Постанова Волинський апеляційний суд № 159/948/25

Справа № 159/948/25 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П. Ю. Провадження № 22-ц/802/742/25 Доповідач: Здрилюк О. І. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 червня 2025 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Здрилюк О. І., суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2025 року, В С Т А Н О В И В : 17 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 03 березня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4439994 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису про надання у тимчасове платне користування грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 1 000 грн строком на 360 календарних днів шляхом переказу коштів на його банківську карту № НОМЕР_1 з призначенням платежу поповнення карти, зі сплатою відсотків кожні 30 днів за кожен день користування ним. 04 березня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору позики № 4439994 від 03 березня 2024 року, відповідно до умов якої сторони збільшили розмір суми наданої позики на 1 000 грн до загального розміру 6 000 грн. Інші положення договору залишились без змін. Таким чином загальна сума кредиту склала 7 000 грн. ТОВ «Лінеура Україна» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість. Відповідно до договору факторингу №25/10/2024, укладеного 25 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «ФК «Фінтранс Україна», до ТОВ «ФК «Фінтранс Україна перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4439994 від 03.03.2024. Рішенням №251124/1 від 25.11.2024 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтранс Україна» змінено на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтранс Капітал». У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов?язань за кредитним договором за ним утворилася заборгованість у розмірі 65 375 грн, з яких: 7 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 40 175 грн заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором, 18 200 грн заборгованість за відсотками, нарахованими позивачем за 104 календарних дні, яку позивач просив стягнути на його користь, а також відшкодувати судові витрати: 2 422,40 грн судового збору і 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтранс Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4439994 від 03.03.2024 у розмірі 65 375,00 грн та судові витрати по справі у розмірі 2 422,40 грн. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити у цій частині нове судове рішення про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції у розмірі 10 000 грн, а також відшкодувати такі витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 4 000 грн. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав. Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У цій справі це 13 червня 2025 року. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду в оскаржуваній частині скасувати з таких підстав. Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається. Відмовляючи у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що такі витрати не підтверджені доказами про їх реальну оплату. Проте, до таких висновків суд дійшов з порушенням нором процесуального права. Відповідно до вимог ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що у як позовній заяві, так і в апеляційній скарзі позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких в апеляційній скарзі зазначено наступний 10 000 грн у зв`язку із зверненням з позовом та 4 000 грн за подання апеляційної скарги. Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зазначене узгоджується з положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом. Жодних заяв чи клопотань із запереченнями щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідач не подав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат наведено позивачем при поданні позовної заяви (а.с.1-13). На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 (а. с. 91-92, 173-175), заявку на виконання доручення до договору від 07.01.2025 цього договору(а.с. 21-22, 176-178), згідно яких ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» і адвокат Столітній М. М. погодили перелік надання правових послуг за договором та їх вартість у розмірі 10 000 грн, акт від 06.01.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 54, 180-181) . Так, із укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» і адвокатом Столітнім М. М. договору про надання правничої допомоги встановлено, що сторонами погоджено сплату гонорару товариством адвокату протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням першої інстанції у справі законної сили (п. 4.8 договору і п. 4 заявки на виконання договору). Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)). Із підписаного позивачем і адвокатом акту прийому-передачі виконаних робіт вбачається, що в цей перелік включено послуги, які не є такими у розумінні поняття «правнича допомога», а тому їх вартість необхідно виключити зі стягнення з відповідача. Виключенню підлягають послуги, зазначені в п. п. 3, 4, 5, 8, 10 акта на загальну суму 4 600 грн. Пункти 3 і 4 це не послуга, а самостійне вивчення адвокатом законодавства та підготовка до надання правничої допомоги. Пункти 5 і 8 це фактично роботи по складанню позовної заяви. Пункт 10 виключається у зв`язку із розглядом справи без участі сторін. Таким чином, за надання професійної правничої допомоги у суді першої інстанції із відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати у розмірі 5 400 грн (10 000 4 600). Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки висновки суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу зроблені з порушенням норм процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду в цій частині. В апеляційній скарзі позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 4 000 грн. На підтвердження цих витрат до апеляційної скарги приєднано договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, акт від 14.05.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року та платіжну інструкцію від 14.05.2025 про оплату 4 000 грн. Апеляційний суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення вимоги про стягнення витрат, а саме у розмірі 2 500 грн, оскільки складення апеляційної скарги включає у себе збір доказів і направлення відповідачу та подання її до суду. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України). Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2025 року в оскаржуваній частині щодо відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» 5 400 (п`ять тисяч чотириста) грн витрат на професійну правничу допомогу за подання позовної заяви. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий суддя Судді