Постанова Харківський апеляційний суд № 642/4613/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 09 червня 2025 року м.Харків справа № 642/4613/24 провадження № 22-ц/818/2130/25 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Пилипчук Н.П., суддів: Тичкової О.Ю., Маміної О.В., розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» в особі представника Тараненка Артема Ігоровича на заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 січня 2025 року, постановлене суддею Балабай С.С., в с т а н о в и в: У серпні 2024 року ТОВ "Юніт Капітал" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 152123185 від 06.03.2021 у розмірі 20 462 гривень 50 копійок, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422 гривень 40 копійок та витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 6 000 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.03.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 152123185 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Кредитний договір № 152123185 від 06.03.2021 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № MNV52W9R було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 06.03.2021 о 10:42:32 годині, після чого Відповідач натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій, Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 12500 гривень на банківську карту № НОМЕР_1 , що належить Відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначеними у відповідних реєстрах. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 152123185 від 06.03.2021. В подальшомму 05.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 05/07/2024, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначеними у відповідних реєстрах. Згідно з реєстром боржників від 05.07.2024 до Договору факторингу № 05/07/2024 від 05.07.2024, позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 20 462 (двадцять тисяч чотириста шістдесят дів) гривень 50 копійок, з яких: 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривні - сума заборгованості по тілу кредиту; 7 962 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят два) гривень 50 копійок - сума заборгованості за відсотками. Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплати проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі і на умовах, передбачених кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором. Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 152123185 від 06.03.2021 складає 20 462 (двадцять тисяч чотириста шістдесят два) гривень 50 копійок не погашена. Заочним рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що згідно з умовами договору факторингу, Клієнт зобов`язувався передати Фактору всі права вимоги, які зазначені в реєстрах прав вимоги. Це означає, що фактичне відступлення прав вимоги не прив`язується виключно до моменту укладення кредитного договору, а відбувається на підставі реєстру, який містить перелік прав вимоги, що можуть виникати як до, так і після укладення договору факторингу. Отже, укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з Відповідачем не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Таким чином, право вимоги за Кредитним договором № 152123185 від 06.03.2021 передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та в подальшому Позивачу на підставі Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, який оформлений належним чином. Зазначає, що позивач поніс витрати в зв`язку із розглядом даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій 18 056,00 грн., що скаладається: - судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції : 2 422,40 грн; - судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції- 3633,60 грн.; - витрати за надання правничої допомоги в суді першої інстанції 6000,00 грн.; - витрати за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції 6000,00 грн., які просить стягнути з відповідача. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №152123185 від 06.03.2021. Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судовим розглядом встановлено, що 06.03.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 152123185 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с. 10-26 ). Згідно пункту 4.1 Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua. Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «КОМФОРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» визначають порядок і умови надання Кредитодавцем грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Кредитодавцем та Клієнтом. Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: moneyveo.ua обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримав грошові кошти у сумі 12500 грн, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. З умовами Кредитного договору та його порядком відповідач була ознайомлена та повністю погодилася з ними. Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Отже Кредитний договір № 152123185 від 06.03.2021 був сформований в телекомунакаційній системі на офіційному сайті товариства 06.03.2021 та зазначивши свої персональні дані, в тому числі і ідентифікатори банківської картки, на яку в подальшому отримав грошові кошти у кредит, пройшовши декілька етапів підтвердження наміру кредитування, підписав електронний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № MNV52W9R було направлено Позичальнику 06.03.2021 на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів, одноразовий персональний ідентифікатор № MNV52W9R було введено Позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 06.03.2021 11:40:16 годині, після чого відповідачем було підписано договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 12500 гривень на банківську карту, що належить відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що відповідач прийняв пропозицію ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 12500 грн строком на 56 днів зі сплатою 237,25 процентів річних, що становить 0,65 процентів від суми Кредиту за час користування ним. Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором. В свою чергу, Позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені Кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно цього договору. Як вбачається з платіжного доручення від 06.03.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на особовий рахунок АТ КБ «ПриватБанку», який відкритий на ім`я ОСОБА_1 було перераховано 12500 гривень (а.с.1) Отже, сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Щодо наявності права вимоги за кредитним договором. Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір), пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору). (а.с.40-43) 28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. (а.с. 16 зворот) 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. (а.с. 29) 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. (а.с. 27) Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 136 від 01.06.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 20 462,50 грн. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021. (а.с. 46-48) Додатковою угодою №2 до договору № 05/0820-01 від 03.08.2021 року сторони погодили, що строк продовжується до 31.12.2022 року включно. (а.с. 37 зворот) Додатковою угодою №3 до договору № 05/0820-01 від 05.08.2022 року сторони погодили, що строк продовжується до 30.12.2024 року включно. (а.с. 36 зворот) Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20462,50 грн. В подальшомму 05.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 05/07/2024, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах. (а.с. 53-56) Згідно з реєстром боржників від 05.07.2024 до Договору факторингу № 05/07/2024 від 05.07.2024, позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 20 462 (двадцять тисяч чотириста шістдесят дів) гривень 50 копійок, з яких: 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривні - сума заборгованості по тілу кредиту; 7 962 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят два) гривень 50 копійок - сума заборгованості за відсотками. Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути заборгованість згідно наданого розрахунку. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Судом встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору). 28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. (а.с. 16 зворот) 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. (а.с. 29) 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. (а.с. 27) Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 136 від 01.06.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 20 462,50 грн. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021. (а.с. 46-48) Додатковою угодою №2 до договору № 05/0820-01 від 03.08.2021 року сторони погодили, що строк продовжується до 31.12.2022 року включно. (а.с. 37 зворот) Додатковою угодою №3 до договору № 05/0820-01 від 05.08.2022 року сторони погодили, що строк продовжується до 30.12.2024 року включно. (а.с. 36 зворот) Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20462,50 грн. В подальшомму 05.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 05/07/2024, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах. (а.с. 53-56) Згідно з реєстром боржників від 05.07.2024 до Договору факторингу № 05/07/2024 від 05.07.2024, позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 20 462 (двадцять тисяч чотириста шістдесят дів) гривень 50 копійок, з яких: 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривні - сума заборгованості по тілу кредиту; 7 962 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят два) гривень 50 копійок - сума заборгованості за відсотками. Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов`язано з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк. Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «Юніт Капітал»», перейшло право вимоги за кредитним договором від 06.03.2021 року № 152123185, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 . На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 № MNV52W9R, відправленим 06.03.2021 року о 10:40:16, введеним 06.03.2021 року о 10:42:32. Він містить податковий номер відповідача, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО" (а.с. 16). Відповідно до алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної Позичальником в Заявці, банк перевіряє належність відповідної картки держателю. В підписаному сторонами договорі відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку. Дійсно, на підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору від 06.03.2021 року № 152123185 кредитором здійснено перекази коштів у розмірі 12500,00 грн 00 коп. на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувачем зазначена ОСОБА_1 (а.с. 1). Крім того, повідомлення ПАТ "ПриватБанк" підтверджує здійснення переведення коштів на рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 60). Між тим, кредитний договір від 06.03.2021 року № 152123185 не містить положень, за якими відповідач уповноважила позивача перерахувати кошти саме на картковий рахунок № НОМЕР_1 . Також, матеріали справи містять заявку на отримання грошових коштів в кредит від 05.03.2021 року, в якій зазначено персональні дані ОСОБА_1 та номер карти, між тим вказана заява не містить підпису ОСОБА_1 . Отже, доказів того, що картка, на яку здійснено переказ належить відповідачу, або була вказана відповідачем, як карта для отримання коштів, матеріали справи не містять. З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів доходить висновку, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, щодо виконання позивачем умов кредитного договору про надання кредитних коштів. Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оскільки позивачем недоведено належності карткового рахунку на який здійснено переказ саме ОСОБА_1 , а укладений сторонами договір не містить такої картки, тому судова колегія не вбачає підстав для стягнення заборгованості. Висновки суду про відмову у задоволенні позову у зв`язку із недоведення переходу права вимоги не відповідає фактичним обставинам справи. Тому рішення суду підлягає зміні в частині мотивів відмови у позові. Підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» в особі представника Тараненка Артема Ігоровича - задовольнити частково. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 січня 2025 року змінити, мотивувальну частину рішення викласти в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: Н.П. Пилипчук Судді: О.В. Маміна О.Ю. Тичкова