Ухвала КАС ВС № 120/11595/24

УХВАЛА 03 червня 2025 року Київ справа № 120/11595/24 адміністративне провадження № К/990/20939/25 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 120/11595/24 за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, ВСТАНОВИВ: 15.05.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 12.05.2025. Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 21.04.2025, 08.05.2025 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд неодноразово звертав увагу скаржника, що він наводить доводи незгоди з судовими рішеннями безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог. Також Верховний Суд окреслив ключові висновки судів, в межах яких ГУ ДПС і мало навести підстави для касаційного оскарження. Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Зміст втретє поданої касаційної скарги в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень так і не узгоджується з висновками судів попередніх інстанцій. Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Перевіркою змісту втретє поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній, аналогічно попереднім редакціям касаційної скарги, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України і постанови Верховного Суду від 06.06.2019 у справі № 823/748/17, від 08.08.2019 у справі № 808/4653/14, від 10.06.2020 у справі № 808/4108/16, від 09.09.2024 у праві № 280/6832/23, від 01.06.2022 у справі № 280/597/19. Оскільки Верховний Суд вже роз`яснював скаржникові, чому такі доводи не є достатніми для відкриття касаційного провадження (наводяться безвідносно до висновків судів, які стали підставою для задоволення позову), суд не вбачає необхідності повторно їх роз`яснювати. Водночас у втретє поданій касаційній скарзі ГУ ДПС також визначає підставою для касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із посиланням на порушення судами норм процесуального права, які тягнуть за собою скасування судових рішень, передбачені частиною другою статті 353 КАС України (конкретний пункт цієї частини ГУ ДПС не визначає). Зазначену підставу ГУ ДПС обґрунтовує тим, що не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що немає доказів того, що перевірка проводилась саме за місцем провадження господарської діяльності позивачем. Наполягає, що надавав до матеріалів справи чек, який виданий в ході проведення перевірки з найменуванням суб`єкта господарювання - позивача і зазначенням адреси магазина « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в ТРЦ. Однак, як вбачається з постанови апеляційного суду, цей суд оцінив надані відповідачем чеки неналежними доказами, законність здобуття яких контролюючий орган не підтвердив. Крім того, суд акцентував увагу на тому, що в тому числі за позицією контролюючого органу ці чеки мають ознаки підробки. Щодо інших висновків судів ГУ ДПС так і не наводить відповідного обґрунтування. Таким чином, втретє подана касаційна скарга так і не усуває недоліків попередніх двох редакцій касаційної скарги, оскільки в ній наводяться доводи безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, кожен з яких (як зазначено в постанові апеляційного суду) є самостійною підставою для задоволення позову. Суд вчергове звертає увагу скаржника, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню. Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави). Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 120/11595/24 за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон