Постанова 4852 № 211/2283/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 червня 2025 року м. Дніпросправа № 211/2283/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 квітня 2025 року (суддя Ніколенко Д.М.) у справі №211/2283/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив скасувати постанову №65 по справі про адміністративне правопорушення від 24.02.2025 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження у справі закрити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірну постанову винесено без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення та з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правпорушення. Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 квітня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу та не надав оцінку наявності чи відсутності у позивача обов`язку оновити свої облікові дані через відсутність інформації щодо зміни позивачем місця проживання чи інших особистих даних. Позивач зазначає, що а ні протокол про адміністративне правопорушення, а ні оскаржувана постанова не містять посилання на належні та допустимі докази, які б свідчили про порушення позивачем законодавства про мобілізацію, що, на думку позивача, свідчить про необгрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім цього, позивач звертає увагу на те, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи, чому судом першої інстанції не було надано належно оцінки, а саме відповідачем розглянуто справу не за місцем вчинення адміністративного правопорушення. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Дружківка). Головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_4 «Дружківка) ОСОБА_2 24.02.2025 складено протокол №65 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до протоколу, 24лютого 2025року о 14годині 20хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за оформленням відстрочки. Військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку. Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів протягом 60-днів (з 18.05.2024 по 17.07.2024) адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані не оновив (уточнив). Вказується, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1, абзацу 6, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п. 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1КУпАП. У графі зауваження та пояснення особи, яка притягається до відповідальності, зазначено «З правопорушенням не згоден» та поставлено підпис, також підпис міститься в графі щодо отримання другого примірнику протоколу. Постановою №65 від 24.02.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_3 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Правомірність та обгрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин: Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП). Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП). Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту,за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнитисвої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в редакції Закону №3633-ІХ, який набув чинності 18.05.2024, визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6). Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX (далі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Отже, наведені норми права встановлюють обов`язок громадян України, які перебувають на військовому обліку, уточнити свої дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно). Способами виконання такого обов`язку визначено: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Невиконання такого обов`язку становить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП. У спірному випадку позивачем не надано доказів виконання ним встановленого обов`язку щодо уточнення персональних даних у визначений законом строк. Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що ним не змінювалося зареєстроване місце проживання чи інші персональні дані, не може бути підставою для звільнення позивача від виконання встановленого обов`язку, оскільки наведені норми права не містять таких виключень для виконання військовозобов`язаним обов`язку щодо уточнення персональних даних. Посилання позивача в апеляційній скарзі про те, що а ні протокол про адміністративне правопорушення, а ні оскаржувана постанова не містять посилання на належні та допустимі докази, які б свідчили про порушення позивачем законодавства про мобілізацію, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення, який став підставою для прийняття оскаржуваної постанови, наявне посилання на Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, витяг з якого долучено до матеріалів адміністративної справи, інформація з якого свідчить про те, що позивач не оновлював свої дані у встановлений законом строк. Інформацію з вказаного Реєстру суд апеляційної інстанції, в силу положень ст.251 КУпАП, вважає належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, при цьому, факт вчинення такого правопорушення позивачем в апеляційній скарзі не спростовується. Стосовно аргументів позивача про те, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи, а саме відповідачем розглянуто справу не за місцем вчинення адміністративного правопорушення, чим обмежено право позивача на участь у розгляді справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до приписів ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. У спірному випадку оскаржувану постанову винесено начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 . У свою чергу, позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Дружківка). Отже, постанову винесено уповноваженою особою, яка є керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на обліку якого перебуває позивач. Стосовно тверджень позивача про обмеження права позивача на участь у розгляді справи слід зазначити те, що позивача було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить його особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення позивач зазначив та просив розглядати справу без його участі. Таким чином, підстав стверджувати про те, що відповідачем було порушено право позивача на участь у розгляду справи, не існує. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 квітня 2025 року у справі №211/2283/25 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 17.06.2025 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров