Постанова 4852 № 340/9553/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 червня 2025 року м. Дніпросправа № 340/9553/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М., секретар Корсун Ю.В. за участі прокурора Бурлаченко О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року (суддя Кармазина Т.М.) у справі № 340/9553/23 за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до комунальної установи «Петрівський центральний будинок культури» Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі ГУ ДСНС) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до комунальної установи «Петрівський центральний будинок культури» Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про: визнання протиправною бездіяльності щодо незабезпечення утримання у стані готовності до використання за призначенням та не приведення у стан готовності до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 43447, що розташоване за адресою: вул. Київська, 1, с. Червонокостянтинівка Олександрійського району Кіровоградської області; зобов`язання привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 43447, що розташоване за адресою: вул. Київська, 1, с. Червонокостянтинівка Олександрійського району Кіровоградської області, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту». Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року позовну заяву керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Комунальної установи Петрівський центральний будинок культури Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду. В апеляційній скарзі виконуючий обов`язок керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення питання, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт звертає увагу, що саме до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій як суб`єкта владних повноважень віднесено відповідні завдання із захисту державних інтересів у сфері утримання та приведення у стан готовності ЗСЦЗ, у тому числі у період воєнного стану, оскільки такий спосіб захисту необхідний для здійснення повноважень цього органу, та, як наслідок, наділено повноваженнями на звернення до суду з позовом про зобов`язання балансоутримувачів приведення у стан готовності до використання ЗСЦЗ за призначенням. Вважає, що за наявності встановлених порушень звернення до адміністративного суду з позовом про зупинення експлуатації захисної споруди цивільного захисту під час дії військового стану в країні було б неефективним способом захисту та не призвело б до поновлення порушених інтересів держави. Такий спосіб захисту є не тільки неефективним у розумінні ст. ст. 2, 5, 245 КАС України, але й таким, що не лише не забезпечить поновлення порушених прав та інтересів, а призведе до ще більшого їх порушення, оскільки створить умови вкрай небезпечні для життя і здоров`я людей, які в умовах постійних та нищівних обстрілів об`єктів цивільної інфраструктури та житлових будинків не матимуть діючих укриттів цивільного захисту. Апелянт вказує, що до повноважень ДСНС належить захист публічного інтересу у сфері цивільного захисту населення. Звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 820/4717/16, за яким спір щодо зобов`язання балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту привести її у стан готовності до використання розглядається у порядку адміністративного судочинства, а також яким підтверджено право прокурора на звернення до суду з таким позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС. Вважає, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. ГУ ДСНС України у Кіровоградській області починаючи з 2021 року було обізнано про те, що комунальна установа «Петрівський центральний будинок культури» не виконує обов`язки щодо утримання ЗСЦЗ № 43447 у стані готовності до використання за призначенням, не звернулося до суду саме з питань усунення відповідачем порушення, виявленого за результатами проведення планового заходу, у саме утримання і експлуатування захисної споруди у стані, що дозволяє її привести у готовність до використання за призначенням. Також зазначає, що практика Великої Палати Верховного Суду свідчить про те, що центральний орган виконавчої влади, яким є ДСНС України, з урахуванням публічного інтересу в силу приписів ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділений правом звертатися до суду з метою реалізації своїх повноважень. В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Інші особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності осіб, які не з`явились до судового засідання. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що за адресою: вулиця Київська, 1 с. Червонокостянтинівка Олександрійського району Кіровоградська область (в межах Петрівської територіальної громади), розташована захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 43447, площею 300 кв.м., яка вбудована у двоповерхову будівлю та призначена для укриття 300 осіб. Згідно з даними облікової картки захисної споруди цивільного захисту, складеної 07.08.2019, вказана споруда перебуває у комунальній власності, балансоутримувачем укриття - є Червонокостянтинівська сільська рада. Сховище призначене для укриття у ньому мешканців села та працівників будинку культури. Відповідно до паспорту ЗСЦЗ №43447, який заповнено 07.08.2019, укриття перебуває у комунальній власності Червонокостянтинівської сільської ради, експлуатує споруду Червонокостянтинівський будинок культури з 1989 року. Рішенням Петрівської селищної ради від 08.12.2020 №25/8 розпочато реорганізацію Червонокостянтинівської сільської ради шляхом приєднання до Петрівської селищної ради Кіровоградської області. Відповідно до пункту 2 цього рішення Петрівська селищна рала є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Червонокостянтинівської сільської ради. Згідно з даними витягу з електронного обліку захисних споруд, яка надана ГУ ДСНС України в Кіровоградській області, ЗСЦЗ №43447 перебуває у комунальній власності на балансі комунальної установи Петрівський центральний будинок культури Петрівської селищної ради. Відповідно до наказу ГУ ДСНС України в Кіровоградської області від 21.09.2021 №47 про проведення перевірок у жовтні-листопаді 2021 року до проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки об`єктів, що перебувають у власності, володінні, користуванні центральних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та непідприємницьких товариств та установ, включено проведення відповідної планової перевірки комунальної установи Петрівський центральний будинок культури Петрівської селищної ради. На підставі вказаного наказу спеціалістами ГУ ДСНС України в Кіровоградської області упродовж 25.10.2021-05.11.2021 проведено планову перевірку комунальної установи Петрівський центральний будинок культури Петрівської селищної ради з питань додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №206 від 05.11.2021, в якому зазначено, що об`єктом перевірки, серед іншого, є філія (структурна частина) комунальної установи Петрівський центральний будинок культури -Червонокостянтинівський сільський будинок культури, що розташований за адресою: с. Червонокостянтинівка, вул. Київська,

1. Вказаним актом зафіксовано, що у порушення вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженого наказом МВС України від 09.07.2018 № 579, ЗСЦЗ №43447 не утримується та не експлуатується згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів, не в повній мірі забезпечена майном та документацією, відповідно до вимог. Олександрійським РУ ГУ ДСНС в Кіровоградської області складено припис від 05.11.2021 №127 про їх усунення. 30.11.2022 у складі фахівців Олександрійського РУ ГУ ДСНС України в Кіровоградській області, Петрівської селищної ради, Петрівського відділу ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області у присутності представника балансоутримувача проведено оцінку стану готовності вказаної ЗСЦЗ. За результатами оцінки стану готовності встановлено, що ЗСЦЗ є обмежено готовою до використання за призначенням, про що свідчать акти від 30.11.2022 та від 10.05.2023. 06.06.2023 проведено оперативне комісійне обстеження НОМЕР_1 , в якому зазначено, що об`єкт є непридатним для використання. Про вказані обставини прокурор дізнався з інформації ГУ ДСНС у Кіровоградській області, наданої на його запит, та, використовуючи повноваження, передбачені статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції, не заперечуючи наявність в ГУ ДСНС у Кіровоградській області повноважень щодо здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, зазначив, що норми Кодексу цивільного захисту України, а також інших Законів України не надають ДСНС та її територіальним органам право на звернення до адміністративного суду з позовами до балансоутримувачів захисних споруд про приведення їх у стан готовності для використання за призначенням, тобто прокурор, звертаючись до адміністративного суду з цим позовом, вказав орган, в інтересах якого подано позов, який не має права на таке звернення, що суперечить вимогам частини 4 статті 5, частини 5 статті 46 КАС України. Оскільки у цій справі прокурор належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з позовом, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 240 КАС України (як такий, що поданий особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності/підписаний особою, яка не має права його підписувати). Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне. Судом встановлено, що балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття № 43447, площею 300 кв.м.), яка вбудована у двоповерхову будівлю та призначена для укриття 300 осіб, розташованого по вулиці Київській, 1 у с. Червонокостянтинівка Олександрійського району Кіровоградська область (в межах Петрівської територіальної громади) та перебуває у комунальній власності, є комунальна установа «Петрівський центральний будинок культури» Петрівської селищної ради. Згідно з обліковою карткою захисної споруди цивільного захисту, складеною 07 серпня 2019 року, захисна споруда перебуває у комунальній власності, балансоутримувачем укриття - є Червонокостянтинівська сільська рада. Сховище призначене для укриття у ньому мешканців села та працівників будинку культури. Відповідно до паспорту захисної споруди №43447, який заповнено 07 серпня 2019 року, укриття перебуває у комунальній власності Червонокостянтинівської сільської ради, експлуатує споруду Червонокостянтинівський будинок культури з 1989 року. Актом планової перевірки комунальної установи «Петрівський центральний будинок культури» Петрівської селищної ради з питань додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №206 від 05 листопада 2021 року установлено, що у порушення Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09 липня 2018 року № 579, ЗСЦЗ №43447 не утримується та не експлуатується згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів, не в повній мірі забезпечена майном та документацією відповідно до вимог. За наслідками перевірки складено припис від 05 листопада 2021 року №127 про усунення виявлених порушень. За результатами оцінки стану готовності ЗСЦЗ, проведеної 30 листопада 2022 року, установлено, що ЗСЦЗ є обмежено готовою до використання за призначенням. За результатами проведення оперативного комісійного обстеження захисної споруди 06 червня 2023 року вказано, що об`єкт є непридатним для використання. Спірним питанням є право прокурора на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Частинами третьою - п`ятою статті 53 КАС України установлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Відтак, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване. Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором. За приписами частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Статтею 23 Закону № 1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII дозволяє дійти висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18. Своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Кіровоградській області, яка полягає у невжитті уповноваженими органами належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання. Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є ГУ ДСНС у Кіровоградській області. Але, з огляду на бездіяльність цих органів, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим прокурор звертається з цим позовом до суду, а тому саме в інтересах ГУ ДСНС у Кіровоградській області як позивача у цій справі прокурор подав позов. З`ясовуючи питання наділення законодавцем ГУ ДСНС у Кіровоградській області належним обсягом компетенції на пред`явлення такого позову, судом встановлено таке. Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел. Контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або його територіальними органами (у разі їх утворення) спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування шляхом проведення комплексних, контрольних та позапланових обстежень (абзац перший частини п`ятнадцятої статті 32 КЦЗ України). За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138, (далі - Порядок №138) балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації). Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138). Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства (пункт 12 Порядку № 138). Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579 (далі - наказ №579). Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ наказу №579). Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: - здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; - здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту; - організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання; - складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; - застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки». Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень: - реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд; - звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом; - перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти. Відтак, законодавством передбачено право ДСНС як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України), тоді як законодавцем не передбачено повноважень ГУ ДСНС у Дніпропетровській області на звернення до суду із заявленими в цій справі позовними вимогами як позивача. Отже, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з таким позовом. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 9 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 грудня 2023 року у справі №400/4238/22, від 21 лютого 2024 року в справі №580/4578/22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. З огляду на наведене, встановивши відсутність у ГУ ДСНС у Кіровоградській області права на звернення до суду із цим позовом, що тягне за собою відсутність цього ж права у керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність залишення цього позову без розгляду. Доводи апелянта судом відхиляються як необґрунтовані, адже позиція суду першої інстанції щодо відсутності у прокурора права на звернення до суду з цим позовом ґрунтується на висновках Верховного Суду, що відповідає приписам частини п`ятої статті 242 КАС України, а приведені в апеляційній скарзі постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду є нерелевантними до спірних в цій справі правовідносин. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 340/9553/23 залишити без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 340/9553/23 за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до комунальної установи «Петрівський центральний будинок культури» Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 11 червня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12 червня 2025 року. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов