Постанова 4816 № 585/4756/24

Справа №585/4756/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Євлах О. О. Номер провадження 33/816/425/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Авраменко Д. А., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Нечпая О.В., розглянувши у залі суду в місті Суми, у режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 грудня 2024 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 12 листопада 2024 року о 17 год 25 хв. в с. Герасимівка, вул. Нафтовиків, 1 керував автомобілем Chevrolet Lacetts д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Не погодившись з таким судовим рішенням особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 грудня 2024 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що 12 листопада 2024 року транспортний засіб, яким він керував, було зупинено безпідставно, а тому, всі подальші вимоги інспектора до нього, як водія, щодо пред`явлення документів на право керування, були неправомірними. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення було складено з грубим порушенням норм КУпАП, при цьому, його не було належним чином ознайомлено з правами передбаченими ст. 63 Конституції Україна та ст. 268 КУпАП. Також, як вказує апелянт, інспектор не об`єктивно зафіксував у протоколі ознаки сп`яніння, яких у нього фактично не було, що підтверджується відеозаписом, і у даному випадку, патрульні лише процитували загальні ознаки наркотичного сп`яніння, а сам факт цього не встановлювали. Вказані ними ознаки є надуманими, оскільки інспектору не сподобалось, що він висловлював не згоду з інкримінованим правопорушенням. Що стосується відмови пройти огляд, то це не відповідає дійсності, навпаки, він наполягав на його проведенні та запропонував проїхати до спеціального закладу власним автомобілем, при цьому, інспектор умисно схиляв його до відмови, погрожуючи викликом ТЦК та СП. При цьому, апелянт зауважує, що ним було надано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 12 листопада 2024 року, проте, даний висновок не був прийнятий до уваги, оскільки складений о 20 год. 35 хв., тобто поза межами двох годин з часу зупинки транспортного засобу, однак, відраховувати 2 години потрібно не з цього часу, а з моменту виявлення ознак сп`яніння. Крім того, апелянт зауважує, що він не перебував у стані наркотичного сп`яніння та відповідально ставиться до дотримання правил дорожнього руху, і з огляду на вищезазначене, його обвинувачення ґрунтується на припущеннях, що при прийнятті оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції враховано не було. Доповівши зміст оскаржуваного рішення судді суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Нечпая О.В. на підтримку апеляційних доводів та вимог, перевіривши матеріали даного провадження, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, була встановлена суддею з врахуванням наявних у справі доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №172339 від 12 листопада 2024 року, рапортів від 12 листопада 2024 року та відеозапису, який було долученого працівниками поліції до складеного адміністративного матеріалу. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, не встановлено. При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом в порядку підготовки даної справи до апеляційного розгляду, і саме його даними підтверджується те, що транспортний засіб Chevrolet Lacetts д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений поліцейськими, у зв`язку з тим, що його водій здійснював поворот без увімкнутого покажчика. На вимогу водія вказаного транспортного засобу, працівник поліції надав для ознайомлення своє службове посвідчення, показав номер жетону та запропонував водієві надати для огляду свої документи. Водій весь час сперечався, вимагав у поліцейського пред`явити його документи, вказуючи на те, що останній надав для огляду не службове посвідчення, а додаток до жетону, запитував у поліцейського у зв`язку з чим його було зупинено. Поліцейський роз`яснив, що стало підставою для зупинки транспортного засобу та запропонував водієві ознайомитись з доказами, які містяться в їх службовому автомобілі. Водій зазначив, що це проблеми поліцейського та повторно просив надати йому докази допущеного ним порушення, на що отримав відповідь, що цей факт зафіксовано відеореєстратором, який знаходиться у службовому автомобілі і для ознайомлення з цим доказом треба вийти зі свого автомобіля та пройти до службового автомобіля. Однак водій запитував, чому він повинен виходити зі свого автомобіля та просив надати йому доказ вчиненого ним порушення. У зв`язку з зазначеним, працівник поліції вимушений був скачувати на свій телефон запис з відеореєстратора для ознайомлення водія з доказом порушення ним ПДР, що вимагало значного часу. При цьому, поліцейський, який спілкувався з водієм, повідомив, що після зупинки, додатково, було виявлено те, що як останній, так і пасажир не були пристебнуті пасками безпеки, а інший поліцейський, який перевіряв вказаний автомобіль по базі даних та встановлював особу водія, виявив відсутність страхового полісу. Як було встановлено, керував вказаним транспортним засобом ОСОБА_1 , і його сперечання з працівником поліції було тривалим, він ставив під сумнів надані для огляду документи, які підтверджують повноваження поліцейського, зазначав про те, що буде телефонувати на службу «102», вважаючи такі дії щодо нього незаконними та вказував на те, що йому потрібно їхати далі по справах та з`ясовував, чи є він особою, яка є затриманою. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він не є особою, яка затримана, однак, його подальший рух обмежено, з метою ознайомлення з доказом, як він сам забажав. З даними, які були скачані з відеореєстратора на службовий планшет, ОСОБА_1 відмовлявся ознайомлюватись, звинувачуючи поліцейського у тому, що ним не було надано йому для ознайомлення саме службове посвідчення, а коли працівник поліції наголошував, що для огляду надавав саме службове посвідчення, ОСОБА_1 просив ознайомити його з доказами порушення ним ПДР. Через таку поведінку ОСОБА_1 , було викликано додатковий наряд поліції, проте, останній залишався на своїй попередній позиції, ставив під сумнів повноваження поліцейських та законність його зупинки, з посиланням на те, що жодних порушень не вчиняв. З врахуванням того, що така поведінка водія не відповідала обстановці, у поліцейського виникла підозра, що останній перебуває у стані наркотичного сп`яніння, що стало підставою для пропозиції пройти огляд на встановлення такого стан у медичному закладі, куди його, при погодженні, мали доставити поліцейські на службовому автомобілі. Однак, ОСОБА_1 зауважив, що з ними він нікуди не поїде, оскільки не знає, хто вони є, що було розцінено працівником поліції як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та повідомлено про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який останній не забажав підписувати та не склав свої заперечення чи пояснення. При цьому, на спростування доводів апелянта, під час перегляду даного відеозапису, апеляційним судом не було встановлено обставин, за яких можливо було б дійти висновку, що при спілкуванні з ОСОБА_1 , працівниками поліції було допущено будь-який тиск, чи порушення Закону України «Про Національну поліцію», чи недотримано вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 №1395 та Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 № 1452/735, що б вказувало на те, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП був складений відносно нього незаконно чи безпідставно. Крім того, апеляційний суд зауважує, що для визнання винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП ключовим є не керування ним у стані сп`яніння, а те, що згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху він, як водій, був зобов`язаний, а не мав право, на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння, однак, відмовився від цього, що свідчить про наявність в його діях ознак вказаного адміністративного правопорушення, що було вірно встановлено суддею суду першої інстанції. Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, не встановлено. За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.