Постанова 4805 № 279/1563/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/1563/24 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л. А. Категорія 88 Доповідач Борисюк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Борисюка Р.М., суддів Павицької Т.М., Талько О.Б., з участю секретаря судового засідання Смоляра А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 279/1563/24 за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Загацької Юлії Альфонсівни на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 грудня 2024 року, постановлену під головуванням судді Недашківської Л.А. у місті Коростені, в с т а н о в и в : У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановити над нею опіку і призначити його опікуном. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 грудня 2024 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06 грудня 2024 року заяву задоволено, визнано ОСОБА_2 недієздатною, призначено над нею опікуном ОСОБА_1 , вирішено питання судових витрат. 06 грудня 2024 року адвокат Загацька Ю.А., діючи в інтересах ОСОБА_2 подала заяву про ухвалення додаткового рішення. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Загацька Ю.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити вказану заяву. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що звертаючись до суду, ОСОБА_1 в пункті 1 резолютивної частини заяви просив визнати його доньку, ОСОБА_2 , недієздатною, а в пункті 2 - встановити опіку над нею та призначити його опікуном. Представник вказує, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий суд не застосував приписи частини 5 статті 265 ЦПК України про те, що в резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог. Вважає, вимога заявника ОСОБА_1 про встановлення опіки на його недієздатною донькою залишилась без розгляду, а тому суд повинен був щодо цієї вимоги постановити додаткове рішення. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду. Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачено положеннями частини 2 статті 372 та частини 2 статті 247 ЦПК України. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне. Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За змістом частини 5 статті 12 ЦПК України, на суд покладається обов`язок щодо сприяння всебічному і повному з`ясуванню обставин справи шляхом роз`яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов`язків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на розгляд своєї справи у суді, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального а бо спрощеного), окремого провадження (частина 2 статті 19 ЦПК України). Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, адвокат Загацька Ю.А. мотивувала її тим, що в рішенні суду не зазначено про визнання ОСОБА_2 недієздатною та не вказано про встановлення над нею опіки. Згідно частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)). За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21, провадження № 12-39гс22). Встановлено, що звертаючись до суду із заявою про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, заявник просив: - визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною; - встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном (а.с.1-2). У рішенні суду першої інстанції від 02 грудня 2024 року зазначено, що вимоги заяви задоволено. Ухвалою цього суду від 06 грудня 2024 року із власної ініціативи судом була виправлена описка, допущена в зазначеному рішенні, зокрема, вважати вірним в резолютивній частині рішення суду: "Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - недієздатною." У той же час, при ухваленні рішення, суд першої інстанції не врахував положення частини 1 статті 60 ЦК України, в якій чітко визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Отже, місцевим судом не були розглянути усі заявлені вимоги, ухвалою суду від 06 грудня 2024 року з власної ініціативи було виправлено описку в судовому рішенні, але не вирішено безпосередньо вимоги заявника про встановлення опіки над ОСОБА_2 . Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного і помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За приписами пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, яка підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України суд, у х в а л и в: Апеляційну скаргу адвоката Загацької Юлії Альфонсівни в інтересах ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 грудня 2024 року скасувати і матеріали цивільної справи № 279/1563/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді