Ухвала КАС ВС № 804/2231/16

УХВАЛА 03 червня 2025 року м. Київ справа №804/2231/16 адміністративне провадження № К/990/16754/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Бившевої Л.І., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 в адміністративній справі №804/2231/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Стандарт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: До Верховного Суду 21.04.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 в адміністративній справі №804/2231/16. Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа. На виконання вимог зазначеної ухвали податковим органом надіслано платіжну інструкцію від 20.03.2025 №677, відповідно до якої сплачено 7153,12 грн судового збору за подання касаційної скарги, уточнену касаційну скаргу. Скаржником вказано, підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що наразі відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно коригування платником податків відповідних сум від`ємного фінансового результату окремого податкового обліку операцій з цінними паперами - акціями в Деклараціях з податку на прибуток та Додатках ЦП (К3) за звітний період, якщо контролюючим органом встановлено, що під час перевірки вказаного коригування не відбулось, що є порушенням п.п.7.6.1, п.п.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР, Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», у взаємозв`язку з пп. 135.5.11 п. 135.5 ст.135, пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138 Податкового кодексу України. На думку скаржника, наразі також відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно правомірності віднесення збитку (від`ємного значення курсових різниць) до витрат по операціях з цінними паперами, якщо збиток (від`ємне значення курсових різниць) по операціях з цінними паперами окремого обліку фінансових результатів повинен бути віднесений до інших витрат відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193, у взаємозв`язку з п. п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України Верховний Суд зауважує, що у разі оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не обґрунтовано, як мають застосовуватися відповідні норми права, який висновок Верховного Суду має бути сформовано у даній справі. Крім того, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.12.2019 у справі №803/73/13-а, від 05.12.2023 у справі №816/1827/16, від 03.12.2024 у справі №810/5013/15. Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судом апеляційної інстанції таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження. Верховний Суд зазначає, що посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, як підстава касаційного скарження, передбачено пунктом 1 частини 328 КАС України. Разом з тим, контролюючим органом не вказано та не обґрунтовано таку підставу касаційного оскарження. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто в повному обсязі. Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 в адміністративній справі №804/2231/16 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Судді І.А. Васильєва В.В. Хохуляк Л.І. Бившева