Постанова 4852 № 160/34443/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34443/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 160/34443/24 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, в якому просив: - визнати протиправними дії Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо відмови позивачу у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови Кабінету Міністрів України №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії; - зобов`язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії позивача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України №14/02/02-9835/СЕД від 02 жовтня 2024 року представнику позивача повідомлено про відмову у виготовленні та наданні оновленої довідки станом на 01 січня 2023 року та відсутність законних підстав для надання позивачу оновленої довідки з новими посадовими окладами та окладами за військовими (спеціальними) званнями. Позивач вважає таку відмову протиправною, такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року адміністративний позов задоволено. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 4 Постанови №704, починаючи з 29.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року. Суд зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). За встановлених у справі обставин, суд дійшов до висновку, що право позивача на обрахунок пенсії з грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (у спірному випадку станом на 01.01.2023 року), є беззаперечним, оскільки зумовлене підвищенням прожиткового мінімуму та, відповідно, збільшенням розміру грошового забезпечення на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає, що норм постанови №704 в частині визначення розміру посадового окладу не підлягають застосуванню щодо позивача, адже він проходив службу на посаді особи керівного складу, у зв`язку з чим застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України №718. Також відповідач вважає, що первинна редакція п.4 постанови №704 не може бути реалізована. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 25 вересня 2024 року представник позивача звернувся до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з розрахунком посадового окладу і окладу за військове (спеціальне) звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року. Листом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України №14/02/02-9835/СЕД від 02 жовтня 2024 року представнику позивача повідомлено про відсутність підстав для виготовлення та надання оновленої довідки станом на 01 січня 2023 року. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Згідно статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Виходячи з аналізу наведених норм права, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018 і відповідно до п.2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 6 якої п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови №103, яким п. 4 Постанови №704 викладений у новій редакції. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин у зв`язку з ухваленням судового рішення від 29 січня 2020 року діяла редакція п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, яка передбачала використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 19.10.2022 у справі №400/6214/21. При застосуванні положень пункту 4 Постанови № 704 суд враховує також правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 та повторений у постановах від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21. У подальшому викладені висновки щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 були підтримані і у постановах Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 240/1387/21. Відповідно до висновків Верховного Суду, згідно ст.6 Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3). Верховний Суд неодноразово наголошував, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Втім, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року (1762 грн). В подальшому, відповідні Закони України про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, не містять. Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2684,00 грн. Отже, положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. З огляду на визначені в ч.3 ст. 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що починаючи з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн), не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, то положення постанови Кабінету Міністрів України №704 підлягають застосуванню в частині, що не суперечать нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, - Закону України про Державний бюджет. Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням». Правовий висновок Верховного Суду про те, що з 01 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили. Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в спірному випадку на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання скаржника на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 718, адже предмет позову не передбачає видачу довідки із визначенням саме посадового окладу згідно Постанови №704, а співставлення тексту Постанов Кабінету Міністрів України № 718 і 704 дає підстави для висновку, що Постанова Кабінету Міністрів України № 704 визначає загальні умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, тобто є правовим актом загального характеру, що поширюється на всіх військовослужбовців та прирівняних до них осіб. Постанова № 718 визначає питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу, зазначених у цій постанові, переважно керівного складу (керівників, перших заступників та заступників). У пункті 3 Постанови Міністрів України України № 718 передбачено, що грошове забезпечення осіб начальницького складу, зазначених у пункті 1 цієї постанови, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, установлених у розмірі та порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців. Постанова № 718 не визначає розмірів окладу за військовим (спеціальним) званням і у цій частині відсилає до законодавства для військовослужбовців. Таким «законодавством» саме і є Постанова Міністрів України України № 704, яка передбачає, зокрема, схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Побідний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 17.03.2023 у справі № 640/29214/20. Отже, відповідач, відмовляючи позивачу в складенні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку розміру пенсії позивача, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також, суд апеляційної інстанції не приймає аргументи скаржника щодо зазначення в довідці певних додаткових видів грошового забезпечення, адже це питання не є предметом позову. Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними і доводи скаржника щодо строків звернення до суду, оскільки в силу приписів ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 160/34443/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко суддя А.В. Суховаров