Ухвала КАС ВС № 320/18503/23

УХВАЛА 12 червня 2025 року м. Київ справа №320/18503/23 адміністративне провадження №К/990/21549/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом адміністративним позовом акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Антимонопольного комітету України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗХІМ СЕРВІС» про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: У травні 2023 року акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач, АТ «Укргазвидобування») звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗХІМ СЕРВІС», якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 08.05.2023 № 6100-р/пк-пз. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 позовну заяву задоволено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Антимонопольний комітет України звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. У зв`язку з технічним збоєм, який стався 06.06.2025 в локальній мережі Верховного Суду, тимчасово не функціонувала автоматизована система діловодства Верховного Суду на базі Комп`ютерної програми «ДСС» у Касаційному адміністративному суді, питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів після закінчення відновлювальних робіт. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано частину сьому статті 78 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.09.2022 у справі 640/23977/21. Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржниці, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). При цьому у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду. При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Отже, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі з подібними правовідносинами. Однак скаржник не зазначає яку саме норму права судами попередніх інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вищевказаних постановах Верховного Суду та не указує щодо застосування якої саме норми права у наведених постановах викладено висновок, який не врахований судом апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, рішення АМКУ не містить належного мотивування, правової оцінки обставин справи та співставлення аргументів сторін. Фактично рішення зводиться до переказу позицій скаржника та позивача, без їх аналізу, оцінки доказів чи встановлення об`єктивної істини у справі. Також не досліджувалося питання, чи дійсно виявлені порушення могли бути усунуті без відміни процедури закупівлі, як того вимагають пункти 2 частини першої статті 32 Закону № 922-VIII. Відповідач не обґрунтував можливості або неможливості усунення таких порушень, чим порушив вимоги статті 18 зазначеного Закону. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погодився з рішення суду першої інстанції, про протиправність рішення АМКУ, оскільки воно не ґрунтується на повному й всебічному аналізі обставин справи та не відповідає встановленим законом критеріям правомірності. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що аргументи апелянтів про те, що рішення АМКУ прийнято в межах повноважень та з дотриманням вимог законодавства, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції не заперечував повноваження органу оскарження як такого, однак правильно вказав, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям обґрунтованості. Зокрема, воно не містить самостійного правового аналізу доводів сторін та не ґрунтується на повному з`ясуванні обставин справи. Стосовно тверджень про надмірність заходу у вигляді скасування процедури закупівлі, суд апеляційної інстанції зауважив, що як правильно встановив суд першої інстанції, виявлене порушення, а саме: об`єднання в одному предметі закупівлі товарів і робіт, є істотним і таким, що не може бути усунуте в рамках поточної процедури. Зміна тендерної документації не усунула б порушення, а лише ускладнила б його правові наслідки. Отже, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами у справі обставин, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що скаржником не обґрунтовано наявності правових підстав для оскарження судового рішення, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками судів щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом адміністративним позовом акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Антимонопольного комітету України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗХІМ СЕРВІС» про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: 1) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк , Судді Верховного Суду