Постанова Вінницький апеляційний суд № 128/4906/24

Справа № 128/4906/24 Провадження № 22-ц/801/1223/2025 Категорія: 62 Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2025 рокуСправа № 128/4906/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач), суддів Берегового О. Ю., Ковальчука О. В., секретар судового засідання Куленко О. В. учасники справи: позивач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 , відповідач приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Білозарецька Олена Юріївна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2025 року, ухвалене у складі судді Воробйова В. В., дата складення повного рішення 20 березня 2025 року, - в с т а н о в и в : В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Білозарецької О. Ю. про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 листопада 2024 року № 572/02-31. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був чоловіком позивачки. За життя він перебував на обліку у ГУ ПФУ у Вінницькій області і отримував пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішеннями Вінницького окружного адміністративного суду у справах № 120/3853/19-а, № 120/3567/21-а, № 120/9154/21а, № 120/2897/20-а зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 пенсію. Перерахунок було здійснено, однак виплата не проведена через відсутність коштів, загалом за усіма рішеннями рахується 456 831 грн 49 коп. В грудні 2022 року позивачка подала заяву про прийняття спадщини та в подальшому отримала свідоцтво про право на спадкове майно, однак в ньому відсутні кошти, які були присуджені покійному чоловіку. На відповідь нотаріуса ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило, що недоотримана пенсія відсутня, хоча фактично це не відповідало дійсності. Тому вона сама звернулася до пенсійного фонду і в травні 2024 року отримала відповідь, де зазначено про суми нарахованої, однак не виплаченої пенсії ОСОБА_2 на виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду. Цю відповідь позивачки направила нотаріусу, однак та спочатку листом, а потім постановою від 26 листопада 2024 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на присуджені грошові кошти. Вважає, що така відмова нотаріуса є протиправною, так як спадкоємцеві належить суми пенсії, які належали спадкодавцю, але не були отримані ним за життя. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2024 року відмовлено в задоволенні позову. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вказав, що позивачкою обрано неефективний спосіб поновлення порушеного права. Як вбачається з вимог позовної заяви, позивачка просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 листопада 2024 року № 572/02-31, проте скасування цієї постанови не призведе до відновлення прав позивачки як спадкоємця. Не погодившись із таким рішенням, 21 квітня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та дав їм невірну оцінку. Згідно рішень Вінницького окружного адміністративного суду у справах № 120/3853/19-а, № 120/2897/20-а, № 120/3567/21-а, № 120/9154/21-а є суми заборгованості недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , а тому нотаріус зобов`язана видати їй свідоцтво про право на спадщину на ці суми. Вона все детально виклала у позові. Але суд проігнорував її позицію. 28 квітня 2025 року засобами поштового зв`язку приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Білозарецька О. Ю. подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. Основними доводами відзиву є те, що відповідно до листа ГУ ПФУ у Вінницькій області від 09 травня 2023 року за № 0200-0505-8/46051 за пенсійною справою ОСОБА_2 , який отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотримана пенсія відсутня. Згідно інформації, наданою ГУ ПФУ від 09 травня 2023 року за № 0200-0505-8/46051, відповідно до рішень Вінницького окружного адміністративного суду по справах № 120/3853/19-а, № 120/2897/20-а, № 120/3567/21-а, № 120/9154/21-а є заборгованість. В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, серед іншого, ОСОБА_1 роз`яснено, що спадкоємець має право звернутись до суду щодо заміни сторони у виконавчому провадженні. 29 травня 2025 року засобами поштового зв`язку до Вінницького апеляційного суду ОСОБА_1 подала заяву, в якій просить судовий розгляд здійснювати у її відсутність, подану апеляційну скаргу та позовні вимоги підтримує в повному обсязі. В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явилися: від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, причини неявки приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу Вінницької області Білозарецької О. Ю. невідомі, про день та час судового розгляду повідомлена через електронний кабінет. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що судове рішення відповідає вказаним вимогам закону. По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини: - 07 лютого 1976 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб в Овручеському відділі ЗАЦС Житомирської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 14 (а.с. 10). Після укладення шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 »; - згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Вінниці (а.с. 11); - після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Білозарецькою О. Ю. 29 грудня 2022 року була заведена спадкова справа № 83/2022, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 12); - згідно відповіді ГУ ПФУ у Вінницькій області від 16 травня 2024 року на лист позивача від 02 квітня 2024 року, їй було повідомлено про суми нарахованих, але не виплачених доплат ОСОБА_2 на виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду, а саме: від 19 грудня 2019 року у справі за № 120/3853/19-а невиплачена сума доплати 13 975,04 грн.; від 06 серпня 2020 року у справі за № 120/2897/20-а не виплачена сума доплати 31 308,00 грн.; від 16 вересня 2021 року у справі за № 120/9154/21-а не виплачена сума доплати 387 199,24 грн. (а. с. 14 -18); - 05 червня 2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила видати їй свідоцтво на право спадкування за законом суми пенсії (доплат) за рішеннями суду або надати постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а.