Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/29942/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/29942/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Кузьмишина О.М. за участі: секретар с/з Кващук Т.А. пр-к позивача Дейнека Н.О. пр-к позивача Піддубна Л.М. пр-к відповідача Кальковець В.Л. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- У С Т А Н О В И В: ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26 березня 2024 року №0231780701. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що доводи позивача не спростовують висновків щодо встановлених порушень, визначених контролюючим органом у ході проведення контрольно-перевірочного заходу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли лише 17 квітня 2025 року. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 червня 2025 року. Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року оголошено перерву у розгляді даної справи до 11 червня 2025 року для надання представником апелянта копії наказів про проведення документальної планової перевірки та продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Голден Гейт Енерджи». Наразі, на виконання вимог протокольної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року відповідачем по справі надіслано на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду витребувані докази по справі №320/29942/24. У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представники позивача у судовому засіданні повністю заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 по 30.09.2023, валютного - за період з 01.07.2017 по 30.09.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 10 04 2014 по 30.09.2023 та іншого законодавства за відповідний період, за результатом якої складено акт від 23.02.2023 №15156/ЖІ5/26-15-07-01-06-20/39174621. Так, згідно акту перевірки контролюючим органом встановлено завищення ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» показників рядку 2180 звіту про фінансовий результат «Інші операційні витрати» та рядку 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на суму отриманих ПрАТ «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» та АТ «Харківобленерго» послуг з передачі електричної енергії, які не було перевиставлено на адресу ПрАТ «Харківський плитковий завод» у розмірі 43 406 734 грн. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2024 року №0231780701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники на загальну суму 8 654 399,00 грн, у т.ч. за основним платежем в розмірі 7 893 308,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 761 091,00 грн. Позивач відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України оскаржив рішення відповідача в адміністративному порядку, а саме 10.04.2024 була подана скарга до Державної податкової служби України вх. №14134 від 10.04.2024. Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України за №16851/6/99-00-06-01-01-06 від 06.06.2024 у задоволенні скарги було відмовлено у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України). Так, відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування - шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту. 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Відповідно до пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, фінансовий; результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру і неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші, види звітності, що і використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (ч.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п. 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що витрати можуть бути достовірно оцінені. Згідно з п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Відповідно до пп. 9.4 п.9 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту). Відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Відповідно до п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. Відповідно до п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. В обґрунтування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідач посилається на встановлені в акті перевірки обставини та факти. Так, взаємовідносини ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» (Користувач) з ПрАТ «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» - оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське управління ОЕС України відповідно до ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії (ОСП), здійснювались згідно з договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0143-02024 від 01.01.2019. Взаємовідносини ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» (Користувач) з АТ «Харківобленерго» здійснювались згідно з договорами № 9634 від 01.12.2016, № 12/14641 від 07.12.2018. За висновком відповідача, відповідно до договору № 1 від 25.07.2014, укладеного між ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» (Постачальник) та ПрАТ «Харківський плитковий завод» (Споживач), інформація про вибір споживачем сплати за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії електропостачальником - відсутня. У наданих до перевірки видаткових накладних та актах купівлі-продажу електричної