Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/19812/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/19812/24 пров. № А/857/4208/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. секретар судового засідання Слободян І.М. за участю представників: позивача Герилів І.В. відповідача Капля Н.Й. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львів апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 380/19812/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання рішення протиправним (головуючий суддя Кухар Н.А., м. Львів, проголошено о 10:20:59, повний текст рішення складено та підписано 18.12.2024), - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач-2) в якому (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимоги) просив суд: - визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії від 04.09.2024 року №21102-22673/Г-52/8-1300/24 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_1 ; - визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії від 19.08.2024 за №134850012490 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 04.07.1983 по 21.05.1985 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 16.05.1983 до загального страхового стажу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 19.08.2024 за №134850012490 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком та не зараховано період проходження строкової військової служби з 04.07.1983 по 21.05.1985. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 19.08.2024 за №134850012490 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком в частині не зарахування до страхового стажу період строкової військової служби. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період строкової військової служби з 04.07.1983 по 21.05.1985. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. Суд першої інстанції виходив з того що позивачем, в частині задоволених позовних вимог, доведено належними та допустимими доказами правомірність таких. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити повністю. Зокрема апелянт зазначає, що відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на звернення позивача від 04.09.2024 за № 21102-22673/Г-52/8-1300/24 не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а носить лише інформативний характер. За принципом екстериторіальності документи позивача розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та відповідно рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.08.2024 №134850012490 за результатами розгляду поданих документів приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Рішення мотивовано тим, що станом на 19.08.2024 загальний страховий стаж позивача склав 30 років 09 днів (зараховано по 30.06.2024). До страхового стажу не зараховано періоди: - з 04.07.1983 по 21.05.1985 так як записи в датах проходження військової служби у військовому квитку НОМЕР_1 від 16.05.1983 виконані чорнилами різного кольору та містять виправлення; - з 18.02.2005 по 02.02.2007 - відсутні відомості про сплату страхових внесків у даних персоніфікованого обліку. Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено що, починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. Відповідно до частини другої статті 26 Закону №1058 у разі відсутності, починаючи з 01 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років. Апелянт зазначає, що питання щодо призначення пенсії за віком, відповідно до Закону 1058, буде розглядатися органами Пенсійного фонду України у разі подання позивачем заяви про призначення пенсії та довідки про період проходження військової служби, та набуття необхідного страхового стажу 31 рік. Таким чином, на думку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, управління діяло в межах своїх повноважень та на підставі чинних нормативно-правових актів України, а відтак вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві. Позивач в судовому засіданні проти поданої апеляційної скарги заперечує. Представник відповідача підтримує вимоги апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. 12.08.2024 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком у зв`язку з досягненням 60-річного віку. За принципом екстериторіальності, на підставі заяви та наданих документів, Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення від 19.08.2024 за №134850012490 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV. Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що виникли між сторонами, та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. В спірному випадку, відповідачем до страхового стажу позивача не зараховано час проходження строкової військової служби з 04.07.1983 по 21.05.1985 згідно військового квитка НОМЕР_1 від 16.05.1983, оскільки у військовому квитку зазначено прізвище ОСОБА_2 російською мовою не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » (російською мовою) згідно паспортних даних; до страхового стажу не зараховано періоди: - з 04.07.1983 по 21.05.1985 так як записи в датах проходження військової служби у військовому квитку НОМЕР_1 від 16.05.1983 виконані чорнилами різного кольору та містять виправлення; - з 18.02.2005 по 02.02.2007 - відсутні відомості про сплату страхових внесків у даних персоніфікованого обліку та в даті звільнення містяться виправлення, у позивача відсутній страховий стаж для призначення пенсії. Згідно із ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. До стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби (п. «в» ч.3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так у п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до п.6 Порядку №637, в редакції на час виникнення спірних відносин для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ. Час перебування в партизанських загонах і з`єднаннях у період Другої світової війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з`єднань). Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток №2). З матеріалів справи слідує, що період проходження строкової військової служби позивача з 04.07.1983 по 21.05.1985 підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 16.05.1983. Крім того, належність військового квітка серії НОМЕР_1 від 16.05.1983 саме позивачу пенсійним органом не заперечується. За таких обставин відповідачем протиправно не зарахований вказаний період до страхового стажу позивача. Таким чином, період строкової військової служби з 04.07.1983 по 21.05.1985 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача. Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 19.08.2024 за №134850012490 про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправним, оскільки відповідач при його прийнятті не врахував наведені вище норми матеріального права та не зарахував спірний період військової служби до страхового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на застосуванні при розгляді заяви позивача щодо перерахунку пенсії від 09.08.2023 принципу екстериторіальності, та вважає за необхідне зазначити таке. Згідно частини першої статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1). 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1). Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року. Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер. Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників. Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Аналізуючи зазначені норми Порядку № 22-1, суд апеляційної інстанції зазначає, що: - сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території; - після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10); - виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи. Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про переведення (перерахунок) пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1, належним відповідачем у правовідносинах щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про переведення (перерахунок) пенсії та прийняв рішення про відмову. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу позивача період строкової військової служби з 04.07.1983 по 21.05.1985. Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 380/19812/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 16.06.25