Постанова 4857 № 380/13052/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/13052/24 пров. № А/857/26105/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (суддя- Брильовський Р.М., ухвалене в м. Львів) у справі № 380/13052/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 18 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оформлену листом від 18.12.2023 року № 33625- 35272/Г-52/8-1300/23, щодо застосування у 2023 році при призначенні позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2020-2022 роки; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки (12236,71 гри.), відповідно до статей 27 та 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 04.08.2023 року (дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку та дати подачі заяви про призначення пенсії за віком), з урахуванням виплачених сум. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 призначено з 27.10.2010 по 31.10.2010 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ. Позивач звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою від 04.08.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача, з 04.08.2023 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити з дня звернення за призначенням пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії 2020-2022 роки. Листом відповідач повідомив позивача, що з 27.10.2010 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням норм Закону №1788-XII. Також у цьому листі зазначено, що з 04.08.2023 на підставі поданої ним заяви переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Крім того, вказано, що оскільки пенсія уже призначалась раніше, тому при переході на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014-2016 роки). Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся із цим позов до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Закон України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Згідно ст.9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ст.10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Згідно ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Верховний Суд у постанові від 16.06.2020 року у справі №127/7522/17 зазначив, що за змістом ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. При переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Наведені висновки Верховного Суду узгоджуються також із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із ч.3 ст.45 Закону №1058-IV. Аналогічна правова

позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року у праві № 876/5312/17. Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу з 27.10.2010 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 4.08.2023. У цьому випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV. Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що у позивача є право на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020-2022 роки, у зв`язку із чим дії відповідача є протиправними. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 04.08.2023 пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням проведених виплат. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 року в справі №500/1216/23. З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно задоволено позов. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 380/13052/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга