Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/8473/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2025 року справа №200/8473/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 200/8473/24 (головуючий суддя у І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення: - від 04.10.2024 № 0721086-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 56 002,80 грн за 2021 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4666,90 кв.м. в частині нарахування податку на суму 56 002,80 грн; - від 04.10.2024 № 0721108-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 151 674,25 грн за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4666,90 кв.м. в частині нарахування податку на суму 151 674,25 грн (сто п`ятдесят одна тисяча шістсот сімдесят чотири грн 25 коп.); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення частково: - від 04.10.2024 № 0721111-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 156 341,15 грн за 2023 рік з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року, тобто, в сумі 52 113,72 грн із розрахунку (156 341,15 грн/12 місяців х 4 місяці). В обґрунтування позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті щодо податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021, 2022 та 2023 роки. Проте, майно знаходиться на території Краматорської міської територіальної громади і відповідно до пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, позивач є звільненим від сплати зазначеного податку. Щодо зворотної дії Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно від 11.04.2023 № 3050-ІХ, то з огляду на рішення Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закон не має зворотної сили. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 № 0721086-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 56002,80 грн за 2021 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4666,90 кв.м. в частині нарахування податку на суму 56 002,80 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 № 0721108-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 151 674,25 грн за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4666,90 кв.м. в частині нарахування податку на суму 151 674,25 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення частково: від 04.10.2024 № 0721111-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 156 341,15 грн за 2023 рік з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року, тобто, в сумі 52 113,72 грн із розрахунку (156 341,15 грн/12 місяців х 4 місяці). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2078,32 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті у відповідності до норм податкового законодавства. Судом першої інстанції безпідставно було застосовано пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України щодо позивача, оскільки відповідно до Переліку № 309 територію Краматорської міської територіальної громади Донецької області з 24.02.2022 віднесено до території можливих бойових дій. Таким чином, згідно вищезазначеного Переліку Краматорська міська територіальна громада не включена до переліку територій активних бойових дій та не відноситься до територій тимчасово окупованих Російською Федерацією. Також відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим Головне управління ДПС у Донецької області просило повідомити про час та дату судового засідання. У клопотанні наголошено, що дана справа є важливою для органів ДПС у зв`язку з вирішенням питання відносно сторони відповідача, потребує детального розгляду спору по суті, дослідження та з`ясування всіх обставин. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Встановлені обставини справи. Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Дата та номер запису про проведення державної реєстрації. Дата запису: 07.11.2018 Номер запису: 22600000000025682. Місцезнаходження реєстраційної справи Добропільська районна державна адміністрація. У власності Позивача перебуває об`єкт нежитлової нерухомості, будівля промбази, розташований, Донецька обл., Краматорськ, вулиця Хабаровська, будинок 4, загальною площею 4666,90 кв.м. Про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2089289614129. Номер об`єкта в РПІВН: 5401733. Оскільки платник податку є фізичною особою, то в силу положень пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з належного їй об`єкта нежитлової нерухомості здійснює контролюючий орган за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) та відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України надсилає їй податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу. ГУ ДПС у Донецькій області на підставі зазначеного вище були сформовані в автоматичному режимі в ІКС спірні ППР з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010300 -нежитлова нерухомість), а саме, За 2021 рік: - податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 № 0721086-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 56 002,80 грн за 2021 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4666,90 кв.м. в частині нарахування податку на суму 56 002,80 грн; За 2022 рік: - податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 № 0721108-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 151 674,25 грн за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4666,90 кв.м. в частині нарахування податку на суму 151 674,25 грн; За 2023 рік: - податкове повідомлення-рішення частково: від 04.10.2024 року № 0721111-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 156 341,15 грн за 2023 рік з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року, тобто, в сумі 52 113,72 грн із розрахунку (156 341,15 грн/12 місяців х 4 місяці). Зазначені ППР направлені позивачу поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, отримані позивачем 29.10.2024. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було встановлено пільгу на час введення воєнного стану зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, зокрема, розташування таких об`єктів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Тобто, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для ненарахування та несплати зазначених податкових зобов`язань було розташування відповідної нерухомості на території, на якій ведуться (велися) бойові дії. Місцем розташування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, яке належить позивачу, є Краматорська міська територіальна громада Донецької області, тобто нерухоме майно підпадає під дію положень п. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України. У спірний період Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ не був чинним, а відтак його норми застосуванню не підлягали, оскільки не пов`язували розташування відповідних об`єктів нерухомості на територіях саме активних бойових дій. Оцінка суду. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Відповідно до підпункту 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. На підставі підпункту 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до пункту 266.10.3. статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу. На підставі пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Згідно з пунктом 266.10.1. статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Щодо податку на нерухоме майно - будівлю промбази, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , то за 2021 та 2022 роки позивач звільнений від його сплати на підставі підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції Закону України від 24.03.2022 № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану»:, відповідно до якого тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України був введений воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3891-ІХ, в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року та діє до теперішнього часу. Після введення в Україні воєнного стану Законом України від 24.03.2022 № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України був доповнений підпунктом 69.22 такого змісту: «69.22. Тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок визнання об`єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України». Цей Закон набрав чинності з дня його опублікування, тобто з 05.04.2022. Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Відповідно до підрозділу 1 розділу 1 «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» вказаного Переліку Краматорська територіальна громада з 24.02.2022 належать до Території можливих бойових дій. Дата припинення можливості бойових дій щодо вказаної території не визначена. Вказаний Перелік визначав територіями, на яких ведуться (велися) бойові дії /розділ І/, як території можливих бойових дій /підрозділ 1/, так і території активних бойових дій /підрозділ 2/, з огляду на що Краматорська міська територіальна громада віднесена до території, на якій з 24.02.2022 ведуться (велися) бойові дії, як то прямо було передбачено протягом 2022 року та протягом січня-квітня 2023 року підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Зважаючи на те, що нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , розташоване у Краматорську Краматорського району, то за 2021, 2022 роки та з 01.01.2023 по 30.04.2023 позивач звільнений від сплати податку на нерухоме майно за об`єкти нерухомості. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ підпункт 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України був викладений у новій редакції. Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 06.05.2023. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999 зазначено: «За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи)». У Рішенні Конституційного Суду № 3-рп/2001 від 05.04.2001 вказано: «Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно- правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи». У Рішенні Конституційного Суду № 6-рп/2012 від 13.03.2012 зазначено: «Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у своїх рішеннях вже висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно- правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти мають пряму дію в часі, тобто регулюють відносини, що виникли після набрання чинності цими актами, а також відносини, які виникли до набрання чинності нормативно-правовими актами і продовжують існувати на час набрання ними чинності. У другому випадку такі акти поширюються на ці відносини з моменту набрання чинності, а не з моменту виникнення відповідних відносин. В окремих випадках законодавець вказівкою в перехідних положеннях «нового» нормативно-правового акта може зберегти праворегуляторний вплив визнаного нечинним нормативно-правового акта на певні суспільні відносини, які продовжують тривати після набрання чинності «новим» (переживаюча дія). Здатність закону регулювати відносини з моменту їхнього виникнення у минулому, є зворотною дією нормативно-правового акта в часі, яка для цілей стабільності суспільних відносин застосовується лише в разі скасування чи пом`якшення юридичної відповідальності. Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 9901/315/20. Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов`язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм. До події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце. З огляду на вищевикладене, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ, який набрав чинності 06.05.2023, має застосовуватись до правовідносин, що виникли після 06.05.2023. Вищевикладене свідчить про протиправність нарахування податку на нерухоме нежитлове майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2021, 2022 та з 01.01.2023 по 30.04.2023 на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відповідно до пункту 4.1.4. статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Згідно з пунктом 56.21. статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. На підставі частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 300/2906/22 зазначено: «Так, у положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Отже, мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова йде про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього. Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею. Положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких, платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Зважаючи на викладене, податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно за, відмінне від земельної ділянки є протиправними та підлягають скасуванню: податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 № 0721086-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф на суму 56 002,80 грн за 2021 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4666,90 кв.м. в частині нарахування податку на суму 56 002,80 грн; - податкове повідомлення-рішення від 04.10.2024 № 0721108-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф, на суму 151 674,25 грн за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4666,90 кв.м. в частині нарахування податку на суму 151 674,25 грн; - податкове повідомлення-рішення частково: від 04.10.2024 № 0721111-2412-0535-UA14120090000098500, форма ф на суму 156 341,15 грн за 2023 рік з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року, тобто, в сумі 52 113,72 грн із розрахунку (156 341,15 грн/12 місяців х 4 місяці). Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 200/8473/24 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 200/8473/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 18 червня 2025 року. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 18 червня 2025 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко