Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/7609/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/7609/24 пров. № А/857/22858/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Носа С.П., Шевчук С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року (ухвалене головуючою-суддею Карп`як О.Р. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - ЦВЛК ЗСУ, відповідач), в якому просив визнати протиправною відмову ЦВЛК ЗСУ у перегляді довідки ВЛК №3100/1 від 08.07.2023 в/ч НОМЕР_1 та проведенні повторного медичного огляду комісією ВЛК ЦВЛК ЗСУ та зобов`язати відповідача повторно провести йому медичний огляд комісією ЦВЛК ЗСУ та вірно визначити придатність/непридатність або обмежену придатність враховуючи його захворювання та з вірним визначенням статей та пунктів Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність ЦВЛК ЗСУ щодо нездійснення у встановленому законом порядку розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.01.2024, зобов`язано відповідача повторно розглянути вказану скаргу та прийняти постанову відповідно до Положення №402, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ЦВЛК ЗСУ подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що виключно у разі якщо ЦВЛК за результатом розгляду звернення приходить до висновку про визнання заяви чи скарги обґрунтованою, ЦВЛК приймає рішення у формі постанови. Водночас, якщо за результатом розгляду заяви чи скарги ЦВЛК не визнає таку заяву чи скаргу обґрунтованою, ЦВЛК повідомляє про це заявника у порядку встановленому для розгляду звернень громадян. Наведене свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що ЦВЛК ЗСУ при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою, з викладенням всіх обставин та аргументів. Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що ВЛК в/ч НОМЕР_1 08.07.2023 було складено довідку №3100/1, відповідно до якої позивача визнано придатним до військової служби на підставі статей 42г, 52в, 54в, 64в, 67г графи ІІ Розкладу хвороб. 18.01.2024 позивачем подано до ЦВЛК скаргу про скасування довідки №3100/1 від 08.07.2023. ЦВЛК ЗСУ, в межах повноважень, відповідно до Закону України Про звернення громадян, розглянуто звернення позивача щодо незгоди з постановою ВЛК в/ч НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК №3100/1 від 08.07.2023 та листом №598/1997 від 01.02.2024 повідомлено наступне : Військово-лікарська експертиза у ЗСУ організована згідно вимог Положення №402, відповідно до п.1.1 гл.1 розд.II якого, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян (військовослужбовців) на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби. Медичний огляд військовослужбовців проводиться згідно вимог гл.6 розд.II Положення. Діагнози встановлено стаціонарно та амбулаторно. Діагнози, які підтверджено на момент медичного огляду ВЛК, зазначено у довідці ВЛК. Гіпертонічну хворобу І ст. встановлено стаціонарно. Цей діагноз зазначено у довідці ВЛК, але допущено технічну помилку : не зазначено п.г ст.39 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розкладу хвороб) (додаток 1 до Положення), що не змінює, вцілому, ступеню придатності до військової служби. Діагноз F07.2, зазначений (під питанням) у консультативному висновку лікаря-консультанта клінічної психіатричної лікарні м. Слов`янськ від 23.06.2023, не підтверджено під час стаціонарного обстеження та медичного огляду ВЛК в/ч НОМЕР_1 . За встановленим діагнозом постанову ВЛК в/ч НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК №3100/1 від 08.07.2023 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення. Відповідно до п.20.4 гл.20 розд.II Положення, у воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову Придатний до військової служби. Відповідно до п.22.12 гл.22 розд.II Положення, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ВЛК. Згідно вимог абз.7 п.1.10 гл.1 розд.II Положення, медичний огляд ВЛК військовослужбовців обов`язково проводиться у разі, коли за результатами медичного обстеження діагностовано захворювання (наслідки травми, поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють 1 непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Згідно наданих копій медичних документів, захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не вбачається. Враховуючи зазначене, підстав для скасування постанови ВЛК в/ч НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК №3100/1 від 08.07.2023 чи направлення начальником ЦВЛК ЗСУ на повторний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає. У разі погіршення стану здоров`я, пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини, у якій проходить службу, з метою направлення на лікування до закладів охорони здоров`я. У разі незгоди з даним рішенням, відповідно до вимог ч.2 ст.55 Конституції України та ч.1 ст.16 Закону України Про звернення громадян, вказане може бути оскаржено безпосередньо до суду. Підставою даного спору є не врахування під час проходження позивачем ВЛК діагнозу як гіпертонічну хворобу. Так, у довідці №3100/1 від 08.07.2023 встановлено невірні ступені, стадії хвороби, що фізично приводять позивача до неможливості проходження служби в ЗСУ. Вважаючи протиправною відмову відповідача у перегляду довідки ВЛК №3100/1 від 08.07.2023, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен прийняти відповідно до закону. Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо неприйняття постанови за результатами розгляду заяви позивача. При цьому, суд зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Щодо зобов`язання відповідача при розгляді скарги позивача повторно провести його медичний огляд, суд дійшов висновку, що такі задоволенню не підлягають, оскільки питання доцільності проведення медичного огляду особи є дискреційними повноваженнями ЦВЛК, яка самостійно без судового втручання вирішує питання його необхідності. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Згідно ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині та не вбачає підстав для застосування положень частини другої цієї статті. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок проведення військово-лікарськими комісіями Держприкордонслужби медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби з метою визначення їх придатності за станом здоров`я до військової служби (роботи за фахом), установлення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, визначається Положенням про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №333 від 06.05.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за №570/16586 (далі - Положення №333, чинним на час спірних правовідносин). Відповідно до п.1 гл.1 розд.ІІ Положення №333, основними завданнями військово-лікарських комісій Держприкордонслужби є : організація та проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; медичний відбір громадян України для проходження військової служби за контрактом у Держприкордонслужбі; оцінка результатів медичного огляду військовослужбовців, осіб, які є кандидатами на військову службу в Держприкордонслужбі, осіб, які вступають до навчальних закладів Держприкордонслужби, і розроблення пропозицій щодо вдосконалення цієї роботи; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби, причинного зв`язку захворювань, поранень, травм контузій і каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу у Держприкордонслужбі; визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у колишніх військовослужбовців Держприкордонслужби; визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть військовослужбовців Держприкордонслужби; визначення за станом здоров`я можливості проживання за кордоном членів сімей військовослужбовців, які направляються за кордон у довгострокові закордонні відрядження, на навчання, при виїзді останніх за кордон або при переміщенні їх по службі з переїздом в інші регіони України; розроблення методичних рекомендацій до медичного огляду, вимог до стану здоров`я, фізичного розвитку та індивідуальних психофізіологічних особливостей військовослужбовців Держприкордонслужби, кандидатів на військову службу в Держприкордонслужбі, кандидатів до вступу на навчання до ВВНЗ. Для виконання зазначених завдань у Держприкордонслужбі створюються ЦВЛК, постійно та тимчасово діючі ВЛК, а також постійно діючі лікарсько-льотні комісії (п.2 гл.1 розд.ІІ Положення №333). Пунктом 3 глави 1 розділу ІІ Положення №333 передбачено, що ЦВЛК та ВЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Пунктом 4 глави 1 розділу ІІ Положення №333 встановлено, що у прийнятті постанов усі ВЛК та ЛЛК є незалежними. У своїй роботі вони керуються Основами законодавства України про охорону здоров`я, Законами України Про військовий обов`язок і військову службу, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами. Згідно п.1 гл.4 розд.ІІІ Положення №333, направлення на медичний огляд проводиться начальниками відповідних органів Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, військовою прокуратурою, судами, головою ЦВЛК, начальниками закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби за місцем лікування. Медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали захворювання, поранення, травму, контузію, каліцтво під час захисту держави, участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національного контингенту та національного персоналу у країнах, де ведуться бойові дії, або захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, здійснюється ВЛК тільки після закінчення стаціонарного лікування в закладі охорони здоров`я та досягнення визначеного наслідку (результату) лікування захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва (пу.20 гл.4 розд.ІІІ Положення №333). На виконання п.1 гл.11 розд.ІІІ Положення №333, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. ВЛК при винесенні постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби, документи особи, які характеризують стан її здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо) за наявності, які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу. Згідно п.2 гл.11 розд.ІІІ Положення №333, постанови ВЛК відповідно до цього Положення розглядаються, затверджуються, контролюються та переглядаються ЦВЛК За рішенням ЦВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Нормами п.1, 2 гл.12 розд.ІІІ Положення №333 передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців Держприкордонслужби при медичному огляді визначають постійно діючі госпітальні (гарнізонні) ВЛК, у складних випадках - ЦВЛК. Відповідно до п.п.1 п.4 гл.12 розд.ІІІ Положення №333, постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у формулюванні Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини приймається у разі, якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань. Пунктом 6 глави 12 розділу ІІІ Положення №333 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок гострого професійного захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається з урахуванням відомостей, зазначених у формах Нвс-5, Нвс-1, НПвс, довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Пунктом 11 глави 12 розділу ІІІ Положення №333 передбачено, що у разі відсутності у свідоцтві про хворобу або довідках ВЛК колишніх військовослужбовців постанов ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, неналежного їх оформлення або незгоди з постановою, а також у разі наявності в документах записів про звільнення з Держприкордонслужби (Прикордонних військ України) через хворобу чи за станом здоров`я ЦВЛК розглядає зазначені документи, направлені військовим комісаріатом. За наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, зазначених у свідоцтві про хворобу або довідці ВЛК, постанова ВЛК у разі прийняття нової постанови підлягає скасуванню (відміні). Системний аналіз приведених вище норм дає підстави для висновків, що встановлення діагнозу та причинного зв`язку захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва належить до компетенції ВЛК та ЦВЛК, яка реалізується шляхом прийняття відповідних постанов. Основними документами, на підставі яких приймаються постанови ВЛК та ЦВЛК є висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби, а документи, які характеризують стан здоров`я військовослужбовця з інших закладів охорони здоров`я, є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу. Разом з тим, при визначенні причинного зв`язку гострого професійного захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), ВЛК та ЦВЛК зобов`язані враховувати відомості, зазначені у формах Нвс-5, Нвс-1, НПвс, довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Водночас підставою для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) у формулюванні Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини, є не наявність форм Нвс-5, Нвс-1, НПвс, а підтверджений документально факт отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань. Як видно з матеріалів справи, основною підставою для визнання протиправним та скасування рішення ЦВЛК щодо відмови у перегляді постанови ВЛК позивач вважає не врахування наявності у нього діагнозу - гіпертонічну хворобу та діагнози, які були встановлені при обстеженні (ст.ст.42, 52, 54, 61, 64, 67) встановлені невірні ступені, стадії хвороби. Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до п.п.2.3.3 п.2.3 розд.І Положення №402, на ЦВЛК покладається перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, а також розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. Згідно п.п.2.3.4 п.2.3 розд.І Положення №402, ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК ЗСУ. В контексті вищевикладеного колегія суддів зазначає, що суди вправі перевірити законність рішень ВЛК/ЦВЛК лише в межах дотримання процедури їх прийняття, яка передбачена Положенням №333. Суди позбавлені можливості оцінювати підставність прийняття певного рішення, так як суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності рішення ВЛК/ЦВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права. Так, відповідно до п.8 гл.2 розд.ІІ Положення №333, ЦВЛК (серед іншого) має право приймати постанови згідно з цим Положенням, переглядати або скасовувати постанови постійно діючих, тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК) нижчого рівня, переглядати власні постанови. Згідно п.2 гл.11 розд.ІІІ Положення №333, постанови ВЛК відповідно до цього Положення розглядаються, затверджуються, контролюються та переглядаються ЦВЛК За рішенням ЦВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Згідно п.12 гл.2 розд.ІІІ Положення №333, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Системний аналіз вищенаведених норм Положення №333 дає підстави для висновку, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК своє рішення повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням усіх обставин та аргументів. Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів зазначає, що саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити відповідно до п.12 гл.2 розд.ІІІ Положення №333, та є підставою для перегляду її в судовому порядку. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу позивача від 18.01.2024, з прийняттям постанови відповідно до Положення №402, з урахуванням висновків суду. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001). Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року по справі №380/7609/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук