Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 910/8745/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 910/8745/24 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Таран С.В., Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В., при секретарі судового засідання: Фещук В.М., за участю представників: від ОСОБА_1 участі не брали, від ОСОБА_2 участі не брали, від ОСОБА_3 участі не брали, від ОСОБА_4 Красовський В.М., від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні Лотереї" Войтович М.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 про залишення позову без розгляду, прийняту суддею Щавинською Ю.М., м. Одеса, повний текст складено 07.04.2025, у справі №910/8745/24 за позовом: ОСОБА_1 до відповідачів: - ОСОБА_2 ; - ОСОБА_3 ; - ОСОБА_4 ; -Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні Лотереї" про визнання недійсними рішень ВСТАНОВИВ: У липні 2024 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні Лотереї", в якому просив визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні Лотереї" від 13.10.2023 та від 03.06.2024. За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 23.09.2024 відкрито провадження у справі №910/8745/24. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 у справі №910/8745/24 (суддя Щавинська Ю.М.) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Дана ухвала суду мотивована тим, що позовну заяву ОСОБА_1 підписано ОСОБА_5 , яким не підтверджено статус адвоката, а тому відповідна позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 про залишення позову без розгляду у справі №910/8745/24 та передати дану справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що за відсутності відомостей про те, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, а також відомостей про припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката, тим більше, що повноваження адвоката Оберемка Романа Анатолійовича підтверджені у законний спосіб. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що в межах розгляду справи №757/37713/21-ц між тими ж сторонами Верховним Судом встановлено обставини наявності у адвоката Оберемка Романа Анатолійовича повноважень на представництво. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 01.05.2025 у справі №910/8745/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 16.05.2025. В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 вирішено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 про залишення позову без розгляду у справі №910/8745/24 поза межами строку, встановленого частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 04.06.2025 о 10:30. У судовому засіданні 04.06.2025, проведеному в режимі відеоконференції, представники ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні Лотереї" висловили заперечення проти задоволення апеляційної скарги; представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.5 а.с.155, 157-164). Протокольними ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи б/н від 03.06.2025 (вх.№1615/25/Д3 від 03.06.2025) та залишено без розгляду відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні Лотереї" на апеляційну скаргу б/н від 02.06.2025 (вх.№1615/25/Д1 від 02.06.2025) внаслідок подання останнього з пропуском встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку та без клопотання про його продовження. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши пояснення представників ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні Лотереї", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків. Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України). В силу частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Вимоги до змісту та форми позову, а також до документів, які додаються до позовної заяви, встановлено статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України. За умовами частин першої, другої та четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Частиною першою статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частини одинадцята, тринадцята статті 176 Господарського процесуального кодексу України). Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Обмеження доступу до суду повинні переслідувати легітимну мету, а між використаними засобами та поставленими цілями має бути розумний ступінь пропорційності (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України", заява №8863/06). У рішенні Європейського суд з прав людини у справі "Жоффре де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 констатовано, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Європейський суд з прав людини вбачає порушення принципу верховенства права у випадках, коли норми, які обмежують доступ до суду, не переслідують цілі юридичної визначеності та належного здійснення правосуддя й утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом. Отже, стала позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_1 підписана адвокатом Оберемком Романом Анатолійовичем. При цьому на підтвердження повноважень на здійснення останнім представництва інтересів позивача до позову було додано ордер на надання правової допомоги серії КВ №1469414 від 01.11.2020. Судом першої інстанції під час відкриття провадження у даній справі не було виявлено недоліків позовної заяви та не встановлено підстав для залишення позову без руху або його повернення. В подальшому у судовому засіданні в місцевому господарському суді, яке відбулося 22.01.2025, представником Опаренко Катерини Василівни було заявлено клопотання про повернення позовної заяви у зв`язку з відсутністю у представника Гутгарца Олександра Григоровича повноважень на підписання позовної заяви, з огляду на відсутність відомостей про адвоката Оберемка Романа Анатолійовича у реєстрі адвокатів, а також те, що ордер не відповідає зразку, затвердженому рішенням адвокатури. У частині першій статті 56 Господарського процесуального кодексу визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 Господарського процесуального кодексу). Відповідно до частини четвертої статті 60 Господарського кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 (далі Положення), передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. У пункті 12 Положення імперативно визначено обов`язкові реквізити ордеру. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій. Верховний Суд в постанові від 20.01.2025 у справі №761/5870/24, аналізуючи положення частини четвертої статті 62 Цивільного процесуального кодексу України (яка абсолютно тотожна положенню частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України), зазначив, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги. Відсутність у частині четвертій вказаної статті вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, а також відомостей про припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката. Як вбачається з матеріалів справи, ордер серії КВ №469414 від 01.11.2020, доданий до позовної заяви представником позивача Оберемком Романом Анатолійовичем, містить необхідні реквізити. Крім того, представником позивача Оберемком Романом Анатолійовичем, крім ордера, з приводу правильності оформлення якого мав зауваження представник Опаренко Катерини Василівни, також було надано копії договору про надання правничої допомоги від 01.11.2020, на який міститься посилання в ордері від 01.11.2020, а також дубліката свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2580, виданого на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.05.2006 №82-21-30. Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.11.2020 адвокат Оберемко Роман Анатолійович має право представляти інтереси ОСОБА_1 в судових установах всіх інстанцій. Відомості про визнання недійсним свідоцтва Оберемка Романа Анатолійовича про право на зайняття адвокатською діяльністю №2580, виданого на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.05.2006 №82-21-30, або зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю у матеріалах справи відсутні. Поряд з цим, колегія суддів враховує, що Верховним Судом в постановах від 04.10.2024 у справі №757/37713/21-ц та від 12.03.2025 у справі №760/17947/23 встановлено обставини належності повноважень у адвоката Оберемка Романа Анатолійовича, де також надавалася оцінка його статусу як адвоката за наявності аналогічних заперечень іншої сторони. Відсутність в Єдиному реєстрі адвокатів України даних про адвоката не позбавляє останнього права представляти інтереси клієнта (ухвала Верховного Суду від 26.08.2020 у справі №760/32558/18). Враховуючи вищевикладене, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про безпідставність висновку суду першої інстанції стосовно не підтвердження Оберемком Романом Анатолійовичем наявності у нього статусу адвоката та, як наслідок, щодо наявності підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з цим. За таких обставин, ухвала Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 про залишення позову без розгляду у справі №910/8745/24 є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 про залишення позову без розгляду у справі №910/8745/24 скасувати. Справу №910/8745/24 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 06.06.2025. Головуючий суддя С.В. Таран Суддя К.В. Богатир Суддя Л.В. Поліщук