Ухвала КАС ВС № 380/4454/24

УХВАЛА 03 червня 2025 року м. Київ справа №380/4454/24 адміністративне провадження № К/990/16324/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Гімона М.М., Юрченко В.П., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №380/4454/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: До Верховного Суду 17.04.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №380/4454/24. Ухвалою Верховного Суду від 06.05.2025 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору за подання касаційної скарги та надання оригіналу платіжного документа. На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником надіслано заяву про усунення недоліків, надано уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, заявлено клопотання про продовження строку для надання доказів сплати судового збору на строк не менше 30 днів. Верховний Суд зауважує, що по даній справі №380/4454/24 касаційну скаргу контролюючим органом подано вперше. Відтак клопотання Головного управління ДПС у Львівській області щодо поновлення строку на касаційне оскарження є безпідставним та необґрунтованим. В обґрунтування клопотання про продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору контролюючим органом зазначено про несвоєчасне фінансування та відсутність коштів, впровадження воєнного стану. Розглянувши заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке. Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Контролюючим органом на підтвердження відсутності коштів на рахунку КЕКВ 2800 надано копії виписок за 12.01.2025, 18.02.2025, 18.03.2025, 04.04.2025, 06.04.2025. Разом з тим, заяву про усунення недоліків подано 16.05.2025, при цьому Головним управлінням ДПС у Львівській області не надано доказів, які б підтверджували відсутність коштів для сплати судового збору станом не дату подання вказаної заяви, не надано доказів на підтвердження вчинення дій, спрямованих на виділення коштів для сплати судового збору. Крім того, скаржник не зазначає, коли саме він буде в змозі сплатити судовий збір у разі продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Приймаючи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом. Колегія суддів зауважує, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку у всіх абсолютно випадках. Щодо належного викладення підстав касаційного оскарження, контролюючим органом вказано пункти 3 та 4 частини 4 статті 328, пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, зазначено, що судами не надано правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування у справі, що свідчить про недотримання судом вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи. Верховний Суд зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Суд касаційної інстанції зазначає, що саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Контролюючим органом не обґрунтовано в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій, як відповідні норми права мають застосовуватись та який правовий висновок має бути сформовано у даній справі. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Таким чином, скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги щодо належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору, не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 06.05.2025, якою дану касаційну скаргу було залишено без руху. Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №380/4454/24 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Судді І.А. Васильєва М.М. Гімон В.П. Юрченко