Постанова Київський апеляційний суд № 760/16712/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2025 року справа № 760/16712/22 провадження № 22-ц/824/1206/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П. при секретарі: Шереметьєвій М.В. учасники справи: позивач- ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року, постановлене під головуванням судді Усатової І.А. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила поділити майно, що є їх з відповідачем спільною власністю та визнати за нею право власності на частину автомобіля MERSEDES-BENZ GLS 550, рік випуску: 2018, номер кузова (VIN): НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ; стягнути з відповідача компенсацію частини спільних грошових коштів подружжя в розмірі 3 635 000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.09.2020 між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Солом?янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1539, про що було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 . Вказує, що з дня укладення шлюбу та створення сім?ї до недавнього часу вона спільно з відповідачем виконували свої сімейні обов?язки, передбачені нормами законодавства України та зумовлені сталими нормами моралі та поведінки, що склалися у суспільстві. Це полягало у тому, що сторони дбали про добробут та матеріальне забезпечення сім?ї, купували за спільно зароблені кошти різні речі побутового вжитку та інше рухоме майно, тобто спільно набували певні матеріальні блага. Так, під час спільного подружнього життя між нею та відповідачем, сумісно було, зокрема, накопичено спільні збереження у розмірі 200 000 (двісті тисяч) доларів США, придбано автомобіль марки MERSEDES-BENZ GLS 550, рік випуску: 2018, номер кузова (VIN): НОМЕР_4 , державний номер: НОМЕР_5 . Право власності на автомобіль марки MERSEDES-BENZ GLS 550 було зареєстровано за відповідачем, що підтверджується відповіддю РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві від 05.09.2022 №31/26-344А3. 13.07.2021 між сторонами був розірваний шлюб, зареєстрований Солом?янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №228, про що було видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 . Згоди з відповідачем щодо розподілу спільного майна, дійти не можуть. Оскільки, все вище перелічене майно було придбано, накопичено спільно з відповідачем у період шлюбу, позивач вважає, що воно належить їм, як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому має намір поділити таке майно у вищевказаний спосіб. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням судупредставник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову. Вимоги обґрунтовані тим, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля наданий на англійській мові, складений згідно вимог законодавства іншої країни та тягне за собою певні правові наслідки, які регулюються іншим законодавством, яке не є тотожним законодавству України, отже неможливо встановити обставини факту набуття права власності на автомобіль згідно вимог законодавства України. Звертає увагу, що договір від 14.07.2020 року був укладений з нерезидентом України - юридичною особою, та в простій письмовій формі. За таких умов відсутня об`єктивна можливість встановити реальність даного договору, дієздатність нерезидента - юридичної особи, дотримання всіх істотних вимог, які передбачені законодавством іншої країни. Зазначає, що наданий відповідачем договір купівлі-продажу не підтверджує факту набуття права власності на автомобіль, адже в документі відсутня чітка ідентифікація транспортного засобу. Відповідно до даних сайту, на якому відображається інформація відносно продажу автомобілів на американських страхових аукціонів пошкоджених автомобілів, то спірний транспортний засіб було придбано на аукціоні 04.11.2020 року, в період перебування сторін у шлюбі. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 зазначає, що спірний автомобіль був придбаний відповідачем за особисті кошти до укладення шлюбу, а тому він не є спільним майном подружжя в розумінні ст. 60 СК України. Зі змісту договору купівлі продажу автомобіля від 14.07.2020 року № 07/14/2020/1 та акту прийому-передачі транспортних засобів від 02.09.2020/1, оплату за поставлені ОСОБА_2 автомобілі, останній здійснив в повному обсязі: перший внесок 45 000 доларів США був сплачений 14.07.2020, а платіж, що підлягав сплаті при поставці транспортних засобів в розмірі 20 000 доларів США сплачений в день підписання акту прийому-передачі транспортних засобів. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що спірний автомобіль не є спільним майном позивачки та відповідача, оскільки придбаний останнім до шлюбу. В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийняв до уваги позицію відповідача, виходячи з того, що матеріали справи містять докази оплати за придбання спірного автомобіля відповідачем до укладення шлюбу. Натомість, позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту придбання спірного автомобіля під час перебування у шлюбі з відповідачем. Також суд вважає за необхідне відмовити у позовній вимозі про поділ коштів, оскільки будь - яких доказів наявності їх у сторін суду не надано. При цьому, суд не прийняв до уваги скріншот з веб-сайту bidfax.info (а.с. 123), який надано позивачкою на підтвердження факту покупки відповідачем автомобіля за час перебування у шлюбі, оскільки позивачкою при зверненні до суду дані вимоги закону не виконані, поданий скріншот веб-сайту, як копія електронного доказу в порядку, визначеному ст.95 ЦПК України, не засвідчений. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Судом встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 23.09.2020 зареєстрували шлюб у Солом`янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (актовий запис № 1539), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 . Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 шлюб між сторонами розірвано, про що 13.07.2021 складено актовий запис №

228. Підставою для звернення до суду з позовними вимогами позивачка зазначає, що сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбі за спільні кошти придбано рухоме майно - автомобіль та заощаджено кошти, які підлягають поділу між ними. Угоди про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто, в зв`язку з чим позивачка звернулася до суду. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Такі ж положення містить й норма статті 368 ЦК України. Стаття 57 СК України зазначає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. Згідно, наявного в матеріалах справи, акту прийому - передачі транспортних засобів № 02/09/20202/1 (додатку до договору купівлі - продажу транспортних засобів № 07/14/2020/1) вбачається, що Продавець поставив, а Покупець прийняв список замовлених транспортних засобів, як зазначено нижче: 1.1. Mercedes-Benz GLS 550 4Matic 2018 Чорний VIN НОМЕР_10 23419 миль. 1.2. Mercedes-Benz GLC Coupe 300 4Matic 2019 Чорний VIN НОМЕР_9 9454 миль. 2.1. Перший внесок: сорок п`ять тисяч доларів ($45 000) було сплачено 14 липня 2020 року. 2.2.Платіж, що підлягає сплаті при поставці транспортних засобів, становить двадцять тисяч доларів США ($20 000). 2.3.Загальна вартість Замовлених транспортних засобів становить шістдесят п`ять тисяч доларів США (565 000), без урахування податку (за ставкою 9%) п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят доларів США ($5850) і повністю сплачується Покупцем Продавцю в день підписання цього акту. Ураховуючи наявні в матеріалах справи докази, а саме договір купівлі продажу транспортних засобів від 14.07.2020 року та акт прийому - передачі транспортних засобів № 02/09/2020/1 від 02.09.2020 року, факт оплати спірного автомобіля до укладення шлюбу між сторонами є доведеним. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 по справі № 363/4852/17. Отже, сам факт реєстрації прав власності ОСОБА_2 на спірний автомобіль, під час перебування сторін в шлюбі не дає підстав вважати, що дане майно є спільною сумісною власністю подружжя. За викладених обставин, які відповідають наявним у справі доказам, та правового обґрунтування - колегія суддів дійшла висновку, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновки суду першої інстанції, судове рішення є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 30 травня 2025 року. Суддя-доповідач: Судді: