Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/2913/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5264/25 Справа № 201/2913/23 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2025 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В. за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Миробонд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігкомерц», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб`юшн», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна про визнання недійсним правочинів, скасування рішень, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Миробонд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігкомерц», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб`юшн», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна про визнання недійсним правочинів, скасування рішень, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. В обґрунтування позову зазначив, що 03.04.2006 між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNHLGB00000520 про надання кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії. За змістом п. 1.1. кредитного договору, банк надав позичальнику кредитні кошти на строк до 03.04.2026 у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в розмірі 1 655 174,67 доларів США на наступні цілі: оплата за договором про сумісну діяльність по будуванню ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: м. Дніпропетровськ, (район вул. Дзержинського, 35-Б) №29-Ю від 12.01.2006; оплата за договором про сумісну діяльність по будуванню ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: м. Дніпропетровськ, (район вул. Дзержинського, 35-Б) №130/131-П-А від 12.01.2006 укладених з ТОВ Перспектива Інвестмен, в розмірі 1 394 674,50 доларів США та на оплату страхових платежів в сумі 260 500,17 доларів США, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 1,07% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредит у межах узгодженого сторонами кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 , меморіальним ордером та заявою про видачу готівки № 20 від 03.04.2006. За умовами договору, щомісячно в період сплати позичальник повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 16 343,65 доларів США, для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом та відсотками. Період сплати вважається з 20 по 25 число кожного місяця. При порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.1., 2.2.3, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 2,14% на місяць, нарахованої від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом (п.3.2. договору). Згідно п.4.1. кредитного договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.2.2.2 цього договору, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити Банку пеню у розмірі 3,00% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. 24.01.2013 між Банком та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору №DNHLGB00000520 від 03.04.2006, яким сторони домовилися відмінити нараховану пеню станом на 24.01.2013. З моменту підписання цього Додаткового договору, чергове нарахування пені за порушення зобов`язань буде відбуватися відповідно до п.4.1 кредитного договору. Сторони домовилися викласти п.4.1 кредитного договору в наступній редакції: 4.1. У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредитом, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,11% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. Відповідно до п.п. 2.2.2., 2.2.3. кредитного договору, позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом згідно п.1.1, 3.1, 3.2 цього договору та погашення кредиту провести в порядку, сумах та строки, передбачені п.1.1, 2.3.1, 2.3.2 і 2.3.3 цього договору . В порушення відповідних умов договору та приписів законодавства ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, не сплатив заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості. На час подання цього позову у позичальника наявна непогашена заборгованість, зобов`язання не виконані, чим порушуються права позивача. 03.04.2006 між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №DNHLGB00000520, відповідно до якого іпотекою забезпечується виконання зобов`язань - ОСОБА_1 , що випливають з кредитного договору від №DNHLGB00000520 від 03.04.2006, з повернення кредиту в термін до 03.04.2026 включно, в сумі 1 655 174,67 доларів США в тому числі на придбання нерухомості в сумі 1 394 674,50 доларів США та на сплату страхових платежів в сумі 260 500,17 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,07% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом щомісяця в період сплати, за який приймається період з 20 по 25 число кожного місяця. Згідно п.7 договору іпотеки, в забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку майнові права на отримання у власність, нерухомого майна (далі-Майно), будівництво якого незавершене, а саме: - квартири номер АДРЕСА_1 ). Цільове призначення майна-житлова нерухомість. - паркувальних місць №130, №131, розташованих в ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю Крутогірний, за адресою: АДРЕСА_2 ). Цільове призначення майна-паркувальне місце. Згідно витягу №8070772 від 26.06.2006 про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: підстава обтяження: договір №DNHLG000000520, реєстр 444, 03.04.2006. Об`єкт обтяження майнові права на отримання у власність квартири АДРЕСА_3 , заг. пл. 656,05 кв.м., що розташована на 6,7 поверхах; паркувальних місць АДРЕСА_4 . Згідно витягу №19937903 від 28.07.2008 про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін), приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу до Державного реєстру іпотек внесено зміни: підстава: договір іпотеки №DNHLGВ00000520, реєстр 444, 26.06.2006, Приватний нотаріус Крючкова Т.В. Згідно довідки ТОВ Перспектива Інвестмент №07/11/12-3 від 12.11.2008 повідомлено, що на підставі Договору про сумісну діяльність №29-Ю від 12.01.2006 і Додаткової угоди від 30.03.2007; Договору про сумісну діяльність №130/131-П-А від 12.01.2006 і Додаткової угоди від 30.03.2007 за ОСОБА_2 були закріплені об`єкти будування: квартира АДРЕСА_5 , паркувальне місце АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 , які після введення в експлуатацію згідно Рішення виконкому Дніпропетровської Міської Ради №1798 від 14.06.2007 набули наступної адреси: - квартира АДРЕСА_8 (загальною площею 19,4 кв.м.), - паркувальне місце АДРЕСА_9 . Право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 , паркувальне місце № НОМЕР_2 та паркувальне місце № НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , затверджено Рішенням виконкому Дніпропетровської Міської Ради №3581 від 25.10.2007. У 2015 році вулиця Дзержинського перейменована на ОСОБА_4 . Отже, з моменту реєстрації права власності іпотекодавця на квартиру та паркувальні місця, вказані об`єкти нерухомості набули статусу предмета іпотеки у відповідності до договору іпотеки №DNHLGB00000520 від 03.04.2006 та вказаних вище норм матеріального права. Позивач випадково дізнався, що квартира АДРЕСА_10 , що належали на праві власності Іпотекодателю - ОСОБА_2 , належить її доньці - ОСОБА_5 на підставі договорів дарування №313, №314, №315 від 24.02.2017, що посвідчені приватним нотаріусом ДМНО Ярмолюк Маргаритою Миколаївною. АТ КБ ПриватБанк , як іпотекодержатель вищезазначеного майна переданого в іпотеку, не надавав будь-якої згоди на розпорядження іпотекодавцем предметами іпотеки. 23.10.2020 за зверненням АТ КБ ПриватБанк Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області зареєстровано кримінальне провадження №12020040650001811, правова кваліфікація ч. 4 ст. 190 КК України, щодо неправомірних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . Вбачається, що ОСОБА_2 , як іпотекодавець, в порушення Закону України Про іпотеку та умов договору іпотеки, зокрема пунктів п. 15 та п. 19.6. незаконно здійснила відчуження та розпорядилася предметами іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя. Отже, як вбачається з офіційних даних реєстрів, з моменту укладення договору іпотеки 03.04.2006 та на даний час міститься заборона відчуження об`єктів спірного майна, зокрема квартири АДРЕСА_3 та паркомісць №130-131. 10.04.2020 АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права іпотеки на спірну квартиру та паркувальні місця за банком. Справа №201/3422/20. 15.02.2021 рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позов задоволено. 09.11.2021 постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_7 задоволені частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2021 скасовано з процесуальних порушень та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено. 21.12.2022 постановою Верховного Суду касаційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_2 залишені без задоволення, постанова Дніпровського апеляційного суду від 09.11.2021 у справі №201/3422/20 - залишена без змін. 28.01.2023 до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі рішення суду по справі №201/3422/20, внесено записи про іпотеку та обтяження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_3 , паркувальних місць №130, АДРЕСА_11 , іпотекодержателем яких є АТ КБ ПриватБанк. Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, як державний реєстратор, прийняв наступні рішення: - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61654629 від 17.11.2021 (15:39:27), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (квартира, реєстраційний номер №1183635412101); адреса: АДРЕСА_12 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник Медведєва А.Л. Номер відомостей про речове право 45101712; Розмір частки 1/1; - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61653164 від 17.11.2021 (15:15:05), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (паркувальне місце №130, реєстраційний номер №1183658312101); адреса: АДРЕСА_13 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник ОСОБА_3 . Номер запису про право власності 45100787; Розмір частки 1/1; - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61655465 від 17.11.2021 (15:53:10), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (паркувальне місце №131, реєстраційний номер №1183680412101); адреса: АДРЕСА_13 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник ОСОБА_3 . Номер запису про право власності 45102327; Розмір частки 1/1. Із зазначеного вбачається, що об`єкти нерухомого майна вибули із власності ОСОБА_3 на користь пов`язаної з нею особою ТОВ МИРОБОНД. В подальшому, 03.01.2023 ТОВ «МИРОБОНД», як іпотекодавець, передав квартиру АДРЕСА_3 та паркувальні місця №130, №131, в іпотеку ТОВ «БІГКОМЕРЦ», як іпотекодержателю, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «АЛЬФА ДИСТРИБ`ЮШН» за договором надання коштів у позику №17 від 05.08.2021, зі строком виконання зобов`язання 17.01.2023, тобто через 14 днів після передачі в іпотеку. 03.01.2023 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, прийняв наступні рішення: щодо квартири АДРЕСА_14 , (реєстраційний номер №1183635412101): - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66012878 від 03.01.2023 (12:20:02), яким внесено запис про іпотеку №48906174, на підставі договору іпотеки №1 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О. Іпотекодержатель ТОВ БІГКОМЕРЦ, Іпотекодатель ТОВ МИРОБОНД; - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66012815 від 03.01.2023 (12:15:07), яким внесено запис про обтяження №48906090, на підставі договору іпотеки №1 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №2. Вид обтяження: заборона на нерухоме майно; Обтяжувач: ТОВ БІГКОМЕРЦ, Особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ МИРОБОНД; Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ТОВ «АЛЬФА ДИСТРИБ`ЮШН »; щодо паркувального місця №130 за адресою: АДРЕСА_13 , (реєстраційний номер №1183658312101): - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66014360 від 03.01.2023 (14:11:26), яким внесено запис про іпотеку №48907146, на підставі договору іпотеки №4 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О. - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66014249 від 03.01.2023 (14:02:33), яким внесено запис про обтяження №48907045, на підставі договору іпотеки №4 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №5. щодо паркувального місця №131 за адресою: АДРЕСА_13 , (реєстраційний номер №1183680412101): - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66013731 від 03.01.2023 (13:20:19), яким внесено запис про іпотеку №48906644, на підставі договору іпотеки №7 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О. - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66013975 від 03.01.2023 (13:38:22), яким внесено запис про обтяження №48906958, на підставі договору іпотеки №7 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №8. Позивач вважає, що відповідачами були порушені норми діючого законодавства, а отже договори дарування №313, №314, №315 від 24.02.2017, Акти приймання-передачі вкладу (внеску) про внесення до статутного капіталу від 11.11.2021 за №б/н, договори іпотеки №1, №4, №7 від 03.01.2023, відповідні рішення та записи про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, іпотеку та обтяження щодо квартири АДРЕСА_3 , паркувальних місць АДРЕСА_6 , АДРЕСА_11 , є недійсними, які суперечать Цивільному кодексу України, зокрема п. 6 ч. 1 статті 3; ч. 2, 3 статті 13, статті 319, також приписам ч. 3 статті 9; ч. 1, 2 статті 10; ч. 3 статті 12 Закону України Про іпотеку, мають ознаки фраудаторності і фіктивності відповідно статті 234 ЦК України, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а направлені на зловживання своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, з метою уникнення звернення стягнення на таке майно. Враховуючи недійсність правочинів (договорів іпотеки) на підставі яких, 03.01.2023 приватним нотаріусом ДМНО Кравченко О.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесено відповідні записи про іпотеку та обтяження, позивач вважає, що відповідні рішення нотаріуса та записи зроблені на їх підставі підлягають скасуванню, так як недійсні правочини не мають юридичних наслідків окрім їх недійсності. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд: - визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_14 , (реєстраційний номер об`єкта № 1183635412101), що укладений 24 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. і зареєстрований в реєстрі за № 313; - визнати недійсним акт приймання-передачі вкладу (внеску), що вноситься до статутного капіталу від 11 листопада 2021 року № б/н, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Миробонд» щодо передачі об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_3 , загальна площа (кв. м) 567,9; житлова площа (кв. м) 252,1; за адресою: АДРЕСА_15 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183635412101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 61654629 від 17 листопада 2021 року про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_16 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183635412101. Розмір частки: 1/1, за ТОВ «Миробонд», прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р. О.; - визнати недійсним договір іпотеки від 03 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Бігкомерц» та ТОВ «Миробонд», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О. та зареєстрований в реєстрі за серією та номером 1, про передачу в іпотеку об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_16 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183635412101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66012878 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про іпотеку: 48906174; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66012815 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про обтяження: 48906090; - визнати недійсними договір дарування паркувального місця № 130 за адресою: АДРЕСА_13 , (реєстраційний номер № 1183658312101), що укладений 24 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. і зареєстрований в реєстрі за № 314; - визнати недійсним акт приймання-передачі вкладу (внеску), що вноситься до статутного капіталу від 11 листопада 2021 року № б/н, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Миробонд» щодо передачі об`єкту нерухомого майна, а саме: паркувального місця № 130, загальна площа (кв. м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183658312101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 61653164 від 17 листопада 2021 року про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: паркувальне місце № 130, загальна площа (кв. м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183658312101, розмір частки: 1/1, за ТОВ «Миробонд», прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р. О.; - визнати недійсним договір іпотеки від 03 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Бігкомерц» та ТОВ «Миробонд», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О. та зареєстрований в реєстрі за серією та номером 4, про передачу в іпотеку об`єкту нерухомого майна: паркувальне місце № 130, загальна площа (кв. м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183658312101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66014360 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про іпотеку: 48907146; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66014249 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про обтяження: 48907045; - визнати недійсними договір дарування паркувального місця № 131 за адресою: АДРЕСА_13 , (реєстраційний номер № 1183680412101), що укладений 24 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. і зареєстрований в реєстрі за № 315; - визнати недійсним акт приймання-передачі вкладу (внеску) що вноситься до статутного капіталу від 11 листопада 2021 року № б/н, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Миробонд» щодо передачі об`єкту нерухомого майна: паркувального місця № 131, загальна площа (кв. м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183680412101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 61655465 від 17 листопада 2021 року про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: паркувальне місце № 131, загальна площа (кв. м): 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183680412101, розмір частки: 1/1, за ТОВ «Миробонд», прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р. О.; - визнати недійсним договір іпотеки від 03 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Бігкомерц» та ТОВ «Миробонд», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О. та зареєстрований в реєстрі за серією та номером 7, про передачу в іпотеку об`єкту нерухомого майна: паркувального місця № 131, загальна площа (кв. м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183680412101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66013731 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про іпотеку: 48906644; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66013975 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про обтяження: 48906958; - в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № DNHLGB00000520 від 03 квітня 2006 року у розмірі 800 000, 00 доларів США, що за курсом НБУ складає еквівалент 29 254 880, 00 грн, яка складається з частини заборгованості по тілу кредиту, звернути стягнення на предмети іпотеки: квартиру АДРЕСА_16 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183635412101; паркувальне місце № 130, загальна площа (кв.м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 , реєстраційний номер об`єкта: 1183658312101; паркувальне місце № 131, загальна площа (кв.м) 19.4, за адресою: АДРЕСА_13 , реєстраційний номер об`єкта: 1183680412101, шляхом продажу вказаних предметів іпотеки на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» із встановленням початкової ціни продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; - виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та інших мешканців, які зареєстровані та/або проживають у предметі іпотеки, квартирі АДРЕСА_14 , без надання іншого житлового приміщення. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Миробонд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігкомерц», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб`юшн», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна про визнання недійсним правочинів, скасування рішень, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Не погодившись з вказаним рішенням суду, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити . Судом встановлено, що 03.04.2006 між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNHLGB00000520 про надання кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії. За змістом п. 1.1. кредитного договору, банк надав позичальнику кредитні кошти на строк до 03.04.2026 у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в розмірі 1 655 174,67 доларів США на наступні цілі: оплата за договором про сумісну діяльність по будуванню ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: м. Дніпропетровськ, (район вул. Дзержинського, 35-Б) №29-Ю від 12.01.2006; оплата за договором про сумісну діяльність по будуванню ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: м. Дніпропетровськ, (район вул. Дзержинського, 35-Б) №130/131-П-А від 12.01.2006 укладених з ТОВ Перспектива Інвестмен, в розмірі 1 394 674,50 доларів США та на оплату страхових платежів в сумі 260 500,17 доларів США, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 1,07% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредит у межах узгодженого сторонами кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 , меморіальним ордером та заявою про видачу готівки № 20 від 03.04.2006. За умовами договору, щомісячно в період сплати позичальник повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 16 343,65 доларів США, для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом та відсотками. Період сплати вважається з 20 по 25 число кожного місяця. При порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.1., 2.2.3, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 2,14% на місяць, нарахованої від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. (п.3.2. договору). Згідно п.4.1. кредитного договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.2.2.2 цього договору, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити Банку пеню у розмірі 3,00% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. 24.01.2013 між банком та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору №DNHLGB00000520 від 03.04.2006, яким сторони домовилися відмінити нараховану пеню станом на 24.01.2013. З моменту підписання цього Додаткового договору, чергове нарахування пені за порушення зобов`язань буде відбуватися відповідно до п.4.1 кредитного договору. Сторони домовилися викласти п.4.1 кредитного договору в наступній редакції: 4.1. У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредитом, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,11% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. Відповідно до п.п. 2.2.2., 2.2.3. кредитного договору, позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом згідно п.1.1, 3.1, 3.2 цього договору та погашення кредиту провести в порядку, сумах та строки, передбачені п.1.1, 2.3.1, 2.3.2 і 2.3.3 цього договору. 