Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/22753/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22753/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року (суддя Букіна Л.Є., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 04.11.2024 року) у адміністративній справі №160/22753/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з зарахуванням до страхового стажу певного періоду, суд в с т а н о в и в: У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови зарахувати періоди його роботи з 15.01.1992 року по 29.04.1994 року на посаді водія автомобіля ГАЗ-66 в Дніпропетровському ремонтно-будівельному управлінні зв`язку, з 03.05.1994 року по 01.08.1996 року на посаді водія 1 класу у Дніпропетровському ПМК треста «Укрпродросстрой»; зобов`язати відповідача зарахувати періоди його роботи з 15.01.1992 року по 29.04.1994 року на посаді водія автомобіля ГАЗ-66 в Дніпропетровському ремонтно-будівельному управлінні зв`язку, з 03.05.1994 року по 01.08.1996 року на посаді водія 1 класу у Дніпропетровському ПМК треста «Укрпродросстрой» та здійснити перерахунок та виплату його пенсії з урахуванням зазначених періодів стажу, починаючи з 25.11.2019 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року позовні вимоги задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 15.01.1992 року по 29.04.1994 року та з 03.05.1994 року по 01.08.1996 року до загального страхового стажу; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.01.1992 року по 29.04.1994 року та з 03.05.1994 року по 01.08.1996 року, внаслідок чого здійснити перерахунок та виплату пенсії з 25.11.2019 року. З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 25.11.2019 року, не зараховано до стажу періоди: 15.11.1992 року по 29.04.1994 року, оскільки запис про звільнення з роботи завірено печаткою старого зразка (Української РСР), що суперечить вимогам пунктів 3, 4 Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993 року №643; з 03.051994 року по 01.08.1996 року, оскільки на печатці, якою завірено запис про звільнення, неможливо визначити назву підприємства, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з 25.11.2019 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. Суд врахував, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , за періоди з 15.01.1992 року по 29.04.1994 року та з 03.05.1994 року по 01.08.1996 року наявні всі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження страхового стажу. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 та прийшов до висновку про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу у той чи інший період роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу ОСОБА_1 , що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує з 25.11.2019 року пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Встановлено, що 20.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі зверненням про зарахування його страхового стажу за періоди роботи з 15.11.1992 року по 29.04.1994 року та з 03.05.1994 року по 01.08.1996 року та перерахувати у зв`язку з цим пенсію. Встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 15.04.2024 року №22906-14354/Р-01/8-0400/24 відмовило ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 15.11.1992 року по 29.04.1994 року, оскільки запис про звільнення з роботи завірено печаткою старого зразка (Української РСР), що суперечить вимогам пунктів 3, 4 Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993 року №643; з 03.051994 року по 01.08.1996 року, оскільки на печатці, якою завірено запис про звільнення, неможливо визначити назву підприємства, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58. Згідно трудової книжки ОСОБА_1 , останній працював з 15.11.1992 року по 29.04.1994 року водієм автомобіля ГАЗ-66 тимчасово в Дніпропетровському ремонтно-будівельному управлінні та звільнений згідно п.5 ст.36 КЗпП України у зв`язку з переведенням; з 03.05.1994 року по 01.08.1996 року водієм 1 класу в Дніпропетровському ПМК треста «Укрпродросстрой», звільнений згідно ст.38 КЗпП України за власним бажанням. Відповідно до частин 1, 4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідно до п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 з 15.11.1992 року по 29.04.1994 року та з 03.05.1994 року по 01.08.1996 року та перерахунок його пенсії. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року у адміністративній справі №160/22753/24 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова