Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/11231/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/11231/23 Головуючий у 1 інстанції - Панченко Н.Д. Суддя-доповідач - Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства - фірма «Класік» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ПП - фірма «Класік» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №103435 від 12.08.2022 про відповідність ПП - фірма «Класік» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»; - зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ПП - фірма «Класік» з переліку платників податків, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку". Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ПП - фірма «Класік» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006526330 зареєстроване 05.11.1998 за юридичною адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд.

52. ПП - фірма «Класік» являється платником податку на додану вартість з 26.02.2019. Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі Головного управління ДПС у Київській області №93826 від 08.07.2022 ПП - фірма «Класік» визнано таким, що відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (далі Порядок №1165). Підставою прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі Головного управління ДПС у Київській області рішення №93826 від 08.07.2022 стала наявність ризикових операцій. ПП - фірма «Класік» направлено до Головного управління ДПС у Київській області повідомлення №1 від 09.08.2022, до якого долучено пояснення та копії фінансово-господарських документів підприємства для спростування відповідності ПП - фірма «Класік» п.8 критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду вказаних пояснень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області було прийнято рішення №103435 від 12.08.2022 про відповідність ПП - фірма «Класік» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв встановлено наявність ризикових операцій). У вказаному рішенні зазначено, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконанням покладених на контролюючі органи завдань і функцій. З матеріалів справи вбачається, що позивач має Ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України №6-Л від 06.02.2019 на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками. Відповідно до додатку до ліцензії (перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками), підприємство вправі проводити будівельні та монтажні роботи загального призначення, здійснювати будівництво об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво об`єктів інженерної інфраструктури. ПП - фірма «Класік» має відкриті рахунки НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», по якому здійснюються розрахунки з постачальниками та замовниками та НОМЕР_10 відкритий в Державній казначейській службі України (УДКСУ у Києво-Святошинському районі). Для здійснення фінансово - господарської діяльності, відповідно до договору №14 «Оренди нежитлового приміщення» від 01.01.2022 р. із ПАТ «Київсільелектро», ПП - фірма «Класік» орендує офісне приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 52 Також, ПП - фірма «Класік» орендуються приміщення виробничої бази за адресою: Рівненська область, с.Ільпінь, вул.Залізнична,1А, відповідно до договору оренди нерухомого майна №06/01/2022 від 06.01.2022 року, укладеного з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Відповідно до штатного розпису та Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2022 року кількість працівників ПП - фірма «Класік» становила 16 працівників. Відповідно до договору оренди транспортних засобів та будівельних машин №06/01/2021 від 06.01.2021 року ПП - фірма «Класік» взято в оренду вантажний автокран, вантажний тягач з напівпричепом, два вантажні спеціалізовані автомобілі, екскаватор-навантажувач, автобус пасажирський. Наявність вищеперерахованих об`єктів нерухомості і транспортних засобів відображена ПП - фірма «Класік» у поданих згідно вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та п. 8.4 розділу VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588, до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП. Відповідно до штатного розпису та податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2022 року кількість працівників Приватного підприємства - фірми «Класік» становила 16 працівників. Для підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності, позивачем було долучено до позовної заяви копії наступних фінансово-господарських документів: - договору поставки №02032039 від 02.03.2020 із ТОВ «Техметал» відповідно до якого ТОВ «Техметал» (код ЄДРПОУ 31385415) здійснювало реалізацію для ПП - фірма «Класік» металопрокату; - накладної №2986 від 23.02.2022 підтверджено реалізацію ТОВ «Техметал» для ПП - фірма «Класік» металопрокату; - договору оренди дожимної компресорної станції №1121 від 21.11.2019, відповідно до якого ТОВ «Гаскі» передало в оренду для ПП - фірма «Класік» дожимну компресорну станцію; - актів здачі-приймання (надання послуг) №11 від 31.01.2022 №26 від 28.02.2022; №46 від 31.03.2022, №54 від 30.04.2022, №82 від 31.05.2022, №102 від 30.06.2022, якими підтверджено перебування в оренді у ПП - фірма «Класік» дожимної компресорної станції ТОВ «Гаскі»; - платіжних доручень №1672 від 01.03.2022, №1660 від 15.03.2022, №1677 від 06.03.2022, №1682 від 21.04.2022, №1684 від 21.04.2022, №1688 від 13.05.2022, №1694 від 19.05.2022, №1695 від 31.05.2022, №1710 від 09.06.2022, №1711 від 30.06.2022, №1736 від 14.07.2022, №1733 від 05.08.2022, якими підтверджено здійснення розрахунку ПП - фірма «Класік» для ТОВ «Гаскі» за оренду дожимної компресорної станції шляхом перерахування коштів; - листів №03-22-31 від 31.03.2022 та №01072022 від 01.07.2022 від ТОВ «Гаскі», якими було повідомлено ПП - фірма «Класік» про зміну системи оподаткування товариства; - договору №14 «Оренди нежитлового приміщення» від 01.01.2022 із ПАТ «Київсільелектро», відповідно до якого ПП - фірма «Класік» орендує офісне приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 52; - акту «прийому-передачі приміщення в оренду», яким підтверджено передачу приміщення ПАТ «Київсільелектро», а ПП - фірма «Класік» прийняття його; - договору №06/01/2022 «оренди нерухомого майна» від 06.01.2022 із ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якого ПП - фірма «Класік» орендує автокран SISU LOKOMO A-351N5 д.н.з. НОМЕР_3 , вантажний сідловий тягач FREIGHTLINER 120, д.н.з. НОМЕР_4 , напівпричів бортовий тентований SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_5 , вантажний спеціалізований автомобіль MERSEDES-BENS SPRINTER д.н.з. НОМЕР_6 , вантажний спеціалізований автомобіль MERSEDES-BENS SPRINTER 519CDI д.н.з. НОМЕР_7 , екскаватор-навантажувач JSB д.н.з. НОМЕР_8 , автобус-D пасажирський DAF SB3000 д.н.з. НОМЕР_9 ; - акту приймання-передачі транспортних засобів та будівельних машин від 06.01.2022, який підтверджено передачу транспортних засобів та будівельних машин згідно договору №06/01/2022 ; - договору підряду №05/25 від 26.05.2022, відповідно до якого ПП - фірма «Класік» зобов`язується перед ДП «Березнівське лісове господарство» виконати роботи на території Березнівського, Малинського та Малуського лісництв; - довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2022 р. до акту №1, №2, №3, актів №1, №2, №3 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2022 р., якими підтверджено здійснення робіт ПП - фірма «Класік» згідно з умовами договору та прийняття виконаних робіт ДП «Березнівське лісове господарство»; - платіжних доручень №1566 від 20.06.2022 та №483 від 22.06.2022, якими підтверджено здійснення розрахунків за виконані роботи; - договору №05/12 «Оренди дожимної компресорної станції» від 05.12.2019 із ТОВ «Макком-Груп»; - додаткової угоди №1 до договору №05/12 «Оренди дожимної компресорної станції» про внесення змін до договору оренди, щодо розміру оплати; - актів приймання-здачі наданих послуг від 31.01.2022, від 24.02.2022, від 31.03.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 30.06.2022, згідно з якими ПП - фірма «Класік» надало послуги з оренди, а ТОВ «Макком-Груп» отримало дані послуги; - платіжних доручень №751 від 01.03.2022, №775 від 14.03.2022, №794 від 16.03.2022, №852 від 20.04.2022, №863 від 21.04.2022, №876 від 12.05.2022, №906 від 19.05.2022, №910 від 30.05.2022, №925 від 09.06.2022, №972 від 30.06.2022, №100 від 14.07.2022, №17 від 06.08.2022, якими підтверджено здійснення оплати ТОВ «Макком Груп» для ПП - фірма «Класік» за отримані послуги. Вважаючи оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач не надав до суду доказів прийняття свого рішення (протоколу засідання Комісії або витягу з нього), в оскаржуваному рішенні не зазначило яким чином суб`єкт владних повноважень та на підставі якої інформації встановив наявність ризикових операцій, відтак взагалі не розкрито змісту таких висновків та податкової інформації на підставі якої податковий орган дійшов до висновку про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано суті встановлених порушень, та не досліджено доказів, що слугували підставою прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області оскаржуваних рішень. ГУ ДПС у Київській області зазначає, що у податкового органу відсутня можливість зазначення у тексті оскаржуваного рішення усієї наявної податкової інформації. Водночас, одним із принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Контролюючий орган відзначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, натомість позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції перебрав на себе функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету та втрутився у дискреційні повноваження відповідача. Також, податковий орган стверджує, що в ході проведеного аналізу наявних баз даних виявлено здійснення ризикових операцій ПП - фірма «Класік» по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками, зокрема ТОВ «Українська будівельна компанія «Альфа» (код ЄДРПОУ 42680550), ТОВ «Граніт сервіс груп» (код ЄДРПОУ 43874269), ТОВ «ІБК Буальянс» (код ЄДРПОУ 42459085), ТОВ «Промислові технології (код ЄДРПОУ 4827710), ТОВ «Будівельна фірма Вершина плюс» (код ЄДРПОУ 42765492). Так, вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2021 у справі №757/41814/21-к встановлено, що незважаючи на те, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬФА» (код ЄДРПОУ 42680550) зареєстроване у державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності юридична особа, підсудний, взяв участь у його перереєстрації не з метою здійснення підприємницької діяльності, як передбачено установчими документами, а з метою отримання грошової винагороди за вказані незаконні дії у розмірі 5000 грн. Тобто, відповідна особа була засуджена за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості. Крім того апелянт покликається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 березня 2020 року по справі № 826/26222/15, від 17.04.2020 по справі № 826/4721/15, від 21 січня 2021 року у справі № 140/8878/20, від 06.10.2020 по справі № 140/1611/19, від 11 липня 2019 року по справі №811/1827/15, від 03.12.2020 по справі № 140/8457/20, від 18.02.2021 по справі № 420/7063/20. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова № 1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520). Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). За визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу. Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Так, Порядком № 1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Згідно з п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Відповідно до п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено. При цьому, не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; - інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: - актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту; - інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту. У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність. У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Крім того, п. 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно з п. 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Водночас, додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Так, віднесення до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє колегії суддів стверджувати про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване позивачем рішення про включення його до переліку ризикових платників не містить обґрунтованої мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Крім того, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів цієї справи, на підтвердження реальності господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами, ним були надані копії договорів та відповідних первинних документів. Водночас, відповідачем не спростовано інформацію, яка міститься у вказаних документах та не доведено наявності достатніх правових підстав для включення позивача до переліку ризикових платників. Більш того, ані в суді першої, ані апеляційної інстанції відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття спірного рішення. У контексті зазначеного, колегія суддів акцентує увагу на тому що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20. Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, підставою прийняття рішення №103435 від 12.08.2022 р. стала зокрема інформація з баз даних ДПС України. При цьому, в оскаржуваному рішенні №103435 від 12.08.2022 відповідачем не зазначено, яка саме інформація податкового органу стала підставою включення позивача до ризикових платників податків, а міститься лише загальне посилання на таку інформацію без її конкретизації. Тільки у відзиві на позовну заяву, відповідач вказав про здійснення ризикових операцій ПП Фірма «Класік» (код ЄДРПОУ 30207826) по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками, зокрема, ТОВ «ГРАНІТ СЕРВІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 43874269), ТОВ «ІБК БУДАЛЬЯНС ТОВ» (код ЄДРПОУ 42459085), ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 4827710), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ВЕРШИНА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42765492). Втім, жодних доказів, в т.ч. належних та допустимих, у контексті ст.ст. 73-74 КАС України, які підтверджували б здійснення таких операцій, контролюючим органом не надано ані в суді першої, ані апеляційної інстанції. Відповідач вказує на операції приватного підприємства-фірми «Класік» з ТОВ «Українська будівельна компанія «Альфа», керівника якого визнано судом винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України у кримінальному проваджені внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.07.2021 року №32021110000000076. При цьому, відповідач доказів, які підтверджували б здійснення взаєморозрахунків приватного підприємства-фірми «Класік» з ТОВ «Українська будівельна компанія «Альфа» не надано ані в суді першої, ані апеляційної інстанції. Колегією суддів встановлено, що господарську операцію було задекларовано позивачем в жовтні 2019 року та скориговано в серпні 2021 року. У зв`язку з взаєморозрахунками приватного підприємства-фірми «Класік» з ТОВ «Українська будівельна компанія «Альфа», Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) прийнято рішення від 01.07.2021 №55596 про відповідність приватного підприємства - фірма «Класік» (ЄДРПОУ 30207826) пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку. Після коригування операції із ТОВ «Українська будівельна компанія «Альфа», контролюючим органом було прийнято рішення від 11.08.2021 №70710 про невідповідність ПП - фірма «Класік» критеріям ризиковості платника податку. Таким чином, взаєморозрахунки між приватним підприємством-фірмою «Класік» із ТОВ «Українська будівельна компанія «Альфа», які скориговано позивачем, не можуть повторно використовуватись при вирішенні питання відповідності платника податків критеріям ризиковості, оскільки таке рішення уже прийнято податковим органом №70710 від 11.08.2021. Апеляційний суд звертає увагу на тому, що у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Разом з тим, колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.11.2023 у справі №520/14316/19, у якій суд дійшов до висновку, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Крім того, апелянт не зазначає жодних обґрунтувань відсутності у платника податків достатньої матеріально-технічної бази для забезпечення виконання задекларованих господарських операцій з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, а саме: подання повідомлення за формою №20-ОПП; договори оренди офісного приміщення; договори оренди виробничої бази; договорів та фінансово-господарських документів по розрахункам із контрагентами, які були надані позивачем до контролюючого органу, як до повідомлень, так і до скарги. Отже, ГУ ДПС у Київській області не зазначає жодних доводів, та не надає належних та допустимих, у контексті ст. 73-74 КАС України, доказів правомірності спірного рішення. При цьому, апеляційний суд зазначає, що висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Більш того, колегія суддів відзначає, що апелянт, посилаючись на неповноту встановлення судом першої інстанції обставин цієї справи, ані в суді першої, ані апеляційної інстанції не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують податкову інформацію, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових у відповідності до п. 8 Критеріїв. З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що спірне рішення комісії контролюючого органу не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України щодо обґрунтованості. Позаяк, саме лише посилання контролюючого органу на відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України. Твердження апелянта про те, що спірне рішення не породжує для платника негативних наслідків, колегія суддів вважає необґрунтованим та до уваги не приймає, оскільки вони є передумовою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку». Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Крім того, положеннями п. 6 Порядку № 1165, зокрема визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки рішення про визначення Позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Отже, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20. Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.