Постанова 4855 № 320/7910/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7910/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Головенко О.Д. ПОСТАНОВА Іменем України 30 травня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Гейм» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Гейм» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.11.2022 № 0308280707 та від 08.11.2022 № 0308270707. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню через те, що висновки фактичної перевірки не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та не враховують того, що ТОВ «Фан Гейм» додало під час адміністративного оскарження копії усіх необхідних документів (фіскальні чеки, що підтверджували придбання підакцизних товарів; накладні на переміщення товарів для бару; оборотно-сальдова відомість по рахунку 281), відповідно до яких підтверджується ведення обліку товарних запасів на суму 98708,00 грн, що виключає склад порушення TОB «Фан Гейм» норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податкового кодексу України. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що з метою з`ясування питання належного ведення обліку товарних запасів (які знаходились в реалізації на початку проведення перевірки), посадовій особі платника податків було запропоновано підтвердити зазначений облік, у тому числі, шляхом надання документів, які підтверджують походження TMЦ та слугують здійсненню такого обліку. Водночас, посадовою особою платника податків до перевірки надана довідка від 05.10.2022, згідно якої з`ясовано, що облік ТМЦ за місцем їх продажу (реалізації та зберігання) не здійснюється, документи на господарському об`єкті відсутні. В той же час, контролюючий орган вважає, що позивач в позовній заяві жодним чином не спростовує висновок податкового органу про порушення ним вимог податкового законодавства та не наводить обґрунтованих доказів та посилань на підтвердження неправомірності винесених рішень. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДПС у м. Києві з 05.10.2022 по 12.10.2022 (включно) було проведено фактичну перевірку господарської одиниці «бар та зал гральних автоматів», де здійснює діяльність ТОВ «Фан Гейм», розташованої за адресою; м. Київ, Бориспільське шосе, 18 км, буд. 3 літ. «Д» за період діяльності з 23.11.2021 по 12.10.2022, за результатами якої, складено акт перевірки від 12.10.2022 № 16/Ж5/99-00-07-04-01/24929930, за наслідком чого прийнято податкові повідомлення-рішення. Так, податковим повідомленням-рішенням № 0308280707 від 08.11.2022 до позивача застосовано штрафні санкцій було застосовано штраф у розмірі 103808,00 грн, а податковим повідомленням-рішенням № 0308270707 від 08.11.2022 застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн. Всього штрафних санкцій застосовано на суму 104828,00 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення винесено на підставі акту фактичної перевірки від 13.10.2022 № 16/Ж5/99-00-07-04-01/24929930 господарського об`єкта «бар та зал гральних автоматів», де здійснювало діяльність ТОВ «Фан Гейм», що розташований за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, 18 км, буд. 3 літ. «Д», за період діяльності з 23.11.2021 по 12.10.2022. Вказані вище нарахування штрафних санкцій було вчинено на підставі порушення позивачем норм п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 85.2. ст. 85, п. 121.1 ст. 121 ПК України, п. 11 ст. 3, п. 12 ст. 3, п. 7 ст. 17, ст. 20 Закону № 265/95. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Фан Гейм» подало скаргу до Державної податкової служби України. 12.01.2023 до ТОВ «Фан Гейм» надійшло рішення ДПС України № 668/6/99-00-06-03-01-06 від 09.01.2023, яким ДПС України в задоволенні скарги ТОВ «Фан Гейм» відмовила. Позивач вважаючи, шо податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві за №0308280707 від 08.11.2022 та за №0308270707 від 08.11.2022 про застосування штрафних санкцій прийняті контролюючим органом виходячи не з об`єктивного трактування приписів норм матеріального права, ПК України, інших правових норм регулюючих поведінку, як контролюючого органу так і платника податків, звернувся до суду з даним. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач не навів конкретних та достатніх заперечень щодо викладених позивачем обставин та підстав позову. Відзив на позовну заяву передусім відтворює зміст акту фактичної перевірки, проте не містить обґрунтування позиції контролюючого органу на предмет позову. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України. Згідно з п. п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до норм п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України). Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст. 80 ПК України. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України). З матеріалів справи вбачається, що актом фактичної перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема: п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме, до перевірки не надано документи в повному обсязі, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Під час перевірки посадовій особі платника податків (Гаврищенко Л.В.) складено запит про надання відповідних документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації, тощо, які відносяться до предмету перевірки, проте за ненадання документів/копій документів, пояснень для перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено відповідний акт з переліком документів, що не було надано; Також, встановлено і порушення позивачем п. 11 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95), а саме, не забезпечення проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (для підакцизних товарів) з використанням режиму програмування кількості такою товару. Крім того, контролюючим органом встановлено і порушення позивачем приписів п.12 ст. 3 Закону № 265, в частині порушення порядку ведення обліку товарних запасів (товарів) за місцем його продажу та зберігання, а саме: на початку проведеиня перевірки, посадовою особою платника податків ( ОСОБА_1 ) забезпечено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), (алкогольних напоїв), що знаходились в реалізації. Згідно з узагальненою інформацію (описом) наявних алкогольних напоїв, їх кількості та цін реалізації, загальна вартість ТМЦ за цінами реалізації становить 98708,00 грн. З метою з`ясування питання належного ведення обліку товарних запасів (які знаходились в реалізації на початку проведення перевірки), посадовій особі платника податків було запропоновано підтвердити зазначений облік, у тому числі, шляхом надання документів, які підтверджують походження TMЦ та слугують здійсненню такого обліку. Водночас, як вважає сторона відповідача, посадовою особою платника податків до перевірки надана довідка від 05.10.2022, згідно якої з`ясовано, що облік ТМЦ за місцем їх продажу (реалізації та зберігання) не здійснюється, документи на господарському об`єкті відсутні. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265/95. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Пунктом 12 ст. 3 Закону № 265/95 передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). У акті перевірки констатовано, що з урахуванням інформації, що відображена в описі алкогольних напоїв, що знаходяться в реалізації на момент перевірки, ТОВ «Фан Гейм» не забезпечено ведення обліку товарних запасів на суму 98708,00 грн. На вказане позивач зазначає, що дійсно в залі гральних автоматів не зберігаються первинні документи, що підтверджують походження товару, адже законодавством не передбачена необхідність зберігання таких документів саме у місці торгівлі. Усі первинні документи знаходилися в головному офісі підприємства, про що було зазначено директором Філії при наданні пояснень, а також повідомлено, що зазначені документи будуть безперешкодно надані перевіряючим, а 07.10.2022, на другий день після початку перевірки, під час зустрічі головного бухгалтера, фінансового директора та директора філії з інспекторами, всі документи, які мали відношення до даної перевірки, фізично були надані для огляду, проте, як стверджує позивач, інспектори не переглянули надані їм документи, не ознайомились з ними та не внесли в документальну базу перевірки. Слід звернути увагу на те, що подаючи заперечення № 21/10/2022 від 21.10.2022 на акт перевірки від 13.10.2022 № 16/Ж5/99-00-07-04-01/24929930, та скаргу № 18/11/2022 від 18.11.2022, ТОВ «Фан Гейм» зазначило про вказані обставини, крім того, до заперечення №21/10/2022 від 21.10.2022 на акт перевірки та до скарги товариство додало копії документів, з яких вбачається, що продукція для бару гральних автоматів придбавалася підзвітними особами, згідно чеків та закупівельна вартість товару була повернена їм відповідно до авансових звітів. Також, було надано оборотно-сальдову відомість по рахунку № 281, в якій підтверджується оприбуткування товару на філію. Однак, вказані документи не були прийняті до уваги та їм не була надана належна оцінка про їх прийняття або відхилення, як таких, що не спростовують факт наявності порушень. Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно до положень п. 85.2, 85.6 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. З наведеного слідує, що, дійсно, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці (не надання документів прирівнюється до їх відсутності), проте, слід врахувати й те, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Відповідно до норм п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Як вбачається із заперечення № 21/10/2022 від 21.10.2022 на акт перевірки від 13.10.2022 № 16/Ж5/99-00-07-04-01/24929930, та скарги №18/11/2022 від 18.11.2022, ТОВ «Фан Гейм» було додало копії документів (фіскальні чеки, що підтверджували придбання підакцизних товарів; накладні на переміщення товарів для бару; оборотно-сальдова відомість по рахунку 281), відповідно до яких, можливо дослідити ведення обліку товарних запасів на суму 98708,00 грн, про яку йде мова в описі акта фактичної перевірки, однак, податковим органом не було надано їм належної оцінки, як і не було їх прийнято/відхилено, як неналежних, що виключає склад порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95, як передчасних та недоведених висновків. Суд першої інстанції вірно вказав, що в даному випадку, право платника податків надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів, у разі, якщо є підстави для висновку про те, що про них вказувалось на стадії адміністративного оскарження, проте їх не було оцінено. Під час розгляду даного спору, відповідачем не було спростовано належність долучених позивачем до позовної заяви доказів (додатки № 9-25) щодо оприбуткування товару на філію. Також, у акті перевірки від 13.10.2022 № 16/Ж5/99-00-07-04-01/24929930 інспекторами зазначено, що у фіскальному чеку № 380 від 05.02.2022 при продажу алкогольного напою, відсутнє програмування кількості (об`єму) товару, що реалізується, що є порушенням п. 11 ст. 3 Закону № 265/95. Так, згідно з п. 1, 11 ст. 3 Закону № 265/95 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Отже, обов`язковими реквізитами фіскального чека, є ціна товару (послуги); кількість товару (послуги), при цьому, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265/95 за порушення вимог цього Закову до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів, визначено форму фіскального касового чека та його обов`язкові реквізити (далі - Положення № 13). Пунктом 2 розділу II Положення № 13 визначено чіткий перелік обов`язкових реквізитів фіскального касового чека. Касовий чек повинен містити такі обов`язкові реквізити: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ. - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника. З наведеного слідує, що ні у Законі № 265/95, ні в Положенні № 13, не міститься вимоги про зазначення в касовому чеку об`єму реалізованого алкогольного напою. Крім того, у Додатку № 1 до Положення № 13 міститься форма фіскального чека на товари (послуги), в якій також відсутні вимоги про зазначення в касовому чеку об`єму реалізованого алкогольного напою, як обов`язкового реквізита. Наведене дає підстави для висновку про те, що ТОВ «Фан Гейм» не було допущено порушення вимог п. 11 ст. 3 Закону № 265/95. Слід зазначити, що податковим повідомленням-рішенням № 0308270707 від 08.11.2022 про застосування штрафних санкцій було застосовано до позивача штраф у розмірі 1020,00 грн на підставі п. п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 та п. 121.1. ст. 121 ПК України за порушення ТОВ «Фан Гейм» положень п. 85.2 ст. 82 ПК України. Відповідно до норм п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Як вже зазначалося вище, доводи сторони позивача про те, що документи, які мали відношення до даної перевірки, фізично були надані для огляду, проте, інспектори з невідомих причин не переглянули надані їм документи, не ознайомились з ними та не внесли в документальну базу перевірки, що спростовано відповідачем під час розгляду даного спору. Відповідно до п. 85.6 ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. У акті перевірки від 13.10.2022 № 16/Ж5/99-00-07-04-01/24929930 інспекторами зазначено, що 07.10.2022 посадовими особами ДПС було складено відповідний акт з переліком документів, що не було надано та окремою інформацією щодо причин та обставин їх ненадання, вказаний акт було зареєстровано 13.10.2022 № 32/Ж6/99-00-07-04-02/24929930. Натомість, директором філії, де відбувалася фактична перевірка, ОСОБА_1 на вимогу перевіряючих 07.10.2022 було надано довідку з переліком документів, які платник податків на вимогу перевіряючих планував надати до 12:00 години 11.10.2022. Оскільки документи, які підтверджували ведення обліку товарних запасів на суму 98708,00 грн (авансові звіти про придбання підакцизних товарів; накладні на переміщення товарів для бару; оборотно-сальдова відомість по рахунку 281) були вже надані платником податків перевіряючим, інформація про них довідці від 07.10.2022 підписаній директором філії Гаврищенко Л.В., відсутня, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведений факт порушення ТОВ «Фан Гейм» вимог п. 85.2. ст. 85 ПК України. При цьому, під час розгляду даного спору, відповідач не навів конкретних та достатніх заперечень щодо викладених позивачем обставин та підстав позову. Відзив на позовну заяву та апеляційна скарга передусім відтворює зміст акту фактичної перевірки, проте не містить обґрунтування позиції контролюючого органу на предмет позову. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 08.11.2022 № 0308280707 та від 08.11.2022 № 0308270707. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя А.Ю. Коротких Суддя Є.В. Чаку