03.04.2006 між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №DNHLGB00000520, відповідно до якого іпотекою забезпечується виконання зобов`язань - ОСОБА_1 , що випливають з кредитного договору від №DNHLGB00000520 від 03.04.2006, з повернення кредиту в термін до 03.04.2026 включно, в сумі 1 655 174,67 доларів США в тому числі на придбання нерухомості в сумі 1 394 674,50 доларів США та на сплату страхових платежів в сумі 260 500,17 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,07% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом щомісяця в період сплати, за який приймається період з 20 по 25 число кожного місяця. Згідно п.7 договору іпотеки, в забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку майнові права на отримання у власність, нерухомого майна (далі-Майно), будівництво якого незавершене, а саме: - квартири номер АДРЕСА_1 ). Цільове призначення майна-житлова нерухомість. - паркувальних місць №130, №131, розташованих в ЖК Амфітеатр містобудівного ансамблю Крутогірний, за адресою: АДРЕСА_2 ). Цільове призначення майна-паркувальне місце. Згідно витягу №8070772 від 26.06.2006 про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: підстава обтяження: договір №DNHLG000000520, реєстр 444, 03.04.2006. Об`єкт обтяження майнові права на отримання у власність квартири АДРЕСА_3 , заг. пл. 656,05 кв.м., що розташована на 6,7 поверхах; паркувальних місць АДРЕСА_4 . Згідно витягу №19937903 від 28.07.2008 про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін), приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу до Державного реєстру іпотек внесено зміни: підстава: договір іпотеки №DNHLGВ00000520, реєстр 444, 26.06.2006, Приватний нотаріус Крючкова Т.В. Згідно довідки ТОВ Перспектива Інвестмент №07/11/12-3 від 12.11.2008 повідомлено, що на підставі Договору про сумісну діяльність №29-Ю від 12.01.2006 і Додаткової угоди від 30.03.2007; Договору про сумісну діяльність №130/131-П-А від 12.01.2006 і Додаткової угоди від 30.03.2007 за ОСОБА_2 були закріплені об`єкти будування: квартира АДРЕСА_5 , паркувальне місце АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 , які після введення в експлуатацію згідно Рішення виконкому Дніпропетровської Міської Ради №1798 від 14.06.2007 набули наступної адреси: - квартира АДРЕСА_8 (загальною площею 19,4 кв.м.), - паркувальне місце АДРЕСА_9 . Право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 , паркувальне місце № НОМЕР_2 та паркувальне місце № НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , затверджено Рішенням виконкому Дніпропетровської Міської Ради №3581 від 25.10.2007. У 2015 році вулиця Дзержинського перейменована на ОСОБА_4 . На підставі договорів дарування №313, №314, №315 від 24.02.2017, що посвідчені приватним нотаріусом ДМНО Ярмолюк Маргаритою Миколаївною, квартира АДРЕСА_10 , що належали на праві власності Іпотекодателю - ОСОБА_2 , належить її доньці - ОСОБА_5 . 23.10.2020 за зверненням АТ КБ ПриватБанк Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області зареєстровано кримінальне провадження №12020040650001811, правова кваліфікація ч. 4 ст. 190 КК України, щодо неправомірних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 10.04.2020 АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права іпотеки на спірну квартиру та паркувальні міста за Банком. Справа №201/3422/20. 15.02.2021 рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позов задоволено. 09.11.2021 постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_7 задоволені частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2021 скасовано з процесуальних порушень та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено. 21.12.2022 постановою Верховного Суду касаційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_2 залишені без задоволення, постанова Дніпровського апеляційного суду від 09.11.2021 у справі №201/3422/20 - залишена без змін. 28.01.2023 до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі рішення суду по справі №201/3422/20, внесено записи про іпотеку та обтяження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_17 , АДРЕСА_11 , іпотекодержателем яких є АТ КБ ПриватБанк. Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, як державний реєстратор, прийняв наступні рішення: - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61654629 від 17.11.2021 (15:39:27), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (квартира, реєстраційний номер №1183635412101); адреса: АДРЕСА_12 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник Медведєва А.Л. Номер відомостей про речове право 45101712; Розмір частки 1/1; - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61653164 від 17.11.2021 (15:15:05), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (паркувальне місце №130, реєстраційний номер №1183658312101); адреса: АДРЕСА_13 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник ОСОБА_3 . Номер запису про право власності 45100787; Розмір частки 1/1; - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61655465 від 17.11.2021 (15:53:10), яким зареєстровано право власності за ТОВ МИРОБОНД на об`єкт нерухомого майна (паркувальне місце №131, реєстраційний номер №1183680412101); адреса: АДРЕСА_13 . Реєстрація права власності проведена на підставі Акту приймання-передачі вкладу (внеску) в статутний капітал, серія та номер: б/н, виданий 11.11.2021, видавник ОСОБА_3 . Номер запису про право власності 45102327; Розмір частки 1/1. В подальшому, 03.01.2023 ТОВ «МИРОБОНД», як іпотекодавець, передав квартиру АДРЕСА_3 та паркувальні місця №130, №131, в іпотеку ТОВ «БІГКОМЕРЦ», як іпотекодержателю, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «АЛЬФА ДИСТРИБ`ЮШН» за договором надання коштів у позику №17 від 05.08.2021, зі строком виконання зобов`язання 17.01.2023, тобто через 14 днів після передачі в іпотеку. 03.01.2023 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, прийняв наступні рішення: щодо квартири АДРЕСА_14 , (реєстраційний номер №1183635412101): - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66012878 від 03.01.2023 (12:20:02), яким внесено запис про іпотеку №48906174, на підставі договору іпотеки №1 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О. Іпотекодержатель ТОВ БІГКОМЕРЦ, Іпотекодатель ТОВ МИРОБОНД; - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66012815 від 03.01.2023 (12:15:07), яким внесено запис про обтяження №48906090, на підставі договору іпотеки №1 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №2. Вид обтяження: заборона на нерухоме майно; Обтяжувач: ТОВ БІГКОМЕРЦ, Особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ МИРОБОНД; Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ТОВ «АЛЬФА ДИСТРИБ`ЮШН»; щодо паркувального місця №130 за адресою: АДРЕСА_13 , (реєстраційний номер №1183658312101): - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66014360 від 03.01.2023 (14:11:26), яким внесено запис про іпотеку №48907146, на підставі договору іпотеки №4 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О. - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66014249 від 03.01.2023 (14:02:33), яким внесено запис про обтяження №48907045, на підставі договору іпотеки №4 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №5. щодо паркувального місця №131 за адресою: АДРЕСА_13 , (реєстраційний номер №1183680412101): - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66013731 від 03.01.2023 (13:20:19), яким внесено запис про іпотеку №48906644, на підставі договору іпотеки №7 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О. - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66013975 від 03.01.2023 (13:38:22), яким внесено запис про обтяження №48906958, на підставі договору іпотеки №7 від 03.01.2023, посвідченого ПН ДМНО Кравченко О.О., заборона №8. 15.02.2021 рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позов задоволено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» як іпотекодержатель спірного нерухомого майна, переданого в іпотеку, не надавав будь-якої згоди на розпорядження іпотекодавцем предметом іпотеки. ОСОБА_2 незаконно, у порушення Закону України «Про іпотеку» та умов договору іпотеки, зокрема пунктів 15, 19.6, протиправно здійснила відчуження та розпорядилася предметом іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя. Іпотекодавець, який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї доньки, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. ОСОБА_6 не може вважатися добросовісним набувачем, оскільки отримала у власність майно не за відплатним договором, а за договором дарування. 09.11.2021 постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_7 задоволені частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2021 скасовано з процесуальних порушень та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено: визнано за АТ КБ «ПриватБанк» право іпотеки на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_18 Володимира Вернадського, будинок 35Т, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1183635412101; паркувальні місця №130, №131, що розташовані в АДРЕСА_19 , на умовах, передбачених договором іпотеки №DNHLGB00000520 від 03.04.2006. Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд зазначив, що «...Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна. Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 після укладання договору іпотеки не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання та після реєстрації права власності на квартиру не уклала додаткову угоду, а уклала договір дарування від 24 лютого 2017 року предмету іпотеки. Викладене свідчить про правильність висновків суду першої інстанції щодо правових підстав для задоволення позову банку щодо визнання права іпотеки..». 21.12.2022 постановою Верховного Суду касаційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_2 залишені без задоволення, постанова Дніпровського апеляційного суду від 09.11.2021 у справі №201/3422/20 - залишена без змін. Відхиляючи доводи касаційних скарг та погоджуючись з висновками апеляційного суду, Верховний Суд акцентував увагу на таке: Отже, з аналізу положень статей 5, 6 Закону України «Про іпотеку» та пунктів 7, 8 договору іпотеки у справі, що переглядається, слід дійти висновку про те, що сторони договору іпотеки АТ «ПриватБанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) передбачили у договорі іпотеки від 03 квітня 2006 року, що іпотека поширюватиметься й на будівлю (споруду) чи об`єкт незавершеного будівництва, що будуть збудовані після укладення договору іпотеки. Отже з аналізу судових рішень у справі №201/3422/20 вбачається, що задовольняючи позовні вимоги, Банк було визнано іпотекодержателем спірного нерухомого майна. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при зверненні до суду з цим позовом банком обрано неефективний спосіб захисту права. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України). Метою пред`явленого банком позову та захисту прав є стягнення заборгованості за кредитним договором від 03 квітня 2006 року № DNHLGB00000520, укладеним між банком і ОСОБА_1 , шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Щодо недійсності договорів дарування нерухомого майна. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України. Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування. Під час розгляду справи Верховний Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі договору дарування на користь своєї родини після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України). Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд врахував, що: 1) відповідач відчужив майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором. На переконання колегії суддів, сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідач ОСОБА_2 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника. Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в законодавстві України регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»). Водночас, за висновками Верховного Суду, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину. При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства. Колегією суддів враховано, що на момент здійснення відчуження ОСОБА_2 спірного майна кредитне зобов`язання ОСОБА_1 вважалося простроченим, його належне виконання не відбулося. Крім того, ОСОБА_2 подарувала спірне майно на користь своєї дочки, тобто майно залишилось у сім`ї боржника, однак не у власності останнього, що також свідчить про недобросовісну поведінку ОСОБА_2 та намагання уникнути відповідальності за рахунок спірного майна. Також колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_1 іншого майна, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором. В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора. Установивши, що оспорювані договір дарування квартири АДРЕСА_14 , (реєстраційний номер об`єкта № 1183635412101), що укладений 24 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. і зареєстрований в реєстрі № 313; договір дарування паркувального місця АДРЕСА_20 , (реєстраційний номер № 1183658312101), що укладений 24 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. і зареєстрований в реєстрі за № 314; договір дарування паркувального місця АДРЕСА_21 , (реєстраційний номер № 1183680412101), що укладений 24 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. і зареєстрований в реєстрі за № 315 за своїм змістом суперечать вимогам закону, оскільки не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, а вчинені з метою уникнення відповідальності відповідача за рахунок цього майна, що є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання їх недійсними відповідно до статті 234 ЦК України. Згідно абз 3. ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Щодо недійсності актів приймання-передачі вкладу (внеску) від 11.11.2021 за №б/н про внесення до статутного капіталу ТОВ "МИРОБОНД". На підставі частин 1, 3 ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників. Відповідно до ч. 2 ст. 115 ЦК України вкладами учасника можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові та інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Майно, внесене як вклад до статутного капіталу, переходить у власність цього товариства. Відповідно до п. 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 №553), для державної реєстрацій права власності у зв?язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються, зокрема: акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна. В розумінні національного законодавства акт приймання-передачі майна до складу статутного капіталу (фонду) є правочином, який в свою чергу підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки - факт набуття та припинення права власності на нерухоме майно. Так, ОСОБА_3 , передаючи нерухоме майно в статутний капітал ТОВ "МИРОБОНД" за актами приймання-передачі від 11.11.2021 за №б/н, діяла недобросовісно, зловживала своїм правом на шкоду кредитору, що є порушенням пункту 6 статті 3 та ч. 2, 3 статті 13 ЦК України, тобто без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ст. 234 ЦК України), що є підставою для визнання таких актів-приймання передачі недійсними, що обґрунтовується наступним. Верховний Суд у постанові від 17.08.2022 у справі №450/441/19 зазначив, що фраудаторним правочином, може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин. Застосування конструкції «фраудаторності» при односторонньому правочинові має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати односторонній правочин як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься те, що внаслідок вчинення одностороннього правочину відбувається унеможливлення звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг майна. Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: (1) особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; (2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб?єкти, чиї права безпосередньо пов?язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб?єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); (3) враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносики є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)». Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2021 постановою Дніпровського апеляційного суду у справі №201/3422/20 визнано за АТ КБ «ПРИВАТБАНК» право іпотеки на спірне нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , паркувальні місця АДРЕСА_4 , на умовах, передбачених договором іпотеки № DNHLGB00000520 від 03.04.2006. При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у п.9.6. постанови від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі іпотек. 11.11.2021року ОСОБА_3 , на підставі безвідплатного правочину відчужила спірне нерухоме майно (квартиру та паркомісця) шляхом його передачі за актами приймання-передачі до статутного капіталу ТОВ «МИРОБОНД» (яке створене 11.11.2021). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов?язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України). Таким чином, сукупність встановлених у цій справі обставин дає підстави для висновку про те, що вчинення ОСОБА_3 , правочинів (актів) щодо передачі майна до статутного капіталу не відповідає критеріям розумності та добросовісності, а самі правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, що суперечить вимогам ч.5 статті 203 ЦК України, яка містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та є підставою для визнання цих правочинів недійсними згідно з положеннями п.6 ч. 1 ст. 3, ст. 13, статей 203, 215, 234 ЦК України. Вимога про скасування державної реєстрації права власності ТОВ «МИРОБОНД» на вищевказані об`єкти нерухомості є похідною від вимоги про визнання недійсним актів приймання-передачі вкладу № б/н від 11.11.2021, а тому підлягає до задоволення. Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними ( абзац третій частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Отже, визнання недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна за ТОВ «МИРОБОНД» згідно наведених норм закону має своїм наслідком скасування державної реєстрації такого права власності за ТОВ «МИРОБОНД», що поверне відповідні права у стан, який існував до цієї державної реєстрації. Щодо недійсності договорів іпотек №1, №4, №7 від 03.01.2023. З інформаційної довідки вбачається, що 03.01.2023 між ТОВ«МИРОБОНД» та ТОВ «БІГКОМЕРЦ» укладено договори іпотеки №1, №4, №7 на підставі яких квартиру АДРЕСА_3 , паркувальні місця АДРЕСА_22 , передано в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов?язань ТОВ «АЛЬФА ДИСТРИБ`ЮШН». За змістом ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об?єктів нерухомого майна за умов, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 583 ЦК України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Отже, лише власник може передати належне йому нерухоме майно в іпотеку. Враховуючи, що договори дарування №313, №314, №315 від 24.02.2017, та відповідно акти приймання-передачі вкладу (внеску) від 11.11.2021 за №?б/н про внесення до статутного капіталу є недійсними з моменту їх вчинення, отже на момент укладення спірних договорів іпотеки ТОВ "МИРОБОНД" незаконно вважало себе власником майна переданого в іпотеку, що є обставиною, яка свідчить про відсутність права власності на предмет іпотеки на момент укладання спірного договору, тому договори іпотеки №1, №4, №7 від 03.01.2023 є недійсними. Як зазначалося вище, за АТ КБ «ПРИВАТБАНК» визнано право іпотеки на спірне нерухоме майно, а саме: квартиру N?29, паркувальні місця №130, АДРЕСА_7 , на умовах, передбачених договором іпотеки №DNHLGB00000520 від 03.04.2006. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку. Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Таким чином, оспорювані договори іпотеки №1, №4, №7 від 03.01.2023, укладені між ТОВ «МИРОБОНД» та ТОВ «БІГКОМЕРЦ», суперечать також положенням статті 583 ЦК України та статтям 5, 9, 13 Закону України «Про іпотеку», а тому договори іпотеки підлягають визнанню недійсними. Вбачається, що договори іпотеки, суперечать п. 6 ч. 1 статті 3; ч. 2, 3 статті 13, ЦК України, оскільки мають ознаки фраудаторності і направлені на зловживання своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, з метою уникнення звернення стягнення за договором іпотеки №DNHLGB00000520 від 03.04.2006, оскільки укладені за 14 днів до настання виконання основного зобов`язання ТОВ "АЛЬФА ДИСТРИБ`ЮШН". Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 вказаної статті відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). У розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. У зв?язку із визнанням недійсними договорів іпотеки, слід застосувати наслідки недійсності таких правочинів та скасувати відповідні рішення про державну реєстрацію прав, якими внесено записи про іпотеку та обтяження нерухомого майна, які прийняті на підставі недійсних договорів. Враховуючи недійсність правочинів (договорів іпотеки) на підставі яких, 03.01.2023 приватним нотаріусом ДМНО Кравченко О.0. були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесено відповідні записи про іпотеку та обтяження, тому відповідні рішення нотаріуса та записи зроблені на їх підставі підлягають скасуванню, так як недійсні правочини не мають юридичних наслідків окрім їх недійсності. Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Згідно статей 526, 527, 530, 610 ЦК України зобов?язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання. Відповідно до ч.1, 3 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позичені грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Відповідно до статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов?язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов?язання. Згідно статті 12 Закону України "Про іпотеку" в разі порушення іпотекодавцем зобов?язань, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов?язань боржником, а в разі невиконання вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки, тобто за рішенням суду. Частина 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" визначає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов?язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов?язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Згідно п. 23 договору іпотеки, сторони встановили, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 17.6, 17.8.1, 17.8.2, 17.8.3, 17.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Отже, за умовами договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або на підставі іпотечного застереження. Договором не визначено, що має бути застосований один окремий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір іпотеки, право вимоги за яким набув позивач, містить положення щодо можливості як судового, так і позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. Аналогічні положення містяться в ч. 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Отже, закон "Про іпотеку" прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки, а не єдиним ефективним способом. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об?єкт незавершеного будівництва, майбутній об?єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Тобто, вказана стаття закону прямо передбачає право, а не обов?язок іпотекодержателя задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Так, зі змісту ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що реалізація предмета Іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі №760/14438/15-ц зазначила наступні висновки: «...Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Тобто для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку. При цьому позивач не позбавлений відповідно до статей 38, 39 ЦК України можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього...». Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2006 між КБ «ПРИВАТБАНК» та Тригуб іпотеку передано квартиру АДРЕСА_3 , паркувальні місця АДРЕСА_22 . 09.11.2021 постановою Дніпровського апеляційного суду у справі №201/3422/20 за Банком визнано право іпотеки на вищевказане нерухоме майно на умовах, передбачених договором іпотеки №DNHLGB00000520 від 03.04.2006. За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов?язань ОСОБА_1 , що випливають з кредитного договору від 03.04.2006 року №DNHLGB00000520, з повернення кредиту в термін до 03.04.2026 року включно, в сумі 1 655 174,67 Доларів США в тому числі на придбання нерухомості в сумі 1 394 674,50 Доларів США та на сплату страхових платежів в сумі 260 500,17 Доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,07% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом щомісяця в період сплати, за який приймається період з "20" по "25" число кожного місяця. У зв?язку з порушенням зобов?язань за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.02.2023 складає 3 550 975,06 [Доларів США), з якої: тіло кредиту - 1 192 531,98 (Доларів США); проценти - 1 014 092,61 [Доларів США]; пеня - 1 344 350,47 [Доларів США). Згідно п. 2.3.3. кредитного договору, при порушенні позичальником зобов?язань, передбачених умовами цього Договору, Банк на власний розсуд, має право змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов?язань за цим договором в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов?язаннями, строк виконання яких не настав, строки вважаються що настали у зазначену в повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов?язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, в повному обсязі виконати інші зобов?язання за договором. Також, відповідно до п.2.3.7. кредитного договору, Банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п.1.1 цього Договору, в т.ч. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, при настанні умов, передбачених п.2.3.3. 02.03.2023 позивачем в порядку пунктів 2.3.3. та 2.3.7., а також на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 направлені повідомлення-вимоги згідно яких АТ КБ "ПРИВАТБАНК" вимагає дострокового повернення усієї суми кредиту разом з іншими нарахуваннями у розмірі 3 550 975,06 [Доларів США], в п?ятиденний строк з дня направлення цієї вимоги, тобто у строк до 07.03.2023 року. У визначений строк зобов?язання виконані не були, заборгованість не погашена. Умови пунктів 17.8.1, 17.8.2. договорів іпотеки визначають право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов?язань передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Згідно п. 24 договору іпотеки, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України. Враховуючи, що строк виконання зобов?язань настав 07.03.2023, проте такі зобов?язання не виконані, є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються зокрема:-загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; - спосіб реалізації предмета іпотеки. Враховуючи, що загальна заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту 1 192 531,98 Доларів США, яка значно перевищує вартість предмета іпотеки, що встановлена сторонами у розмірі 7 000 200,83 грн (п. 12 договору іпотеки), тому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить суд звернути стягнення на предмети іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 800 000,00 Доларів США. Згідно ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Таким чином, позивач просив визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, що є належним та ефективним способом захисту та звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права. Враховуючи вищезазначені обставини, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Миробонд" діючи недобросовісно та зловживаючи своїми правами, без згоди іпотекодержателя кілька разів відчужили предмет іпотеки та в подальшому передали в наступну іпотеку ТОВ "Бігкомерц", вказане є підставою для визнання таких договорів недійсними та застосування наслідків недійсності таких правочинів, а позичальник належним чином не виконав свого обов`язку щодо погашення заборгованості за кредитним договором, зобов?язання забезпечені договорами іпотеки, тому позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою про звернення стягнення на іпотечне майно, що відповідає способу судового захисту, передбаченого п. 2, 5 ч. 1 ст. 16 ЦК України, Закону України "Про іпотеку" та умов договору іпотеки, та не суперечить закону. Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. 02.03.2023 позивачем на адреси ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 направлені повідомляння-вимоги згідно яких АТ КБ "ПРИВАТБАНК" повідомив, що у випадку прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, вимагає, згідно положень ст. 40 Закону України «Про іпотеку», добровільно звільнити квартиру АДРЕСА_3 , паркувальні місця АДРЕСА_22 , разом із усіма членами сім?ї та іншими мешканцями, однак такі вимоги позивача не були виконані. Кредитні кошти надавалися Банком саме на будівництво (придбання) нерухомого майна, зокрема: на оплату за договором про сумісну діяльність по будуванню ЖК "Амфітеатр" містобудівного ансамблю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за адресою: АДРЕСА_2 ) №29-Ю від 12.01.2006; №130/131-П-А від 12.01.2006 укладених з ТОВ "Перспектива Інвестмен", тому є усі підстави для задоволення вимог про виселення. Крім того, у володінні ОСОБА_2 є інше житло для проживання: квартира, містобудівного ансамблю "Крутогорний" - комплекс "Східна Башта" , АДРЕСА_23 , заг. площа 234,4 кв.м., жит, площа 198,8 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою №325310455 від 09.03.2023. У володінні ОСОБА_3 є інша квартира, за адресою: АДРЕСА_24 , загальна площа 60 кв.м., житлова площа 39,6 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою №258738413 від 28.05.2021. У постановах Верховного Суду від 08.12.2021 та від 23.11.2022 у справі №209/2032/14- ц. Суд зазначив наступний висновок: «..Гарантія надання іншого постійного житлового приміщення поширюється на осіб, для яких житло, з якого вони підлягають виселенню у зв?язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки, є єдиним об?єктом житлової нерухомості, що перебуває у їхній власності або користуванні. За наявності в особи у власності іншого (інших) об?єкту житлової нерухомості, яким вона має право безперешкодно користуватись, така особа може підлягати виселенню з іпотечного житла без надання іншого житлового приміщення, оскільки така особа в результаті виселення не стає безхатченком, у неї відсутня потреба у забезпечення житлом. Отже, відсутні підстави вважати, що на таку особу буде покладено надмірний тягар. Інше тлумачення положень частини другої статті 109 ЖК Української РСР допускало 6 покладення індивідуального надмірного тягаря на іпотекодержателя (нового власника), могло б поставити його у набагато гірше становище порівняно з особою, яка підлягає виселенню, і свідчило про порушення справедливо балансу між правами учасників спору...". 3 матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_12 , однак позивач, як іпотекодержатель не надавав будь-якої згоди на реєстрацію у предметі іпотеки сторонніх осіб, тому враховуючи положення ст. 9, 10, 39 Закону України "Про іпотеку" зазначені особи підлягають виселенню без надання іншого житла для проживання. Оскільки наявність осіб, зареєстрованих в предметі іпотеки, на яку звертається стягнення, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки, в такому випадку порушуються законні права та інтереси АТ КБ «ПРИВАТБАНК», тому вимоги про виселення підлягають задоволенню. Отже, суд першої інстанції не з?