 /а.с.41,42/ Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із того, що позичальник погодивши істотні умови кредитування, зобов`язання за ними належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 86 876,95 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, як правонаступника кредитора. Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з частиною шрстою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України). Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №129/1033/13-ц від 18.03.2020, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Відповідно, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. У справі, що переглядається матеріалами справи підтверджено, що позичальник електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписав договір позики №5604853 від 19.05.2023 та кредитні договори №8132063 від 02.06.2023 та №102990173 від 21.05.2023, що узгоджується із приписами статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та свідчить про досягнення сторонами правочинів їх істотних умов. При цьому, позичальник надав кредиторам вичерпну інформацію відносно себе: РНОКПП, паспортні дані, номер мобільного телефону, вказавши, що його попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 182 КК України. Доказів, що указані в договорах одноразові ідентифікатори та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, останнім суду не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти/позику. Передувало укладенню договору позики №5604853 від 19.05.2023 та кредитних договорів №8132063 від 02.06.2023 та №102990173 від 21.05.2023, ознайомлення позичальника із умовами кредитування, викладеними у паспорті споживчого кредиту. При цьому, колегія суддів ураховує, що при укладенні таких правочинів сторони зобов`язання погодили суму і строк кредиту/позики, сплату відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, порядок та умови надання кредиту, порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок зміни процентів тощо. Отже, зважаючи на невиконання відповідачем умов договорів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо існування заборгованості, яка підлягає стягненню з позичальника на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», взявши до уваги надані товариством докази. Підстав вважати несправедливими умови зобов`язання в частині визначення базової відсоткової ставки, колегія суддів не вбачає. Оскільки за умови виконання позичальником умов зобов`язання в межах строку договорів розмір нарахованих процентів не перевищував би розмір тіла кредиту; відтак, проявивши принаймні розумні обачність позичальник мав розуміти настання несприятливих для нього наслідків у вигляді нарахування таких процентів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов цього договору. При цьому, розмір базової відсоткової ставки, як істотна умова зобов`язання, визначається його сторонами, кредитором в односторонньому порядку не змінювалася, що виключає підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Апеляційний суд також враховує, що до звернення правонаступника кредитора в суд із відповідним позовом, позичальник не ставив під сумнів дійсність відповідних договорів та не оспорював їх в судовому порядку, зокрема, з підстав їх несправедливості та порушення законодавства про захист прав споживачів. Натомість, погоджені сторонами кредитних договорів умови щодо нарахування процентів є результатом домовленості сторін, а отже, відповідно до положень статей 628, 629 ЦК України, є обов`язковими для врахування. Навпаки, з встановлених апеляційним судом фактичних обставин убачається, що позичальник у травні та червні 2023 року уклав поспіль три договори, що вказує на прийнятність ним їх умов. Тому, колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача на невідповідність вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами засадам справедливості та добросовісності. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до загального цитування норм права та не містять доказів, які б підтверджували належність виконаня ним зобов`язання за кредитними договорами або відсутності обов`язку їх виконання. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Із огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 22 серпня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 10.06.2025. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді Ю.В. Дряниця О.В. Чумак