Постанова Львівський апеляційний суд № 456/5145/24

Справа № 456/5145/24 Головуючий у 1 інстанції: Гула Л. В. Провадження № 33/811/866/25 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2025 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Романюка В.І. (в режимі відеоконференції), розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.05.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривні. Згідно постанови суду ОСОБА_1 10.09.2024 року о 10 год. 38 хв. в с.Лисовичі по вул.Курортна, 33 керував автомобілем «КРАЗ», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився (подія зафіксована на нагрудну бодікамеру поліцейського), чим порушив п.2.5 ПДР ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтовано, при цьому зазначає, що матеріалами справи не доведено того, що він керував транспортним засобом, працівники поліції не здійснювали зупинки транспортного засобу під його керуванням, оскільки такий був припаркований, працівники поліції не вручали йому копії протоколу про адміністративне правопорушення та викладені в протоколі обставини суперечать обставинам, що мали місце в дійсності. Розглянувши матеріали справи № 456/5145/25, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ААД №917132 від 10.09.2024 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.2), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини, зокрема спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, озвучення виявлених ознак алкогольного сп`яніння, пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі в присутності працівників поліції, на що ОСОБА_1 відповів відмовою, а також ствердив, що здійснював керування транспортним засобом «КРАЗ», н.з. НОМЕР_1 (а.с.7), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10.09.2024 року, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу (а.с.3), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 10.09.2024 року для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, яким зафіксовано факт відмови останнього від проходження медичного огляду (а.с.4). Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність. Апеляційний суд досліджуючи матеріали справи, приходить до обґрунтованого переконання про те, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими належним чином та апеляційний суд не вбачає жодних підстав не погоджуватися із зазначеними висновками. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті. Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.