Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/4265/25

Справа № 991/4265/25 Провадження 1-кс/991/4529/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2025 року                                                                                м.Київ Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи № 991/4265/25, В С Т А Н О В И В: При розгляді слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 справи № 991/4265/25 (провадження № 1-кс/991/4300/25) за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі САП) ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000305 від 20.06.2024 (далі Судова справа) представником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_5 від розгляду вищезазначеної справи (далі Заява). Заява мотивована тим, що слідчий суддя ОСОБА_5 задовольнив безпідставне клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про розгляд клопотання про арешт майна у закритому судовому засіданні. Особа, що заявила відвід, - адвокат ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак до суду не з`явився. Направив письмові пояснення (Вх. 22321/25 від 20.05.2025), у яких просить розгляд Заяви проводити без участі ОСОБА_4 та його представника. Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України, особа, якій заявлено відвід, - слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак у судове засідання не з`явився, письмових пояснень або інших заяв не надав. Детективи НАБУ ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також прокурор САП ОСОБА_6 були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явились, про причини неявки не повідомили. Участь осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід (самовідвід), за змістом ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 81 КПК України, не є обов`язковою. Враховуючи положення вказаних статей, з метою дотримання розумних строків розгляду Заяви, дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, суддя дійшов до висновку, що відсутність слідчого судді ОСОБА_5 , прокурора, детектива, представника, не перешкоджає розгляду Заяви, та вважає можливим провести її розгляд за відсутності вказаних осіб. Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється. Дослідивши зміст заяви про відвід з доповненнями, додані до неї матеріали та заслухавши позицію особи, яка заявила відвід, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_5 , виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для  нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості  судді. Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь. Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43). Статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді (слідчого судді). Так, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Аргументуючи заявлений відвід, адвокат ОСОБА_3 зазначив, що при розгляді слідчим суддею ОСОБА_5 клопотання прокурора САП ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000305 від 20.06.2024 детективом НАБУ ОСОБА_8 заявлено клопотання про розгляд вищезазначеного клопотання у закритому судовому засіданні з метою збереження таємниці досудового розслідування. Представник ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення вказаного клопотання з огляду на те, що наведена детективом підстава для проведення закритого судового засідання не передбачена ч. 2 ст. 27 КПК України. Однак, слідчим суддею клопотання детектива про здійснення кримінального провадження (розгляд клопотання про арешт майна) у закритому судовому засіданні задоволено. Дослідивши журнал від 15.05.2025, аудіо- та відеозапис судового засідання у справі № 991/4265/25 (провадження № 1-кс/991/4300/25) суддею встановлено, що слідчим суддею ОСОБА_5 постановлено ухвалу про розгляд клопотання про арешт майна у закритому судовому засіданні на підставі п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК України. Вказане рішення мотивоване необхідністю забезпечення нерозголошення таємниці досудового розслідування, оскільки відповідно до ст. 222 КПК України виключно до дискреційних повноважень детектива/прокурора належить визначення обсягу відомостей досудового розслідування, які можна розголошувати. Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що доводи адвоката ОСОБА_3 зводяться до його незгоди з постановленим рішенням та організацією проведення судового засідання. Зазначений факт сам по собі не є підставою для відводу слідчого судді від участі у розгляді справи та жодним чином не породжує об`єктивних сумнівів у його неупередженості. Суддя не оцінює зазначене рішення слідчого судді з точки зору його законності та обґрунтованості, адже така оцінка поза межами встановленої процедури оскарження становитиме порушення одного з ключових аспектів верховенства права принципу остаточності судового рішення res judicata та поваги до рішення суду як його складової. Разом з тим, слід зазначити, що невідповідність ухвалених слідчим суддею рішень очікуванням учасника кримінального провадження та його незгода з ними не можуть бути витлумачені як прояв упередженості слідчого судді. Суб`єктивна оцінка учасником справи дій та рішень слідчого судді в частині їх законності, обґрунтованості та правомірності, як вже зазначив суддя, не є вирішальною при оцінці факту існування об`єктивних сумнівів в неупередженості. У будь-якому разі, інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України). Цей інститут не є інструментом перегляду судових рішень (процесуальних дій) чи додаткового роз`яснення мотивів їх ухвалення (здійснення). Крім того, зазначений інститут не може використовуватися стороною кримінального провадження як інструмент вибору судді, адже це буде суперечити засаді доступу до правосуддя. Оцінюючи доводи адвоката ОСОБА_3 з точки зору наявності підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду Судової справи, суддя дійшов до висновку, що вони будуються виключно на власних суб`єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності слідчого судді, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а тому не можуть бути підставою для відводу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу, зокрема, слідчому судді, суддя вважає, що доводи заявника є необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_5 слід відмовити. На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 75, 81, 309, 369-372, 376 КПК України, суддя П О С Т А Н О В И В: У задоволенні заяви відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. СУДДЯ                                                                                                        ОСОБА_9