Постанова Харківський апеляційний суд № 644/9919/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 644/9919/24 Суддя суду 1 інстанції: Ізмайлов І.К. Провадження № 33/818/631/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2025 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю ОСОБА_1 , захисника Воробйова В.В., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.02.2025, - ВСТАНОВИВ : Цією постановою ОСОБА_1 , 1973 року народження, - визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн. Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 26.10.2024 о 22 год 57 хв по вул. Дванадцятого Квітня, 20 в м. Харкові ОСОБА_1 керував автомобілем «Mitsubishi L200», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до результатів огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alkotest 6820 ARJL-0251, тест № 2054 від 26.10.2024, ОСОБА_1 має позитивний цифровий показник 1.31 проміле. Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав судом не з`ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки та через порушення норм матеріального і процесуального права. Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення свідків, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі. Так, суд першої інстанції визнаючи винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 643653 від 27.10.2024. В ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В протоколі (а.с. 1) працівником поліції зазначено, що 26.10.2024 о 22 год 57 хв по вул. Дванадцятого Квітня, 20 в м. Харкові ОСОБА_1 керував автомобілем «Mitsubishi L200», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до результатів огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alkotest 6820 ARJL-0251, тест № 2054 від 26.10.2024, ОСОБА_1 має позитивний цифровий показник 1.31 проміле. Проте, як вбачається з копії постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08.11.2024, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 був визнаний винним та притягнутий до адміністративно відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за події, які мали місце 26.10.2024, тобто за керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. (а.с.11) Тобто, ОСОБА_1 за однією подією притягнули до адміністративної відповідальності як за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, так і за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Принцип «non bis in idem» у правових позиціях ЄСПЛ становить сукупність матеріально-правових та процесуально-правових положень, які судом не виокремлюються. Коли ЄСПЛ розглядає спірні питання, то надає перевагу процесуальним аспектам. Матеріально-правова складова правила «non bis in idem» розглядає, 1) що розуміють під правопорушенням, за яке неможливо притягти особу двічі до юридичної відповідальності за одне і те саме правопорушення а також, 2) що саме розуміють під подвійним покаранням. ЄСПЛ не відокремлює у принципі «non bis in idem» матеріально-правовий та процесуально-правовий компоненти. Між ними є тісний зв`язок, який характеризує, що одночасне кримінальне переслідування особи, навіть в окремих процесах, за одні і ті ж факти не оцінюються Судом як порушення. У рішенні «Franz Fischer v. Austria» ЄСПЛ встановив, що головна мета ст. 4 Протоколу № 7 полягає в забороні повторного кримінального процесу, який вже був завершений прийняттям остаточного рішення. У рішенні справи «Gradinger v. Austria№ ЄСПЛ сформулював критерії оцінки двох правопорушень як тотожних. Тотожність стосується не лише назви правопорушеньза законом, але, що головніше, змісту та мети правопорушень. Дія принципу «non bis in idem» поширюються не лише на кримінально-правову сферу. У ст. 61 Конституції Українизакріплено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Згідно з положеннями ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: п. 8 передбачено наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Отже при розгляді справи судом першої інстанції допущена неповнота та однобічність. Між тим, згідно чинного законодавства усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності. Враховуючи викладене, а також допущену неповноту та однобічність, постанова судді суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При винесенні рішення по даній справі, суд першої інстанції не дотримався вимог Закону в цій частині. Враховуючи вищевикладене, місцевий суд передчасно зробив висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок чого прийняв неправильне рішення по справі. Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. У зв`язку з вищевикладеними обставинами, здійснюючи перегляд постанови районного суду прийняте рішення у справі не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає безумовному скасуванню, а справа закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.02.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко