Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/2126/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2126/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 09 червня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У лютому 2024 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до фізичної особи ОСОБА_1 про зобов`язання укласти із Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини (частину) "Особняк Длуголендського", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , охоронний номер 21-М, взятий на облік на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів № 43 від 14.02.1991, на умовах і в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001.

2. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами вивчення питання щодо додержання законодавства у сфері охорони культурної спадщини на території Вінницької області встановлено факт порушення відповідачем вимог чинного законодавства з питань охорони культурної спадщини, а саме щодо обов`язковості укладання охоронного договору на об`єкт культурної спадщини. Прокурор зазначає, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є одним із об`єктів культурної спадщини на території міста Вінниці. Вказаний житловий будинок прийнятий під охорону держави як пам`ятка архітектури місцевого значення, являє собою будівлю, кожен співвласник якої, як власник частини об`єкта культурної спадщини, зобов`язаний укласти охоронний договір з відповідним органом культурної спадщини. 07.04.2023 відповідач набув право власності на частину зазначеної пам`ятки архітектури, однак в порушення вимог ч.1 ст.23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" не уклав з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронного договору. Прокурор зауважує, що оскільки вказане Управління неналежно здійснює захист інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, що порушує як інтерес держави, так і всього українського народу, адже культурна спадщина є важливим ресурсом стратегічного розвитку суспільства та держави, вагомою складовою самобутності українського народу, її історії та культури, то це дає достатні підстави для застосування прокурором представницьких повноважень інтересів держави в суді на підставі ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та ч.5 ст.53 КАС України в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації, у спосіб звернення до суду з позовом про спонукання відповідача до укладення охоронного договору на належну йому частину об`єкту культурної спадщини місцевого значення "Особняк Длуголендського" за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № w Rom КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року позовні вимоги задоволено. 3.1. Зобов`язано ОСОБА_1 укласти з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини (частину) "Особняк Длуголендського", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , охоронний номер 21-М, взятий на облік на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів № 43 від 14.02.1991, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1768. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дізнався про статус належного йому будинку з прибудовами, як пам`ятки архітектури місцевого значення лише у лютому 2024 року від іншого співвласника, водночас у правовстановлювальній документації на цей об`єкт нерухомості відсутні будь-які згадки про такий статус будівлі. Відповідач зазначає, що Управління містобудування та архітектури Вінницької ОВА 23 лютого 2024 року фактично відмовило йому в укладенні охоронного договору, а відсутність в Управління облікової документації на об`єкт культурної спадщини робить неможливим укладення такого договору, тому вважає, що його дії не можуть розцінюватися як ухилення від укладення охоронного договору, а поданий Прокурором позов є передчасним. Крім того, на думку відповідача, об`єкт культурної спадщини - « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований за іншою адресою ( АДРЕСА_2 ), а належна йому частина будівлі є «Особняк лікаря Вілінського». ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено, що на території м.Вінниці є об`єкт культурної спадщини "Особняк Длуголендського", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , охоронний номер 21-М, взятий на облік на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів № 43 від 14.02.1991.

7. Відповідно до договору купівлі-продажу частки будинку серії НАТ № 180768 від 18.02.2016 ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 1/2 частку будинку з прибудовами під номером 30, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . На підставі договору дарування частки будинку серії НМХ № 620217 від 04.12.2017 року ОСОБА_1 передав у власність безоплатно (подарував) ОСОБА_3 1/2 частку будинку з прибудовами під номером 30, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Листом від 24.11.2022 за № 50/14455вих-22 Вінницька окружна прокуратура звернулась до Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації та просила повідомити, чи зверталось Управління до суду з позовом до власників пам`яток архітектури (частин пам`яток) про зобов`язання укласти з Управлінням охоронні договори на об`єкт культурної спадщини на умовах і порядку, визначеному постановою КМУ № 1768.

10. Листом від 12.12.2022 за № 07-04-1298 Управління зазначило, що направило листи з зобов`язанням укласти охоронний договір на пам`ятки архітектури, в тому числі ОСОБА_3 на об`єкт культурної спадщини "Особняк Длуголендського" по АДРЕСА_1 , охоронний № 21-М.

11. Листом від 21.01.2023 за № 50/1052вих23 Вінницька окружна прокуратура звернулась до Управління та просила у строк до 31.03.2023 надати інформацію, чи виявились ефективними вжиті Управлінням заходи щодо зобов`язання власників укласти охоронні договори та чи було укладено відповідні договори.

12. Листом від 31.01.2023 за № 07-04-121 Управління інформувало прокурора про те, що, як повідомила ОСОБА_3 , з метою укладання охоронного договору на відповідний об`єкт необхідно виготовити паспорт пам`ятки та акти технічного стану, які знаходяться на стадії підготовки.

13. Надалі, на підставі договору дарування частини будинку серії НОМЕР_1 від 07.04.2023, ОСОБА_1 від ОСОБА_3 передано безоплатно у власність 1/2 частку будинку з прибудовами під номером 30, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Листом від 02.11.2023 за № 50/48220вих23 Вінницька окружна прокуратура просила повідомити Управління, зокрема про кількість об`єктів культурної спадщини, власники яких не уклали охоронних договорів.

15. Листом від 14.11.2023 за № 07-15-1462 Управління надало інформацію про кількість таких об`єктів, серед яких " ОСОБА_4 ".

16. Листом від 10.11.2023 за №50/18587вих23 Вінницька окружна прокуратура просила повідомити Управління, чи укладався охоронний договір на 1/2 частки об`єкта культурної спадщини "Особняк Длуголендського" із ОСОБА_1 , який є власником частки відповідної будівлі, після 07.04.2023.

17. Листом від 23.11.2023 за № 07-04-1525 Управління повідомило прокурора про те, що в Управління відсутня інформація щодо відчуження гр. ОСОБА_1 частини пам`ятки, тому новому власнику направлений лист щодо необхідності укладення охоронного договору.

18. Листом від 08.01.2024 за № 50/280вих24 Вінницька окружна прокуратура звернулась до Управління та просила у строк до 18.01.2024 надати інформацію щодо укладення охоронного договору з гр. ОСОБА_1 ; у разі відсутності договору повідомити, чи зверталося Управління до суду, якщо ні, то чому та чи має намір звернутися з відповідним позовом.

19. Листом від 16.01.2024 за № 07-04-73 Управління зазначило, що 05.12.2023 повідомило ОСОБА_1 про необхідність укладення охоронного договору на частину пам`ятки культурної спадщини, однак станом на 15.01.2024 відповідь від зазначеного власника не надходила, охоронний договір не укладений. Крім того, у листі вказано про те, що звернення до суду з позовною заявою до власників пам`яток культурної спадщини не відноситься до повноважень Управління. 20. 19.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації з заявою, в якій просив укласти з ним охоронний договір. Також зазначив, що облікова документація, передбачена пунктом 6 Порядку № 1768, повинна знаходитись у розпорядженні Управлінні, а тому, у разі її відсутності, просив повідомити про це письмово.

21. Листом від 22.02.2024 № 07-04-218 Управління повідомило відповідача, що для укладення договору облікова документація не потрібна і ОСОБА_1 необхідно звернутися до Управління із відповідною заявою та додати до неї низку документів.

22. Прокурор вважає, що відповідач допускає неправомірну бездіяльність щодо укладання з Управлінням охоронного договору на частину об`єкта культурної спадщини, що належить відповідачу на праві приватної власності, а тому звернувся до суду з цим позовом. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України "Про охорону культурної спадщини".

24. Статтею 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; - об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; - пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; - охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

25. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

26. Відповідно до статті 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

27. Згідно з частинами 1, 2 статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

28. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

29. Статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

30. Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

31. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

32. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

33. За змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

34. Відповідно до пункту 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

35. Як встановлено судом, відповідач - ОСОБА_1 , є власником об`єкта культурної спадщини "Особняк Длуголендського", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , охоронний номер 21-М, взятий на облік на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів № 43 від 14.02.1991.

36. Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач, як власник пам`ятки архітектури (її частини), протягом одного місяця з моменту набуття права власності на відповідну пам`ятку культурної спадщини місцевого значення зобов`язаний укласти з уповноваженим органом охорони культурної спадщини охоронний договір, адже, обов`язок укладення цього договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, та саме від нього повинна виходити ініціатива щодо укладення охоронного договору.

37. Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року у справі №826/4605/16.

38. Таким чином, юридичні або фізичні особи, які є власниками об`єктів культурної спадщини чи їх частин, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

39. Відповідно до матеріалів справи, 19.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Управління з заявою, в якій просив укласти з ним охоронний договір на вказаний об`єкт, зазначивши при цьому, що облікова документація, передбачена пунктом 6 Порядку № 1768, повинна знаходитись у розпорядження Управлінні, а тому, у разі її відсутності, просив повідомити його про це письмово.

40. Листом від 22.02.2024 № 07-04-218 Управління інформувало відповідача, що для укладення охоронного договору облікова документація не потрібна і що ОСОБА_1 слід звернутися до Управління з відповідною заявою та надати необхідні документи.

41. Разом з тим, як вважає відповідач, оскільки в Управління відсутня облікова документація на об`єкт культурної спадщини, то укладення охоронного договору є неможливим. Відтак відповідач вчинив усі залежні від нього дії для укладення відповідного договору і не допускає неправомірної бездіяльності.

42. Для укладення охоронного договору облікова документація не потрібна, тому посилання у апеляційній скарзі на її виконання уповноваженим органом є безпідставним.

43. За приписами пунктів 5 та 6 Порядку №1768 в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

44. До охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

45. Аналіз вищевказаних норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані документи за переліком, визначеним у пункті 6 Порядку №1768.

46. В свою чергу, відповідно до пунктів 1-2 Положення про Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації №441 від 17.07.2020 року, Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, підпорядковується Голові обласної державної адміністрації, підзвітне і підконтрольне Міністерству розвитку громад і територій України, Міністерству культури та інформаційної політики України з питань, що належать до їх компетенції.

47. Управління є уповноваженим органом містобудування та архітектури, органом охорони культурної спадщини.

48. Згідно з пунктом 5 Положення основним завданням Управління є забезпечення у межах повноважень на території області реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури, сприяння збереженню культурної спадщини.

49. Відповідно до підпункту 63 пункту 6 Положення Управління укладає охоронні договори на пам`ятки.

50. Отже, саме Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації є органом, який уповноважений на укладення з відповідачем охоронного договору на частину об`єкту культурної спадщини - "Особняк Длуголендського", що знаходиться на вул. Грушевського, 30 в м. Вінниці.

51. Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що оскільки в Управлінні відсутня облікова документація на об`єкт культурної спадщини, укладення охоронного договору є неможливим, тому відповідач, в даному випадку не допустив неправомірної бездіяльності.

52. З даного приводу суд першої інстанції вірно вказав, рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів №43 від 14.02.1991 року "Про визначення пам`яток архітектури місцевого значення Вінницької області" на підставі Законів СРСР та УРСР "Про охорону та використання пам`ятників історії та культури", постанови Ради Міністрів УРСР №422 від 06.09.1979 року "Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави" затверджено список пам`яток архітектури місцевого значення відповідно до додатку, пунктом 3 якого передбачено "Особняк Длуголендського".

53. Вказаний об`єкт культурної спадщини виявлено та взято на державний облік Вінницької області на підставі вимог Закону Української PCP "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" за рішенням облради до 12.07.2000 року (дати набрання чинності Законом України "Про охорону культурної спадщини" №1805-ІІІ від 05.06.2000 року), тобто на підставі законодавства, що діяло до набрання чинності Законом №1805-ІІІ, а також до вирішення питання про включення (невключення) цього об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

54. Відтак, в силу вимог статті 1 розділу І та пункту 3 розділу Х Прикінцевих положень Закону №1805-III, зазначений об`єкт є пам`яткою культурної спадщини, яка не включена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, однак перебуває на державному обліку і може бути включена до реєстру і за відсутності облікової документації.

55. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як власник пам`ятки архітектури місцевого значення, зобов`язаний протягом місяця з моменту набуття права власності на таку пам`ятку укласти з Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронний договір.

56. Відносно доводів апелянта про те, що охоронний договір ним не укладений також з тих підстав, що відповідно до Каталогу нерухомих пам`яток міста Вінниці, «Особняк Длуголендського» знаходиться по вул. Магістратська, 66 в м. Вінниці, а по вул. Гру шевського, 30 знаходиться «Особняк лікаря Вілінського, колегія суддів зазначає наступне.

57. Матеріалами справи підтверджується, що на території м. Вінниці наявний об`єкт культурної спадщини (вид об`єкта - архітектури), а саме: «Особняк Длуголендського», який знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 30, охоронний номер 21-М, взятий на облік на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів №43 від 14.02.1991.

58. Згідно інформації, наданої на запит прокурора, Державним архівом Вінницької області (матеріали долучені до позовної заяви прокурора), рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів № 43 від 14.02.1991, взятий на облік об`єкт культурної спадщини (вид об`єкта - архітектури), а саме: «Особняк», який знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Першотравнева (на сьогодні - Магістратська), 70, охоронний номер 23-М, використання: Дитяча художня школа.

59. З урахуванням наведеного, оцінюючи в сукупності наведені відповідачем доводи на обґрунтування апеляційної скарги та беручи до уваги, що станом на час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів укладення (або доказів щодо реального наміру укласти) охоронного договору з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню. V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

60. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

61. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

62. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

63. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

64. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

65. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.