Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/34423/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/34423/24 Провадження № 22-ц/820/1271/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В., секретар судового засідання Дубова М.В., з участю позивача, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2025 року, суддя Карплюк О.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, встановив: У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Хмельницької міської ради, в якому просила в порядку спадкування за законом визнати право власності на кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 29 кв.м. В обґрунтування позову вказала, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті своєї баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка, будучи членом ЖБК №84 отримала у користування кв. АДРЕСА_1 , за яку в повному обсязі виплатила пайові внески, однак за життя не зареєструвала право власності. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Свою відмову суд мотивував відсутністю у справі доказів на підтвердження обставин щодо оцінки вартості квартири на час закінчення будівництва та повної сплати пайових внесків за нею. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначила, що первинних бухгалтерських документів щодо оплати вартості квартири у неї не збереглося, оскільки вони передавались у сім`ї з покоління в покоління протягом тривалого часу. В той же час, відповідач не надав у справу доказів щодо наявності інших претендентів на вказану квартиру. Суд розглянув справу формально та не врахував, що органи, які зобов`язані були вести облік документів щодо сплати пайових внесків членами ЖБК припинили своє існування або не діють. В судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги. Відповідач в суд не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином. Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлено, що 06 листопада 1986 року ОСОБА_2 як члену ЖБК № НОМЕР_1 виконавчим комітетом Хмельницької міської ради народних депутатів видано ордер №0955, серії ХМО, на кв. АДРЕСА_1 . Згідно з даними вказаного ордера, до складу сім`ї ОСОБА_2 входили її чоловік, ОСОБА_3 , та її син, ОСОБА_4 , який є батьком ОСОБА_1 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх син ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Право власності на кв. АДРЕСА_1 , не зареєстровано. Статтею 15 Закону України «Про власність» передбачено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Згідно з пп. «а» п. 4.1. Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року №56, Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09 червня 1998 року №121, оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування здійснюється членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески. Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», при вирішенні спорів про право власності на жилий будинок, на квартиру в житлово-будівельному або житловому кооперативі, на інші будівлі судам слід виходити з роз`яснень, які дані Пленумом Верховного Суду України у прийнятих ним постановах з цих питань. Крім цього, слід враховувати, що при повному внесені пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, в особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі. За положеннями ст. 12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах принципу змагальності сторін. Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Обов`язок доказування власної правової позиції у справі не може полягати лише у спростуванні протилежною стороною доводів іншої сторони, а насамперед полягає у доведенні стороною власної правової позиції. (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 21 травня 2021 року, справа №753/10817/16-4. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-4.) Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей», тобто суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , стверджуючи про повну сплату до січня 1992 року її бабою ОСОБА_2 , як членом ЖБК-84, пайових внесків за кв. АДРЕСА_1 , належних та допустимих доказів на підтвердження цієї обставини суду не надала. При цьому, надані позивачем фотокопії квитанцій не підтверджують факту сплати ОСОБА_2 пайових внесків в повному обсязі. Зокрема, зі змісту вказаних квитанцій не вбачається, що ОСОБА_2 проводила оплату саме пайових внесків, в тому числі за кв. АДРЕСА_1 , та сплатила їх в повному обсязі. (а.с. 23-24). Посилання позивача на відсутність у неї первинних бухгалтерських документів на підтвердження обставин щодо сплати ОСОБА_2 пайових внесків за спірну квартиру колегія суддів не приймає до уваги, оскільки саме на позивача законом покладено тягар доказування обставин, на які той посилається як на підставу своїх вимог. Не спростовують висновків суду також й інші доводи апеляційної скарги. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 11 червня 2025 року. Судді: Р.С. Гринчук А.М. Костенко Т.В. Спірідонова