Постанова 4857 № 260/4004/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/4004/24 пров. № А/857/11819/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Шинкар Т.І. секретар судового засідання Слободян І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львів апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року про відмову у задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 260/4004/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії (суддя Луцович М.М., м. Ужгород), - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (позивач) звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач), в якому просив: 1) визнати протиправною відмову відповідача у наданні довідки про грошове забезпечення станом на 01 січня 2024 року; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати оновлену довідку станом на 01 січня 2024 року. Рішенням суду від 17.07.2024 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії відмовлено. Рішення суду від 17.07.2024 року у справі № 260/4004/24 набрало законної сили. 06.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення від 17.07.2024 за нововиявленими обставинами у справі №260/4004/24, у якій просить: задовольнити заяву про перегляд судового рішення від 17.07.2024 №260/4004/24 за нововиявленими обставинами, скасувати чи змінити це рішення та ухвалити нове судове рішення, яким його вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №260/4004/24, ОСОБА_1 вказує три, на його думку, нововиявлені обставини: 1) про існування постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» дізнався тільки з судового рішення від 17.07.2024 у справі №260/4004/24; 2) в позовній заяві від 18.06.2024 нема прямого посилання як на підставу для задоволення позовних вимог на постанову КМУ від 30.08.2017 №704; 3) відповідач у відмовному листі від 05.04.2024 №8/1/2893 посилався як на підставу для відмови у видачі довідки станом на 01.01.2024 відсутність нормативних актів КМУ, які б регламентували перерахунок пенсій починаючи з 01.01.2024. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 17.07.2024 року за нововиявленими обставинами у справі № 260/4004/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені заявником обставини не підпадають під критерії нововиявлених. Підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є наявність саме тих обставин, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Натомість зазначена заявником постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» та незнання позивача про існування постанови від 12.05.2023 року №481 не має жодної істотності для розгляду даної справи та з урахуванням такого суд не може прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте. Відтак, вказані обставини, як зазначає суд першої інстанції, не можна вважати істотною обставиною, яка зумовлює перегляд рішення суду. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, а 23.05.2025 доповнення до апеляційної скарги. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права апелянт просить ухвалу суду скасувати, та прийняти нову, якою його заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 260/4004/24 задовольнити. Від ОСОБА_1 надійшла заява від 27.05.2025 про розгляд справи без його участі. З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала судді суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Так, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення. Отже, умовами для перегляду рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору. Згідно з частиною 4 статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Таким чином, слід розрізняти нововиявлені обставини, як факти, та нові докази, як підтвердження факту, які виникли (отримані) після постановлення рішення суду. Разом з тим, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, хоча така існувала. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 та у постанові Верховного Суду від 18 липня 2022 року у справі № 826/2212/17. Як вбачається із поданої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704». Як правильно вказав суд першої інстанції, це не є нововиявленими обставинам. Такі обставини можуть мати ознаки преюдиційності щодо об`єкту доказування та можуть впливати на оцінку доказів судом при вирішенні справи, і лише за умови, якщо такі обставини встановлені судовим рішенням між тими ж учасниками справи і з тих самих правовідносин. Отже, зазначені в заяві ОСОБА_1 від 06.08.2024 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обставини не підпадають під критерії нововиявлених. Так, у постанові від 28.10.2024 у справі №815/5156/16 Верховний суд дійшов висновку, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №480/3103/22, від 21.06.2024 у справі №640/10156/22, від 02.05.2023 у справі №420/20522/21. Таким чином, аналізуючи зміст заяви позивача про перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №260/4004/24 можна дійти висновку, що така спрямована на спробу переоцінити докази. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані заявником обставини, не змінюють правового регулювання спірних відносин, не доводять факту допущення судом помилки при розгляді спору та не спростовують висновків судів першої інстанцій. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені у заяві ОСОБА_1 обставини про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, не є підставами для перегляду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.072024 року у справі №260/4004/24. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі викладено підстави відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на основі об`єктивної оцінки наданих стороною доказів, повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Керуючись ст.ст. 241, 243, 312, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №260/4004/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 16.06.25