LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС200/8413/24

від 16.06.2025 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі № 200/8413/24 за адміністр…

УХВАЛА 16 червня 2025 року м. Київ справа №200/8413/24 адміністративне провадження №К/990/21972/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів -Білак М. В., Мартинюк Н. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі № 200/8413/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у ненарахуванні та невиплаті індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 16.04.2020 по 27.11.2022 (включно); - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в сумі 3 814,53 гривень щомісячно за період з 16.04.2020 по 27.11.2022 (включно), з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, при цьому скласти, оформити належним чином та надати до Військової частини НОМЕР_2 відомість виплати індексації грошового забезпечення; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 на підставі наданих відомостей виплатити індексацію грошового забезпечення в сумі 3 814,53 гривень щомісячно за період з 16.04.2020 по 27.11.2022 (включно), обчислену відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44; - визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 , які полягали в визначенні розміру підйомної допомоги за 2020 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 скласти, оформити належним чином та надати до Військової частини НОМЕР_2 відомість доплати підйомної допомоги за 2020 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, які обчислити з урахуванням належної індексації у складі місячного грошового забезпечення; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 на підставі наданих Військовою частиною НОМЕР_1 відомостей виплатити підйомну допомогу за 2020 рік, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 - 2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, які обчислені з місячного грошового забезпечення, у складі якого врахована належна індексація, враховуючи раніше виплачені суми. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 200/8413/24 - скасовано в частині вирішення позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 16.04.2020 по 27.11.2022, а провадження в справі в цій частині - закрито. В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 200/8413/24 - залишено без змін. Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Перевіривши касаційну скаргу позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. В обґрунтування скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, викладених у постанові від 10 квітня 2024 року у справі №200/564/23, від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №560/13302/21 щодо права позивача на отримання індексації-різниці грошового забезпечення визначеної нормами абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 за період з 16.04.2020 по 27.11.2022. Проте Суд відхиляє відповідне посилання скаржника з огляду на те, що в цій частині позову рішення першої інстанції було скасовано, а провадження в справі - закрито. Перевіряючи доводи касаційної скарги, в частині відмови у задоволенні позову, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній відсутні посилання на відповідний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України та належне обґрунтування такого посилання. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: - касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України). У зв`язку з технічним збоєм, внаслідок якого призупинено роботу електронних сервісів та автоматизованих систем Верховного Суду, розгляд цієї касаційної скарги відбувся після відновлення їх роботи. Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі № 200/8413/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак Н. М. Мартинюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»