Постанова Північний апеляційний господарський суд № 927/367/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" травня 2025 р. Справа №927/367/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сітайло Л.Г. суддів: Шапрана В.В. Андрієнка В.В. секретар судового засідання - Ярітенко О.В. представники учасників справи: від позивача: не з`явився від відповідача-1: не з`явився від відповідача-2: не з`явився від відповідача-3: не з`явився від відповідача-4: Коверзнев Д.В. від третьої особи: Головіна О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024 (повний текст складено 17.12.2024) у справі №927/367/24 (суддя Моцьор В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" 2) Приватного акціонерного товариства "Укрінстрах" 3) Державного підприємства "Сетам" 4) Приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Акціонерне товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсними електронних торгів ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" (далі - ТОВ "Егрес-Агро") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" (далі - ТОВ "ЗГС "Аеро-Зет"), Приватного акціонерного товариства "Укрінстрах" (далі - ПрАТ "Укрінстрах"), Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам") та приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича про визнання недійсними електронних торгів (реєстраційний номер лота 511874 від 22.06.2022) з реалізації арештованого нерухомого майна - тракторного парку, загальною площею 7841,90 кв.м, за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53908574227 та електронних торгів (реєстраційний номер лота 511839 від 22.06.2022), з реалізації арештованого нерухомого майна - молочно-товарної ферми, що розташована за адресою: вул. Садова, 2а, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, загальною площею 24908,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 53835374227. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024 у справі №927/367/24 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Егрес-Агро" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024 у справі №927/367/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Егрес-Агро" у справі №927/367/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Егрес-Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024 у справі №927/367/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024 у справі №927/367/24 залишено без змін. 11.04.2025, через систему "Електронний суд", приватним виконавцем Ковалем В.О. подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути з ТОВ "Егрес-Агро" 4 410,00 грн витрат на правову допомогу, що складається з гонорару адвоката - 4 200,00 грн та компенсації витрат адвоката - 210,00 грн. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.04.2025 заяву приватного виконавця Коваля В.О. про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 розгляд заяви приватного виконавця Коваля В.О. про ухвалення додаткового рішення у справі №927/367/24 призначено на 28.05.2025. У судове засідання 28.05.2025 з`явились представники відповідача-4 та третьої особи. Представники позивача та відповідачів-1, 2, 3 своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому чинним законодавством порядку. Представники відповідача-4 та третьої особи у судовому засіданні 28.05.2025 підтримали вимоги та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, просили суд апеляційної інстанції її задовольнити. Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача-4 про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків. Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Апеляційним судом встановлено, що 04.01.2022 між приватним виконавцем Ковалем В.О. (замовник) та Адвокатським бюро "Коверзнев і Партнери" (виконавець) укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах визначених цим договором за плату надавати правову допомогу, професійну правничу допомогу, юридичні послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично надану правову допомогу. У пункті 2.3 договору сторони погодили, що надання правової допомоги здійснюється на підставі додаткової угоди, у якій погоджується: предмет додаткової угоди (питання, з приводу якого звертається замовник), розмір гонорару та порядок його визначення, перелік та порядок понесення витрат, у зв`язку з наданням правової допомоги згідно з додатковою угодою, а також інші умови, погодження яких сторони вважають необхідним. Відповідно до пункту 2.4 договору приймання-передача наданої правової допомоги здійснюється на підставі відповідного акта приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками замовника та виконавця. Акт має відповідати за формою і змістом вимогам, що ставляться до первинних документів бухгалтерського обліку. В акті зазначається перелік наданих послуг та витрат, здійснених адвокатом виконавця. Акт є звітом про надану правову допомогу, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". 01.05.2024 між сторонами підписано додаткову угоду №927/367/24, в якій сторони погодили предмет правової допомоги, розміри (ставки) гонорару за її надання, розміри та порядок несення витрат, у зв`язку з наданням правової допомоги. Відповідно до розділу 1 додаткової угоди виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику правову допомогу у справі №927/367/24 за позовом ТОВ "Егрес Аґро" про визнання недійсними електронних торгів. Місце надання правової допомоги: Господарський суд Чернігівської області, Північний апеляційний господарський суд, Верховний Суд. У розділі 2 додаткової угоди сторони погодили розмір (ставку) гонорару, зокрема, 1 000,00 грн за одну годину позасудової робота адвоката виконавця, а також роботи в суді першої та апеляційної інстанції. За наслідком надання правової допомоги, згідно з цією додатковою угодою, сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг, у якому зазначається перелік фактично поданої правової допомоги, її обсяг у похвлинному розмірі, склад та обсяг витрат, понесених виконавцем у зв`язку з наданням правової допомоги (пункт 4 додаткової угоди). 10.04.2025 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого виконавець надав, а замовник отримав правову допомогу на суму 4 200,00 грн, а саме: - вивчення матеріалів апеляційної скарги; надання консультації - 500,00 грн; - складання та направлення апеляційної скарги від 11.02.2025 №3/2025 - 3 000,00 грн; - складання та направлення заяви від 19.03.2025 №15/2025 про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції - 166,67 грн; - судове представництво 26.03.2025 - 50,00 грн; - судове представництво 09.04.2025 - 150,00 грн; - складання заяви про ухвалення додаткового рішення - 333,33 грн. Крім того, в наведеному акті сторони погодили, що витрати, понесені виконавцем, становлять 210,00 грн (направлення процесуальних заяв ПрАТ "Укрінстрах"). Правова (професійна правнича) допомога надана у повному обсязі та прийнята замовником. Сторони не мають претензій одна до одної. Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Отже, саме суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим. Згідно з частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. За змістом частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015). У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (пункт 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також розумними у своєму розмірі. Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність наявності об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19. Отже, суд має враховувати: складність справи та виконані адвокатом роботи (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20. Так, згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 10.04.2025 виконавець надав замовнику послуги на загальну суму 4 200,00 грн. Здійснивши аналіз співмірності заявленого відповідачем-4 розміру витрат на правничу допомогу з складністю справи та виконаних виконавцем робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданий виконавцем обсяг послуг, не відповідає критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Як вбачається з акта приймання-передачі наданих послуг від 10.04.2025, адвокатом відповідача-4 включено до нього такий вид роботи як складання заяви про ухвалення додаткового рішення - 333,33 грн. Колегія суддів зазначає про те, що заява відповідача-4 про ухвалення додаткового рішення фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на що, подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Враховуючи наведене вище, судова колегія дійшла висновку, що заява відповідача-4 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені останнім у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку та направлення такої заяви прокурору не підлягають відшкодуванню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22. Також колегія суддів взяла до уваги, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Таким чином, судова колегія вважає необґрунтовано завищеною вартість наданих послуг та дійшла висновку про їх часткове задоволення в сумі 3 866,67 грн. Щодо заявлених поштових витрат у розмірі 210,00 грн судова колегія зазначає таке. Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв`язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 20.09.2022 у справі №756/11978/16-ц. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними визначені Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила). Відповідно пункту 62 Правил підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є, зокрема, розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку. З врахуванням наведеного, витрати відповідача-4 на оплату поштових відправлень підлягають стягненню з позивача в розмірі, підтвердженому належними доказами, а саме в сумі 210,00 грн. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заяву відповідача-4 про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції частково, в сумі 4 076,67 грн, яка складається з 210,00 грн поштових витрат та 3 866,67 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги. За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення або майно, яке підлягає передачі або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з позивача на користь відповідача-4 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 4 076,67 грн. Враховуючи те, що судовий збір за ухвалення додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України розподілу не підлягає. Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі №927/367/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-Агро" (16311, Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Миру, будинок 97; ідентифікаційний код 35493502) на користь Приватного виконавця Коваля Віталія Олександровича (14013, місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 139, офіс 208; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 3 866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) грн 67 коп витрат на професійну правничу допомогу та 210 (двісті десять) грн 00 коп витрат на відправлення поштової кореспонденції.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.

5. Справу №927/367/24 передати до Господарського суду Чернігівської області. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст додаткової постанови складено та підписано - 03.06.2025. Головуючий суддя Л.Г. Сітайло Судді В.В. Шапран В.В. Андрієнко