с. 19-21); - 13 червня 2024 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Білозарецькою О. Ю. було надіслано позивачці лист про те, що нею було направлено запит до ГУ ПФУ у Вінницькій області з проханням надання відомостей про суми пенсії, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та залишились недоотриманими у зв`язку із його смертю. Відповідно до листа ГУ ПФУ у Вінницькій області від 09 травня 2023 року за № 0200-0505-8/46051 за пенсійною справою ОСОБА_2 , який отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотримана пенсія відсутня. Згідно інформації, наданою ГУ ПФУ від 09.05.2023 року за №0200-0505-8/46051, відповідно до рішень Вінницького окружного адміністративного суду по справам: -№120/3853/19-а від 21.01.2020 року сума заборгованості становить 13 975,0004 грн.; -№120/2897/20-а від 08.09.2020 року сума заборгованості становить 24 349,21 грн.; -№120/3567/21-а від 30.06.2021 року сума заборгованості становить 28 348,88 грн.; №120/9154/21-а від 19.10.2021 року сума заборгованості становить 387 199,24 грн. Спадкоємець має право звернутись до суду щодо заміни сторони у виконавчому провадженні. З огляду на викладене нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію у зв`язку з її відсутністю (а.с. 22); - 01 листопада 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Білозарецької О. Ю. із заявою про видачу свідоцтва на право спадкування за законом на суми пенсії (доплат) за рішеннями суду або надати постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а.с. 24 25); - 26 листопада 2024 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Білозарецькою О. Ю. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на суми пенсії (доплат), що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та залишились недоотриманими у зв`язку із його смертю. Відмова мотивована тим, що в листі ГУ ПФУ у Вінницькій області від 09 травня 2023 року за № 0200-0505-8/46051 вказано, що за пенсійною справою ОСОБА_2 , який отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотримана пенсія відсутня. Згідно інформації, наданої ГУ ПФУ 09 травня 2023 року, відповідно до рішень Вінницького окружного адміністративного суду по справам: - №120/3853/19-а від 21.01.2020 року сума заборгованості становить 13 975,04 грн.; - №120/2897/20-а від 08.09.2020 року сума заборгованості становить 24 349,21 грн.; - №120/3567/21-а від 30.06.2021 року сума заборгованості становить 28 348,88 грн.; - №120/9154/21-а від 19.10.2021 року сума заборгованості становить 387 199,24 грн. Спадкоємець має право звернутися до суду про заміну сторони виконавчого провадження (а.с. 26). Між сторонами виник спір про визнання протиправним та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на суми недоотриманої пенсії. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Відповідно до ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі №750/8819/19, від 23 вересня 2020 року по справі №428/6685/19, від 23 лютого 2022 року по справі №428/10113/20. ОСОБА_1 у передбачений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини, а відтак, прийнявши спадщину у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 набула право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України вона має право на отримання неодержаної за життя її чоловіка присудженого рішеннями суду підвищення до пенсії. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі №220/30/21, від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20. Відповідно до частини першої статті 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц викладено висновок, що суд не може зобов`язати нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат». У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 161/9939/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 473/1878/19 та встановив, що суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти дій щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції. В справі що розглядається позивачка оскаржує постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину (присуджені, але не отриманні за життя спадкодавцем суми пенсії) за законом, що не призведе до відновлення її прав як спадкоємця за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки суд не може зобов`язати нотаріуса видати відповідне свідоцтво про право на спадкове майно, а наявність такої відмови не впливає на статус ОСОБА_1 як спадкоємця та на той факт, що вона має право на отримання присуджених, але не отриманих за життя її чоловіком сум доплати до пенсії. З огляду на вищевикладене, на характер та суть встановлених у справі обставин, ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є, в разі наявності спору, звернення до органів Пенсійного Фонду України з позовом про визнання права власності на спадкове майно та стягнення присуджених, але не отриманих спадкодавцем сум пенсії, що відповідає численній судовій практиці, деякі постанови судів наведені вище. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19). Відтак суд першої інстанції правильно виснував, що позивач обрала неефективний спосіб захисту, який не призведе до відновлення її прав як спадкоємця за законом, натомість доводи апеляційної скарги не спростовують такий висновок суду першої інстанції. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів, які б спростовували ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2025 року підлягає залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 05 червня 2025 року. Головуюча Т. М. Шемета Судді: О. Ю. Береговий О. В. Ковальчук