Постанова Харківський апеляційний суд № 615/2138/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 615/2138/23 Номер провадження 22-ц/818/47/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 червня 2025 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 06 лютого 2024 року в складі судді Левченко А.М. у справі № 615/2138/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове життя», Валківської міської ради про визнання права на земельну частку (пай), В С Т А Н О В И В : У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове життя» (далі - ПСП «Нове життя»), Валківської міської ради про визнання права на земельну частку (пай). Позов мотивовано тим, що з серпня 1992 року по липень 1999 року вона працювала у колгоспі «Нове життя», 24 лютого 1993 року була прийнята в члени колгоспу. У червні 2023 року дізналась, що 07 лютого 1996 року на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР-06-00-000488 у колективну власність членів колгоспу «Нове життя» передано земель 3502,6 га на території Банківської міської ради Богодухівського (колишнього Банківського) району Харківської області та в подальшому усім колишнім членам колгоспу видані земельні частки (паї). При цьому, у додатку № 1 до Державного акту «Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства» її зазначено не було з невідомих підстав. У Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, відомості про реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку на її ім`я також відсутні. Розпорядженням Валківської районної державної адміністрації № 74 від 24 березня 2000 року було затверджено уточнений розрахунок вартості земельної частки (паю) та його розміру, а саме: вартість 25872,00 грн, розмір 6,68 га. Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 6,68 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності ПСП «Нове життя» на території Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області. У листопаді 2023 року Валківською міською радою Богодухівського району Харківської області подано відзив, в якому позовні вимоги просила залишити без задоволення. Відзив мотивовано тим, що позивачем не було дотримано необхідних умов, що дають право особі претендувати на отримання земельної частки (паю). Матеріали справи не мстять доказів звернення ОСОБА_1 до проведення в КСП «Нове життя» розпаювання земель у 2000 році та видачі сертифікатів на право на земельну частку(пай) до загальних зборів членів колгоспу з питанням щодо внесення до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що додавався до державного акту на право колективної власності. Зазначали про пропуск позивачем строку позовної давності та просили застосувати наслідки його спливу, оскільки паювання земель КСП «Нове життя» відбулося у 2000 році, та саме у цей час позивачка мала довідатись про порушення своїх прав та в межах строку позовної давності, передбаченої положеннями ЦК УРСР 1963 року, звернутися до суду з відповідним позовом. Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 06 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час видачі державного акта на право колективної власності на землю позивачка була членом КСП та мала право на внесення її до списку осіб на розпаювання землі. Між тим, оскільки право на позов у ОСОБА_1 виникло ще у 1993 році, коли було розпочато паювання земель колишніх колгоспів, а з цим позовом вона до суду звернулася у листопаді 2023 року, то у позові слід відмовити у зв`язку з пропуском позовної давності. 18 березня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 на вказане судове рішення подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Апеляційна скарга мотивована тим, що до червня 2023 року їй не було відомо про сам факт паювання земель у колгоспі «НОВЕ ЖИТТЯ». Вказувала, що безпосереднє паювання відбулось не в 1996 році (коли земля була виділена колгоспу), а у 2000 році (коли Розпорядженням Банківської районної державної адміністрації № 74 від 24 березня 2000 року було затверджено уточнений розрахунок вартості земельної частки (паю) та його розміру у відповідача, а саме: вартість 25872,00 грн, розмір 6,68 га). Між тим, у липні 1999 року вона була звільнена і взагалі втратила всі контакти з колгоспом. Про обставини паювання земель ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» вона дізналась у червні 2023 року, коли їй стало відомо про отримання паю ще одним колишнім членом колгоспу за судовим рішенням по справі № 615/1189/20. Факт відсутності її прізвища у Додатку № 1 «Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства» до державного акту був встановлений лише з листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 29- 20-11-3807/0/19-23 від 02 серпня 2023 року (додавався до позов. 29 квітня 2024 року Валківською міською радою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просило рішення суду залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що позивачкою не надано доказів щодо її необізнаності про паювання земель у колгоспі «Нове життя» під час її трудової діяльності у відповідному колгоспі з серпня 1992 року по липень 1999 року. Позивачка не зверталась до проведення в КСП «Нове життя» розпаювання земель у 2000 року та видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) до загальних зборів членів колгоспу «Нове життя» з питанням щодо внесення її до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що додавався до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХР-06-00-000488. У встановлений законом строк в період паювання земель по вищевказаному колективному сільськогосподарському підприємстві позов про визнання права на земельну частку (пай) нею також подано не було. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 06 лютого 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Матеріали справи свідчать, що 24 лютого 1993 року ОСОБА_1 була прийнята до членів колгоспу «Нове життя» (а.с. 7). Згідно з довідкою № 71 від 10 липня 2023 року виданої приватним сільськогосподарським підприємством «Нове життя», ОСОБА_1 працювала в колгоспі «Нове життя» Валківського району Харківської області з серпня 1992 року по липень 1999 року. Довідка видана на підставі даних з книг обліку заробітної плати та обліку трудового стажу за 1992-1999 роки. Відповідно до довідки архівного управління Богодухівської РДА від 22 серпня 2023 року № 01-35/54 Рішенням загальних зборів членів колгоспу «Нове життя» с. Олександрівка, Олександрівська сільська Рада народних депутатів, Валківський район, Харківська область від 24 лютого 1993 року, колгосп перетворений в Колективне сільськогосподарське підприємство «Нове життя» с. Олександрівка. Рішенням зборів уповноважених членів КСП «Нове життя» від 03 лютого 2000 року підприємство реорганізоване в Сільськогосподарський виробничий кооператив «Нове життя». Рішенням загальних зборів членів СВК «Нове життя» від 01 листопада 2000 року кооператив реорганізований в Приватне сільськогосподарське підприємство «Нове життя» (а. с. 9-10) Також, надано інформацію, що записи про звільнення ОСОБА_1 з членів КСП в архівних документах КСП «Нове життя» с. Олександрівка за 1992-2000 роки не виявлені (а.с.6). 07 лютого 1996 року, відповідно до рішення Олександрівської сільської ради народних депутатів від 30 червня 1995 року № 5, сільськогосподарському підприємству «Нове життя» Валківського району Харківської області с. Олександрівка видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР - 06-00-000488 за яким вказаному власнику землі передаються у колективну власність 3502,6 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №

85. Зі списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком 1 до державного акту, прізвище ОСОБА_1 у відповідному списку не наведено (а.с. 11-28). На підставі Розпорядження Валківської районної державної адміністрації № 74 від 24 березня 2000 року «Про затвердження уточненого розрахунку вартості земельної частки (паю) та його розміру в умовних кадастрових гектарах в КСП «Нове життя» Валківського району» у відповідності з Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та враховуючи розпорядження голови райдержадміністрації від 16 березня 2000 року № 71 «Про проведення перерахунку розміру середньої земельної частки (паю) в КСП «Нове життя» Валківського району: розпорядження голови районної державної адміністрації від 10 червня 1996 року № 188 «Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах в КСП «Нове життя» визнано таким, що втратило чинність та затверджено уточнений розрахунок вартості земельної частки (паю) 25872 грн, розмір в умовних кадастрових гектарах - 6,68 га (а.с. 29-32). Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 29-20-11-3807/0/19-23 від 02 серпня 2023 року повідомлено, що у додатку 1 - списку громадян - членів колективного сільськогосподарського товариства, до державного акта на право колективної власності на землю серії ХР - 06-00-000488, який видано КСП «Нове життя» на підставі рішення виконавчого комітету Олександрівської сільської ради народних депутатів від 30 червня 1996 року № 5, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 07 лютого 1996 року за № 85, ОСОБА_1 не зазначена (а.с. 33-34). Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). Частинами 9, 10 статті 5 ЗК України 1990 року визначено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами 6 і 7 статті 6 цього Кодексу. Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 899-ІV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України та зазначеного Указу Президента особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта. У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. За таких обставин та з огляду на вищевикладені вимоги законодавства, позивачка мала право на земельну частку (пай) із земель резервного фонду або не витребуваних паїв КСП «Нове життя». Відповідно до пункту 6 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України 2003 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом. Згідно зі статтею 71 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Відповідно до статті 75 ЦК Української РСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Згідно з вимогами статті 76 ЦК Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові (стаття 80 ЦК Української РСР). Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка мала право на земельну частку (пай) із земель резервного фонду або невитребуваних паїв КСП «Нове життя», право на позов у ОСОБА_1 виникло ще у 1996 році, а тому трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 ЦК Української РСР, минув до набрання чинності ЦК України 2003 року, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Суд зобов`язаний застосувати наслідки спливу позовної давності без подання відповідної заяви іншими сторонами спору. Судова практика у спірних правовідносинах є сталою, Верховний Суд неодноразово висловлював подібну позицію, зокрема у постановах від 12 червня 2019 року у справі № 702/962/17 (провадження № 61-40068св18), від 17 червня 2020 року у справі № 600/528/16 (провадження № 61-36780св18), від 09 вересня 2020 року у справі № 637/53/18 (провадження № 61-1048св19), від 03 листопада 2020 року у справі № 530/1367/18 (провадження № 61-19378св19), від 29 вересня 2021 року у справі № 686/14921/19 (провадження № 61-3107св20), від 04 жовтня 2021 року у справі № 190/1185/20 (провадження № 61-7084св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 662/1660/18 (провадження № 61-6204св19), від 08 листопада 2021 року у справі № 615/870/20 (провадження № 61-4437св21), від 10 лютого 2022 року у справі № 132/1038/21 (провадження № 61-19793св21). Доводи позивачки, що про порушення свого права вона довідалася у 2023 році, а тому строк позовної давності нею не пропущено є необґрунтованими та не підтверджено належними доказами, оскільки розпаювання земель колишніх колгоспів, яке почало проводитись з 1993 року, є загальновідомим фактом, а тому позивачка мала можливість дізнатись про порушення свого права на земельну частку (пай) ще з часу видачі КСП «Нове життя» державного акту на землю зі списком громадян, які мали право на земельну частку (пай). Також, судова колегія враховує, що Розпорядження Валківської РДА, на підставі якого було розпочато розпаювання земель КСП «Нове життя» було видано у 1996 році, тобто, коли позивачка ще перебувала у трудових стосунках з КСП, а тому судова колегія критично оцінює доводи ОСОБА_1 щодо необізнаності про обставини видачі державного акту на право колективної власності на землю. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Валківського районного суду Харківської області від 06 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 06 червня 2025 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова