Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/28081/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 червня 2025 року м.Дніпросправа № 160/28081/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №160/28081/24 (суддя Конєва С.О., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач) щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991р. №796-ХІІ, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату її пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі. Із рішенням суду не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням процесуальних норм, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В скарзі відповідач зазначає, що правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв`язку зі змінами Закон № 796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статі 27 Закону № 1058-IV. Позивач не виявила бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, а залишилася на пенсії за віком на умовах частини першої статті 27 Закону № 1058-IV. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Обчислення пенсії позивача відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону від 03.10.2017 № 2148-VІІІ) є неможливим оскільки: -пенсія позивача не призначена на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - застосування частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можливе за умови «бажання особи»; - розрахунок розміру пенсії за приписами частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - за двоскладовою формулою, призведе до зменшення розміру пенсії позивача. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дав належну оцінку доказам, що подавалися сторонами. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 10.11.2004р. отримує пенсію за віком (а.с.7-10,34,35). 13.09.2024р. ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного органу із заявою, в якій просила повідомити чи проводився перерахунок її пенсії згідно норм ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а якщо ні, то повідомити причину (а.с.33). Листом №0400-010307-8/205199 від 15.10.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, зокрема, про те, що для вирішення питання проведення перерахунку пенсії їй необхідно звернутися із відповідною заявою до територіального органу Пенсійного фонду України, або подати таку заяву через вебпортал, що підтверджується копією відповідного листа (а.с.9-10,34,35). Спір виник у зв`язку із незгодою позивача з діями (бездіяльністю) відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991р. №796-ХІІ, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж, у зв`язку з чим позивач просить відновити її права шляхом визнання таких дій протиправними та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці шляхом збільшення її пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що своєю бездіяльністю щодо не проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991р. №796-ХІІ, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж, відповідач порушив права та інтереси ОСОБА_1 на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такої бездіяльності протиправною. Суд зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці, встановивши доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017р., починаючи з 01.09.2024р. та з урахуванням виплачених сум. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом. Пунктом 13 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент призначення позивачеві пенсії за віком 06.06.2009р.) - (далі Закон №1058) визначено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається одна пенсія за її вибором. Згідно до вимог ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон №796) пенсії особам, віднесеним, зокрема, до 2 категорії, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до п.2 ст.56 Закону №796 встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, свідчить про те, що Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Положеннями частини 2 статті 27 Закону №1058 визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону. У зв`язку із набранням чинності 11.10.2017 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII виключено ч.1 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а частину 2 цієї ж статті викладено в такій редакції: "Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини". Тобто, починаючи з 11.10.2017, підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому частиною 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яка набрала чинності з 11.10.2017, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений. В той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена саме в п.2 ст. 56 Закону №796 як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Судом було встановлено, що пенсія позивачці призначена до внесення змін до закону, які передбачили цю умову 10.11.2004р. (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін. Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова. Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується копією відповідного посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.02.2003р. (а.с.7). Отже, на розрахунок її пенсії розповсюджується дія п.2 ст.56 Закону №796, тому, перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.12.2022 у справі №520/4297/19. Загальний страховий стаж позивача становить 27 років (а.с.36, 39-зворот), а отже є правильними висновки суду, що позивач має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно з п.2 ст.56 Закону №796. При цьому, у листі від 15.10.2024 відповідач не зазначив, що позивачем не дотримано будь-які вимоги щодо наявності або форми документів, які подаються для проведення перерахунку, їх недостатності або невідповідності. Суб`єкт владних повноважень не може на власний розсуд втручатись у реалізацію особою свого права на пенсійне забезпечення та впливати на його волевиявлення з мотивів доцільності або недоцільності вчинення певних дій. У разі подання особою, яка має на це право, заяви з вимогою про вчинення на її користь перерахунку або інших дій, які пенсійний орган повинен розглянути/вирішити/вчинити (по суті), орган влади не має права відмовляти, керуючись при цьому мотивами доцільності або недоцільності. Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 160/28081/24 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак