Постанова Західний апеляційний господарський суд № 914/1014/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" травня 2025 р. Справа №914/1014/24 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Кравчук Н.М. суддів Матущак О.І. Скрипчук О.С. секретар судового засідання Процевич Р.Б. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євротранстелеком від 18.12.2024 (вх.№ ЗАГС 01-05/3666/24 від 19.12.2024) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 про призначення експертизи (повний текст ухвали складено та підписано 16.12.2024, суддя Гоменюк З.П.) у справі № 914/1014/24 за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця (надалі АТ Українська залізниця в особі РФ Львівська залізниця), м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Євротранстелеком (надалі ТзОВ Євротранстелеком), м. Київ про: встановлення безстрокового оплатного земельного сервітуту та зобов`язання вчинити дії, за участі представників: від позивача: Озимко О.М.; від відповідача (в режимі відеоконференції): Хитрук Н.І. ВСТАНОВИВ: АТ Українська залізниця в особі РФ Львівська залізниця звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом (з врахуванням заяви про зміну предмета позову) до ТзОВ Євротранстелеком про встановлення з моменту набрання рішенням законної сили на користь ТзОВ Євротранстелеком безстрокового оплатного земельного сервітуту площею 0,18 га стосовно земельної ділянки, кадастровий номер: 4623687000:07:000:0007 (загальна площа земельної ділянки 3,85 га), що знаходиться на території села Ставчани Львівського району Львівської області, цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, правовий режим земельної ділянки на праві постійного користування АТ «Укрзалізниця», оплата сервітуту 61,78 грн. в місяць з ПДВ на користь АТ Українська залізниця в особі РФ Львівська залізниця АТ Українська залізниця, вид сервітуту для експлуатації та обслуговування волоконно-оптичного кабелю/ліній зв`язку ТзОВ Євротранстелеком та зобов`язання відповідача внести відомості про земельний сервітут ділянки з кадастровим номером: 4623687000:07:000:0007, що знаходиться на території села Ставчани Львівського району Львівської області до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в межах земель, які знаходяться в постійному користуванні АТ Укрзалізниця, зокрема, через земельну ділянку із кадастровим номером 4623687000:07:000:0007 прокладено волоконно-оптичні лінії зв`язку (кабелі), що є власністю ТзОВ Євротранстелеком. Площа земельної ділянки, в ґрунті якої прокладено волоконно-оптичні лінії зв`язку відповідача, за позицією позивача, становить 0,18 га, згідно замірів, здійснених 26.11.2019 представниками АТ Укрзалізниця під час комісійного обстеження частини вказаної земельної ділянки. Позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду з даним позовом ТзОВ Євротранстелеком жодна пропозиція АТ Укрзалізниця щодо укладення договору сервітуту на земельних ділянках, на яких прокладено мережу відповідача не була задоволеною, у зв`язку із чим жодних договорів щодо використання відповідачем частини земельної ділянки, на яких прокладені волоконно-оптичні лінії зв`язку відповідача не укладено. На переконання позивача, такими своїми діями відповідач позбавляє позивача правової визначеності (встановлення чітких прав та обов`язків сторін) і, враховуючи юридичну нерозривну взаємопов`язаність позивача та відповідача (адже волоконно-оптичні лінії зв`язку відповідача прокладені через земельну ділянку, яка перебуває на праві постійного користування у позивача), відмова відповідача визначити взаємні права та обов`язки шляхом укладення договору особистого земельного сервітуту і є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. 21.11.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду першої інстанції клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та поновлення пропущеного строку на їх подання (вх.№28212/24) (т. 2 , а.с. 214-217). 25.11.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав до місцевого господарського суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення судової земельно-технічної експертизи у справі №914/1014/24 (т. 2, а.с. 226-230). В поданому клопотанні представник позивача повідомлив про те, що на стадії дослідження доказів йому стало відомо про наявність інших важливих доказів, які стосуються обставин справи і потребують оцінки судом. Такі письмові докази подані представником позивача у клопотанні від 21.11.2024 і відповідно стосуються недобросовісної поведінки відповідача у питанні встановлення сервітуту. Крім того, позивач вважає, що для дослідження таких доказів необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Позивач зауважив, що сторонами для визначення площі сервітуту крім довжини кабелю враховані інші значення, а саме: зі сторони позивача береться до уваги 4 м охоронних зон на підставі законодавства України, а зі сторони відповідача - лише 0,04 м діаметру захисної труби. Беручи до уваги, що матеріали справи містять взаємо суперечливі докази, їх оцінка має бути надана господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. В зв`язку з наведеним, позивач просив суд повернутися до стадії підготовчого провадження та одночасно вирішити питання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи. Відповідач заперечив щодо клопотання позивача про повернення до стадії у підготовче провадження, відповідно і щодо призначення судової земельно-технічної експертизи. У своїх запереченнях представник відповідача покликається, насамперед, на безпідставність такого клопотання, адже, на його думку, сам позивач вважає, що матеріалами справи не підтверджено площу прокладення волоконно-оптичного кабелю. Крім того, відповідачем зауважено, що у позовній заяві позивач самостійно визначив площу земельної ділянки щодо якої він просить встановити сервітут на користь відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 у справі №914/1014/24 (суддя З.П. Гоменюк) суд повернувся до розгляду справи №914/1014/24 у підготовчому провадженні. Клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 21.11.2024 за вх.№28212/24 про долучення до матеріалів справи №914/1014/24 доказів та поновлення строку на їх подання - задовольнив. Поновив процесуальні строки на подання доказів та долучив такі докази до матеріалів справи №914/1014/24. Задовольнив клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 25.11.2024 за вх.№4373/24 про призначення судової земельно-технічної експертизи. Призначив у справі №914/1014/24 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз із залученням, при необхідності, судових експертів та фахівців, які володіють необхідними знаннями в цій галузі (у тому числі працівників інших установ). Для вирішення експерту поставив наступні питання: - Яка площа земельної ділянки з кадастровим номером 4623687000:07:000:0007 може бути передана в сервітут для експлуатації уже прокладеного кабелю волоконно-оптичної лінії зв`язку ТОВ «Євротранстелеком»? - Чи включається у площу сервітуту 4 метри охоронних зон, що встановлені уздовж підземних кабельних комунікацій? - Яка довжина прокладеного кабелю волоконно-оптичної лінії електрозв`язку в ґрунті земельної ділянки з кадастровим номером 4623687000:07:000:0007? - Які можливі варіанти встановлення сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 4623687000:07:000:0007, що розташована на території села Ставчани Львівського району Львівської області? На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинив. Матеріали справи направив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Ухвала суду мотивована необхідністю з`ясування додаткових обставин, про які стало відомо після закриття підготовчого провадження у справі. Разом з тим, судом взято до уваги, що саме заявлене клопотання позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі вирішується безпосередньо лише у підготовчому провадженні, а відтак, існує вагома обставина щодо повернення справи №914/1014/24 у підготовче провадження. З огляду на те, що суд повернувся до розгляду справи у підготовче провадження, судом також розглянуто клопотання позивача за вх.№28212/24 від 21.11.2024 про поновлення процесуального строку на подання доказів у справі та долучення відповідних доказів до матеріалів справи та з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків, враховуючи принцип змагальності сторін в судовому процесі, суд вважав за необхідне клопотання представника позивача задовольнити поновити процесуальний строк на подання доказів. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТзОВ Євротранстелеком звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 у даній справі. Скаржник вважає оскаржувану ухвалу постановленою з порушенням норм процесуального права, у тому числі порушенням принципів рівності, верховенства права та змагальності. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в межах даної справи уже відбулось 8 судових засідань, з них 4 засідання в межах розгляду справи по суті. Представниця позивача під час судових засідань, які відбувались в межах розгляду цієї справи, повідомила про всі обставини, які відомі позивачу, надала всі докази на які посилається. Від позивача не надходило клопотання про призначення експертизи на етапі підготовчого провадження. Навпаки представниця позивача зазначала, що надала всі докази, які підтверджують позовні вимоги. При прийнятті оскаржуваної ухвали суд не обґрунтував виключних підстав для повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки на четвертому засіданні по суті суд з формальних підстав зазначає, що існує необхідність з`ясування додаткових обставин, про які стало відомо після закриття підготовчого провадження у справі, проте не вказує, які саме додаткові обставини потрібно з`ясувати. Також, суд першої інстанції не дослідив належним чином відсутність підстав для долучення до матеріалів справи доказів, частина яких уже наявна в матеріалах справи, а інша частина доказів не входить до предмета доказування, та була подана з порушенням строків на подання доказів. Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає такі безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу суду першої інстанції законною. Зокрема, скаржник не зазначає, які саме норми процесуального права порушено судом першої інстанції при постановленні ухвали від 11.12.2024 про призначення судової експертизи та повернення до стадії підготовчого провадження. Зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідачем замовчувався факт участі з 2004 року (з часу внесення змін до Генеральних угод та встановлення для Залізниці плати за користування кабелем) у періодичних переговорах з АТ «Українська залізниця» з метою вирішення питання врегулювання земельних відносин, що склались між сторонами у зв`язку з прокладеним кабелем ВОК Мережі в межах земель залізничного транспорту, а представницею відповідача під час розгляду