LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/24082/24

від 04.06.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі за позовом Публічного акціо…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24082/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року (суддя Тулянцева І.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0328910411 від 28.05.2024 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в частині застосування до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» штрафних санкцій у розмірі 3097,50 гривень. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що Підставами для припинення податкового обов`язку є ліквідація юридичної особи (пп.37.3.1 п.37.1 ст.37 Кодексу). Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ч.7 ст.77 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-ІІІ). Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191,, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд. І, п. 75.1. ст.75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному п. 76.2 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 00039002) щодо порушення термінів сплати (перерахування) орендної плати з юридичних осіб, земельного податку з юридичних осіб та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежилої нерухомості За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.04.2024 р. №30715/04-36-04-11-06/00039002, відповідно до висновків якого, зафіксовано встановлені під час перевірки порушення ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 287.3 ст. 287 ПКУ щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань по платі за землю та абз. «б» пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежилої нерухомості. Відповідальність платника за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання передбачена статтею 124 ПК України. В ході перевірки термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань встановлено несвоєчасну сплату по документах: 1) Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік від 09.02.2022 №9021848986: - з граничним терміном сплати 30.03.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 19212,77 грн. кількість днів прострочення 426; - з граничним терміном сплати 30.05.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 19232,97 грн. кількість днів прострочення 426; - з граничним терміном сплати 01.08.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 19232,97грн. кількість днів прострочення 426; - з граничним терміном сплати 30.06.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 19232,97грн. кількість днів прострочення 391; - з граничним терміном сплати 30.08.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 9626,55грн. кількість днів прострочення 330; - з граничним терміном сплати 30.05.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 19232,97грн. кількість днів прострочення 422; 2) Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік від 09.02.2022 №9025329476: - з граничним терміном сплати 30.09.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 1270,15 грн. кількість днів прострочення 299; - з граничним терміном сплати 01.08.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 1270,15 грн. кількість днів прострочення 359; - з граничним терміном сплати 30.05.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 1132,61 грн. кількість днів прострочення 422; - з граничним терміном сплати 31.10.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 772,62 грн. кількість днів прострочення 268; - з граничним терміном сплати 30.06.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 1270,15 грн. кількість днів прострочення 391; - з граничним терміном сплати 30.08.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 1270,15 грн. кількість днів прострочення 330; - з граничним терміном сплати 30.12.2022 фактично сплачено 27.09.2023 року у сумі 116,49 грн. кількість днів прострочення 271; - з граничним терміном сплати 30.01.2023 фактично сплачено 27.09.2023 року у сумі 1270,15 грн. кількість днів прострочення 240; 3) Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік від 09.02.2022 №9022264852: - з граничним терміном сплати 29.07.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 12314,17 грн. кількість днів прострочення 362; - з граничним терміном сплати 29.04.2022 фактично сплачено 26.07.2023 року у сумі 12314,17 грн. кількість днів прострочення 426; - з граничним терміном сплати 30.01.2023 фактично сплачено 27.09.2023 року у сумі 935,24 грн. кількість днів прострочення 240; 4) Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік від 20.02.2023 №9029536248: - з граничним терміном сплати 01.05.2023 фактично сплачено 27.09.2023 року у сумі 5411,27 грн. кількість днів прострочення

149. На підставі вищевказаного акта камеральної перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0328910411 від 28.05.2024 року, яким до ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» за порушення абз.«б» пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежилої нерухомості, на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку на 362, 426, 240, 149 календарних днів сплати грошового зобов`язання у розмірі 30974,88 грн, застосовано штрафні санкції у розмірі 10% у сумі 3097,50 грн. Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» №0328910411 від 28.05.2024 року, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою від 12.06.2024 №1799/08. Рішенням про результати розгляду скарги від 08.06.2024 року №24118/6/99-00-06-03-02-06 ДПС України залишило без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.05.2024 року №0328910411, а скаргу - без задоволення. Позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України). Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до пунктів 49.1 та 49.2 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Статтею 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексо Відповідно до пункту 38. 1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. (п. 54.1 ст.54 ПК України) Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України) Відповідно до підпунктом 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт. Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України) Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. (підпункт 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України) Відповідно до підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України, податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Згідно з підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III, банк може бути ліквідований у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (частини 5, 6 статті 77 Закону № 2121-III). Як було встановлено судом першої інстанції, Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25.02.2022 № 90-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».(Повний та офіційний текст рішення публічно доступний на сайті НБУ (https://bank.gov.ua/ua/legislation/Decision_25022022_90_rsh_bt). Так, керуючись вимогами статті 15 Закону України «Про Національний банк України», пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №19 «Про особливості припинення діяльності банків в умовах воєнного стану», Правлінням Національного банку України прийнято рішення №90-рш/БТ від 25.02.2022 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Відповідно до зазначеного рішення Правління Національного банку України з 25.02.2022 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав ліквідацію Банку строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Банку, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, призначено ОСОБА_1 строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно. Крім того відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1000741780170013048 про те, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 00039002) перебуває в стані припинення, підстава «Внесення рішення ДО про припинення ЮО в результаті ліквідації», а також зазначено, що вимоги кредиторів розглядаються до: 24.02.2025 року. Суд вірно врахував, що для банківських установ, які визнано неплатоспроможними чинним в Україні законодавством встановлено особливий порядок погашення податкового боргу. Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI. Згідно статті 1 Закону №4452-VI, цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України. Пунктом 16 статті 2 Закону №4452-VI встановлено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Згідно частини 1 статті 36 Закону №4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку (пункт 3 частини 5 статті 36 Закону №4452-VI). Частиною 5 статті 45 Закону №4452-VI визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону №4452-VI , з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (частина 3 статті 46 цього Закону). Судом вірно зазначено, що ліквідаційна процедура банку за рішенням Національного банку України розпочинається з моменту отримання такого рішення Фондом. З дня початку процедури ліквідації банку строк виконання усіх грошових зобов`язань останнього вважається таким, що настав. Зобов`язання банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Передбачений Податковим кодексом України загальний порядок стягнення податкового боргу не поширюється на стягнення податкового боргу, який виник після порушення процедури ліквідації банку. Стягнення такого податкового боргу здійснюється шляхом пред`явлення до банку в особі уповноваженої особи позову про акцептування вимог і віднесення їх до належної черги погашення (пункт 1 частини 2, частина 4 статті 49 Закону №4452-VI Строки погашення податкового боргу, встановлені ПК України, не поширюється на відносини пов`язані з ліквідацією банку; погашення податкового боргу банку здійснюється у порядку та строки передбачені саме Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Згідно вимог ч.3 ст. 46 Закону №4452-VI під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону. Ліквідацію банку позивача розпочата з 25.02.2022 року, а граничний термін сплати податкових зобов`язань ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік від 09.02.2022 №9021848986 - 30.03.2022, 30.05.2022, 01.08.2022, 30.06.2022, 30.08.2022; за податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік від 09.02.2022 №9025329476 - 30.09.2022, 01.08.2022, 30.05.2022, 31.10.2022, 30.06.2022, 30.08.2022, 30.12.2022, 30.01.2023; за податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік від 09.02.2022 №9022264852 - 29.07.2022, 29.04.2022, 30.01.2023; за податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік від 20.02.2023 №9029536248 - з граничним терміном сплати 01.05.2023. Судом вірно було встановлено, що податковий борг виник у позивача вже після початку процедури ліквідації банку. Положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мало бути враховано контролюючим органом під час вирішення питання про застосування до позивача штрафних санкцій та пені на підставі оскаржуваного рішення. Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції про відсутність у контролюючого органу правових підстав для нарахування суб`єкту господарювання - Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» штрафних санкцій у період здійснення ліквідаційної процедури. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»