Постанова 4852 № 340/7478/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 червня 2025 року м. Дніпросправа № 340/7478/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року (суддя 1-ї інстанції Момонт Г.М.) в адміністративній справі №340/7478/24 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 19.11.2024 позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від №616/11-28-24-09 від 25.10.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку третьої групи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головного управління ДПС у Кіровоградській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку третьої групи, 5 відсотків від отриманого доходу з 30 вересня 2024 та включити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до реєстру платників єдиного податку. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив про незгоду з рішенням податкового органу про виключення його з реєстру платників єдиного податку третьої групи, оскільки він не надає послуг технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж. Позивач не укладав із третіми особами послуг технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж чи то послуг телефонного зв`язку (жодного виду), послуг поштового зв`язку, не надавало таких послуг та на отримувало оплати за такі послуги. Таким чинрм на його переконання відсутнє порушення приписів абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року позов задоволено. Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано належним чином доводів відповідача про те, що позивач здійснює господарський вид діяльності КВЕД 61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку; КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації; КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку; КВЕД 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням; КВЕД 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку. Згідно з поданою декларацією платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 05.07.2024 р. №9184377322 за І півріччя 2024 року обсяг отриманого доходу від видів діяльності: 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку, 61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку, 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку, 62.02 Консультування з питань інформатизації, 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням складав 760045,11грн. Враховуючи приписи норм Закону України Про електронні комунікації та Закону України Про телекомунікації зі змінами на час виникнення спірних правовідносин, платники єдиного податку фізичні особи-підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права обирати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Оскільки діяльність із надання послуг доступу до мережі Інтернет не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку та класу 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку, свідчить про те, що фізичні особи підприємці, які є платниками єдиного податку третьої групи та здійснюють діяльність за видами економічної діяльності класу 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку та 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку на теперішній час позивач не має права застосовувати спрощену систему оподаткування. Позивача було повідомлено про вимоги перебування на спрощеній системі оподаткування листом від 31.07.2024 р. №1522/12/11-28-24-09. Таким чином заявник вважає, що порушення встановлено правильно, підстави для задоволення позову відсутні. Також відповідач в апеляційній скарзі зазначив про необґрунтованість висновків суду першої інстанції при вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу. Так складання позовної заяви та складання відповіді на відзив в жодному разі не може оцінюватися у 4466,67грн, адже категорія даної справи є незначної складності. Тобто, витрати на правничу допомогу взагалі належним чином не підтверджуються та є очевидно завищеними. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку. Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.04.2014 р., основний вид діяльності 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку (а.с.13). Із 01.01.2014 р. ФОП ОСОБА_1 перейшов на спрощену систему оподаткування 3 групи (ставка 5% доходу) (а.с.15). Перелік видів господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (КВЕД-2005): 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку; 61.20 Діяльність у сфері безпроводового зв`язку; 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку; 62.02 Консультування з питань інформатизації (а.с.15). Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації направлено ФОП ОСОБА_1 повідомлення про включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій від 15.05.2014 р. №06-3203/091, з огляду на зміст якого встановлено, що рішенням від 13 травня 2014 року №285 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за №4067, вид діяльності надання послуг доступу до Інтернету (а.с.15, зі зворотного боку). Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до ОСОБА_1 із запитом про надання інформації №1522/12/11-28-24-09 від 31.07.2024 р. Зі змісту запиту не можливо встановити, яку саме інформацію просить надати податковий орган, однак у запиті зазначено, що до дозволених видів діяльності згідно КВЕД ДК 009:2010, які можуть здійснювати фізичні особи-підприємці на першій-третій групі єдиного податку, не належить розділ 61 Телекомунікації (електрозв`язок). У той де час, аналізом даних Реєстру платників єдиного податку виявлено перебування на спрощеній системі оподаткування третьої групи платника єдиного податку з видами діяльності 61.10 Діяльність у сфері проводового зв`язку. Додатково повідомлено, що неподання інформації та її документального підтвердження про вжиті заходи протягом 15 днів з дня отримання запиту є підставою для здійснення органами Державної фіскальної служби документальної податкової перевірки згідно зі ст.78 Податкового кодексу України (а.с.19). У відповідь на запит №1522/12/11-28-24-09 від 31.07.2024 р. ФОП ОСОБА_1 листом №255 від 24.09.2024 р. повідомив, що він має статус постачальника електронних комунікаційних послуг, згідно реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку. Також повідомив, що надає послуги доступу до мережі Інтернет населенню згідно КВЕД ДК009:2010 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку. Щодо технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних (телекомунікаційних) мереж повідомлено, що він не надає послуги з обслуговування та експлуатації мереж, а обслуговує власні мережі. Станом на 2024 рік платник податків не має статусу ні оператора, ні провайдера телекомунікацій, тому що ці статуси втратили чинність разом із Законом України Про телекомунікації від 01.01.2022 р. (а.с.20). Головним державним інспектором Новоукраїнського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 26.09.2024 р. №13961/11-28-24-09, яким встановлено, що платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України здійснення видів діяльності за КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку, 61.90 Інша діяльність к сфері електрозв`язку, які заборонено пп.8 пп.291.5 ст.291 Податкового кодексу України (а.с.21). ФОП ОСОБА_1 у порядку, передбаченому п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України 14.10.2024 р. подано заперечення на акт перевірки №13961/11-28-24-09 від 26.09.2024 р. (а.с.22). Листом №11050/6/11-28-24-01-12 від 25.10.2024 р. Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомило ФОП ОСОБА_2 про розгляд заперечень, у якому серед іншого зазначено, що ГУ ДПС у Кіровоградській області вирішено винести рішення щодо анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку (а.с.23-25). Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено рішення №616/11-28-24-09 від 25.10.2024 р. про виключення з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 (а.с.26). Рішення мотивоване тим, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до АІС Податковий блок, даних з реєстру платників єдиного податку, заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 14.04.2014 р. №1411055100517 обрана група третя (5% від отриманого доходу) здійснює види діяльності за КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку, 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку. Перелічені причини та документи є підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку відповідно до абзацу третього п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання відповідно до абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України. Платник єдиного податку виключений із реєстру 30 вересня 2024 р. (а.с.26, зі зворотного боку). Позивач не погоджуючись з правомірністю рішення податкового органу, звернувся до суду із цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про помилковість оскарженого рішення відповідача, оскільки не було встановлено, що позивач здійснює фактично діяльності за вказаними у пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Глава 1 розділу XIV ПК України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Відповідно до пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми. Згідно з п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Згідно з пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Враховуючи зазначені норми законодавства, виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених Главою 1 розділу XIV ПК України можливе лише під час проведення перевірок. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Колегія суддів наголошує на тому, предметом спору у цій справі є правомірність прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку. Підставою прийняття відповідачем такого рішення стали висновки акта камеральної перевірки правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування ФОП ОСОБА_1 про те, що позивач немає підстав перебування в реєстрі платників єдиного податку третьої групи. Так Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. Зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося. Також колегія суддів враховує, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 18.03.2025 справа №160/21398/24, від 26 лютого 2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі №805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі №813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі №813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Враховуючи обставини цієї справи, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача, а акт перевірки за результатами, якого прийняте спірне рішення взагалі не містить інформації щодо виду та підстав перевірки, що визначені приписами ст. 76 ПК України. А перевірка будь-яких відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються. Щодо визначення податковим органом порушення позивачем приписів абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, колегія суддів зазначає наступне. Наявність декларації у позивача за кодом КВЕД 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на єдиному податку видів господарської діяльності, крім зазначених у абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України. Обмеження перебування на єдиному податку згідно абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: поштовий зв`язок, телефонний зв`язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. Отже, податковий орган не довів у встановленому законом порядку, що здійснювана позивачем діяльність віднесена до заборонених видів діяльності, передбачених абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України. Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Щодо розподілу судом першої інстанції судових витрат на правничу допомогу. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Позивач заявив до відшкодування 8611,20грн витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Суд першої інстанції здійснив аналіз наданих позивачем документів на підтвердження заявленої суми. Колегія суддів вважає, що визначена судом першої інстанції до відшкодування на користь позивача суми витрат на професійну правничої допомогу в загальному розмірі 4466,67грн, є співмірною із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт. З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року в адміністративній справі №340/7478/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Повне судове рішення складенл 11.06.2025 року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя Д.В. Чепурнов