ясував характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Із статті 6 Конвенції вбачається, що доступ до правосуддя є невід?ємним елементом права на справедливий суд, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ефективним слід розуміти спосіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. При зверненні до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 19 лютого 2009 рокуу справі «Марченко М. В. проти України», заява N? 4063/04) у контексті забезпечення права на доступ до правосуддя можна зробити висновок, що для його реалізації на національному рівні необхідна наявність спору щодо «права» як такого, що визнане у внутрішньому законодавстві; мова повинна йти про реальний та серйозний спір; він повинен стосуватися як самого права, так і його різновидів або моделей застосування; предмет провадження повинен напряму стосуватися відповідного права цивільного характеру. Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити , оскаржене судове рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити . На підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог та задоволенням апеляційної скарги, з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» слід стягнути судовий збір у розмірі 190 419,61 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2024 року скасувати. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Миробонд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігкомерц», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Дистриб`юшн», треті особи Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко Олександр Олексійович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна про визнання недійсним правочинів, скасування рішень, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити . - визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_14 , (реєстраційний номер об`єкта № 1183635412101), що укладений 24 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. і зареєстрований в реєстрі за № 313; - визнати недійсним акт приймання-передачі вкладу (внеску), що вноситься до статутного капіталу від 11 листопада 2021 року № б/н, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Миробонд» щодо передачі об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_3 , загальна площа (кв. м) 567,9; житлова площа (кв. м) 252,1; за адресою: АДРЕСА_15 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183635412101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 61654629 від 17 листопада 2021 року про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_16 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183635412101. Розмір частки: 1/1, за ТОВ «Миробонд», прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р. О.; - визнати недійсним договір іпотеки від 03 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Бігкомерц» та ТОВ «Миробонд», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О. та зареєстрований в реєстрі за серією та номером 1, про передачу в іпотеку об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_16 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183635412101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66012878 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про іпотеку: 48906174; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66012815 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про обтяження: 48906090; - визнати недійсними договір дарування паркувального місця № 130 за адресою: АДРЕСА_13 , (реєстраційний номер № 1183658312101), що укладений 24 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. і зареєстрований в реєстрі за № 314; - визнати недійсним акт приймання-передачі вкладу (внеску), що вноситься до статутного капіталу від 11 листопада 2021 року № б/н, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Миробонд» щодо передачі об`єкту нерухомого майна, а саме: паркувального місця № 130, загальна площа (кв. м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183658312101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 61653164 від 17 листопада 2021 року про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: паркувальне місце № 130, загальна площа (кв. м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183658312101, розмір частки: 1/1, за ТОВ «Миробонд», прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р. О.; - визнати недійсним договір іпотеки від 03 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Бігкомерц» та ТОВ «Миробонд», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О. та зареєстрований в реєстрі за серією та номером 4, про передачу в іпотеку об`єкту нерухомого майна: паркувальне місце № 130, загальна площа (кв. м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183658312101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66014360 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про іпотеку: 48907146; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66014249 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про обтяження: 48907045; - визнати недійсними договір дарування паркувального місця № 131 за адресою: АДРЕСА_13 , (реєстраційний номер № 1183680412101), що укладений 24 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. і зареєстрований в реєстрі за № 315; - визнати недійсним акт приймання-передачі вкладу (внеску) що вноситься до статутного капіталу від 11 листопада 2021 року № б/н, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Миробонд» щодо передачі об`єкту нерухомого майна: паркувального місця № 131, загальна площа (кв. м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183680412101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 61655465 від 17 листопада 2021 року про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: паркувальне місце № 131, загальна площа (кв. м): 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183680412101, розмір частки: 1/1, за ТОВ «Миробонд», прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р. О.; - визнати недійсним договір іпотеки від 03 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Бігкомерц» та ТОВ «Миробонд», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О. та зареєстрований в реєстрі за серією та номером 7, про передачу в іпотеку об`єкту нерухомого майна: паркувального місця № 131, загальна площа (кв. м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183680412101. Розмір частки: 1/1; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66013731 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про іпотеку: 48906644; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 66013975 від 03 січня 2023 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О. О., та відповідний запис про обтяження: 48906958; - в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № DNHLGB00000520 від 03 квітня 2006 року у розмірі 800 000, 00 доларів США, що за курсом НБУ складає еквівалент 29 254 880, 00 грн, яка складається з частини заборгованості по тілу кредиту, звернути стягнення на предмети іпотеки: квартиру АДРЕСА_16 . Реєстраційний номер об`єкта: 1183635412101; паркувальне місце № 130, загальна площа (кв.м) 19,4, за адресою: АДРЕСА_13 , реєстраційний номер об`єкта: 1183658312101; паркувальне місце № 131, загальна площа (кв.м) 19.4, за адресою: АДРЕСА_13 , реєстраційний номер об`єкта: 1183680412101, шляхом продажу вказаних предметів іпотеки на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» із встановленням початкової ціни продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; - виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших мешканців, які зареєстровані та/або проживають у предметі іпотеки, квартирі АДРЕСА_14 , без надання іншого житлового приміщення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 190 419,61 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 18 червня 2025 року. Повний текст постанови складено 19 червня 2025 року. Головуючий: Судді: