Постанова 4874 № 903/866/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2025 року Справа № 903/866/24 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л. секретар судового засідання Першко А.А. за участю представників сторін: позивача: Троянчук Д.М. відповідача: Кумановський Л.М.; Шваліковська В.О.; Прокопюк А.Л. третьої особи: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" (вх.№1629/25 від 11 квітня 2025 року) на рішення Господарського суду Волинської області від 13 березня 2025 року (повний текст складено 24 березня 2025 року) у справі №903/866/24 (суддя Бідюк С.В.) та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Нововолинський ливарний завод на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 26 березня 2025 року (повний текст складено 03 квітня 2025 року) у справі №903/866/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ергобуд" до Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" про стягнення 10 000 000 грн 00 коп ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" про стягнення 10 000 000,00 грн. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08 січня 2025 року у справі №903/866/24 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ергобуд". Рішенням Господарського суду Волинської області від 13 березня 2025 року у справі №903/866/24 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ергобуд" до Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" про стягнення 10 000 000,00 грн. Місцевий господарський суд, проаналізувавши зміст укладеного договору про заміну боржника, дійшов висновку, що за цим договором здійснено заміну сторони (боржника) ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" на ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" (нового боржника) у зобов`язаннях, що виникають з договору підряду на капітальне будівництво №05-10/24-Р від 17 жовтня 2023 року на суму 10 000 000 грн, які перераховуються кредитору (підряднику) частками в порядку та на умовах, передбачених основним договором. Тож з укладенням цього договору новий боржник набув всіх прав та обов`язків первісного боржника перед кредитором за основним договором в частині виконання зобов`язання на суму 10 млн. грн. За висновком суду першої інстанції, неможливим є встановлення вартості, об`єму, необхідності, приналежності виконаних підрядних робіт до спірного об`єкту будівництва, оскільки судом встановлено відсутність акцепту замовника, яким є ПрАТ "НЛЗ", на виконання підрядних робіт, що виражається у відсутності доказів передачі будівельного майданчика підряднику, погодження замовником проектно-кошторисної документації, чи інших документів, які б давали можливість встановити предмет договору підряду, відсутність доказів допущення замовником прострочення їх погодження. Як наслідок у ПрАТ "НЛЗ" не виник обов`язок щодо відшкодування ТОВ "ВФГ" добровільно перерахованих останнім, без передбаченої договорами підряду та заміни боржника документації та підстав, грошових коштів в сумі 10000000 грн. Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 13 березня 2025 року у справі №903/866/24 та ухвалити нове рішення яким повністю задоволити позовні вимоги. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що оскільки Договір на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року було підписано між ТОВ "Ергобуд" і ПрАТ "НЛЗ", саме відповідач мав слідкувати за належним та своєчасним виконанням своїх обов`язків підрядником, підписанням необхідних документів, використовуючи, у випадку наявності зауважень або претензій, по відношенню до підрядника за необхідності ті інструменти впливу, що були передбачені в договорі та чинному законодавстві. В той же час, наявність будь-яких претензій щодо підрядника ніяким чином не має жодного стосунку і не впливає на обов`язок відповідача щодо повернення позивачу суми заборгованості, яка виникла внаслідок виконання останнім своїх обов`язків у відповідності до Договору про заміну боржника від 17 жовтня 2023 року, стороною якого він є. Позивач стверджує, що у відповідності до пункту 2.2 Договору про заміну боржника від 17 жовтня 2023 року, боржник зобов`язується передати всю необхідну інформацію, копії документів, що підтверджують зобов`язання боржника перед кредитором, в день укладення даного Договору. Таким чином, до позивача не перейшли обов`язки щодо контролю за складенням та/або підписанням проектно-кошторисної документації, актів приймання-передачі між замовником (ПрАТ "Нововолинський ливарний завод") та підрядником (ТОВ "Ергобуд"), так як згідно умов договору випливає обов`язок відповідача як первинного боржника виконати такі дії особисто. Апелянт звертає увагу суду, що йому від імені відповідача не було надано жодних довіреностей або інших уповноважуючих документів, які б дозволяли перебування представника позивача на території відповідача і здійснення контролю як за процесом виконання робіт, так і за документальними формальностями, що також свідчить про те, що відповідач погоджується з тим, що це відноситься до його обов`язків як первинного боржника, які можуть здійснюватися лише ним особисто, як сторони Договору підряду на капітальне будівництво. Крім того, у відповідності до пунктів 3.1.1, 3.3.1 Договору підряду на капітальне будівництво, відповідач зобов`язується передати Підряднику будівельний майданчик не пізніше 5 календарних днів з моменту підписання цього Договору та затвердження проектно-кошторисної документації, а підрядник зобов`язувався розпочати будівництво Об`єкта не пізніше 5 календарних днів з моменту надання Замовником будівельного майданчика та затвердження проектно-кошторисної документації, наданої Підрядником. Оскільки будівельний майданчик підряднику було надано, велися будівельні роботи (що було очевидним для позивача, оскільки обидва підприємства межують і позивач мав змогу переконуватися в реальності здійснення робіт шляхом здійснення візуального спостереження, факт чого було підтверджено згодом під час судового розгляду висновком експерта, наданим відповідачем). Скаржник зауважує, що в основу оскаржуваного рішення суд поклав посилання на додаткову угоду від 16 липня 2024 року про розірвання Договору підряду на капітальне будівництво №05-10/24-Р від 17 жовтня 2023 року, хоча даний документ як доказ є сумнівним, неналежним і не може бути покладений в основу судового рішення. Також, на переконання позивача, в рішенні суд не надав належної оцінки доказу листу №10 від 17 липня 2024 року, автором якого нібито є ТОВ "Ергобуд", але з приводу авторства і підписання якого директор ТОВ "Ергобуд" ОСОБА_1 заперечував як під час допиту свідка, так і в заяві свідка від 11 листопада 2024 року та листі від 20 серпня 2024 року, безпідставно не взявши такі докази до уваги. Апелянт також зазначає, що роботи, які виконувалися ТОВ "Ергобуд" за іншим договором між ним і ПрАТ "НЛЗ" ніяким чином не стосуються предмету даного спору і посилання на цей договір і долучені до його документи ніяким чином не підтверджують жодних обставин, які мають значення для справи. Враховуючи незрозумілі висновки і посилання суду, на оцінку наданих йому доказів, тим більше незрозумілим бачиться відмова суду у задоволенні клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням, так як при здійсненні цієї процесуальної дії можна було б усунути будь-які суперечності і належним чином вирішити питання щодо належності тих чи інших доказів. За доводами скаржника, відповідачем неодноразово порушено принцип добросовісності і доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), і судом невраховано ці обставини судом при ухваленні рішення. Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 26 березня 2025 року у справі №903/866/24 частково задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" про ухвалення додаткового рішення. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" на користь Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" 20 000,00 грн (дванадцять тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Нововолинський ливарний завод" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 26 березня 2025 року у справі №903/866/24 в частині відмови у задоволені заяви про стягнення судових витрат та ухвалити нове, яким заяву задовольнити повністю. Апелянт не може погодитися із позицією суду щодо відмови у стягненні гонорару успіху. Розмір гонорару успіху встановлений 5% від суми збережених коштів - 10 000 000 грн, тобто 500 000 грн. Зважаючи на об`ємність, тривалість, наповненість справи, а також на те, що представниками відповідача сумлінно вчинялися дії спрямовані на повний, всебічний та об`єктивний судовий розгляд, не вчиняли дій щодо затягування судового розгляду та не чинили перешкоди, а тому, на переконання відповідача, підстави зменшувати розмір судових витрат відсутні. Скаржник зазначає, що Додатком №2 передбачено обов`язок клієнта - ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" сплатити 5% коштів, що становлять 500 000 грн. після отримання (стягнення) коштів гонорару успіху із Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари". Таким чином, питання перерахунку гонорару успіху від Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" адвокатському об`єднанню за виграну справу залишається поза судовим впливом та стосуються взаємовідносин сторін договору про надання правничої допомоги. Така сума винагороди є розумною та співмірною із складністю справи та ціною позову, оскільки становить лише 5% від ціни позову - 10 000 000 грн. Розмір такої винагороди був чітко визначений у договорі про надання правничої допомоги (у додатку № 2 до нього), а на його оплату було виставлено відповідний рахунок, а тому така послуга є повністю підтверджена відповідними доказами та за доводами відповідача підлягає до стягнення із позивача у складі витрат на правничу допомогу. Листом №903/866/24/2101/25 від 16 квітня 2025 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області. 22 квітня 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/866/24. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2025 року у справі №903/866/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" на рішення Господарського суду Волинської області від 13 березня 2025 року у справі №903/866/24 та призначено дату судового засідання на 21 травня 2025 року об 10:20 год. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 квітня 2025 року у справі №903/866/24 також відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 26 березня 2025 року у справі №903/866/24. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" та Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" на рішення Господарського суду Волинської області від 13 березня 2025 року та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 26 березня 2025 року у справі №903/866/24 до спільного розгляду в межах апеляційного провадження. 12 травня 2025 року від ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просить відмовити Приватному акціонерному товариству "Нововолинський ливарний завод" в задоволенні апеляційної скарги. Заявник у відзиві звертає увагу суду на той факт, що додаток №2 до Договору, який було долучено до суду першої інстанції, на переконання позивача не може бути належним доказом, оскільки даний документ не містить підпису уповноваженої особи Адвокатського об`єднання "АФК". Також позивач стверджує, що сам термін "гонорар успіху" передбачає, що він має бути сплаченим виключно після набрання рішенням по справі законної сили, коли можна буде достеменно стверджувати, що рішення по справі ухвалено на користь клієнта. Проте наразі рішення суду не набрало законної сили, тому підстав для включення до судових витрат "гонорару успіху" немає. Крім того, позивач зауважує, що постійним представником відповідача по справі окрім представників Адвокатського об`єднання був також представник підприємства Прокопюк А.Л., який володів інформацією щодо справи, полегшуючи роботу Адвокатського об`єднання, а докази, долучені до заяви, не відображають, яку частину роботи виконував той чи інший представник, - заявлений до відшкодування розмір судових витрат є необґрунтованим; 15 травня 2025 року від Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, відповідно до якого відповідач вважає оскаржуване рішення Господарського суду Волинської області від 13 березня 2025 року законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Відповідач зазначає, що зважаючи на те, що ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" не було погоджено проектно-кошторисну документацію, оскільки її не існує, а тому в ТОВ "Ергобуд" не було жодної законної підстави виставляти рахунок на передоплату в розмірі 10% від вартості робіт, відповідно і в ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" не виникло обов`язку здійснювати будь-які оплати. Крім того, сукупність наданих ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" фото та відео, а також наявність у позивача проектно-кошторисної документації, яка не погоджена замовником, суперечать позиції апелянта, що ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" було позбавлене можливості спостерігати за роботами ТОВ "Ергобуд" та вважали, що проектно-кошторисна документація погоджена, а тому є усі підстави для здійснення оплати. Окремо відповідач звертає увагу, що підставою позову не є розірвання договору, а є сплата грошових коштів. Судом було винесено рішення саме на сукупності та вірогідності доказів, які наявні в матеріалах справи, що передбачено чинним господарським законодавством та підкріплено судовою практикою. На переконання відповідача, позивач був ознайомлений зі змістом Договорів, а тому йому було відомо, що порядок оплати передбачений Договором підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-р від 17 жовтня 2023 року. Здійснення оплати поза межами умови договору свідчить лише про недобросовісну поведінку та прийняття вказаних ризиків позивачем щодо відсутності належного виконання обов`язку щодо будівництва, а відтак і обов`язку Позивача перевірити фактичний стан справ. 20 травня 2025 року від ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" надійшли додаткові пояснення у справі, у яких заявник зазначає про спотворення відповідачем інформації, зазначеної скаржником в апеляційній скарзі; щодо неналежності додаткової угоди від 16 липня 2024 року як доказу; щодо листа вих.№10 від 17 липня 2024 року; щодо факту виконання чи невиконання робіт. Разом з апеляційною скаргою ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчної експертизи документів, на вирішення якої поставити питання: - Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у документів: Додаткова угода від 16 липня 2024 року до Договору підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року, у розділі договору "Реквізити сторін", останній рядок "Підрядник" тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? - Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у документів: Лист вих.№10 від 17 липня 2024 року в останньому рядку документа, тією особою, від імені якої він зазначений ( ОСОБА_1 ) чи іншою особою? Крім того, ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на розгляд та вирішення експертів поставити такі питання: - Яка вартість фактично виконаних будівельних робіт та матеріалів, використаних при будівництві виробничого приміщення, здійсненого підрядником ТОВ "Ергобуд" за Договором підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року, укладеним ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" та ТОВ "Ергобуд"? - Чи підтверджуються документально вартість фактично виконаних будівельних робіт та матеріалів, використаних при будівництві виробничого приміщення, здійсненого підрядником ТОВ "Ергобуд" за Договором підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року, укладеним ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" та ТОВ "Ергобуд", кошти за які були сплачені ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" згідно Договору про заміну боржника від 17.10.2023 року, укладеного між ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" (Новий боржник), ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" (Боржник) та ТОВ "Ергобуд" (Кредитор) на суму 10 000 000 грн.? - Чи збігаються фактично виконані роботи з їх відображенням в Проекті реконструкції виробничої будівлі N213-11-23-П - АР і чи можна стверджуватися, що роботи виконувалися на підставі і на виконання даного проекту? - Чи передбачав Проект реконструкції виробничої будівлі №13-11-23-П-АР, що існуюча стіна будівлі зі сторони нового будівництва має бути складеною з сендвіч-панелей? - Коли було виконано демонтаж існуючої стіни будівлі ливарного цеху зі сторони будівництва виробничого приміщення, що здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Ергобуд" за Договором підряду на капітальне будівництво № 05-10/2024-Р? - Коли було здійснено монтаж сендвіч-панелей на демонтовану стіну будівлі ливарного цеху зі сторони будівництва виробничого приміщення, що здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Ергобуд" за Договором підряду на капітальне будівництво № 05- 10/2024-Р? - Яка вартість робіт з демонтажу стіни існуючої будівлі ливарного цеху і монтажу сендвіч-панелей на неї? - Яка марка та які технічні характеристики сендвіч-панелей, змонтованих на стіну існуючої будівлі ливарного цеху, зі сторони будівництва виробничого приміщення, що здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Ергобуд" за Договором підряду на капітальне будівництво № 05-10/2024-Р? - Чи можна стверджувати, що стіна існуючої будівлі ливарного цеху зі сторони будівництва виробничого приміщення, що здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Ергобуд" за Договором підряду на капітальне будівництво № 05-10/2024-Р, змонтована з наступного виду сендвіч-панелей, а саме: Панель-сендвіч ТПК стінова 100мм MB 1000 мм відкр,замок С 0,5 PS/C 0.5 PS 1070w? - Чи сендвіч-панелі, використані під час монтажу існуючої будівлі ливарного цеху зі сторони будівництва виробничого приміщення, що здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Ергобуд" за Договором підряду на капітальне будівництво № 05-10/2024-Р, того самого виду, що зазначений в Акті приймання-передачі будівельних матеріалів та наданих послуг від 31.07.2024 року та товарно-транспортних накладних від ТОВ "ТЕРМО-БУД", що було долучено до матеріалів справи Позивачем? - Яку кількість (об`єм) сендвіч-панелей (зокрема, панель-сендвіч ТПК стінова 100мм MB 1000 мм відкр,замок С 0,5 PS/C 0.5 PS 1070w) фактично було використано на монтаж стіни існуючого ливарного цеху на території ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29? - Чи можна стверджувати, що фото та відеоматеріали, долучені долученими до матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ергобуд", фіксують виконання будівельних робіт по зведенню виробничого приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ергобуд" за Договором підряду на капітальне будівництво № 05-10/2024-Р на території Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод", в тому числі й ті, що зафіксовано в додатку 1 до Висновку експерта від 28.01.2025 року №1-01/25? Розглянувши клопотання ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" про призначення експертиз, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для їх задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до приписів частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Системний аналіз наведених норм свідчить, що завданням висновку експерта як експертного дослідження перш за все є надання відповіді на питання щодо обставин, що мають значення для справи та входять в предмет доказування по справі. Обсяг обставин, які можуть бути досліджені експертом, визначається з огляду на предмет доказування. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з`ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмета доказування у справі. Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини. З дослідженого колегією суддів вбачається, що предметом та підставою позову є стягнення 10 000 000 грн. через неналежне виконання відповідачем умов договору про заміну боржника від 17 жовтня 2023 року. Отже, для повного та всебічного з`ясування обставин справи, необхідно визначити обсяг фактично виконаних зобов`язань позивачем за даним договором та наявності підстав для виконання зустрічних зобов`язань ПрАТ "Нововолинський ливарний завод". За таких обставин, враховуючи предмет даного спору, обставини, які підлягають з`ясуванню та мають значення для справи, суд дійшов висновку щодо відсутності необхідності призначення судової експертизи, яка стосується виконання умов договору підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року. Дослідивши обставини справи, суд не вбачає необхідності досліджувати питання підписання Додаткової угоди від 16 липня 2024 року керівником ТОВ "Ергобуд", оскільки визначальним для вирішення спору є встановлення дати дострокового припинення/розірвання договору підряду на капітальне будівництво, яка як у листах так і даній угоді визначена - 16 липня 2024 року. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє ТОВ "Володмирська фабрика гофротари" у задоволенні клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи документів та судової будівельно-технічної експертизи. Крім того, апелянтом заявлено клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням у відповідності до статті 82 ГПК України, а саме будівельного майданчика та інших результатів виконаних робі по зведенню виробничого приміщення ТОВ "Ергобуд" за Договором підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р на території ПрАТ "Нововолинський ливарний завод", які зафіксовані в додатку №1 до Висновку експерта №1-01/25 від 28 січня 2025 року, для здійснення співставлення з долученими до матеріалів справи ТОВ "ВФГ" та ТОВ "Ергобуд" фото- та відеодоказами для визначення, чи фіксують вони виконання будівельних робіт по зведенню виробничого приміщення. Розглянувши дане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно зі статтею 82 ГПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Відповідно до статті 93 ГПК України речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дозволяють встановити обставини, що мають значення для справи. Таким чином, огляд речових доказів по своїй суті має за мету встановлення обставин, що мають значення для справи. Проте, як вже зазначалося судом, виконання умов договору підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року не є предметом дослідження у даному спорі, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням. Безпосередньо в судовому засіданні 21 травня 2025 року представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі, у відзиві на неї та письмових поясненнях. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та письмових пояснень, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2023 року між ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" (замовник) та ТОВ "Ергобуд" (підрядник) укладено договір підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р (далі Договір підряду) /т. 1, а.с. 8-20/. Предметом Договору підряду визначено, що підрядник зобов`язується виконати роботи з будівництва виробничого приміщення за адресою м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29, Волинська обл. (далі - об`єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною цього договору (далі роботи підрядника) та здати об`єкт в експлуатацію у встановлений термін. Замовник зобов`язаний надати підряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівельний об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та специфікацією до нього. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, зазначаються в додатках (специфікаціях) до даного договору (кошторисах, договірних цінах тощо), актах приймання виконаних робіт, які є невід`ємними частинами договору (пункти 1.1, 1.2, 1.3 договору підряду). Загальний термін виконання робіт підрядником за цим договором передбачено графіком провадження робіт (специфікація №1) і терміном введення об`єкта в експлуатацію. Об`єкт повинен бути введений в експлуатацію не пізніше 15 березня 2024 року (пункт 2.1 договору підряду). Дата введення об`єкта в експлуатацію є датою закінчення виконання робіт підрядником, але не раніше їх прийняття замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт (пункт 2.4 договору підряду). Підрядник за умовами пунктів 3.1.1, 3.1.2, 3.1.7 Договору зобов`язується: розпочати будівництво об`єкта не пізніше 5 календарних днів з моменту надання замовником будівельного майданчика та затвердження проектно-кошторисної документації, наданої підрядником. Виконати якісно та у встановлений цим договором термін та передбачені договором роботи підрядника відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації (комерційної пропозиції) та здати об`єкт в експлуатацію у встановлений пунктом 2.1 договору термін. До 15 числа кожного місяця надавати замовникові акти виконаних робіт. Замовник у рамках цього Договору зобов`язується: передати підряднику будівельний майданчик не пізніше 5 календарних днів з моменту підписання цього договору та затвердження проектно-кошторисної документації (пункт 3.3.1); до початку виконання робіт затвердити проектно-кошторисну документацію, надану підрядником, забезпечити всіма необхідними документами, що дозволять виконання робіт підрядника (пункт 3.3.2); після затвердження проектно-кошторисної документації, до початку виконання робіт зробити передоплату в розмірі 10% від загальної вартості робіт на розрахунковий рахунок підрядника на підставі виставленого ним рахунку (пункт 3.3.3); сплатити вартість виконаних підрядником робіт за цим договором у порядку та в обсягах, передбачених Розділом 4 цього Договору, в тому числі через третіх осіб, шляхом укладення договору про переуступку (переведення боргу) (пункт 3.3.5). Замовник має право ініціювати внесення змін у договір або відмовитись від договору в односторонньому порядку та вимагати відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору, зокрема у разі прострочення початку виконання або закінчення робіт більш ніж на 10 днів (істотними, крім того визнаються порушення, внаслідок яких можна дійти висновку, що роботи, які виконувались, не будуть виконані належним чином, а результати робіт не можуть використовуватися відповідно до вимог договору та мети, яку при укладенні договору ставив замовник) (пункт 3.4.4 договору підряду). У Розділі 4 договору підряду сторони обумовили суму договору та порядок розрахунків: загальна сума договору складається з витрат підрядника та вартості робіт, що виконуються ним за цим договором. Загальна попередня сума договору - 10 000 000 грн (пункт 4.1). Остаточна сума цього договору буде додатково узгоджуватись сторонами в специфікації до договору на основі узгодженого сторонами кошторису з урахуванням зауважень та змін у процесі будівництва (пункт 4.2). Вартість робіт за цим договором визначається у специфікації 2 до договору (пункт 4.3). Оплата за цим договором здійснюється замовником підряднику на розрахунковий рахунок останнього в національній валюті гривні України з урахування фактично виконаних обсягів робіт підрядником на підставі актів виконаних робіт (пункт 4.5). Розрахунок з підрядником здійснюється протягом 5 робочих днів після підписання останнього акту виконаних робіт (пункт 4.6). У разі необхідності проведення робіт, не врахованих при складанні специфікації до цього договору, перелік таких робіт, їх вартість, графік виконання робіт та графік платежів будуть зафіксовані сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід`ємною частиною договору (пункт 4.9 договору підряду). Пунктом 5.1. договору підряду визначено, що здавання-приймання виконаних робіт оформляється актами приймання-передачі, підписаними обома сторонами, які щомісячно подаються підрядником замовнику. Договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін (пункт 10.2). Всі зміни та доповнення до цього договору повинні бути зроблені у письмовій формі та підписані сторонами. такі зміни і доповнення додаються до цього договору і є його невід`ємною частиною (пункт 10.3). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 10.6). Зазначений договір підряду підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками підприємств. Разом з тим, 17 жовтня 2023 року між ТОВ "Ергобуд" (кредитор), ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" (новий боржник) та ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" (боржник) укладено договір про заміну боржника /т.1, а.с. 7/. Цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною сторони (боржника) у зобов`язаннях, що виникають згідно Договору підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року (основний договір) на суму 10 000 000 грн в т.ч. ПДВ /пункт 1.1/. Боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) в загальному розмірі 10 000 000, що перераховуються кредитору частинами в порядку та на умовах, передбачених основним договором, згідно рахунків, виставлених боржнику кредитором, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання /пункт 1.2 договору про заміну боржника/. Відповідно до пункту 1.3 договору кредитор не заперечує проти заміни боржника новим боржником в основному договорі на суму зобов`язання, передбаченому пунктами 1.1 та 1.2 даного договору, і підписуючи зі свої сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором. Сторони погодили, що сума грошового зобов`язання не є остаточною. Розмір суми грошового зобов`язання є похідним від суми грошового зобов`язання за основним договором. Зміни суми грошового зобов`язання відображаються шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного договору (пункт 1.4 договору про заміну боржника). У Розділі

2. Договору про заміну боржника сторони обумовили зобов`язання сторін. Новий боржник з дня укладення цього договору, набуває всі права та обов`язки боржника перед кредитором за основним договором (пункт 2.1). Боржник зобов`язується передати всю необхідну інформацію, копії документів, що підтверджують зобов`язання боржника перед кредитором, в день укладення даного договору (пункт 2.2). Новий боржник зобов`язується погашати заборгованість, передбачену пунктом 1.1 даного договору, в порядку та у відповідності до умов основного договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора (пункт 2.3). Після виконання новим боржником грошового зобов`язання перед кредитором, у нового боржника виникає право вимоги до боржника в розмірі сплаченої новим боржником на користь кредитора суми грошового зобов`язання. Якщо основний договір з певних причин буде достроково припинено або розірвано до моменту повного виконання робіт за основним договором, новий боржник має право грошової вимоги до боржника стосовно сум, фактично сплачених новим боржником на користь кредитора (пункт 2.6). Боржник зобов`язаний сплатити на користь нового боржника суму грошового зобов`язання впродовж 10 календарних днів з моменту належного завершення виконання робіт кредитором за основним договором, або з моменту розірвання/припинення основного договору (пункт 2.7). Пунктом 3.1. визначено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Підрядником ТОВ "Ергобуд" на ім`я ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" виставлені рахунки на оплату з посиланням на договір підряду №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року за виконання робіт "будівництво виробничого цеху за адресою Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29" на загальну суму 10 000 000 грн /т. 1 а.с. 21-31/: №21 від 06.11.2023 на суму 980 000 грн; №12/01 від 12.01.2024 на суму 650 000 грн; №02/02 від 02.02.2024 на суму 400 000 грн; №14/02 від 14.02.2024 на суму 100 000 грн; №19/02 від 19.02.2024 на суму 300 000 грн; №01/03 від 01.03.2024 на суму 700 000 грн; №11/03 від 11.03.2024 на суму 700 000 грн; №15/03 від 15.03.2024 на суму 400 000 грн; №20/03 від 20.03.2024 на суму 300 000 грн; №25/03 від 25.03.2024 на суму 300 000 грн; №29/03 від 29.03.2024 на суму 500 000 грн; №03/04 від 03.04.2024 на суму 1 000 000 грн; №10/04 від 10.04.2024 на суму 200 000 грн; №15/04 від 15.04.2024 на суму 200 000 грн; №16/04 від 16.04.2024 на суму 500 000 грн; №17/04 від 17.04.2024 на суму 500 000 грн; №18/04 від 18.04.2024 на суму 400 000 грн; №18/04-1 від 18.04.2024 на суму 900 000 грн; №22/04 від 22.04.2024 на суму 500 000 грн; №10/05 від 10.05.2024 на суму 300 000 грн; №16/05 від 16.05.2024 на суму 170 000 грн. Вказані рахунки долучені до позовної заяви ТОВ "Володимирська фабрика гофротари". Згідно виставлених рахунків ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" перерахувало ТОВ "Егробуд" грошові кошті в загальній сумі 10 000 000 грн, з призначенням платежу "оплата про заміну боржника згідно договору б/н від 17.10.2023" /т.1, а.с. 32-42/, що підтверджується платіжними інструкціями: №368 від 10.11.2023 на суму 980 000 грн; №14489 від 17.01.2024 на суму 650 000 грн; №14757 від 06.02.2024 на суму 400 000 грн.; №775 від 19.02.2024 на суму 100 000 грн; №790 від 20.02.2024 на суму 300 000 грн; №15199 від 06.03.2024 на суму 700 000 грн; №925 від 13.03.2024 на суму 700 000 грн; №941 від 19.03.2024 на суму 400 000 грн; №970 від 22.03.2024 на суму 300 000 грн; №1014 від 27.03.2024 на суму 300 000 грн; №1043 від 02.04.2024 на суму 500 000 грн; №1054 від 05.04.2024 на суму 1 000 000 грн; №1110 від 12.04.2024 на суму 200 000 грн; №1118 від 16.04.2024 на суму 200 000 грн; №1121 від 17.04.2024 на суму 500 00 грн; №1126 від 18.04.2024 на суму 500 000 грн; №1154 від 19.04.2024 на суму 900 000 грн; №15676 від 19.04.2024 на суму 400 000 грн; №1159 від 23.04.2024 на суму 500 000 грн; №15908 від 14.05.2024 на суму 300 000 грн; №1236 від 20.05.2024 на суму 170 000 грн. У заяві свідка від 11 листопада 2024 року директор ТОВ "Ергобуд" Габура А.І. підтвердив отримання 10 000 000 грн від позивача, які були сплачені на підставі рахунків, які він надсилав йому електронною поштою. Також зазначив, що ТОВ "Ергобуд" здійснювало всі необхідні підготовчі роботи та будівельні роботи на виконання Договору підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року по липень 2024 року включно. Будівництво здійснювалося за відсутності необхідної проектно-кошторисної документації у зв`язку із тим, що ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" декілька разів переглядало вже погоджені плани і надавало щоразу нові вказівки, які суперечили попереднім. Проте, ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" фактично допустило ТОВ "Ергобуд" до будівельного майданчика за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29, Волинська обл., для виконання робіт по Договору підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року, а документацію було погоджено оформити пізніше. Вказав, що згідно умов договору необхідна документація ТОВ "Ергобуд" не передавалася. Листом від 10 червня 2024 року ТОВ "Ергобуд" повідомило ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" про неможливість продовження виконання робіт за договором підряду від 17 жовтня 2023 року, оскільки починаючи з другої половини місяця травня 2024 року ПрАТ "НЛЗ" не допускає керівника та працівників товариства для виконання робіт /т.1, а.с. 61/. ПрАТ "НЛЗ" звернулося до ТОВ "Ергобуд" з листом №24/390 від 16 липня 2024 року про розірвання договору підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року, оскільки товариством станом на 16 липня 2024 року не було розпочато виконання робіт згідно договору, жодної умови договору виконано не було /т.1, а.с. 116/. В матеріалах справи міститься додаткова угода від 16 липня 2024 року, якою, у зв`язку з тим, що підрядником не надано замовнику проектно-кошторисної документації, відповідно не було розпочато виконання робіт згідно договору підряду від 17 жовтня 2023 року, що в свою чергу унеможливлює їх завершення у встановлений договором строк, сторони дійшли згоди розірвати договір підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року /т.1, а.с.117/. Додаткова угода підписана та скріплена печатками ПрАТ "НЛЗ" та ТОВ "Ергобуд". Відповідачем долучено до матеріалів справи лист ТОВ "Ергобуд" від 17 липня 2024 року №10, яким товариство повідомляє ТОВ "ВФГ" про розірвання договору підряду, оскільки товариством не розпочато виконання своїх зобов`язань щодо будівництва виробничого приміщення. Повідомляє, що здійснення будь яких оплат згідно договору буде вважатися незаконним, безпідставним та таким, що суперечить умовам укладених договорів і не будуть повернуті вам /т.1, а.с. 118/. Директор ТОВ "Ергобуд" ОСОБА_1 у заяві свідка від 11 листопада 2024 року, поясненнях від 16 січня 2024 року заперечив підписання додаткової угоди та листа від 17 липня 2024 року, а ТОВ "ВФГ" вказує про їх підробку відповідачем. ТОВ "Володимирська фабрика гофторати" отримання листа від 17 липня 2024 року №10 заперечує. ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" у листі №24/391 від 17 липня 2024 року повідомило ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" про розірвання в односторонньому порядку договору підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року, на підставі якого було укладено договір про заміну боржника з товариством. Зазначає, що оскільки підрядник (ТОВ "Ергобуд") згідно основного договору не розпочав виконання своїх зобов`язань щодо будівництва виробничого приміщення та не виконав жодних зобов`язань, передбачених положеннями договору, товариство було змушене звернутись до нього з листом про розірвання договору в односторонньому порядку на підставі пункту 3.4.5 договору /т.1, а.с. 45/. 31 липня 2024 року ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" (постачальник) та ТОВ "Ергобуд" (отримувач) підписали акт приймання-передачі будівельних матеріалів та наданих послуг, складений на підставі договору підряду на капітальне будівництво №05-10/204-Р від 12 жовтня 2023 року та договору про заміну боржника від 17 жовтня 2023 року, згідно якого постачальник передав, а отримувач прийняв будівельні матеріали/послуги, зокрема панель-сендвіч, бетон, пісок, щебінь, послуги автокрану, труби, послуги екскаватора. Загальна вартість становить 3 555 959,82 грн без ПДВ, 4 189 861,93 грн з ПДВ /т. 1, а.с. 43/. ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" звернулося до ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" з листом-вимогою про повернення коштів №250/08-24 від 20 серпня 2024 року, згідно якого, у зв`язку з розірванням договору на капітальне будівництво від 17 жовтня 2023 року №05-10/2024-Р, просить впродовж 10-ти календарних днів з моменту отримання повідомлення, повернути кошти, сплачені на виконання договору про заміну боржника від 17 жовтня 2023 року, в сумі 10 000 000 грн. /т.1, а.с. 49-50/. ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" у листі №24/481 від 30 серпня 2024 року повідомило товариство, що враховуючи відсутність затвердженої між ПрАТ "НЛЗ" та ТОВ "Ергобуд" проектно-кошторисної документації, в результаті чого жодних робіт підрядником так і не було розпочато, підприємству не зрозуміло про які оплати і на підставі чого вони було здійснені товариством /т.1, а.с. 51-53/. ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" подано до ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області заяву про вчинення злочину за фактом розкрадання майна ТОВ "Володимирська фабрика гофротари", що знаходиться на території ПрАТ "НЛЗ" /т.2, а.с.171-187/. В матеріалах справи міститься копія проекту будівництва виробничого приміщення "Реконструкція виробничої будівлі за адресою Волинська обл., Володимирський р-н., Володимирська міська громада, м. Володимир" /т. 1, а.с. 12-20/. В матеріалах справи також міститься висновок судового експерта Згоник Н.М. від 28 січня 2025 року №1-01/25 (том 3, а.с. 26-57), виконаний на замовлення ПрАТ "Нововолинський ливарний завод", яким встановлено, що: - надана ТОВ "Ергобуд" проектно-кошторисна документація за змістом, формою, складом не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо). За призначенням та адресою не відповідає договору підряду №05-10/2024-Р; - підписана ТОВ "Ергобуд" первинна звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) з будівництва виробничого приміщення, за адресою м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29, за порядком складання і наведеними розрахунками не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, для такої категорії будівництва. Невідповідності стосуються як форми, так і змісту первинної документації; - встановити відповідність виконаних ТОВ "Ергобуд" будівельних робіт проектно-кошторисній документації не можливо по причині її відсутності, що не дає можливості встановити відповідність виконаних товариством будівельних робіт вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; - по причині відсутності проектно-кошторисної документації фактично відсутня можливість зіставити обсяги виконаних робіт та обсяги, внесені у первинну звітну документацію з проектними даними. Встановлення відповідності та вартості фактично виконаних робіт ТОВ "Ергобуд" обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва не надається можливим; - на будівельному майданчику, розташованому за адресою м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29 частково виконані роботи нульового циклу (приховані роботи), але за відсутності проектної та виконавчої документації встановити точний перелік і обсяг цих робіт не надається можливим; - за відсутності проектної та виконавчої документації встановити обсяг, а відповідно і вартість фактично виконаних ТОВ "Ергобуд" робіт з будівництва виробничого приміщення за адресою м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29, станом на 16 липня 2024 року не вдається можливим. Враховуючи викладені обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, з чим не може погодитись колегія суддів з огляду на наступне. Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Верховний Суд послідовно та незмінно у постановах виснував, що, розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору, з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків, моменту виникнення зобов`язання тощо. Крім того, слід зазначити, що одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений статтями 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України). Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України полягає у наданні сторонам права на власний розсуд реалізувати: 1) можливість укласти договір або утриматися від укладення договору; 2) можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом. Втім, сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо: 1) існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; 2) заборона випливає із змісту акта законодавства; 3) така домовленість суперечить суті відносин між сторонами. Під вимогами положень актів цивільного законодавства, від яких сторони в договорі не можуть відступити, слід розуміти імперативні приватно-правові вимоги. Разом з цим законодавець у статті 628 Цивільного кодексу України не пропонує чіткого визначення змішаного договору, а лише передбачає можливість укладення сторонами договору, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір), та вказав, що до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Слід значити, що у цивілістичній доктрині визначається, що "елементи різних договорів" можна звести до таких: 1) елементи різних договорів - це не окремі ізольовані обов`язки у змісті договору, а певна їх сукупність, характерна для відповідного договору; 2) системні ознаки, які обумовлюють виокремлення того чи іншого договору; 3) всі імперативні правила, які стосуються договору (істотні умови та умови, які відображають специфіку договору); 4) поєднання змісту різних договорів. Специфіка змішаних договорів полягає в тому, що вони включають в договірну конструкцію елементи саме різних договорів (наприклад, договір поставки обладнання з елементами надання послуг щодо встановлення відповідного обладнання), адже до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Отже, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його предмету, умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, з`ясувати фактичний характер спірних правовідносин, які склались між сторонами, з`ясувати дійсні наміри сторін спору при укладенні договору щодо визначення умов виконання зобов`язань обома сторонами цього договору наслідків, застосувати відповідні норми права. У вирішенні питання правової природи спірного договору доречно звернутися до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 травня 2018 року у справі №924/263/17, від 02 лютого 2022 року у справі №927/1099/20, від 23 березня 2021 року у справі №916/2380/18, від 01 жовтня 2020 року у справі №910/21935/17, від 04 липня 2018 року у справі №916/935/17, від 17 січня 2019 року у справі №923/241/18, від 19 серпня 2020 року у справі №915/1302/19 про те, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків. Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов`язаних між собою прав і обов`язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2024 року у справі №905/20/23. Колегія суддів зазначає, що правовідносини сторін (ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" та ПрАТ "Нововолинський ливарний завод") у цій справі урегульовано договором від 17 жовтня 2023 року про заміну боржника. Відповідно до пункту 1.1 Договору про заміну боржника від 17 жовтня 2023 року цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною сторони (Боржника) у зобов`язаннях, що виникають згідно Договору підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року (основний договір) на суму 10 000 000 грн в т.ч. ПДВ. Згідно пункту 1.2 договору про заміну боржника ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) в загальному розмірі 10 000 000, що перераховуються кредитору частинами в порядку та на умовах, передбачених основним договором, згідно рахунків, виставлених боржнику кредитором, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання. Відповідно до пункту 1.3 договору кредитор не заперечує проти заміни боржника новим боржником в основному договорі на суму зобов`язання, передбаченому пунктами 1.1 та 1.2 даного договору, і підписуючи зі свої сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором. Новий боржник зобов`язується погашати заборгованість, передбачену пунктом 1.1 даного договору, в порядку та у відповідності до умов основного договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора (пункт 2.3 договору про заміну боржника). Датою здійснення погашення частини боргу є дата зарахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок кредитора (пункт 2.4 договору про заміну боржника). Після виконання новим боржником грошового зобов`язання перед кредитором, у нового боржника виникає право вимоги до боржника в розмірі сплаченої новим боржником на користь кредитора суми грошового зобов`язання. Якщо основний договір з певних причин буде достроково припинено або розірвано до моменту повного виконання робіт за основним договором, новий боржник має право грошової вимоги до боржника стосовно сум, фактично сплачених новим боржником на користь кредитора (пункт 2.6). Боржник зобов`язаний сплатити на користь нового боржника суму грошового зобов`язання впродовж 10 календарних днів з моменту належного завершення виконання робіт кредитором за основним договором, або з моменту розірвання/припинення основного договору (пункт 2.7). Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (стаття 511 Цивільного кодексу України). Згідно статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до статті 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України). Частиною першою статті 528 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. З аналізу наведеної норми вбачається, що Цивільний кодекс України надає боржнику право покласти на іншу особу виконання його обов`язку перед кредитором, в свою чергу покладення боржником на іншу особу виконання обов`язку перед кредитором закон обмежує лише у випадку, коли відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. Пунктом 4 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою. За змістом зазначених норм матеріального права зобов`язання боржника за його волею може бути ним покладено на іншу особу та у випадку виконання зобов`язання іншою (третьою) особою до цієї особи переходять права та обов`язки кредитора у зобов`язанні. При цьому підставою для виконання третьою особою зобов`язань за боржника є покладення на цю особу такого зобов`язання боржником, як за власною ініціативою так і за попередньою домовленістю цієї особи з боржником. Таке покладення виконання зобов`язань відповідно до частини першої статті 528 ЦК України є обов`язковим для прийняття кредитором як належного виконання зобов`язань. Вказаний висновок викладено також у постанові Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі №6-15цс15. На виконання правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, колегією суддів здійснено аналіз умов договору про заміну боржника від 17 жовтня 2023 року, встановлено фактичні правовідносини, що склалися між сторонами, надано правову оцінку предмету договору, правам та обов`язкам сторін з метою з`ясування його справжньої правової природи, дійсних намірів сторін при його укладенні та правових наслідків, які виникли з укладеного правочину та встановлено, що попри назву "договір про заміну боржника", фактичний зміст укладеного 17 жовтня 2023 року договору свідчить, що ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" взяло на себе обов`язок оплатити виключно грошове зобов`язання, яке виникло з договору підряду між ПрАТ "НЛЗ" (замовник) та ТОВ "Ергобуд" (підрядник). Новий боржник (фактично платник) не отримує жодних робіт, послуг чи товару безпосередньо від кредитора (ТОВ "Ергобуд"). Жодних прав на результат робіт або інші майнові блага новий боржник не набуває виключно виконує платіж. Отже, характер договору полягає в тому, що одна сторона (новий боржник) бере на себе виконання зобов`язання в частині оплати, але не набуває решти зобов`язань або вигод, що були пов`язані з основним договором. Такий договір за своєю суттю є договором про виконання зобов`язання третьою особою згідно з частиною 1 статті 528 Цивільного кодексу України, за якою боржник має право покласти виконання обов`язку на іншу особу. Укладений між ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" та ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" договір про заміну боржника від 17 жовтня 2023 року не є повноцінним договором про переведення боргу у його класичному розумінні, як про це зазначив місцевий господарський суд, оскільки у такому випадку новий боржник повністю повинен був замінити попереднього і нести всі зобов`язання, які мав первісний боржник. Натомість у спірних правовідносинах ТОВ "Волинська фабрика гофротари" лише оплачує рахунки, не маючи повного обсягу обов`язків за договором підряду (як забезпечення майданчика, приймання робіт, тощо). Така ситуація свідчить про те, що це не класична заміна боржника, а покладення обов`язку з оплати на третю особу, отже субститутивне виконання зобов`язання. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд помилково застосував до спірних правовідносин положення статті 520 Цивільного кодексу України щодо заміни боржника, а не статтю 528 Цивільного кодексу України, яка дозволяє покладати виконання зобов`язання на третю особу. Доречним є твердження апелянта, що якби до позивача дійсно перейшли всі права та обов`язки, це означало б, що ПрАТ "НЛЗ" вибуло з зобов`язання до моменту завершення будівництва. Таким чином, ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" не набуло прав кредитора щодо всього договору підряду, а має права виключно передбачені договором про заміну боржника від 17 жовтня 2023 року. Колегія суддів зауважує, що договір підряду на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року, який укладений між ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" та ТОВ "Ергобуд" не входить до предмета дослідження у даному спорі, а тому суд не надає оцінку доводам сторін щодо його дійсності та виконання. Як вже зазначалося, відповідно до пункту 2.6 Договору про заміну боржника після виконання новим боржником грошового зобов`язання перед кредитором, у нового боржника виникає право вимоги до боржника в розмірі сплаченої новим боржником на користь кредитора суми грошового зобов`язання. Якщо основний договір з певних причин буде достроково припинено або розірвано до моменту повного виконання робіт за основним договором, новий боржник має право грошової вимоги до боржника стосовно сум, фактично сплачених новим боржником на користь кредитора. З дослідженого судом апеляційної інстанції вбачається, що підрядником ТОВ "Ергобуд" на ім`я ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" виставлені рахунки на оплату з посиланням на договір підряду №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року за виконання робіт "будівництво виробничого цеху за адресою Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29" на загальну суму 10 000 000 грн /т. 1 а.с. 21-31/. Згідно виставлених рахунків ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" перерахувало ТОВ "Ергобуд" грошові кошті в загальній сумі 10 000 000 грн, з призначенням платежу "оплата про заміну боржника згідно договору б/н від 17.10.2023" /т.1, а.с. 32-42/. Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи міститься копія листа ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" №24/390 від 16 липня 2024 року, який є листом про розірвання договору підряду на капітальне будівництво в односторонньому порядку. Крім того, листом вих. №24/391 від 17 липня 2024 року відповідач повідомив позивача про те, що договір на капітальне будівництво №05-10/2024-Р від 17 жовтня 2023 року було розірвано саме в односторонньому порядку. Водночас, до відзиву на позовну заяву ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" додана укладена між ПрАТ "НЛЗ" та ТОВ "Ергобуд" додаткова угоди від 16 липня 2024 року, яка свідчить про розірвання договору підряду за взаємною згодою сторін. Також суд звертає увагу і на лист відповідача від 23.05.2024 /т. 1 а.с.54/, зі змісту якого вбачається, що відповідач визнає, що йому необхідний новий цех, який має бути побудований ТОВ "Ергобуд", "однак дивлячись на темпи будівництва, а також, на об`єм, який на сьогоднішній день виконано вказаною компанією, ми розуміємо, що дана проблема не вирішиться найближчими місяцями". Зокрема, зміст листа вказує на те, що роботи ТОВ "Ергобуд" з будівництва нового цеху для відповідача виконувалися, але вкрай повільно, що в свою чергу спростовує твердження в договорі про розірвання, про те, що ТОВ "Ергобуд" не приступив до виконання робіт, як твердження про непередання будівельного майданчику підряднику. Такі дії ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" суперечать принципу добросовісності і доктрині "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки). Однак, визначальним для вирішення спору є встановлення наявності або відсутності дострокового припинення/розірвання договору підряду на капітальне будівництво, для з`ясування можливості застосування пункту 2.6 Договору про заміну боржника. Крім того, лист №24/390 про одностороннє розірвання договору підряду на капітальне будівництво датований 16 липня 2024 року, як і додаткова угода від 16 липня 2024 року, тобто така дата в обох випадках є однаковою, а сама підстава розірвання в даному спорі (на відміну від вирішення спору про виконання договору підряду) не впливає на результат розгляду. Суд апеляційної інстанції звертає увагу представників відповідача, що дослідження наявності або відсутності заборгованості на момент укладення договору про заміну боржника від 17 жовтня 2023 року також не досліджується судом, оскільки предметом спору не є визнання недійсним договору. У зв`язку з такими обставинами, ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" звернулося до ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" з листом-вимогою про повернення коштів №250/08-24 від 20 серпня 2024 року сплачених на виконання договору про заміну боржника від 17 жовтня 2023 року, в сумі 10 000 000 грн. ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" вимоги претензії не виконано. Станом на момент розгляду справи вказані кошти не сплачено, а тому апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Таким чином, оскільки доводи ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Щодо апеляційної скарги ПрАТ "Нововолинський ливарний завод" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 26 березня 2025 року у справі №903/866/24, колегія суддів зазначає наступне. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частини 3, 5 статті 244 ГПК). Отже, із аналізу змісту статті 244 ГПК убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати. Таким чином, скасування первісного судового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі №911/132/14, від 06 грудня 2023 року у справі №910/10294/22, від 29 серпня 2024 року у справі №905/830/21). У зв`язку із тим, що суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про скасування, зокрема, рішення суду першої інстанції, то додаткове до скасованого рішення судове рішення (додаткове рішення) також підлягає скасуванню. Оскільки додаткове рішення підлягає скасуванню через наявність такої самостійної підстави як скасування первісного судового рішення, апеляційний господарський суд залишає без уваги доводи апеляційної скарги ПрАТ "Нововолинський ливарний завод", яка стосується оскарження додаткового рішення. Судові витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача у відповідності до статті 129 ГПК. Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" (вх.№1629/25 від 11 квітня 2025 року) на рішення Господарського суду Волинської області від 13 березня 2025 року (повний текст складено 24 березня 2025 року) у справі №903/866/24 задовольнити. Рішення Господарського суду Волинської області від 13 березня 2025 року у справі №903/866/24 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов задовольнити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" (45400, Волинська область, м.Нововолинськ, вул. Луцька, 29, код ЄДРПОУ 05799344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" (45400, Волинська область, м.Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 38485617) 10 000 000 грн. боргу, 150 000 грн. судового збору за подання позовної заяви та 180 000 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Нововолинський ливарний завод на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 26 березня 2025 року у справі №903/866/24 залишити без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 26 березня 2025 року у справі №903/866/24 скасувати. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Справу №903/866/24 повернути до Господарському суду Волинської області. Повний текст постанови складений "02" червня 2025 р. Головуючий суддя Бучинська Г.Б. Суддя Василишин А.Р. Суддя Філіпова Т.Л.