Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/5011/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/5011/25Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І. Провадження № 33/817/223/25 Доповідач - Тиха І.М. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 травня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю ОСОБА_1 та його представника адвоката Недокуса В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Недокуса В.І. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору в дохід держави. Згідно із постановою суду, 01 березня 2025 року о 21.00 год. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 1Е, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки BMW428ХІ д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 7510 OIML (провірка дійсна до 14.11.2025) та проходження такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Недокус В.І. просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовує вимоги тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 посилаючись на те що із відеозаписів, долучених працівниками поліції до матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб був поза полем зору правоохоронців, а сам апелянт з`явився біля нього вже припаркованого, без зафіксованого моменту керування. Вважає, що працівниками поліції не було проведено огляду транспортного засобу на предмет наявності інших осіб, які могли керувати автомобілем, а також не було здійснено жодних дій для встановлення факту керування ним саме ОСОБА_1 , окрім внесення таких відомостей до протоколу, який потребує підтвердження первинними доказами. Вказує на те, що працівники поліції помилково називали іншого громадянина як особу, яка відмовилася від огляду на стан сп`яніння, в той час як апелянт неодноразово вказував, що не є зазначеною особою, і що не керував транспортним засобом, а також чітко зазначав, що не відмовляється від проходження огляду. Посилається на те, що в порушення вимог ст. 268 КУпАП його довірителю не було роз`яснено право на правову допомогу, не залучено адвоката, що є істотним порушенням прав особи у процесі притягнення до адміністративної відповідальності. Наголошує, що рапорти працівників поліції не є самостійними доказами і повинні підтверджуватись іншими об`єктивними джерелами, які у справі відсутні, а дані зазначені у протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП не підтверджується жодним належним доказом, а тому вказаний процесуальний документ не може бути підставою для притягнення до відповідальності. Звертає увагу на те що відповідно до пояснень власника транспортного засобу він передав автомобіль у користуванні іншої особи ОСОБА_2 , який мав доставити апелянта додому, а тому апелянт не був водієм у момент фіксації події працівниками поліції. Вважає що судом першої інстанції не було належно досліджено відеодокази, що прямо впливають на можливість встановлення обставин справи, що свідчить про неповне дослідження обставин відповідно до ст. 280 КУпАП. Просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що апелянт не мав повного тексту оскаржуваної постанови суду першої інстанції, а отримав її лише 02.04.2025 року, як зазначено працівниками канцелярії на самій заяві про отримання копії рішення від 18.03.2025 року. Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , який пояснив що він не керував автомобілем марки BMW428ХІ д.н.з. НОМЕР_1 01 березня 2025 року о 21.00 год. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 1Е, а його водієм був ОСОБА_2 та його представника адвоката Недокуса В.І., який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній доводів, показання свідка ОСОБА_2 , який повідомив про те що саме він керував автомобілем марки BMW428ХІ д.н.з. НОМЕР_1 01 березня 2025 року о 21.00 год. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 1Е, а ОСОБА_1 був його пасажиром, коли працівники поліції включили проблискові маячки та почали переслідувати транспортний засіб за порушення вимог ПДР України він злякався оскільки не знайшов документів, які підтверджують право керування транспортним засобом та почав тікати, коли він зупинив транспортний засіб з автомобіля вийшов ОСОБА_1 , який сидів на правому пасажирському сидінні, з метою викликати у поліцейських хибне враження про те що він був водієм, а він закрився в транспортному засобі зсередини та пересів на заднє сидіння з метою невстановлення його особи працівниками поліції оскільки вікна в транспортному засобі були затемнені та останні не могли його побачити так як не хотів бути притягнутим до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без відповідних документів та порушення вимог ПДР України, після чого поліцейські до автомобіля не підходили та не перевіряли його на наявність інших осіб, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню виходячи з того, що він отримав повний текст оскаржуваної постанови місцевого суду лише 02.04.2025 року, що є поважною причиною його пропуску і підтверджуються наявними в матеріалах справи відомостями, зокрема, відміткою в заяві про отримання копії рішення від 18.03.2025 року та лише з цього часу зміг ознайомитись з мотивами прийнятого рішення та подати апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя обгрунтував даними що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №259903 від 01 березня 2025 року, з якого вбачається, що 01 березня 2025 року о 21.00 год. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 1Е, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки BMW428ХІ д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 7510 OIML (провірка дійсна до 14.11.2025) та проходження такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху; протоколі серії АЗ №139729 від 01 березня 2025 року про адміністративне затримання ОСОБА_1 ; свідоцтві про повірку газоаналізатора Alcotest7510 OIML №ARMF-0400, з якого вбачається, що за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакціїв КПН «ТОМЦСНЗ» ТОР від 01 березня 2025 року, згідно якого у ОСОБА_1 поліцейським виявлено ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови; копії постанови серії ЕНА №4178023 від 01 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за те що ОСОБА_1 01.03.2025 року о 21:00:41 год. в м. Тернопіль по вул. 15 Квітня, 1-Е, в порушення п. 9.2.б ПДР керував транспортним засобом марки BMW428ХІ д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті; копії протоколу серії ВАД №325932 від 01 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП; рапорті інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції Токарика Д.Б. від 02 березня 2025 року; довідці старшого інспектора ВАП УПП в Тернопільській області ДПП капітана поліції Вихованець І. від 03 березня 2025 року, з якої вбачається, що по даних Інформаційного порталу Національної поліції України, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Однак, вважаю що вказані докази за критерієм поза розумним сумнівом не підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопрушення. Як вже зазначалось вище в суді свідок ОСОБА_2 надав показання про те що саме він керував автомобілем марки BMW428ХІ д.н.з. НОМЕР_1 01 березня 2025 року о 21.00 год. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 1Е, а ОСОБА_1 був його пасажиром, коли працівники поліції включили проблискові маячки та почали переслідувати транспортний засіб за порушення вимог ПДР України він злякався оскільки не знайшов документів, які підтверджують право керування транспортним засобом та почав тікати, коли він зупинив транспортний засіб з автомобіля вийшов ОСОБА_1 , який сидів на правому пасажирському сидінні, з метою викликати у поліцейських хибне враження про те що він був водієм, а він закрився в транспортному засобі зсередини та пересів на заднє сидіння з метою невстановлення його особи працівниками поліції оскільки вікна в транспортному засобі були затемнені то останні не могли його побачити так як не хотів бути притягнутим до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без відповідних документів та порушення вимог ПДР України, після того як ОСОБА_1 залишив автомобіль та війшов від нього до поліцейських, останні до транспортного засобу не підходили та не перевіряли його на наявність інших осіб. З долученого до матеріалів справи DVD-R диску з відеозаписами із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських вбачається що працівники поліції рухаються за автомобілем марки BMW428ХІ д.н.з. НОМЕР_1 з увімкненим звуковим сигналом та проблискових маячків синього та червоного кольору. Однак водій т/з марки BMW428ХІ вимогу поліцейських про зупинку не виконав, продовжував рух та зупинився лише в с. Байківці по вул. Степана Бандери

1. До особи, що вийшла із пасажирських дверей автомобіля підійшли працівники поліції, на запитання останніх чому він не зупинився на вимогу поліцейських та втікав він нічого не відповів. Натомість працівники поліції зазначили, що оголосили свою законну вимогу про зупинку, оскільки водій BMW428ХІ не вмикав покажчик повороту під час зміни напрямку руху, на що вказана особа також пояснень не надала. Окрім того, працівниками поліції, ОСОБА_1 було повідомлено, що у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. На що він заперечив факт керування ним транспортним засобом, на пропозицію працівників поліції, відмовився проходити огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі та відмовився пред`явити документи, що посвідчують його особу у зв`язку з чим його було затримано та доставлено у Тернопільський РУП для встановлення особи. З вказаних записів вбачається що поліцейські до автомобіля після того як ОСОБА_1 залишив автомобіль не підходили та не перевіряли його на наявність інших осіб. За змістом статей 130 та 266 КУпАП огляду на стан алкогольного сп`яніння та притягненню до адміністративної відповідальності за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного спяніння порядку підлягають особи, які керують транспортними засобами. Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водів, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом або за допомогою буксирування. Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспорного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає його використання за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення водія унеможливлює правозастосування вказаного визначення ст.130 КУпАП оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. У зв`язку з тим що вимога про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння може бути предявлена лише особі, яка є водієм, тобто за підтвердження факту безпосереднього керування нею автомобілем до моменту зупинки її поліцейськими, які в матеріалах справи відсутні, оскільки поліцейські переслідуючи автомобіль не бачили водія, застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь, приходжу до висновку про те, що факт відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного спяніння без доведення того, що особа керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного спяніння, не становить складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, постанову місцевого суду щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід скасувати, апеляційну скаргу його представника - задовольнити, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 закрити в звязку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. На підставі наведеного, керуючись п.1ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И Л А : Поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Недокуса В.І. задовольнити, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати. Провадження в справі щодо ОСОБА_1 закрити в зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя