Постанова Львівський апеляційний суд № 450/756/25

Справа № 450/756/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В. Є. Провадження № 33/811/643/25 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В., з участю захисника адвоката Худої І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відео конференції справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2025 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 12 лютого 2025 року о 19.50 год. на вул. Вернадського, 1 в с. Пасіки-Зубрицькі Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки Volkswagen з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок рук, та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження; постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що повний текст постанови було проголошено у його відсутності, а копію постанови йому скеровано не було. У зв`язку з цим, він був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на викласти в такій скарзі мотиви незгоди з таким рішенням суду. Також повідомляє апеляційний суд, що після ознайомлення його захисником з матеріалами справи у найкоротший термін буде подана уточнена (доповнена) апеляційна скарга. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на відсутність доказів керування ним транспортним засобом, а тому вважає, що подальша вимога співробітників поліції до нього пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння носить неправомірний характер. Від захисника-адвоката Худої І.Р. також надійшли пояснення до апеляційної скарги. Адвокат вважає, що суд першої інстанції розглянув справу поверхнево, не врахувавши усіх обставин, що мають значення для доведеності вини, зокрема, вважає, що ОСОБА_1 не є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не керував транспортним засобом. Вказує, що поліцейськими не здійснювалася зупинка транспортного засобу, оскільки на відео чітко видно, що поліцейський автомобіль вже стояв попереду т/з, у якому перебував ОСОБА_1 , що виключає версію з переслідуванням чи зупинкою автомобіля в русі. На думку сторони захисту, це дає підстави вважати, що ніякого порушення ПДР не було. Стверджує, що ОСОБА_1 перебував на пасажирському сидінні. Вважає відеозапис неналежним доказом, оскільки такий є неповним, та на ньому не зафіксовано факту руху автомобіля та його зупинки. Зауважує, що поліцейський не мав чіткої впевненості у наявності ознак сп`яніння запах алкоголю - саме у водія, а не в салоні автомобіля. Вказує на відсутність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 . Наполягає, що саме психологічний тиск зі сторони поліцейських вплинув на рішення ОСОБА_1 відмовитися від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Звертає увагу на порушення порядку фіксації подій. Також, вказує, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом. Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду ОСОБА_1 у судове засідання не прибув та про поважні причини неявки суду не повідомив. Захисник-адвокат Худа І.Р. не заперечувала проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши пояснення захисника-адвоката Худу І.Р. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 12.02.2025 року серії ЕПР1 № 245231 щодо ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 від огляду відмовився (а.с. 5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 12.02.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі (а.с. 6); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рузху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4062188 від 12.02.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 4); відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано як на вимогу поліцейського про проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі ОСОБА_2 відмовився (а.с. 8). При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що і стало підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом апеляційний суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки такі спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває за кермовм, та коли поліцейській повідомили йому причину зупинки (порушення правил ПДР), жодним чином не заперечував, що керував транспортним засобом, та надав на вимогу поліцейських усі необхідні документи. Також суд не погоджується з твердженням апеляційної скарги про неналежність та недопустимість відеозапису. Той факт, що долучене до матеріалів справи відео з нагрудних камер працівників поліції не є безперервним, не може бути підставою для скасування постанови, оскільки на такому чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Покликання апелянта про те, що його не відсторонили від керування транспортним засобом, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому такі не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді. Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. На думку апеляційного суду, викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Пустомитівського суду Львівської області від 13 березня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА