Постанова Сумський апеляційний суд № 591/5538/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2025 року м.Суми Справа №591/5538/21 Номер провадження 22-ц/816/643/25 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О. з участю секретаря судового засідання Назарової О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 09 вересня 2024 року в складі судді Клименко А.Я., постановлену в м. Суми, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, у с т а н о в и в: У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернуся до суду із вказаним позовом. Остаточно уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Суми Сумської області (актовий запис про народження № 454 від 23 травня 2019 року); зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити з актового запису про народження № 454 від 23 травня 2019 року відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Суми Сумської області (актовий запис про народження № 454 від 23 травня 2019 року), зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, та видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Суми Сумської області, змінивши прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »; стягнути з ОСОБА_1 на його користь судові витрати по сплаті судового збору. Зарічний районний суд м. Суми ухвалою від 09 вересня 2024 року призначив у справі судову молекулярно-генетичну експертизу (ДНК-аналіз) по встановленню спірного батьківства, проведення якої доручив експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України (м. Київ, вул. Богомольця, 10), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Поставив на вирішення експертів питання, чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Для відбору зразків зобов`язав сторін разом з дитиною прибути одночасно та при собі мати паспорти, свідоцтво про народження та довідки про РНОКПП. Провадження у справі зупинив. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про призначення експертизи; судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що відсутні будь-які підстави для призначення експертизи з огляду на приписи ст. 129 СК України, яка визначає строк позовної давності для вимоги про визнання батьківства. Вказує на те, що Зарічний районний суд м. Суми вже постановляв ухвалу від 07 червня 2023 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи (ДНК), однак відповідно до повідомлення експерта провести відповідну експертизу не виявилося за можливе через неявку сторін, в тому числі позивача. В подальшому після отримання повідомлення експерта щодо неможливості проведення експертизи позивач намагався схилити її до проведення ще однієї експертизи, проти чого вона заперечувала. Зазначає, що секретар судового засідання не повідомила її про початок судового засідання 09 вересня 2024 року, яке було призначено в режимі відеоконференції. Також наголошує на тому, що позивач взагалі не має жодного відношення до її дитини, оскільки у дитини вже є батько її чоловік, з яким вона перебуває у шлюбі. На її думку, позивач зловживає своїми процесуальними правами, зокрема, заявивши клопотання про проведення експертизи, він на її проведення не з`явився. При цьому, в судові засідання він також не з`являється. Повторне призначення однієї і тіє ж самої експертизи, на думку відповідачки, є виходом за межі ЦПК України. Учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися. Від третьої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи,перевіривши законність ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З матеріалів справи вбачається, що Зарічний районний суд м. Суми ухвалою від 09 вересня 2024 року призначив у справі судову молекулярно-генетичну експертизу (ДНК-аналіз) по встановленню спірного батьківства, проведення якої доручив експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України (м. Київ, вул. Богомольця, 10), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Поставив на вирішення експертів питання, чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Для відбору зразків зобов`язав сторін разом з дитиною прибути одночасно та при собі мати паспорти, свідоцтво про народження та довідки про РНОКПП. Провадження у справі зупинив. Призначаючи у справі судову молекулярно-генетичну експертизу (ДНК-аналіз), суд першої інстанції виходив того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону. Згідно з частинами другою, четвертою статті 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Частиною 1 статті 104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги. Висновок експертизи в даній цивільній справі є одним із належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог і для з`ясування цих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи, вбачається необхідність спеціальних знань, без яких встановити відповідні обставини справи та вирішити спір по суті неможливо. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07 червня 2023 року у справі вже призначалася судова молекулярно-генетична експертиза (ДНК-аналіз) (а.с. 82-83, Т. 2), яка не була проведена з тих підстав, що ОСОБА_1 разом з дитиною не з`явилася для відбору зразків букального епітелію. Крім того, слід зазначити, що судова експертиза як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень. Також відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЦПК України призначення експертизи є способом забезпечення доказів. Оскільки позивач заявляє клопотання про призначення експертизи, то враховуючи, що одним з принципів цивільного судочинства, є змагальність сторін, суд не має права позбавляти сторону по справі можливості таким чином довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року). З приводу доводів апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності, колегія суддів зауважує, що предметом апеляційного перегляду є процесуальна ухвала суду про призначення судову молекулярно-генетичну експертизу, а не рішення суду по суті спору. Щодо доводів відповідачки стосовно безпідставності повторного призначення експертизи, яка вже раніше призначалася судом та для проведення якої, за її твердженням, не з`явився позивач, слід зазначити, що, як вбачається з повідомлення судового експерта про неможливість проведення експертизи від 23 жовтня 2023 року № СЕ-19-23/35227-БД (а.с. 116-117, Т. 2), призначена ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07 червня 2023 року судова молекулярно-генетична експертиза не була проведена саме у зв`язку з неявою до експертної установи відповідачки разом з дитиною для відібрання зразків букального епітелію. З приводу того, що судом було порушено право відповідачки на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, з протоколу судового засідання в режимі відеоконференції, яке відбулося 09 вересня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 не приєдналася до конференції, при цьому про час та місце розгляду справи вона була повідомлена належним чином. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду. Призначення експертизи не порушує права відповідачки, так як є способом доведення своїх вимог та заперечень учасниками справи. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були додержані норми процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367; 374; 375, 381-382 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 09 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко Ю. О. Філонова