Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/10026/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10026/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Борзаниця С.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року про залишення позову без розгляду по справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМПЕРІУМ» про стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року залишено позовну заяву без розгляду. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, ш;о передбачені Конституцією та законами України. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року залишено позовну заяву без розгляду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали суду від 24.02.2025 року позивачем не виконані, витребувані докази не надані, причин ненадання суду доказів не повідомлено, а тому існують підстави, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України, для залишення без розгляду позовної заяви. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що не відповідає нормам чинного законодавства, з огляду на наступне. Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.07.2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМПЕРІУМ» (далі - відповідач) про стягнення з ТОВ «АМПЕРІУМ» 170 000,00 грн в дохід Державного бюджету України. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 прийнято справу до провадження та витребувано у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в строк до 07.03.2025, в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд»): - відомості щодо актуальності спірних правовідносин, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду; - власного письмового підтвердження, передбаченого пунктом одинадцятим частини п`ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду; - відомості щодо сплати відповідачем боргу, у разі несплати - відомості щодо розміру боргу, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 про прийняття справи до свого провадження, в якій витребувано докази у позивача, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг отримано 24.02.2025, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документа. Проте, станом на день постановлення оскаржуваної ухвали Луганським окружним адміністративним судом від 17.03.2025, вимоги ухвали суду від 24.02.2025 позивачем не виконані, витребувані докази не надані, причин ненадання суду доказів не повідомлено. Дослідивши матеріали даної справи та доводи апелянта, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (п. 2); подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4). Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Згідно з ч. 4-6 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Правовими положеннями ч. 8 ст. 80 КАС України регламентовано, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що в даному випадку, судом першої інстанції не застосовувалися до позивача заходи процесуального примусу, передбачені нормами адміністративного судочинства, проте наявність такого права у суду передбачене законодавцем, саме у випадках крайньої необхідності та неможливості розгляду справи за наявними у справі доказами. У свою чергу, за правилами ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності. Як зазначено вище, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року, зокрема, витребувано у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в строк до 07.03.2025, в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд»): - відомості щодо актуальності спірних правовідносин, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду; - власного письмового підтвердження, передбаченого пунктом одинадцятим частини п`ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду; - відомості щодо сплати відповідачем боргу, у разі несплати - відомості щодо розміру боргу, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду. Разом з тим, станом на день постановлення оскаржуваної ухвали Луганським окружним адміністративним судом від 17.03.2025, вимоги ухвали суду від 24.02.2025 позивачем не виконані, витребувані докази не надані, причин ненадання суду доказів не повідомлено. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не виконано вимоги ухвали від 24.02.2025 року в частині надання доказів, водночас оскаржувана ухвала суду не містить обґрунтувань необхідності витребування зазначених доказів судом з власної ініціативи, а також неможливості розгляду справи без їх наявності. Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суд першої інстанції не був позбавлений можливості, у разі встановлення, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановити ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, до яких зокрема віднесено одну із вимог суду щодо надання власного письмового підтвердження, передбаченого пунктом одинадцятим частини п`ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду. Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч. 13 ст. 171 КАС України). Отже, залишення позовної заяви без розгляду без додержання певного порядку, який надає особі можливість надати додаткові докази, за правовими нормами адміністративного судочинства, свідчить про однозначне порушення права на доступ до правосуддя та про неналежний судовий захист, яке повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист. Колегія суддів звертає увагу на те, що у даному випадку предметом спору є стягнення з ТОВ «АМПЕРІУМ» 170 000,00 грн в дохід Державного бюджету України. Отже в матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження обставин якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а тому ненадання останнім витребуваних судом першої інстанції доказів, враховуючи зазначення відповідної інформації в позовній заяві та додатках до неї, не можуть слугувати підставою для залишення позову без розгляду. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в даній адміністративній справі, а тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.238, 240, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - задовольнити. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року про залишення позову без розгляду - скасувати. Справу за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМПЕРІУМ» про стягнення коштів направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Ю.К. Черпак Повний текст виготовлено 17.06.2025 року