енергії, складених між ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» та ПрАТ «Харківський плитковий завод», інформація щодо надання послуг передачі електричної енергії - відсутня. Згідно з наданої інформації вбачається, що Товариство приймає на себе фактичні витрати, пов`язані з транспортуванням фактичного об`єму електричної енергії, яка постачається до споживача (пункт 2.1.3 Договору), здійснює оплату за транзит електричної енергії АТ «Харківобленерго» відповідно до умов договору на транзит (п.3.5 договору). У висновках акту зазначено, що в наданих до перевірки видаткових накладних та актах купівлі-продажу електричної енергії, складених між ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» та ПрАТ «Харківський плитковий завод», інформація щодо надання послуг передачі електричної енергії - відсутня. Відповідно до наданої ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 по взаємовідносинах з ПрАТ «Харківський плитковий завод, станом на 30.09.2023 обліковується дебіторська заборгованість у сумі 9 691 917,19 грн. Також установлено, що ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» (Замовник) було укладено договір № 7892 від 22.11.2021 з АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО (Виконавець) та договір №39174621 від 15.08.2022 з ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Виконавець). Щодо господарських відносин з ТОВ «МАЙДАН - ВІЛЬСЬКИЙ КАР`ЄР» та з ПрАТ «ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ» установлено, що відповідно до договору № 11/07/22 від 11.07.2022, укладеного між ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» (Постачальник) та ТОВ «МАЙДАН - ВІЛЬСЬКИЙ КАР`ЄР» (Споживач), постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Згідно з п. 5.10 договору № 11/07/22 від 11.07.2022 Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до договору. Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунку за електричну енергію споживачу окремо вказувати плату за послуги з розподілу електричної енергії. Однак, як вказує відповідач, під час проведення перевірки комерційну пропозицію не було надано. У наданих до перевірки актах здачі - прийняття робіт (надання послуг), складених між ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «МАЙДАН - ВІЛЬСЬКИИ КАР`ЄР» за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року, інформація щодо надання послуг передачі і розподілу електричної енергії - відсутня. Відповідно до договору № 12/09/22 від 12.09.2022, укладеного між ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» (Постачальник) та ПрАТ «ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ» (Споживач), постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Згідно з п.5.9 договору № 12/09/22 від 12.09.2022 Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника, або безпосередньо оператору системи, з яким споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору. Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунку за електричну енергію споживачу окремо вказувати суму вартості оплачуваної послуги з розподілу електричної енергії у складі оплати вартості електричної енергії. Відповідача вказує, що у ході проведення перевірки комерційну пропозицію не було надано. У наданих до перевірки актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) складених між ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» та ПрАТ «ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ» за період листопад 2022 року - вересень 2023 року, інформація щодо надання послуг передачі і розподілу електричної енергії - відсутня. Згідно з додатково наданими документами у ході процедури адміністративного оскарження, а саме: комерційної пропозиції № 1 до договору з ТОВ «МАЙДАН- ВІЛЬСЬКИЙ КАР`ЄР» фактична ціна купованої електричної енергії у розрахунковому періоді визначається за формулою Цфакт = ЦКм + Тп + Трозп + Тпост, де: ЦКм - середньозважена ціна купівлі електричної енергії у розрахунковому періоді на організованих сегментах ринку (ринок двохсторонніх договорів, ринок на добу на період, внутрішньодобовий ринок) та вартості врегулювання небалансів електричної енергії відповідно до щоденних погодинних обсягів споживання електричної енергії споживачем, Тп - тариф на передачу електричної енергії оператора системи передачі; Трозп - тариф на послуги з розподілу електричної енергії оператора системи розподілу, Тпост - тариф постачальника, Т пост=( ЦКм+Тп+Трозп)*0,06. Сума коштів, яку має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, визначається як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії на визначену у розрахунковому періоді фактичну ціну (Цфакт). Враховуючи наведене, за висновком податкового органу, Товариством не надано щомісячний розрахунок фактичної ціни продажу електроенергії Споживачам з урахуванням всіх витрат, а комерційна пропозиція не є первинним документом для бухгалтерського обліку. Крім того, Товариством в актах № ОУ-0000021 від 31.08.2022, № ОУ-0000023 від 30.09.2022 зазначені послуги передачі електроенергії та послуги розподілу, що відповідає актам наданих послуг АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» від 31.08.2022 № 6177, від №6596, за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року інформація щодо надання послуг передачі і розподілу електричної енергії - відсутня. Отже, відповідач дійшов висновку, що Товариством завищено показники рядку 2050 звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму отриманих АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» послуг розподілу електроенергії та не перевиставлених на адресу ТОВ «МАЙДАН-ВІЛЬСЬКИЙ КАР`ЄР» у розмірі 195 816 грн. Згідно з додатково наданими документами у ході процедури адміністративного оскарження, а саме: комерційної пропозиції № 1 до договору з ПрАТ «ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ» фактична ціна (тариф) за електричну енергію (Цф), яка зазначається в акті прнйому-передачі електроенергії, розраховується за формулою (грн. за 1 кВт год без ПДВ) Цф = Ц1+Т + Р, де: Ц1 - середньозважена ціна купівлі електричної енергії на РДН у місяці постачання електричної енергії (оприлюднюється на сайті ДП «Оператор ринку»); Т - тариф на послуги з передачі електричної енергії мережами оператора системи передачі (ДП НЕК ''Укренерго'', грн. за 1 кВт год без ПДВ), затверджений постановою НКРНКП на відповідний період; р - тариф на послуги з розподілу електричної енергії мережами оператора системи розподілу, затверджений постановою НКРНКП на відповідний період. Відповідачем вказує, що Товариством не надано розрахунок фактичної ціни продажу електроенергії з урахуванням всіх витрат, а комерційна пропозиція не є первинним документом для бухгалтерського обліку Крім того, Товариством в акті № ОУ-0000028 від 31.10.2022 зазначено послуги передачі електроенергії та послуги розподілу, що відповідає в акті наданих послуг ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 31.10.2022 № 40250180130798-1. За період 3 листопада 2022 року по вересень 2023 року інформація щодо надання послуг передачі і розподілу електричної енергії - відсутня. За висновком контролюючого органу, Товариством завищено р. 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на суму отриманих ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» послуг розподілу електроенергії та не перевиставлених на адресу ПрАТ «ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ» у розмірі 229 039 грн, у т.ч. за: 2022 рік - 30 660 грн, III квартали 2023 року - 198 379 грн. Отже, на думку відповідача, Товариством завищено рядок 2180 Звіту про фінансові результати «Інші операційні витрати» у загальній сумі 34 115 721 грн, в тому числі за 2017 рік - 499 095 грн, 2018 рік - 1 428 152 грн, 2019 рік - 5 249 879 грн, 2020 рік - 10 343 394 грн, 2021 рік - 16 595 201 грн. та р. 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» у загальній сумі 9 715 868 грн, в тому числі за 2022 рік - 5 151 570 грн, ІІІ квартали 2023 року - 4 564 298 грн. У підсумку, відповідач зробив висновок, що Товариством завищено інші операційні витрати та собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму отриманих послуг по передачі і розподілу електричної енергії від ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО», ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» оскільки витрати згідно з п. 7 П(С)БО 16 не можливо прямо пов`язати з отриманням доходу, для якого вони здійснені, оскільки первинні документи по взаємовідносинам з ПрАТ «Харківський плитковий завод», ТОВ «МАЙДАН-ВІЛЬСЬКИЙ КАР`ЄР», ПрАТ «ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ» надані до перевірки, не містять інформації щодо надання послуг передачі і розподілу електричної енергії, оформлені без врахуванням сутності господарської операції; відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам. Окрім цього, при проведенні перевірки встановлено віднесення до складу інших операційних витрат (рядок 2180 Звіту про фінансові результати за III квартали 2023 року) суми і благодійного внеску перерахованого БФ «Фонд святого Валентина» у сумі 100 000 грн. згідно з платіжним дорученням від 10.02.2023 №

605. При дослідженні додатка РІ до рядка 03 Декларацій «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України» за III квартали 2023 року, а саме різниці, на які збільшується фінансовий результат, відповідачем зроблено висновок, що ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» не віднесено витрати безоплатно перерахованих коштів у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року до рядка 3.1.10 «Сума перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є і платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких і застосовується положення підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України (підпункт 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)'' додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за III квартали 2022 року у сумі 20 123 грн (100 000 - 79 876,22 (1 996 923 * 4 % = 79 876,22 грн). Таким чином, на порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, занижено різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України на суму 20 123 грн. III квартали 2023 року. Таким чином, за висновком податкового органу, встановлено порушення ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ», зокрема, п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.140.5.9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), п.6, 7, 9.4 П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248, ст.4, ч.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 7 893 308 грн., в тому числі за 2017 рік - 89 837 грн., 2018 рік - 257 067 грн., 2019 рік - 944 978 грн., 2020 рік - 1 861811 грн., 2021 рік - 2 987136 грн., 2022 рік - 927 283 грн., III квартали 2023 року - 825 196 грн. За результатами апеляційного перегляду справи, стосовно висновків відповідача по взаємовідносинам з ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», АТ «Харківобленерго» колегія суддів враховує наступне. Відповідно до п. 2.1.3. Договору №1 від 25.07.2014 з ПрАТ «Харківський плитковий завод» встановлює обов`язок позивача (постачальника) прийняття на себе фактичних витрат з оплати транспортування електричної енергії, а також п. 1 Додаткової угоди №2 до цього договору від 01.07.2019 встановлює, що до ціни на електричну енергію входить вартість послуг з передачі електричної енергії. Для забезпечення виконання умов Договору №1 від 25.07.2014 в частині забезпечення передачі (розподілу) електричної енергії ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» укладено договір на передачу електроенергії з ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», на розподіл електроенергії з АТ «Харківоблеперго». Окрім того судом встановлено, що вказані послуги передачі (розподілу) електроенергії від ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» та АТ «Харківобленерго» підтверджені долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі послуги за липень - грудень 2019 року та за січень - грудень 2020, 2021, 2022, 2023 роки, отриманих від ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на суму 49 726 249,24 грн. (з ПДВ); за липень - грудень 2017 року, за січень - грудень 2018, 2019, 2020, 2021, роки та січень, лютий, травень, липень 2022 року, отриманих від АТ «Харківобленерго» на суму 2 361 831,67 грн.( з ПДВ), що також підтверджується в акті перевірки. В актах присутні усі обов`язкові реквізити первинного документа та складені відповідно до частини першої та другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Отже, послуги передачі (розподілу) електричної енергії фактично отримані позивачем та в наступному електричну енергію передано Споживачам, витрати достовірно оцінені, сторонами підписані акти приймання-передачі, послуги оплачені Товариством, тобто відбулось зменшення активів (коштів) на підприємстві, а отже є витратами позивача, які на законних підставах були включені до Звіту про фінансовий результат. Таким чином, висновок контролюючого органу про завищення рядка 2180 «Інші операційні витрати» та р.2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансовий результат на суму 43 406 734 грн. є неправомірними та безпідставними. При цьому, позивач, як Постачальник електроенергії, та Споживач ПрАТ «Харківський плитковий завод» щомісячно підписували видаткову накладну купівлі-продажу електроенергії в періоді з липня 2017 року по липень 2021 року, акт купівлі-продажу електричної енергії в періоді з серпня 2021 року по січень 2022 року, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) продажу електроенергії в періоді з лютого 2022 року по вересень 2023 року, з яких убачається загальна кількість поставленої та загальна вартість електричної енергії. Окрім того, судом першої інстанції правильно звернуто увагу на те, що вартість послуг передачі (розподілу) електричної енергії ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» включав у продажну ціну електричної енергії, як одну із складових частин ціни, та формує загальну фактичну вартість електричної енергії, яка окрім цього включає вартість придбаної електроенергії, оплату праці працівників, орендну плату за офісне приміщення та інші господарські витрати. Також, акти здачі - прийняття електричної енергії мають відповідне посилання на договір, на підставі якого вони складені, що є підтвердженням виконання обов`язків за цим договором. Слід також зауважити, що не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Крім того, стосовно доводів відповідача про те, що товариством не надані належні пояснення та документальне підтвердження, а також не надані в повному обсязі письмові пояснення та додаткові документи судом першої інстанції правильно зазначено, що в запиті ДПС у м. Києві від 16.02.2024 № 2376/1/26-15-07-01-06 не було вимоги щодо надання розрахунку фактичної ціни продажу електроенергії, а також не було вимоги щодо надання пояснень щодо цього порушення. В той же час, розрахунок фактичної ціни продажу електроенергії не є первинним документом для бухгалтерського та податкового обліку, так як в ньому не фіксується факт здійснення господарської операції. Проте первинними документами, що підтверджують вартість товару, роботи або послуги, є документи, які підтверджують витрати щодо кожної статті розрахунку. Згідно з п. 11 П(С)БО 16 перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством самостійно. Водночас, якщо на підприємстві виробляється лише один вид продукції, то на ньому загальновиробничих (непрямих) витрат не буде. Для такого виробництва всі виробничі витрати є прямими. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем були надані всі первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліках, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також регістри бухгалтерського обліку. Запитувані податковим органом документи такі як калькуляції, розрахунки не є первинними бухгалтерськими документами з огляду на вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв`язку з чим віднесення цих документів до первинних бухгалтерських документів є безпідставним. Окрім того, колегія суддів бере до уваги, що споживач ПрАТ «Харківський плитковий завод» проводить оплату за електричну енергію позивачу відповідно до умов розділу 3 Договору № 1 від 25.07.2014 «Ціна, порядок оплати», Додаткової угоди №2 від 01.07.2019, де ціна на електричну енергію складається з наступних складових: - вартості купівлі електричної енергії на всіх сегментах Ринку електричної енергії, - вартості послуг з передачі електричної енергії, - вартості небалансів електричної енергії, - націнку Постачальника.» Отже, Товариство не зобов`язано окремо перевиставляти послуги ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» в сумі 49 726 249 грн та AT «Харківобленерго» в розмірі 2 361 831 грн на адресу Споживача ПрАТ «Харківський плитковий завод», оскільки вони включені в ціну електроенергії і Споживач оплачує їх в ціні товару. Тобто, вартість послуг з передачі (розподілу) електричної енергії оплачував Постачальник (Позивач) відповідно до умов Договору № 1 від 25.07.2014, вартість послуг передачі електричної енергії відповідає фактично переданим об`ємам електричної енергії, які Постачальник поставив ПрАТ «Харківський плитковий завод», а вартість послуг з передачі (розподілу) електричної енергії включена в ціну електричної енергії, яка постачається ПрАТ «Харківський плитковий завод». Таким чином, твердження відповідача про завищення р.2180 Звіту про фінансовий результат «Інші операційні витрати» та р.2050 Звіту про фінансовий результат «Собівартість реалізованої продукції» на суму отриманих від ЛрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» та AT «Харківобленерго» послуг з передачі електричної енергії та не перевиставлених на адресу ПрАТ «Харківський плитковий завод» у розмірі 43 406 734грн. не знайшли свого підтвердження, а отже є протиправним. Стосовно нарахування податку на прибуток на послуги розподілу AT «Хмельницькобленерго» колегія суддів виходить з наступного. Згідно з Договором № 11/07/22 від 11.07.2022 позивач (постачальник) продає електричну енергію ТОВ «МАЙДАН- ВІЛЬСЬКИЙ КАРЄР» (Споживач) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Пункт 5.2 Договору встановлює, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Додаток № 2 до Договору - Комерційна пропозиція Відповідно до пункту 7 Комерційної пропозиції Додатку № 2 до Договору визначення способу оплати послуг з розподілу передбачає, що споживач здійснює оплату за послуги з розподілу електричної енергії через Постачальника. Ціна на електричну енергію» зазначає, що фактична ціна купованої електричної енергії у розрахунковому періоді визначається за формулою: середньозважена ціна купівлі електричної енергії на організованих сегментах ринку та вартості врегулювання небалансів електричної енергії відповідно до щоденних погодинних обсягів споживання електричної енергії Споживачем + тариф на передачу електричної енергії оператора системи передачі + тариф на послуги з розподілу електричної енергії оператора системи розподілу + тариф постачальника. Сума коштів, яку має сплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді е/е, визначається як добуток фактичного обсягу спожитої е/е на визначену у розрахунковому періоді фактичну ціну (п. 2 Комерційної пропозиції). Для забезпечення виконання пункту 7 Додатку № 2 до Договору позивачем укладено договір про надання послуг з розподілу з AT «Хмельницькобленерго». На підтвердження отримання послуг підтверджено актами приймання-передачі послуги за серпень-грудень 2022 року та січень-вересень 2023 року на суму 248 800,06 грн (з ПДВ), які, в свою чергу, складені відповідно до частини першої та другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В акті перевірки ГУ ДПС у м. Києві підтвердила наявність усіх актів, отриманих від AT «Хмельницькобленерго». Пункт 5.10. Договору № 11/07/22 встановлює, що постачальник зобов`язаний при виставленні рахунку за електроенергію споживачу окремо вказувати плату за послугу з розподілу. В наданих відповідачу Рахунках окремо вказана плата за розподіл. Вартість послуг передачі (розподілу) електричної енергії ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» включає в продажну ціну електричної енергії, як одну із складових частин ціни, та формує загальну фактичну вартість електричної енергії, яка окрім цього включає вартість придбаної електроенергії, оплату праці працівників, орендну плату за офісне приміщення та інші господарські витрати. При цьому, договір не містить вимоги фактичну продажну ціну в актах здачі - прийняття розділяти на складові частини. Як зазначалось вище, законодавством не встановлена ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі, відповідно відсуне нормативне зобов`язання щодо внесення до актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) окремо інформацію про надання послуг розподілу, яка включена в фактичну ціну, про що зазначалося раніше в тексті позовної заяви. Таким чином, законодавством не встановлено обов`язок постачальника перевиставляти послуги розподілу електричної енергії, оскільки в даному випадку АТ «Хмельницькобленерго» на адресу ТОВ «МАЙДАН-ВІЛЬСЬКИЙ КАРЄР», так як Споживач оплачує їх в ціні товару, плата за послугу з передачі (розподілу) електричної енергії вказувалась при виставлені рахунків Споживачу відповідно до п.5.10 Договору. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що висновки відповідача про завищення р.2050 Звіту про фінансовий результат «Собівартість реалізованої продукції» адміністративні витрати на суму отриманих від АТ «Хмельницькобленерго» послуг з розподілу електроенергії та неперевиставлених на адресу ТОВ «МАЙДАН-ВІЛЬСЬКИЙ КАРЄР» є безпідставними та непідтвердженими. Щодо висновків по взаємовідносинах з ПрАТ «ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», колегія суддів зазначає таке. Так, згідно з Договором № 12/09/22 від 12.09.2022 позивач (Постачальник) продає електричну енергію ПрАТ «ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ» (Споживач) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, Пункт 5.1 Договору встановлює, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього Договору. За Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього Договору. Відповідно до п. 5.2 Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника, яка є Додатком №2 до цього Договору. Згідно з п. 5.9 Договору спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього Договору. Додаток № 2 до Договору - Комерційна пропозиція №1, а саме пункт 5 Комерційної пропозиції передбачає, що спосіб оплати послуг з розподілу (передачі) електричної енергії» зазначає, що Споживач здійснює оплату за послуги з розподілу електричної енергії через Постачальника за тарифами на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженими НКРЕКП на відповідний період, пункт 2 Комерційної пропозиції: Ціна (тариф) електричної енергії» встановлює, що фактична ціна (тариф) за електричну енергію, яка зазначається в акті прийому- передачі електроенергії, розраховується за формулою (грн. за 1кВт.год, без ПДВ): середньозважена ціна купівлі електричної енергії на РДН у місяці постачання електричної енергії + тариф на послуги з передачі електричної енергії мережами Оператора системи передачі + тариф на послуги з розподілу електричної енергії мережами Оператора системи розподілу. Для забезпечення виконання пункту 5 Додатку № 2 до Договору, ТОВ «ГОЛДЕН ГЕЙТ ЕНЕРДЖІ» уклав договір про надання послуг з розподілу з ПрАТ «ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Надання послуг підтверджено актами приймання-передачі послуги за жовтень-грудень 2022 року та січень-вересень 2023 року, отриманих від ПрАТ «ДТЕК «КИЇВСЬКІЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на суму 295 926,20 грн. (з ПДВ) які, в свою чергу, складені відповідно до частини першої та другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підтвердження висновків відповідача про завищення р.2050 Звіту про фінансовий результат «Собівартість реалізованої продукції» адміністративні витрати на суму отриманих від ПрАТ «ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» послуг з розподілу електроенергії та неперевиставлених на адресу ПрАТ «ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ». Окрім того, з матеріалів справи також вбачається, що різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу і які шляхом коригування мають збільшити фінансовий результат до оподаткування були відсутні в звітних періодах з 01.07.2017 по 30.06.2023. Позивачем не приймалося рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці. Як правильно установлено судом, вартість електричної енергії, переданої Споживачу (Покупцю) містить не тільки вартість самої електричної енергії, але й усі витрати, пов`язані з її придбанням, що відповідає приписам П(С)БО 16 «Витрати» та п. 138.8 ПКУ. Позивач не отримував кредити чи позики для здійснення оплати за послуги передачі (розподілу) електричної енергії операторам систем, що було встановлено відповідачем під час проведення перевірки, проте послуги оплачені повністю, за винятком суми 577 823,18 грн., що є поточною кредиторською заборгованістю перед ПрАТ « НЕК «Укренерго». Також, в акті перевірки відображено існування поточної і дебіторської заборгованості AT «Хмельницькобленерго» в розмірі 23718,86 грн. та ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в розмірі 29 072,16 грн. Тобто, вказані обставини додатково підтверджують, що кошти на оплату послуг позивач отримував від Споживачів, оскільки витрати на оплату послуг передачі (розподілу) включені в ціну електричної енергії. З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26 березня 2024 року №0231780701. У контексті викладеного, колегія суддів зазначає, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, про що вірно вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович О.М. Кузьмишина (повний текст постанови складено 19.06.2025р.)