Постанова Харківський апеляційний суд № 636/2925/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 636/2925/24 Номер провадження 22-ц/818/740/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 червня 2025 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Шевченко В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 22 жовтня 2024 року в складі судді Гуменного З.І. по справі № 636/2925/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- В С Т А Н О В И В: У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовна заява мотивована тим, що 24 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було видано виконавчий напис за № 81026, яким стягнуто з неї на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» борг у розмірі 35 331,85 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренка А.І. від 18 березня 2021 року відкрито виконавче провадження № 64876735 щодо виконання вказаного виконавчого напису. Виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства, нотаріус не перевірив безспірності заборгованості, вона не отримувала кредитів у відповідача, не була повідомлена про переуступку права вимоги. Просила визнати вказаний вище виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Також ОСОБА_1 подано заяву про відстрочку від сплати судового збору, мотивовану тим, що вона є матір`ю двох дітей, одна з яких дитина з інвалідністю, не працює, отримує соціальну допомогу, є внутрішньо переміщеною особою, її картковий рахунок арештований. Просила відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення рішення по справі. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 15 травня 2024 року відкрито провадження у справі та відстрочено позивачці сплату судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції, керуючись положеннями пункту 8 частини 1 статті 257 ЦПК України, виходив з того, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, не було сплачено судовий збір у повному обсязі, і позивачка не усунула цих недоліків у встановлений судом строк. З дня відкриття провадження минуло п`ять місяців, однак судовий збір досі не сплачено. На вказане судове рішення 30 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Зінченко С.А. до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відстрочив оплату судового збору до ухвалення рішення у справі, іншу конкретну дату, до настання якої слід сплатити судовий збір, не вказав, тож мав розподілити судовий збір при ухваленні рішення. Обставини, якими позивачка обґрунтувала своє клопотання про відстрочення сплати судового збору, не змінились. Станом на час подання апеляційної скарги судовий збір за подання позову вже сплачено, на підтвердження чого надала копію квитанції від 29 жовтня 2024 року. Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду на з`явилися. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 12 червня 2025 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: ОСОБА_1 отримала 22 квітня 2025 року (т.1, а.с.166); Адвокат Зінченко Світлана Анатоліївна представник ОСОБА_1 отримала 17 квітня 2025 року в електронному кабінеті (том 1, а.с.160); ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримано 17 квітня 2025 року в електронному кабінеті (том 1, а.с.161); ПН Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем отримано 17 квітня 2025 року в електронному кабінеті (том 1, а.с.162); Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артуром Ігоровичем отримано 17 квітня 2025 року в електронному кабінеті (том 1, а.с.163); Приватним виконавецем виконавчого округу м. Києва Іванюта Іваном Миколайовичем отримано 17 квітня 2025 року в електронному кабінеті (том 1, а.с.164). Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко А.І., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. При поданні позову ОСОБА_1 судовий збір не сплачувався. Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про відстрочку від сплати судового збору, мотивовану тим, що вона є матір`ю двох дітей, одна з яких дитина з інвалідністю, не працює, отримує соціальну допомогу, є внутрішньо переміщеною особою, її картковий рахунок арештований. Просила відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення рішення по справі. На підтвердження своєї заяви надала копії свідоцтв про народження дітей, довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відомостей про доходи, медичного висновку про дитину-інваліда, посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, форми індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда (а.с. 28-38). Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 15 травня 2024 року відкрито провадження у справі та відстрочено позивачці сплату судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (а.с. 43). Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з несплатою судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 257 ЦПК України. Однак з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Позовна заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частини 1, 3, 4 статті 177 ЦПК України). За змістом частин 11, 13 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Пунктом 8 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Згідно з частинами 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до частини 2 статті 136 ЦПК України якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. На підставі аналізу викладених норм слід дійти висновку, що у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд повинен зазначити в ухвалі (про відкриття провадження чи в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. У разі перенесення цієї дати (у зв`язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) при наявності такого клопотання може бути продовжено й строк (строки), на який відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що судом зазначається у відповідній ухвалі. Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору при ухваленні судового рішення. У разі якщо судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який із тих чи інших причин до ухвалення рішення у справі сплачено не було, а рішення ухвалено на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у дохід Державного бюджету України. Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір». Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Згідно з частиною 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. У відповідності до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Отже, правова визначеність як елемент верховенства права передбачає, що закони мають бути застосовані у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю, а також стосується справедливого судового розгляду. У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 15 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за відсутності підтвердження сплати судового збору, при цьому за клопотанням позивачки відстрочено сплату судового збору не більше як до ухвалення рішення у справі. Строк, на який відстрочено оплату судового збору, судом не змінювався, ухвали про залишення позову ОСОБА_1 без руху у порядку частини 11 статті 187 ЦПК України суд не постановляв. Таким чином, враховуючи, що ухвалою суду першої інстанції від 15 травня 2024 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення і призначено справу до розгляду, висновки суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є передчасними. За таких умов суд мав вирішити питання щодо розподілу судових витрат при ухваленні рішення у справі на підставі частини 2 статті 136 ЦПК України, а не залишати позов без розгляду. Також суд першої інстанції з урахуванням того, що позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин, не перевірив наявність підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору в порядку частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідний висновок щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору у справах такої категорії викладений у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 643/2870/18, від 19 жовтня 2022 року у справі № 743/1481/21, від 19 червня 2024 року у справі № 161/13491/22. Крім того, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 29 жовтня 2024 року сплачено судовий збір за подачу позову в розмірі 1211,20 грн (а.с. 103). Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1 статті 374 ЦПК України). З огляду на викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, що може бути оскаржена окремо від рішення суду, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України. Оскільки наразі вирішується процесуальне питання, а не розглядається справа по суті спору, та матеріали справи підлягають направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду, питання щодо розподілу судового збору апеляційним судом не вирішується. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 22 жовтня 2024 року скасувати, справу направити до Чугуївського міського суду Харківської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 16 травня 2025 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.В. Маміна В.Б. Яцина