справи по суті було заявлено, що обмеження позивача в користуванні землями залізничного транспорту виникли тільки тепер після більш ніж 20 років взаємної співпраці, позивачем на спростування таких аргументів подано відповідне клопотання із долученням доказів та поновлення строків для їх подання з метою повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи. Зауважує, що право позивача на заявлення відповідних клопотань про долучення доказів та необхідність призначення експертизи визначені процесуальним законодавством. А на стадії розгляду справи по суті такі подані саме через замовчування важливих фактів та суперечливу поведінку відповідача. Питання про призначення судової експертизи може бути вирішено після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. В даному випадку суд вірно встановив лише після виступу представників сторін щодо обставин справи і акцентування уваги позивача на необхідності при дослідженні письмових доказів (картографічних матеріалів, що підтверджують площу сервітуту) застосування спеціальних знань інших, ніж право. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Євротранстелеком» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 уданій справі. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі. Позивач просив залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, апеляційну скаргу без задоволення. При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного. Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність. За приписами ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. За змістом ч.ч. 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України). Я зазначалось вище, 21.11.2024 представником позивача було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому позивач просив Господарський суд Львівської області долучити до матеріалів справи наступні докази: лист ТзОВ «Євротранстелеком» №766 від 15.08.2017, лист Залізниці №ЦКМ-14/321 від 23.08.2023, лист ТОВ «Євротранстелеком» №467 від 25.08.2023, поновити процесуальні строки на подання доказів та долучити такі докази до матеріалів справи №914/1014/24. Окрім того, 25.11.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав до місцевого господарського суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення судової земельно-технічної експертизи у справі №914/1014/24. Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. З матеріалів даної справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.08.2024 закрито підготовче провадження у справі № 914/1014/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2024 (т. 2, а.с. 196-199). 11.09.2024 було розпочате судове засідання та сторони виступили із вступним словом. Після виступу представниці відповідача Хитрук Наталії Ігорівни судом було оголошено технічна перерва на 29 хвилин. Після цього суд продовжив розгляд справи. За результатами судового засідання було оголошено перерву до 16.10.2024 року об 15:30 год., наведене підтверджується протоколом судового засідання в режимі відеоконференції від 11.09.2024 (т. 2, а.с. 201-203). 16.10.2024 суд перейшов до дослідження доказів. Обидві сторони виступили із доповідями щодо обставин справи із посиланням на відповідні докази, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення. Після виступу представниці відповідача Хитрук Наталії Ігорівни судом знову була оголошена технічна перерва на 15 хвилин. Після цього суд продовжив перерву до 13.11.2024 об 14.30 год., протокол судового засідання в режимі відеоконференції від 16.10.2024 ( т. 2, а.с. 206-207). Згідно протоколу судового засідання в режимі відеоконференції від 13.11.2024, суд відкрив судове засідання та запитав, чи мають учасники справи заяви чи клопотання. Представниця позивача Озимко Оксана Михайлівна попросила суд відкласти судове засідання для надання письмових пояснень. За результатами розгляду клопотання представниці позивача суд постановив оголосити перерву в судовому засіданні на 11.12.2024 о 13:30 год. (т. 2, а.с. 210-212). Отже, з наведеного вбачається, що в межах даної справи відбулось 8 судових засідань, з них 4 засідання в межах розгляду судом першої інстанції справи по суті. Згідно з правовою позицією, викладеної Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 справа № 910/7103/21 обставини, з яких суд повертається до стадії підготовчого провадження, мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже, повернення до стадії підготовчого провадження є виключним заходом та вчиняється судом в рідкісних випадках. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Місцевий господарський суд, здійснюючи розгляд справи по суті, прийшов до висновку, що існує необхідність з`ясування додаткових обставин, про які стало відомо після закриття підготовчого провадження у справі. При цьому, суд дійшов висновку, що саме заявлене клопотання позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі вирішується безпосередньо лише у підготовчому провадженні, а відтак, існує вагома обставина щодо повернення справи №914/1014/24 у підготовче провадження. Водночас, місцевий господарський суд не обґрунтував виключних підстав для повернення до стадії підготовчого провадження. Оскільки на четвертому засіданні по суті, суд з формальних підстав зазначає, що існує необхідність з`ясування додаткових обставин, про які стало відомо після закриття підготовчого провадження у справі, проте не вказує, які саме додаткові обставини потрібно з`ясувати. Отже, судом, фактично, нівелюється саме значення стадій господарського процесу. Як встановлено судом апеляційної інстанції, клопотання АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 25.11.2024 про призначення судової земельно-технічної експертизи було подано уже перед четвертим засіданням по суті, тобто, після вступного слова та надання пояснення щодо обставин справи під час стадії дослідження доказів. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста. В межах цієї справи відбувалось чотири засідання в межах підготовчого провадження. При цьому, позивач не подавав клопотання про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження. Лише 25.11.2024 після третього засідання по суті позивач подав до суду клопотання про призначення експертизи. При цьому, не обґрунтував підстав, з яких таке клопотання не було подано раніше. Згідно із частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватись лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Предметом позовних вимог у справі №914/1014/24 є встановлення безстрокового оплатного земельного сервітуту та зобов`язання відповідача внести відомості про земельний сервітут ділянки з кадастровим номером: 4623687000:07:000:0007, що знаходиться на території села Ставчани Львівського району Львівської області до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Фактично, подаючи клопотання про призначення судової експертизи у даній справі, позивач визнає, що матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили ті обставини, на які позивач покликається у позовній заяві, у тому числі щодо площі прокладання волоконно-оптичного кабелю. При цьому, саме позивачем заявлено в позовній заяві відповідну площу земельної ділянки щодо якої АТ «Українська залізниця» просить встановити сервітут на користь іншої особи (відповідача). Окрім того, саме на позивача, як ініціатора встановлення сервітуту покладається обов`язок з обгрунтування площі та меж земельної ділянки та доведення інших обставин в порядку визначеному ст. 74 ГПК України. При постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд не дослідив всіх обставин справи та помилково призначив судову експертизу у справі №914/1014/24, належно не обґрунтувавши підстав призначення експертизи, та необґрунтовано вирішив повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні. З огляду на те, що суд повернувся до розгляду справи у підготовче провадження, судом також розглянуто клопотання позивача за вх.№28212/24 від 21.11.2024 про поновлення процесуального строку на подання доказів у справі та долучення відповідних доказів до матеріалів справи. При цьому, задовольняючи таке клопотання, суд першої інстанції не врахував, що лист ТзОВ «Євротранстелеком» №766 від 15.08.2017, який позивач долучив клопотанням від 21.11.2024, вже був долучений разом із позовною заявою та є додатком № 7 до позовної заяви. Тобто, суд повторно долучив до матеріалів справи доказ, який уже знаходиться в матеріалах справи. Господарський суд Львівської області не врахував, що вказаний доказ уже наявний в матеріалах справи, а тому повторне долучення до матеріалів справи вказаного доказу є безпідставним. Стосовно інших документів, які долучає позивач, про які зазначено вище, листи, які надає позивач, стосуються згоди відповідача на проведення переговорів, як дійсних партнерів та бажання ознайомитись із конкретними умовами, які пропонує змінити позивач. Відповідно, тези позивача, які він викладає у своєму клопотанні щодо інтерпретації листів є необґрунтованими та безпідставними. Таким чином, суд першої інстанції не дослідив належним чином відсутність підстав для долучення до матеріалів справи доказів, частина яких уже наявна в матеріалах справи, а інша частина доказів не входить до предмету доказування та була подана з порушенням строків на подання доказів та зробив невірний висновок щодо наявності підстав для задоволення клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, чим порушив ст.ст. 13, 80, 119 ГПК України. Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 рішення віл 27.10.1993 року Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»). Право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Підсумовуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті ухвали від 11.12.2024 у даній справі, суд першої інстанції порушив принцип рівності сторін. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема щодо відсутності підстав для повернення розгляду справи № 914/1014/24 у підготовче провадження, поновлення процесуального строку на подання доказів та для призначення судової експертизи, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду у цій справі. Відповідно до частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 у справі № 914/1014/24 підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Оскільки дана справа направляється до місцевого господарського суду для продовження розгляду, розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється. Керуючись, ст. ст. 100, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд у х в а л и в:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євротранстелеком задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 року у справі № 914/1014/24 скасувати.

3. Справу № 914/1014/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України. Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua. Головуючий-суддя Н.М. Кравчук Судді О.І. Матущак О.С. Скрипчук