Постанова 4857 № 380/5488/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/5488/24 пров. № А/857/24419/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І. суддів: Довгої О.І., Глушка І.В. розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року (суддя- Грень Н.М., ухвалене в м. Львів) у справі № 380/5488/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільно українсько-німецьке товариство «Мьолдер Ге Ем Бе Ха» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,- ВСТАНОВИВ: 13 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільно українсько-німецьке товариство «Мьолдер Ге Ем Бе Ха» звернулося до суду з позовом до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці про визначення митної вартості товарів №UA209000/2023/901197/2 від 20.10.2023 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 20.10.2023 року №UA209170/2023/003621. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року позов задоволено повністю. Позивачем 02.08.2024 подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення (вх. №59313), яким просить стягнути з відповідача на користь позивача 7300,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільно українсько-німецьке товариство «Мьолдер ГЕ ЕМ БЕ ХА» понесені у справі № 380/5488/24 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн. В іншій частині заяви позивача відмовлено. Додаткове рішення суду першої інстанції оскаржила Львівська митниця. Вважає, що оскаржуване додаткове рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою зменшити суму витрат на правничу допомогу. Оскільки апеляційна скарга подана на додаткове рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку письмового провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат представником позивача до заяви надано: договір №23/17-1 від 01.08.2023 про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.07.2024, додаткову угоду №19 до договору №23/17-1 від 01.08.2023. Як вірно встановлено судом першої інстанції, що між АО ЛЮРЦ (адвокатське об`єдання) та ТзОВ Спільно українсько-німецьке товариство Мьолдер ГЕ ЕМ БЕ ХА (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №23/17-1 від 01.08.2023. Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених договором, адвокатське об`єдання зобов`язується надавати на підставі звернення клієнта правову допомогу, а саме: представляти інтереси клієнта в державних органах України, в судах України усіх інстанцій т.ч. державного реєстратора, нотаріуса, органах Державної податкової служби, органах місцевого самоврядування, державної виконавчої служби, а також перед іншими підприємствами, установами і організаціями. Згідно п. 3.1 договору, клієнт оплачує послуги адвокатського об`єднання, передбачені розділом 1 цього договору у розмірі, визначеному окремою угодою або в актах наданих послуг (виконаних робіт). Відповідно до п. 1 додаткової угоди №19 до договору №23/17-1 від 01.08.2023, дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об`єдання за надання правової допомоги у спорі про визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901197/2 від 20.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 20.10.2023 року №UA209170/2023/003621. Відповідно до п. 3 додаткової угоди, вартість послуг за ведення справи у судових органах становить 10000,00 грн. Остаточна вартість послуг визначається сторонами у акті приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг) чи іншому аналогічному документів. Згідно п. 4.1 додаткової угоди, оплата послуг з представництва інтересів здійснюється в наступному порядку 10000,00 грн вартості послуги сплачується протягом 30-ти днів з дня вирішення судом першої інстанції та підписання акту приймання-передачі. 25.06.2024 сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №23/17-1 від 01.08.2023, відповідно до якого, із 30.11.2023 по 30.07.2024 надано клієнту такі послуги: зібрання в клієнта документів та їх аналіз 1 год 1460,00 грн; підготовка позовної заяви 4 год 5840,00 грн. Разом 5,0 год 7300,00 грн. Згідно частини 1 ст. 252 КАС України, суд який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 ст. 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Приписами частини 1 статті 132 КАС України, передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст.132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду. Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України). Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону). Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (№11-562ас18) вказано про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 7300,00 грн витрати на правничу допомогу не відповідають реальності таких, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Львівської митниці становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт). За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 2500,00 грн. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі №380/5488/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга