Постанова 4855 № 320/12641/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/12641/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гопак" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2022 №285380413 про зменшення від`ємного значення в декларації позивача за лютий 2022 року №9092590304 на суму 330 455,00 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2022 №285400413 про зменшення від`ємного значення в декларації позивача за березень 2022 року №9123482675 на суму 310 229,00 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2022 №285410413 про зменшення від`ємного значення в декларації позивача за квітень 2022 року №9123575466 на суму 772 039,00 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2022 №285420413 щодо зменшення від`ємного значення в декларації позивача за травень 2022 року №9124850445 на суму 423 520,00 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що формування податкового кредиту здійснено позивачем за рахунок податкових накладних зареєстрованих постачальниками в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації. Крім того, позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі різних актів перевірки. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що виконав вимоги положень п. 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, та в період з лютого по травень 2022 року, включив до складу податкового кредиту суми ПДВ нарахування та/або сплата яких у звітному періоді підтверджувалась первинними документами, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зверну увагу суду на те, що до набрання чинності Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 позивач, як платник податків, не мав підстав для сумнівів у відсутності у його контрагентів можливості виконувати свої податкові обов`язки. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Гопак" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 26.04.1999, код ЄДРПОУ 30312864. ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.16.1 ст.16, п.п. 20.1 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року ТОВ "Гопак", за наслідками якої складено акти камеральної перевірки від 19.09.2022 №25893/ж5/26-15-0413-03/30312864, №25894/ж5/26-15-04-13-03/30312864, №25895/ж5/26-15-04-13-03/30312864 та від 20.09.2022 №26326/ж5/26-15-04-13-03/30312864, якими встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит на загальну суму: лютий 2022 року - 330 455,00 грн; березень 2022 року - 310 229,00 грн; квітень 2022 року - 772 039,00 грн; травень 2022 року - 423 520,00 грн, при відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. За висновками актів камеральних перевірок позивачем порушено п. 198.6 ст. 198 розділу V ПК України та призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в декларації з ПДВ. Листом ГУ ДПС у м. Києві від 24.10.2022 №13820/І/26-15-04-13-08 залишено висновки актів перевірки від 19.09.2022 №25893/ж5/26-15-0413-03/30312864, №25894/ж5/26-15-04-13-03/30312864, №25895/ж5/26-15-04-13-03/30312864 та від 20.09.2022 №26326/ж5/26-15-04-13-03/30312864 без змін, заперечення ТОВ "Гопак" - без задоволення. На підставі висновків вказаних актів ГУ ДПС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: - від 20.10.2022 №285380413 про зменшення від`ємного значення в декларації позивача за лютий 2022 року №9092590304 на суму 330 455,00 грн; - від 20.10.2022 №285400413 про зменшення від`ємного значення в декларації позивача за березень 2022 року №9123482675 на суму 310 229,00 грн; - від 20.10.2022 №285410413 про зменшення від`ємного значення в декларації позивача за квітень 2022 року №9123575466 на суму 772 039,00 грн; - від 20.10.2022 №285420413 про зменшення від`ємного значення в декларації позивача за травень 2022 року №9124850445 на суму 423 520,00 грн. Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивач, який у податковій декларації з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень 2022 року відобразив суму податкового кредиту, не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Позивач вважається таким, що правомірно використав своє право на податковий кредит до встановлення наявності чи відсутності у позивача можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки. Крім того, право на подання документів для підтвердження можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки встановлене Порядком №225 до 30.09.2022, тоді як акти перевірки складено 19.09.2022 та 20.09.2022, тобто до закінчення встановленого строку, який було надано для суб`єктів господарської діяльності. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. У пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Зі змісту пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України слідує, що об`єктом оподаткування податку на додану вартість, серед іншого, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису. Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Пункт 201.10 ст. 201 ПК України передбачає, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені. Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Аналіз вищезазначених приписів податкового законодавства свідчить, що за загальним правилом не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних; відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. При цьому, у разі якщо податкові накладні були зареєстровані несвоєчасно, то суми податку включаються до податкового кредиту за той звітний період, в якому такі податкові накладні були зареєстровані, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних. Зважаючи на викладене, позивач, який у спірних господарських операціях був покупцем, не мав права на включення сум податку до податкового кредиту за операціями, що не підтверджені зареєстрованими податковими накладними. А у разі якщо податкові накладні за відповідними операціями були зареєстровані несвоєчасно, то позивач мав право включити суми податку до податкового кредиту лише у звітному періоді, в якому податкові накладні будуть зареєстровані, але не пізніше 365 днів з дати складення податкових накладних. Разом з тим, спірні правовідносини виникли в умовах правового режиму воєнного стану, в якому були встановлені особливості адміністрування податку на додану вартість. З метою реалізації необхідних заходів у зв`язку із введенням воєнного стану Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.2022 № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон №2118-IX). Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнений п. 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Законом України від 24.03.2022 №2142-IX внесено зміни у пп. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців". Законом України від 15.03.2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17.03.2022, підрозділ 2 розділу XX ПК України був доповнений п. 32-2, згідно з яким тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН. Законом України від 12.05.2022 №2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі- Закон №2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесені зміни до розділу XX ПК України, зокрема, п. 32-2 підрозділу 2 викладено в редакції, згідно із якою тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку: включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також Законом №2260-IX викладені в новій редакції абз. 1 пп. 69 та пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10, згідно із якою тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті" (абз. 1 п. 69). Підпунктом 69.1 п. 69 ПУ України визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки. У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені. Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Також п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України доповнено пп. 69.1-1 наступного змісту: "Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних". Отже, покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов`язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до п. 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки. Норми п. 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів по факту настання першої події. Таким чином, податковим законодавством регламентовано право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі зареєстрований податкових накладених. Разом з тим, на період дії воєнного стану законодавцем введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-травень 2022 року, що передбачає можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних. Суд першої інстанцій при вирішенні спору врахував обставини щодо відображення позивачем у звітності з податку на додану вартість за лютий-травень 2022 року сум податку на додану вартість за операціями з постачальниками на підставі відповідних первинних документів. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі відсутні заперечення (доводи) щодо порушень позивачем правил бухгалтерського та податкового обліку. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що спірний податковий кредит з податку на додану вартість був сформований позивачем за лютий - травень 2022 року на підставі наявних у нього первинних документів за відсутності реєстрації контрагентами відповідних податкових накладних в ЄРПН та, як вбачається зі змісту апеляційної скарги зареєстрованих з порушенням граничних термінів реєстрації. Отже позивач виконував зобов`язання з декларування сум податку на додану вартість згідно первинних документів та не може впливати на свого контрагента або нести відповідальність за реєстрацію своїми контрагентами податкових накладних з незалежних від нього обставин. Відтак, враховуючи вищенаведені приписи у контексті обставин цієї справи, позивач набув право на застосування наведеного спеціального податкового режиму, регламентованого п. 32-2 підрозділу 2 розділу XX ПК України. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник не наводить жодних заперечень щодо відповідної первинної документації позивача та відомостей стосовно проведення щодо господарських операцій, за якими сформовано податковий кредит, документальної перевірки позивача та/або його контрагента. Праву платника на формування податкового кредиту фактично кореспондує обов`язок його контрагента щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН, для реалізації якого податковим законодавством, зокрема п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, також визначено спеціальний правовий режим на період дії воєнного стану. Водночас, під час судового розгляду справи в суді першої інстанцій відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки контрагентів позивача за спірними операціями, яка б безумовно свідчила про наявність правових підстав для позбавлення позивача права на податковий кредит за такими операціями. Аналогічний правовий висновок щодо застосування спірних правових норм викладено у постановах Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №200/466/23, від 06.03.2024 у справах №160/1604/23, №520/3355/23, від 22.05.2024 у справі №280/6669/22. Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в частині порушення правил об`єднання позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2022 №285380413, №285400413, №285410413, №9123575466, №285420413 прийнятих на підставі актів камеральної перевірки від 19.09.2022 №25893/ж5/26-15-0413-03/30312864, №25894/ж5/26-15-04-13-03/30312864, №25895/ж5/26-15-04-13-03/30312864 та від 20.09.2022 №26326/ж5/26-15-04-13-03/30312864. Разом з тим, позовні вимоги ТОВ "Гопак" пов`язані між собою підставами виникнення, поданими первинними документами, стосуються формування позивачем податкового кредиту протягом дії встановлених Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ особливих умов та пред`явлені до одного і того самого відповідача, що свідчить про помилковість доводів апелянта. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови виготовлено 17 червня 2025 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма