Постанова 4824 № 755/16537/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2025 року місто Київ Справа № 755/16537/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11625/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року (ухвалено у складі судді Хромової О.О., повне рішення виготовлено 07 квітня 2025 року) у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ Короткий зміст позовних вимог Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, у якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30 квітня 2021 року в розмірі 74 062,87 грн та судові витрати в розмірі 3 028,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток Monobank, між клієнтом та АТ «Універсал Банк» укладено Договір про надання банківських послуг, у зв`язку з чим відповідач підписав Анкету-заяву, чим підтвердив, що ознайомився з умовами договору та отримав у мобільному додатку примірники Умов і Правил, Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, Тарифів, Довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків та які складають договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 45 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , на визначених у договорі умовах: строк дії пільгового періоду 62 дні, пільгова відсоткова ставка 0,00001 % річних, розмір обов`язкового щомісячного платежу - 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості), базова відсоткова ставка 3,1 % на місяць, збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2 % на місяць. Банк взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, однак, у відповідача, в порушення умов укладеного договору, прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором 04 травня 2024 року сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Станом на 04 червня 2024 року залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 74 062,87 грн, заборгованість за пенею та комісією - 0 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Дніпровський районний суд міста Києва рішенням від 07 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовив. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з таким рішенням, Македон О.А. в інтересах АТ «Універсал Банк» 09 травня 2025 року подав засобами поштового зв`язку до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредити, Паспортом споживчого кредиту. Вказує, що на момент підписання Анкети-заяви, Клієнт був належним чином ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування рахунку фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту, оскільки відповідне застереження про ознайомлення міститься в Умовах і правилах обслуговування рахунку фізичних осіб, а тому посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку Банку, що саме ці Умови і правила розумів Відповідач та ознайомився і погодився з ними є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію». Зазначає, що своїми діями (переказ коштів, поповнення мобільного зв`язку, оплата товарів у торгових точка інше) відповідач тим самим визнавав наявність зобов`язань із змінами та доповнення до договору. Посилається на припис частини 3 статті 82 ЦК України в частині того, що існують підстави уважати, що Умови та правила надання позивачем банківських послуг, розміщені в публічному доступі в мережі Інтернет, та посилання на сайт позивача, розміщене в анкеті-заяві клієнтів банку, є загальновідомими. Вказує, що у суду є безперешкодний доступ до актуальних Умов та правил, розміщених в публічному доступі на сайті банку. Зазначає, що саме відповідач повинен заперечуючи проти позову захищати свої права та доводити відсутність боргу, а також надавати до суду докази, які б спростовували як факт гадання кредиту, так і розміру боргу, зокрема, спростовувати наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією апеляційної скарги з додатками, що направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду неврученим. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17). Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Фактичні обставини справи, встановлені судом Суд першої інстанції встановив, що 30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Мonobank», відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» зобов`язувалося відкрити ОСОБА_1 поточний рахунок та надати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця анкета-заява, разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів («Мonobank»/Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/ terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку, просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» НОМЕР_2 у гривнях на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному за стосунку. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць. Засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для правочинів та платіжних операцій. Визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису. Анкета-заява від 30 квітня 2021 року містить персональні дані ОСОБА_1 : паспортні дані, РНОКПП, контактний номер телефону, відомості про місце проживання, місце роботи та доходи, особисте фото. Також до неї долучено копію паспорта та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 . Також у матеріалах справи міститься Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Мonobank», підписане ОСОБА_1 . Так, відповідач запевнив, що підписуючи власним удосконаленим електронним підписом в мобільному додатку це запевнення, підтвердив отримання примірника договору у мобільному додатку, своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту, підтвердив укладення ним договору та зобов`язання виконувати його умови. Також беззастережно погодився, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що повідомлятиме шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Надав право та доручив банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у банку, без його додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких його зобов`язань перед банком, що випливають з умов цього договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком. Анкету-заяву від 30 квітня 2021 року та Запевнення клієнта підписано ОСОБА_1 удосконаленим електронним підписом, про що свідчать форми підтвердження електронного документа, що містяться в матеріалах справи. До позовної заяви Банком додано Витяг з Умов і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Мonobank», затверджені Протоколом Правління від 30 листопада 2022 року № 49 (далі - Умови та правила). Відповідно до підпунктів 5.3, 5.8.1 пункту 5 розділу І Умов і правил обслуговування рахунків фізичної особи, клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій. Відповідно до положень пункту 5.9 розділу ІІ Умов на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах. Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами, Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами (пункт 5.11 Умов розділ ІІ). Згідно із Тарифами банку, пільговий період за карткою «Мonobank» встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001 %; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,1 % на місяць на залишок заборгованості; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2 % на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості). Пунктом 5.15 розділу ІІ Умов визначено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в тарифах, що діє на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах. Відповідно до пункту 5.16 розділу ІІ Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50 % від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. У випадку настання істотного порушення клієнтом зобов`язань банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше трьох робочих днів за допомогою месенджерів та смс направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені (пункт 5.17 Умов розділу ІІ Договору). За змістом пункту 5.19 Умов розділу ІІ Договору у випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18, кредит стає у форму «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. З моменту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф у розмірі 100 грн та пеня в розмірі 6,2 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця. Проставляючи особистий підпис (удосконалений електронний підпис) у анкеті-заяві від 30 квітня 2021 року, Запевненні клієнта та вчиняючи дії для активації платіжної картки у мобільному застосунку ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився із Умовами та правилами, в тому числі і додатками до них, у редакції станом на дату підписання анкети-заяви. Тобто, відповідач підтвердив про ознайомлення з умовами кредитування. До матеріалів справи не долучено Умов і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank» у редакції, чинній станом на дату підписання ОСОБА_1 анкети-заяви від 30 квітня 2021 року та Запевнення клієнта. Позиція суду апеляційної інстанції Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає з огляду на таке. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це встановлено в частині першій статті 1048 ЦК України. Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За приписами норм статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення. З наведеного слідує, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, то на нього покладено обов`язок надати докази на підтвердження видачі кредиту та його розміру, умов та порядку нарахування відсотків, комісій та інших сум, заявлених позивачем до стягнення. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 77 ЦПК України). Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано суду первинних документів, оформлених відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме виписки по рахунку відповідачки, тому матеріали справи не містять доказів на підтвердження виникнення заборгованості за кредитним договором. Позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по справі ОСОБА_1 згідно договору від 30 квітня 2021 року, укладеного з АТ «Універсал Банк», відкрито рахунок та надано кредитну картку № НОМЕР_1 з встановленим кредитним лімітом у розмірі 45 000,00 грн. Також позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт використання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів чи порушення грошових зобов`язань перед кредитором. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку. Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2020 року у справі 278/2177/15-ц. У той же час, відповідна виписка по картковому рахунку відповідача разом із матеріалами позовної заяви чи безпосередньо під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем надана не була. Не додано такої виписки і до апеляційної скарги. Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин. У своїй позовній заяві до суду АТ «Універсал Банк» просив розглянути справу у його відсутність (а. с. 1), клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі №755/18920/18. Апеляційний суд звертає увагу на те, що із наданих позивачем до суду документів (анкета-заява, витяг з Умов та правил надання банківських послуг) не є можливим установити факт передачі відповідачу кредитних коштів за кредитом, а також вказані документи у їх сукупності також не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі анкети-заяви та факт виникнення у нього заборгованості перед позивачем. Посилання банку у своїй апеляційній скарзі на наявність розрахунку заборгованості за договором як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом банку та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, якщо так - то на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17. Доводи апеляційної скарги в частині загальнодоступності інформації про умови надання банком банківських послуг та щодо витребування додаткових доказів за ініціативою суду апеляційний суд відхиляє з огляду на таке. За приписами частин 1, 2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3 статі 12, частина 1 статті 81 ЦПК України). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України). Згідно приписів частини 1 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України). Про наведене вказав Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі №602/1455/20. Апеляційний суд звертає увагу, що позивачем у справі є юридична особа, основною діяльністю якої є надання банківських послуг. Тобто ініціатором судового процесу є особа, яка за специфікою своєї професійної діяльності має у розпорядженні всі необхідні документи на підтвердження доводів позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором. Проте банк при зверненні до суду із позовом, вільно користуючись процесуальними права (у тому числі щодо подання доказів до суду), надав Умови і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, чинні з 01 грудня 2022 року, тоді як кредитні відносини із відповідачем виникли у квітні 2021 року. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що, на думку позивача, Умови та правила надання банківських послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», розміщені в мережі Інтернет, є загальновідомими обставинами згідно частини 3 статі 82 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє та зауважує, що такі умови та правила, хоча є доступною необмеженій кількості користувачів мережі Інтернет з огляду на їх розміщення на вебсайті банку, проте мають мінливий характер та за своєю суттю є об`ємною інформацією, що не дає підстав уважати, що така інформація має ознаки загальновідомої обставини. Згідно частини 3 статті 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Колегія суддів зазначає, що загальновідомі обставини не потребують доказування, оскільки об`єктивність їх існування є очевидна. З огляду на наведене, Умови та правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank не можуть визнаватися загальновідомою обставиною. Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди із ухваленим рішенням та не можуть бути підставою для його скасування. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів, встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Судові витрати Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, відсутні підстави для зміни розподілу витрат на стадії апеляційного провадження відповідно до статей 141, 382 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 83, 259, 263, 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк», в інтересах якого діє Македон Олександр Андрійович, - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач О.В. Желепа Судді: Н.В. Поліщук В.В. Соколова